Постанова

від 19.03.2015 по справі 826/334/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2015 року 16:50 № 826/334/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Недержавна служба безпеки «Чорна акула» доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві проскасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2014 року № 0036481702,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Недержавна служба безпеки «Чорна акула» з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2014 року № 0036481702, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на 128 026,18 грн. за основним платежем та на 93 739,81 грн. за штрафними санкціями.

Позивач зазначає, що ДПІ проведено фактичну перевірку щодо дотримання позивачем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками. По суті позивач зазначає, що ДПІ встановлено, що начебто у позивача були наявні трудові відносини з особами, які не оформлені на підприємстві, що позивач виплачував заробітну плату неофіційно.

Між тим, як зазначає позивач, висновки ДПІ є помилковими та не ґрунтуються на вимогах податкового законодавства. Зокрема, позивач зазначає, що ДПІ визначено грошові зобов'язання без зазначення поіменного списку осіб, з якими на думку ДПІ позивач перебував у трудових відносинах, які не були оформлені. Крім того, позивач звертає увагу, що враховуючи законтрактовані обсяги виконання послуг, підприємством укладалися договори субпідряду. Однак, ДПІ не враховано наведене, що призвело до висновку про невідповідність замовлених позивачу послуг з охорони наявній кількості працівників підприємства та, відповідно, до безпідставного висновку про наявність неоформлених працівників за виплату неофіційної плати за труд.

Позивач також звертає увагу на відсутність в матеріалах перевірки доказів виплати доходу на користь третіх осіб без сплати нарахованого ПДФО. Усі висновки про наявність виплаченого доходу, як зазначає позивач, базуються на аналізі господарських договорів та актів наданих послуг, що свідчать лише про наявність господарських відносин з підприємствами - замовниками послуг, та не можуть дати повну уяву про наявність порушень трудового законодавства.

Зазначаючи про те, що позивач у повній мірі дотримується вимог трудового законодавства та не допускав зазначених в акті перевірки порушень, зазначаючи про наявність процедурних порушень з боку ДПІ, позивач вважає спірне рішення протиправним та просить його скасувати.

Відповідач, з підстав, викладених в акті перевірки, вважає спірне рішення законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України у судовому засіданні 11.03.2015 р. ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві, правонаступником якої є ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, проведено фактичну перевірку ПП «Недержавна служба безпеки «Чорна акула» (код з ЄДР 35510645). Перевірка проведена у зв'язку з надходженням скарги стосовно можливих порушень законодавства з питань виплати заробітної плати.

За результатами перевірки складено акт від 19.09.2014 р. № 7060/1702/35510645 (далі - Акт перевірки).

Перевірка проведена у присутності директора підприємства.

У п. 2 Акту перевірки зазначається про надані до перевірки документи: пояснення працівників, копії наказів, відомості по заробітній платі, копії штатних розкладів, копії трудових книжок, відомості про нарахування заробітної плати, податкові розрахунки ф. 1-ДФ, копії графіків робочого часу, договори про надання послуг, акти, банківські виписки, копія ліцензії та інші документи за предметом перевірки.

В Акті перевірки зазначається, що здійснено виїзд на об'єкт, що охороняється - територія Національного університету Києво-Могилянська академія та відібрано пояснення у 5 осіб.

Крім того, як вказується ДПІ, на підприємство було направлено запит про надання податкової інформації, а також направлено запити до підприємств, які придбавали у позивача послуги з охорони.

За період з 14.01.2013 р. та по 01.06.2014 р. в Акті перевірки зазначено відомості про штатний розпис з погодинною оплатою керівника, заступника, менеджера, охоронця (а.с. 17-18) з визначенням відповідного розміру плати за труд.

Крім того, зазначено (а.с. 18; стор. 3 Акту перевірки), що згідно податкових розрахунків 1-ДФ з 1 кварталу 2013 р. по 2 кв. 2014 р. штатна чисельність працівників складала із зростання по періодам від 6 до 28 осіб.

Зазначено, що на момент обстеження 10.09.2014 р., 11.09.2014, 12.09.2014 р., 15.09.2014 р. на території Києво-Могилянської академії знаходились відповідно 12, 5, 3, 14 охоронців, які надали письмові пояснення щодо перебування у трудових відносинах. Зміст суті пояснень працівників наведений на стор. 3 - 5 Акту перевірки (а.с. 18 - 20).

Слід зазначити, що у більшості пояснень не зазначена адреса проживання та у жодному не зазначено код платника податків. Щодо одного з пояснень (а.с. 19) взагалі не вказано прізвище особи та ініціали.

Певна кількість охоронців відмовилась від надання пояснень.

ОСОБА_2 надав пояснення, що працює з початку 2014 року по 4 години на добу, графік роботи подобовий 7 днів через 7 днів, розмір заробітної плати становить 588 грн., яку отримує на картку, а за 1600 грн. розписується у відомості в кінці місяця.

16.09.2014 р. проведено обстеження на об'єкті ТОВ «ЕМ АЙТІ Компані». Зазначено, що охоронця не було. Керівник фірми надав пояснення, що охорона здійснюється з 19.00 до 10.00 год. У вихідні охорона - цілодобова. Кількість охоронців - 1 особа. Надалі охоронець надав пояснення, що отримує заробітну плату у розмірі 1200 грн. на карточку банку.

На стор. 5 Акту перевірки (а.с. 20) наводиться зміст пояснень п'яти охоронців, які відібрані працівниками податкової міліції: Шихджамалова Н.Ш. про те, що працює з 01.01.2014 р. та отримує заробітну плату 2000 грн. (1000 грн. на карточку, 1000 по відомості); ОСОБА_4 про те, що працює з 07.02.2014 р., отримує заробітну плату 1900 - 2200 грн. на карточку; ОСОБА_1 про те, що працює з 01.01.2014 р., отримує 1500 грн. на карточку та 500 грн. «на руки»; ОСОБА_5 про те, що працює з 28.03.2014 р. та отримує зарплату 1300 грн. на карточку; ОСОБА_2 про те, що працює з 03.01.2014 р. та отримує 1300 грн. на карточку.

ДПІ зазначає, що інформація у поясненнях, отриманих працівниками податкової міліції, відрізняється від інформації, наданої в поясненнях, отриманих в ході фактичної перевірки, що може свідчити про можливі порушення підприємством про виплату заробітної плати в «конвертах». Крім того, як зазначається ДПІ, згідно даних податкових розрахунків (ф. 1-ДФ) до працівників застосовувалась соціальна пільга, проте заяви на застосування соціальної пільги підприємством не надавались.

Надалі в Акті перевірки зазначається про надання послуг Київському університету права НАН України по охороні Рівненського інституту за договорами № 3 від 01.01.2013 р., № 5 від 01.03.2013 р., № 2 від 01.01.2014 р. Згідно з договорами, виконавець забезпечує послуги по охороні об'єкта встановленням 1 цілодобового поста за кожний календарний місяць. На зазначеному об'єкті працювало 3 особи щодобово. Деталізації відомостей про вказаних осіб не наведено.

Крім того, за договорами № 4 від 01.01.2013 р. та № 001 від 01.01.2014 р. на користь вказаного замовника також надавались послуги з охорони об'єкту за адресою м. Київ, Дорохова, 7-а. Послуги надавалися на аналогічних умовах та аналогічною кількістю осіб, відомості щодо яких в Акті перевірки не ідентифіковано.

ДПІ у зв'язку з наведеним робить висновок, що в період з 01.01.2013 р. по 30.06.2014 р. працювало 6 осіб, яких встановити неможливо .

Враховуючи наведене та беручи до уваги мінімальну погодинну оплату праці, кількості відпрацьованих годин, норм оплату праці за роботу у нічний час, ДПІ розраховано фонд оплати праці у загальному розмірі 231 051,22 грн. та ПДФО 33409,93 грн. (а.с. 22).

Аналогічним чином, без встановлення конкретних платників ПДФО, ДПІ проводиться аналогічний розрахунок за угодою позивача з ПАТ «Трест Київміськбуд-3» при здійсненні позивачем охорони на об'єктах за адресою м. Київ, вул. Ушинського, 14-а та м. Українка, вул. Будівельників, 3 (а.с. 22 - 23; фонд оплати праці - 213 850,72 грн.; ПДФО 30 922,63 за період січня 2013 р. - березня 2014 р.), з ПАТ «Рівнетурист» (а.с. 23 - 24; фонд оплати праці - 66566,45 грн., ПДФО - 9625,48 грн. за період липня 2012 - червня 2014 р.).

Щодо розрахунків ДПІ, проведених з Національним університетом «Києво-Могилянська академія» за договором № 77/11 від 24.01.2014 р., зазначено про кількість постів - 13, охорона - цілодобова.

Зазначено ДПІ, що згідно актів про надані послуги за січень-червень 2014 року відображено загальний обсяг послуги.

З урахуванням встановленого погодинного розміру заробітної плати, кількості відпрацьованих годин, кількості постів та норм законодавства щодо оплати праці в нічний час, за вищевказаними договорами без ідентифікації конкретних платників податку , визначено фонд оплати праці та ПДФО відповідно 383 851,52 грн. та 55 504,92 грн. (а.с. 24) за період січня - червня 2014.

Щодо розрахунків, проведених за договором про охорону між позивачем та ТОВ «ЕМ АЙТІ Компані» за договором № 11 від 11.03.2014 р. (а.с. 24) за аналогічною методикою ДПІ розраховано фонд заробітної плати та ПДФО без визначення платників податку у розмірі, відповідно, 15 049,68 грн. та 2176,17 грн. за період березень - червень 2014 року.

З урахуванням вказаних висновків відхилення склало, на думку ДПІ, 128 026,18 грн. ПДФО.

На підставі вказаних висновків Акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Так, відносно неврахування ДПІ соціальної пільги у зв'язку, як зазначає ДПІ, з ненаданням відповідних заяв працівників, слід зазначити наступне.

Так, 12.09.2014 р. за № 8691/10/26-51-17-02-24 ДПІ на адресу позивача сформовано запит про надання документів. У цьому запиті відсутня вимога про надання копій заяв працівників. Зазначення у запиті про надання «інших документів, пов'язаних з залученням найманих осіб (в разі наявності)» не може вважатися належним витребуванням документів, оскільки не відповідає вимогам п/п. 16.1.5., п/п. 20.1.14. та п. 85.4. ПК України. Зокрема, відповідно до п/п. 16.1.5. ПК України у письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Між тим, як вже зазначалося, ДПІ формує висновки Акту перевірки, виходячи з того, що позивачем, крім іншого, не надано вказані заяви працівників відносно соціальної пільги.

Акт перевірки отриманий позивачем 24.09.2014 р., що не заперечується відповідачем.

Згідно з п. 86.4. ПК України заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Відповідно до п. 86.7. ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Відповідно до абзацу другого п. 44.7. ПК України протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи , які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Згідно з абзацом четвертим п. 44.7. ПК України у разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

30.09.2014 р., тобто з дотриманням встановленого строку, позивачем подано до ДПІ заперечення до Акту перевірки, до яких додано заяви від працівників на використання податкової соціальної пільги за період, за який проводилась перевірка.

Надання вказаних заяв, перелік працівників, які подавали ці заяви, вбачається і з відповіді ДПІ від 07.10.2014 р. на заперечення позивача до Акту перевірки.

Відповідно до положень п. 44.6. ПК України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Однак, як вбачається із відповіді від 07.10.2014 р., надані позивачем заяви працівників щодо застосування соціальної пільги не були враховані ДПІ при розгляді зауважень та прийнятті спірного рішення.

З наведеного вбачається, що спірне рішення прийнято без врахування всіх обставин, які мали значення для прийняття рішення, проведені ДПІ розрахунки ПДФО не враховують обставини наявності заяв працівників про застосування соціальної пільги, а відтак, спірне рішення не може вважатися обґрунтованим, є таким, що не відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, а саме: критерію обґрунтованості рішення, дотримання вимог щодо чого перевіряє суд, у зв'язку з чим спірне рішення вже лише з цих підстав не може вважатися правомірним.

Що стосується власне нарахування ПДФО, слід зазначити, що, виходячи із зазначених в Акті перевірки договорів та актів до них, позивачем в рамках наявної ліцензії надавалися послуги з охорони об'єктів вищевказаних підприємств та установ. Щодо надання цих послуг надано відповідні первинні документи, а відносно наявних працівників та нарахування ПДФО - надано відповідні накази, податкові розрахунки, банківські виписки, відомості про розподіл заробітної плати на платіжні картки, копії трудових книжок, копії заяв про застосування соціальної пільги, штатні розклади, графіки робочого часу, табелі обліку використаного робочого часу, розрахункової відомості та зведення відрахувань до фондів, копії аркушів касової книги.

Загалом базові відомості щодо нарахування ПДФО, задекларовані позивачем, крім обставин виплати, на думку ДПІ, неофіційної зарплати, сторонами не заперечуються.

При цьому, сторони не заперечують, що позивач у відносинах з виплати заробітної плати своїм працівникам виступає у ролі податкового агенту.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що згідно з положеннями п. 162.1. ПК України платниками ПДФО є, зокрема: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (п/п. 162.1.1.); податковий агент (п/п. 162.1.3.).

Відповідно до п/п. 14.1.180. ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб, це, крім іншого, юридичні особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі , вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування резидента, відповідно до п. 163.1. ПК України є, крім іншого: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п. 164.1. ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

При цьому, загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (п/п. 164.1.2. ПК України).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку відповідно до п. 164.2. ПК України включаються, крім іншого: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п/п. 164.2.1.).

Згідно з п. 164.6. ПК України під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (п. 168.1.1. ПК України).

Пунктом 171.1. ПК України при цьому передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

У свою чергу, згідно з п/п. 14.1.56. ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п/п. 14.1.195. ПК України працівник , це фізична особа , яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Роботодавець , згідно з п/п. 14.1.222. ПК України, це, крім іншого, юридична особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати , а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.

Відповідно до п. 176.2. ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

З наведеного вбачається, що умовою для покладання на позивача обов'язку з утримання ПДФО та визначення бази оподаткування є визначення та ідентифікація певної, конкретно визначеної фізичної особи , якій нараховано дохід, тобто персоніфікація таких осіб, встановлення факту сплати доходу на користь конкретно визначеній фізичній особі та, відповідно, визначення ПДФО по кожній окремій, конкретно визначеній особі.

Між тим, в Акті перевірки відсутні вказані відомості, зокрема, щодо визначення бази оподаткування по кожній окремо визначеній фізичній особі та суми ПДФО по кожній фізичній особі.

По суті, розрахунки ДПІ засновані на припущеннях та недоведених обставинах, без врахування, у т.ч. субпідрядних угод позивача, та проведені відносно невизначеного кола осіб, що не відповідає вищевказаним вимогам ПК України щодо нарахування ПДФО, а відтак, враховуючи при цьому недоведеність виплати доходів протягом визначених ДПІ періодів конкретно визначеним особам, відсутність персоніфікації осіб, вказані висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

У взаємозв'язку з наведеним слід додати, що позивачем під час розгляду справи надано копію договору від 01.01.2013 р. № 2/2013, укладеного позивачем з ТОВ «Охоронне агентство «Фортекс-А», до якого додані копії актів від 01.01.2013 р. та від 28.02.2013 р. щодо надання на умовах субпідряду послуг з охорони об'єктів. Виконавець послуг має ліцензію МВС України на право надання послуг з охорони власності та громадян.

З цього договору та актів до нього вбачається надання в порядку субпідряду за замовленням позивача послуг з охорони на об'єктах згаданого в Акті перевірки ПАТ «Трест Київміськбуд-3» за адресами м. Київ, вул. Ушинського, 14-а та м. Українка, вул. Будівельників, 3, що за періодами надання послуг та за місцем їх надання відповідає періодом надання цих послуг позивачем на об'єктах ПАТ «Трест Київміськбуд-3».

Тобто, з наведеного вбачається покриття дефіциту власних охоронних ресурсів позивача (за угодами із замовниками) за рахунок залучення субпідрядної компанії.

Крім того, до матеріалів справи надано також копію договору з ТОВ «ТК Фіона» від 01.03.2013 р. та акти про виконання охоронних послуг за період з березня 2013 р. по січень 2014 р. про надання в порядку субпідряду послуг з охорони на тих самих об'єктах та, крім цього, у м. Рівне за адресою вул. Київська, 36, тобто за адресою, де позивачем надавалися послуги з охорони за угодою з ПАТ «Рівнетурист» у період, що охоплює період придбання позивачем в порядку субпідряду послуг у ТОВ «ТК «Фіона» та період надання таких послуг замовникам.

При цьому, виконавець послуг має ліцензію МВС України на право надання послуг з охорони власності та громадян.

В даному випадку також вбачається покриття дефіциту власних охоронних ресурсів позивача (за угодами із замовниками) за рахунок залучення субпідрядної компанії.

Слід додати, що до справи надано копію договору від 03.02.2014 р. № 0302114/1, укладений з ТОВ «Спектрум» з актами від 28.02.2014 р. та від 31.03.2014 р. про надання в порядку субпідряду послуг з охорони у період з лютого по березень 2014 року на об'єктах ПАТ «Трест Київміськбуд-3» за адресами м. Київ, вул. Ушинського, 14-а та м. Українка, вул. Будівельників, 3. Надано також копію відповідної ліцензії.

Як і в попередніх випадках, вбачається покриття дефіциту власних охоронних ресурсів позивача (за угодами із замовниками) за рахунок залучення субпідрядної компанії.

Між тим, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, ДПІ не доведено недостатності залучених позивачем в порядку субпідряду охоронних ресурсів для забезпечення надання позивачем послуг замовникам в обсягах, які ДПІ вважає такими, що забезпечувались за рахунок не оформлених офіційно працівників та за рахунок виплати неофіційної зарплати, що, відповідно, вказує на недоведеність обставин, на які посилається ДПІ в Акті перевірки в обґрунтування збільшення бази нарахування ПДФО.

Відносно пояснень, на які посилається ДПІ в Акті перевірки в обґрунтування донарахування ПДФО та які відібрані працівниками податкової міліції , слід зазначити, що відповідно до п. 61.3. ПК України органи податкової міліції та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.

Відповідно до п. 78.3. ПК України працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.

Водночас, як вбачається із змісту вказаних пояснень, вони відібрані працівниками податкової міліції з посиланням на ст. 22 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», який, однак, станом на час складання вказаних пояснень, втрати чинність , тобто пояснення відібрані на підставі неіснуючих норм, а відтак протиправно, у зв'язку з чим та на підставі ч. 3 ст. 70 КАС України не можуть вважатися допустимими докази в обґрунтування висновків акту перевірки.

Слід додати, що в окремих поясненнях зазначається про отримання коштів на руки.

Однак, у поясненнях відсутні відомості про особу, від якої отримані ці кошти, відсутні відомості щодо отримання цих коштів від конкретних посадових або службових осіб позивача, у зв'язку з чим вказані пояснення не можуть бути належним доказом отримання неофіційної зарплати від власне позивача та, відповідно, підставою для збільшення бази донарахування ПДФО.

При цьому, вказані пояснення отримані від кількох працівників, у той час коли більшість надала пояснення про отримання коштів на банківську карточку, що не давало ДПІ підстав для поширення режиму донарахування ПДФО на відносини позивача з іншими своїми працівниками.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку, що у порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено обставин, на яких ґрунтуються висновки Акту перевірки, та не доведено у зв'язку з цим порушення позивачем визначених ДПІ норм податкового законодавства, а судом не встановлено обставин, наявність яких, в кореспонденції з наведеними вище нормами ПК України, давала б підстави для висновку про правомірність збільшення позивачу податкових зобов'язань з ПДФО. За таких обставин спірне рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.10.2014 року № 0036481702.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін