Постанова

від 30.04.2015 по справі 826/20810/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20810/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А. суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О. при секретарі судового засіданняНечай Ю.О. за участю: представника відповідачаКривенко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алєксандрія" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алєксандрія" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання незаконними дій, скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, в якому просив суд визнати незаконними дії щодо здійснення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Алєксандрія" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ТОВ "Шератон Капітал" код ЄДРПОУ 38917132, за період з 01.02.2014 по 28.02.2014, а також скасувати податкове повідомлення-рішення 09.07.2014 №94926552209 на суму 1 784 939 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

В судове засідання з'явився представник відповідача, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представник позивача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі повідомлення про початок перевірки №534/26-55-22-09 від 17.06.2014 та наказу керівника про проведення перевірки №1830 від 16.06.2014, згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Алєксандрія" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ТОВ "Шератон Капітал" код ЄДРПОУ: 38917132 за період з 01.02.2014 по 28.02.2014 за результатом якої складено акт від 19.06.2014 №538/26-55-22-09/38003909.

Згідно з висновками вказаного акту відповідачем встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за лютий 2014 року у сумі 1 427 951 грн.

Власну позицію відповідач мотивував тим, що контрагентом позивача - ТОВ "Шератон Капітал", вчинені правочини, які не спрямовані на реальне настання наслідків при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг). Первинні документи (договори, видаткові, податкові накладні та ін..), які були виписані ТОВ "Шератон Капітал", не можуть бути документами як такими, що служать підставою для включення вартості товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат (витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) та сум ПДВ з вартості товарів (робіт, послуг) для включення до складу податкового кредиту у підприємств, які придбали у них ці товари (роботи, послуги).

Таким чином, на переконання контролюючого органу ТОВ «Алєксандрія» безпідставно включено до податкового кредиту суму ПДВ за лютий 2014 року у розмірі 1427951 грн.

В основу обґрунтування таких доводів податковий орган посилався виключно на акт державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 16.05.2014 № 425/26-55-22-02/38917132 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Шератон Капітал» (пн 38917132) з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Вап Ойл» (ЄДРПОУ 38777355) за березень 2014 року.

На підставі висновків акту перевірки від 19.06.2014 №538/26-55-22-09/38003909 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №94926552209 від 09.07.2014, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 427 951,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 356 988,00 грн.

За результатами оскарження вказаного рішення в адміністративному порядку Рішенням Головного управління Міндоходів, яке залишено без змін Рішенням ДФС України, скаргу платника залишено без розгляду у зв'язку із пропуском встановленого 10-денного строку подання скарг на податкове повідомлення-рішення.

Вважаючи, дії відповідача щодо проведення перевірки неправомірними, а також що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом незаконно та необґрунтовано, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову повністю, суд першої інстанції погодився із позицією податкового органу, що ТОВ "Алєксандрія" безпідставно включило до податкового кредиту податок на додану вартість за лютий 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ "Шератон Капітал" у загальній сумі 1 427 951 грн., чим порушило вимоги п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки фактично придбання товару у ТОВ "Шератон Капітал" не здійснювалось, а здійснювалось лише формально, тому податкове повідомлення-рішення №94926552209 від 09.07.2014р. винесене відповідачем з підстав та у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України. Також суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо здійснення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Алєксандрія" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Приписами п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже в даному випадку правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень повинен довести відповідач як суб'єкт владних повноважень.

В той же час, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

З наявних у справі матеріалів апеляційним судом встановлено, що між ТОВ «Алєксандрія» та TOB «Шератон Капітал» укладено договір поставки від 03.02.2014 № 03/02-14А на поставку будівельних матеріалів, згідно з умовами якого TOB «Шератон Капітал» протягом лютого 2014 року поставило TOB «Алєксандрія» будівельні матеріали на загальну суму 8567706,80 грн., відповідно до підписаних сторонами накладних.

Також встановлено, що ТОВ «Шератон Капітал» виписало на користь позивача податкові накладні на суму 8 567 706 грн. В свою чергу TOB «Алєксандрія» відобразила отримані від названого контрагента податкові накладні у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2014 року, та у податкової декларації з ПДВ за лютий 2014 року.

ТОВ «Шератон Ккапітал» поставило позивачеві матеріали в Київську обл., Броварський району с. Дмитрово., вул. Гоголівська, 1а. За вказаною адресою ТОВ «Алєксандрія» є підрядником на будівництві логістичиого комплексу, згідно із договором підряду №04/12 Р від 04.12.2013 (а.с. 158-164) укладеним із ТОВ «Техенерготрейд». Тобто, метою придбання позивачем вказаних будівельних матеріалів було використання в будівельно-монтажних .роботах на будівництві логістичного комплексу за наведеною адресою. TOB «Алєксандрія» виконувало робити самостійно з використанням власних та орендованих основних засобів в межах переліку робіт, зазначених у ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України №035280.

В акті податкової перевірки позивача зафіксовано також, що TOB «Алєксандрія» за лютий 2014 року сформовано податковий кредит з ПДВ 1427951,13 грн. за рахунок контрагента TOB «Шератон Капітал». В реєстрі отриманих податкових накладних ТОВ «Алєксандрія» за лютий 2014 року зазначені суми ПДВ включені до складу податкового кредиту відповідно за лютий 2014 року.

Зазначені обставини встановлені також і податковим органом та зафіксовані в акті перевірки (а.с. 14, 18, 21), їх викладено у позовній заяві, тобто сторонами, в тому числі відповідачем, наведені обставини не оспорюються.

В силу положень частини 3 статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

На підтвердження реальності господарських операцій із TOB «Шератон Капітал», позивачем до перевірки було надано: договір поставки №03/02-14А, видаткові накладні за лютий 2014 року на суму 8567706,80 грн. виписані ТОВ «Шератон Капітал», виписані названим товариством податкові накладні на аналогічну суму, прибуткові накладні на підтвердження оприбуткування придбаних матеріалів (пісок річковий, суміш цементно-грунтова, щебень), оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за лютий 2014 року та картка рахунку 631 за лютий 2014 року по вказаному контрагенту, а також договір підряду №04/12Р від 04.12.2013.

Отримання відповідачем зазначених документів зафіксовано в акті перевірки (а.с.14-21).

Крім того, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується наявність права позивача на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, про що свідчить Ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії АЕ № 280752 строк чинності якої з 13.12.2013 по 23.05.2015 (а.с. 165 -169).

Також з матеріалів справи вбачається, що розвантаження будівельних матеріалів (піску, щебню) здійснювалося силами позивача, а саме екскаватором-навантажувачем, який перебуває на балансі ТОВ «Алєксандрія» (а .с. 152), що підтверджується відповідними подорожніми листами (а.с. 148-151).

Вартість придбаних в тому числі у ТОВ «Шератон Капітал» матеріалів, використаних товариством при здійсненні будівельно-монтажних робіт включено до акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2014 року від 30.04.2014 (КБ-2) (а.с. 153-156) та акті використання будівельних матеріалів підрядника за квітень 2014 від 30.04.2014 (а.с. 157).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність належним чином оформлених первинних документів не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування валових витрат підприємства чи правомірність включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Як зазначалося вище, перелік документів, наданих позивачем до перевірки стосовно названих господарських операцій із ТОВ «Шератон Капітал» наведено у акті перевірки (а.с. 14-21).

При цьому, перевіркою не встановлено і в акті не зазначено про відсутність документів первинного бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження нарахування ПДВ по операціям із ТОВ "Шератон Капітал" за лютий 2014 року, обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також, перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства, а в ході розгляду справи, в тому числі апеляційного провадження, представник відповідача на такі не посилалась.

В той же час, господарський договір поставки від 03.02.2014 № 03/02-14А недійсним (фіктивним) в судовому порядку не визнавався, зміст господарських зобов'язань з поставки товарів не суперечить вимогам національного законодавства.

Апеляційний суд враховує також ту обставину, що після проведення податкової перевірки та складення за її результатами акта від 19.06.2014 №538/26-55-22-09/38003909, більшість документів щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «Шератон Капітал» було вилучені на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.09.2014 (а.с. 83-87), про що складено відповідний протокол (а.с. 88-89) із описом вилучених речей від 24.09.2014 (а.с. 90-96), що об'єктивно унеможливило надання цих документів суду першої інстанції.

Водночас, судова колегія звертає увагу, що, незважаючи на надання позивачем документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, та відсутність у податкового органу зауважень з приводу їх форми, змісту та достатності, відповідач дійшов висновку про необґрунтованість формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій із ТОВ «Шератон Капітал» за лютий 2014 року у розмірі 1427951 грн.

При цьому власну позицію відповідач мотивує виключно виходячи з висновків акту державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 16.05.2014 № 425/26-55-22-02/38917132 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Шератон Капітал» (пн 38917132) з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Вап Ойл» (ЄДРПОУ 38777355) за березень 2014 року.

Згідно з наведеним актом, ТОВ "Шератон Капітал", вчинені правочини, які не спрямовані на реальне настання наслідків при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг). Первинні документи (договори, видаткові, податкові накладні та ін..), які були виписані ТОВ "Шератон Капітал", не можуть бути документами як такими, що служать підставою для включення вартості товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат (витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) та сум ПДВ з вартості товарів (робіт, послуг) для включення до складу податкового кредиту у підприємств, які придбали у них ці товари (роботи, послуги).

В даному випадку колегія суддів враховує, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2014, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шератон Капітал" у справі 820/11359/14.

Судами визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки, за результатами якої складено акт від 16.05.2014 року № 425/26-55-22-02/38917132 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ШЕРАТОН КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ 38917132, з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Вап Ойл" (код ЄДРПОУ 38777355) за березень 2014 року" . Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування показників податкової звітності ТОВ "Шератон Капітал" в інформаційній системі "Податковий блок" за березень 2014 року на підставі Акту від 16.05.2014 року № 425/26-55-22-02/38917132 та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві відновити в автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, задекларованих позивачем за березень 2014 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.08.2014 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2014 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, укладення покупцем товару договору з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з понесених витрат за придбання товару має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Неможливість підтвердити відображення контрагентами сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань згідно даних актів перевірок інших суб'єктів господарювання, порушення кримінальної справи щодо посадової особи контрагента не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у його постановах від 22.10.2010 у справі № 21-3а10, від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, від 31.01.2011 у справі 21-47а10.

Судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Посилання відповідача на протокол допиту свідка, судова колегія також відхиляє, оскільки в силу положень статті 89 Кримінального процесуального кодексу України, допустимість доказів вирішується тільки судом під час їх оцінки на час ухвалення судового рішення, в той же час відповідачем не надано обвинувальний вирок, чи постанову про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, в яких би суд посилався на факти зазначені у вказаній постанові, як на достовірно встановлені та доведені.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, хоча в силу вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України саме на суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, судова колегія виходить з того, що посилання ДПІ на імовірні, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства не є достатньо вагомим доказом, який би беззаперечно спростовував реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Шератон Капітал".

Зважаючи на викладене колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень, довів правомірності прийнятого ним рішення.

Висновки, якими обґрунтовано його прийняття, зроблені без будь-якого дослідження документів первинного податкового та бухгалтерського обліку, які надавалися позивачем до перевірки, водночас твердження відповідача про необґрунтованість формування позивачем податкової вигоди, як підставу винесення спірного ППР, мотивовані виключно посиланням на порушення податкової дисципліни його контрагентом, що в даному випадку є лише припущенням відповідача, зважаючи на відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів цього.

Отже, прийняте відповідачем оскаржуване у даній справі рішення, не відповідає критеріям обґрунтованості, добросовісності та пропорційності його прийняття (пункти 3, 5, 8 частини 3 статті 2 КАС України)

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача а частині визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Водночас, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення перевірки ТОВ «Алєксандрія», оскільки наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач, на виконання вимог статей 78, 79 Податкового кодексу України, на адресу позивача направлено запит від 28.04.2014р. №20269/10/26-55-22-09-10 щодо надання пояснення та їх документального підтвердження порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин з ТОВ "Шератон Капітал" за лютий 2014 року. Отримавши лист від 07.06.2014 №236 (вх. по ДПІ №19166/10 від 10.10.2013р.) з ким надано копії відповідних документів, контролюючий орган, через наявність сумнівів стосовно факту реальності здійснення операцій, в.о. начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва видано наказ від 16.06.2014р. №1830 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Алєксандрія" та повідомлення від 17.06.2014р. №534 про початок проведення перевірки. Всі зазначені вище документи направлялися на адресу платника, що підтверджується наявними у справі копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 104-110).

За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову у цій частині.

Підсумовуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє часткове підтвердження, оскаржувана постанова в цій частині прийнята судом першої інстанції всупереч вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу яких судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, оскільки прийнята за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В іншій частині рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 200 КАС України Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині є законним і обґрунтованим, а щодо частини позовних вимог ухвалене судом першої інстанції за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова скасуванню в цій частині.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алєксандрія" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алєксандрія" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання незаконними дій, скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 лютого 2015 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України від 09.07.2014 №94926552209 на суму 1 784 939 грн..

Позов у цій частині задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України від 09.07.2014 №94926552209 на суму 1 784 939 грн.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 лютого 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді

Повний текст постанови виготовлено 30 квітня 2015 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.