Рішення

від 12.03.2015 по справі 914/205/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2015 р. Справа№ 914/205/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Петруцалек", м. Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо Шампіньйон", село Стрептів, Кам'янка-Бузький район, Львівська область

про: стягнення 201 282,48 грн.,

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: Стрезєв А.І. - представник (довіреність від 10.02.15 р.);

від відповідача:Кравченко В.О.-представник (довіреність в матеріалах справи);

В судовому засіданні 12.03.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Суть спору :

позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Петруцалек" (м.Одеса) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо Шампіньйон" (с.Стрептів, Кам'янка-Бузький район, Львівська область) про стягнення 201 282,48 грн.

Ухвалою суду від 26.01.15 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 12.02.15р. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

В судове засідання 12.02.2015 року позивач участь повноважного представника не забезпечив. На електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання (вх. №5756/15 від 11.02.2015 року) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення участm повноважного представника в судове засідання.

Відповідач участь повноважних представників в судове засідання забезпечив, позовні вимоги заперечив. Для долучення до матеріалів справи просить долучити платіжне доручення №79 від 23.01.2015 року та виписку з банківського рахунку відповідача від 23.01.2015 року, які засвідчують оплату згідно договору №020/413/01 від 02.04.2013 р. Наведені документи долучено до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладено на 26.02.2015 року.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання 26.02.2015 року забезпечили.

Позивачем через відділ обліку та документального забезпечення суду подано додаткові докази для долучення до матеріалів справи (вх.№888/15 від 26.02.2015 року), в тому числі заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути із відповідача 59692,48 грн., які включають: 3700,21 грн. - 3% річних, 28588,15 грн. інфляційних втрат та 27404,12 грн. пені. Заяву прийнято судом до розгляду.

В судовому засіданні 26.02.2015 року судом оголошено перерву до 12.03.2015 року.

В судове засідання 12.03.3015 року сторони явку повноважних представників забезпечили. Позивач позовні вимоги підтримав згідно заяви про зменшення позовних вимог.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено усне клопотання про призначення у справі судової експертизи. Дане клопотання суд відхилено в зв'язку з його безпідставністю, оскільки на виконання умов договору, який, за твердженням представника відповідача, викликає у нього сумнів, відповідачем проведено оплату згідно платіжного доручення №79 від 23.01.2015 року, долученого до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

02.04.2013 року між позивачем (постачальником згідно договору) та відповідачем (покупцем згідно договору) було укладено договір № 020413/01, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити засоби для упаковки та обгортки харчових продуктів, в подальшому "товар", у відповідності до умов договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар вартістю 161590,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2109 від 27.02.2014 року., копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п..3.4 договору, покупець зобов'язався оплатити вартість поставленої партії товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару. Датою отримання партії товару покупцем є дата підписання накладних представником покупця.

Підставою для оплати товару є накладні постачальника, підписані покупцем.

04.04.2014 року покупець здійснив часткову оплату отриманого згідно вказаної накладної товару в розмірі 20000,00 грн., внаслідок чого сума боргу склала 141590,00 грн.

12.01.2015 року з метою добровільного врегулювання спору позивач надіслав претензію (№ 07/02 від 29.1.2014 року) із вимогою погашення боргу в сумі 141 590,00 грн.

Оскільки борг відповідачем не було погашено, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 1414590,00 грн. основного боргу, 3700,21 грн. - 3% річних, 28588,15 грн. інфляційних втрат та 27404.12 грн. пені.

Загальна сума позову складає 201281,48 грн.

В судове засідання 26.02.2015 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути із відповідача суму пені, інфляційних та 3% річних, оскільки суму осново боргу відповідачем погашено згідно платіжного доручення № 79 від 23.01.2015 року.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як встановлено судом, на підставі укладеного між сторонами договору № 020413/01 від 02.04.2013 року, позивач поставив відповідачу товар на суму 161590,00 грн., що підтверджено копією видаткової накладної № 2109 від 27.02.2014 року.

Також судом встановлено, що п. 3.4 договору сторони визначили, що оплата відповідачем вартості поставленої партії товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом семи календарних днів з моменту отримання товару. Датою отримання партії товару покупцем є дата підписання накладних представником покупця.

Ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Ст. 530 Цивільного кодексу передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось представником відповідача, останнім допущено прострочення виконання зобов'язання в розмірі 141590,00 грн.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима. Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

На дату подання позову до суду належні докази оплати товару відповідачем в матеріалах справи були відсутні.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. А ч. 1 ст. 547 визначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом згідно ч. 1 ст. 548 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.3 договору, у випадку прострочення оплати, покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми зоборгованості за кожен день прострочення.

Правильність нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних судом перевірено.

В судове засідання 26.02.2015 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог в частині основного боргу із врахуванням його оплати згідно платіжного доручення № 79 від 23.01.2015 року. Дана заява прийнята судом.

Право на зменшення позовних вимог передбачене ч. 4 ст. 22 ГПК України.

При цьому, відповідно до ч. 4 п. 4. 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Як зазначено у п. 2.8 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону).

Із врахуванням викладеного, суд вважає позов про стягнення з відповідача 3700,21 грн. - 3% річних, 27404,12 грн. пені та 28588,15 грн. інфляційних втрат згідно заяви про зменшення позовних вимог підставним, обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Стягненню підлягає 3700,21 грн. 3% річних, 27404,12 грн. пені та 28588,15 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо Шампіньйон" (80451, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с. Стрептів, вул. Львівська, 15, ідентифікаційний код 34219442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петруцалек" (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 9 оф. 16, ідентифікаційний код 30646815) 3700,21 грн. - 3% річних, 28588,15 грн. інфляційних втрат, 27404,12 грн. пені та 1827,00 грн. судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Петруцалек" (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 9 кв. 16, ідентифікаційний код 30646815) з державного бюджету 2473,00 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 13800 від 12 січня 2015 року.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 17.03.2015 р.

Суддя Король М.Р.