Рішення
від 17.03.2015 по справі 904/559/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.03.15р. Справа № 904/559/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", м. Київ

до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана", м. Київ відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-топ", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ламед-Консалтинг", м. Дніпропетровськ

про звернення стягнення на предмет застави

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Гончаренко І.Б. - представник дов. № 1359 від 11.11.2014

від відповідача-1: Архіпов О.Ю. дов. б/№ від 29.12.2014 )

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-топ" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ламед-Консалтинг" про звернення стягнення на заставне майно, що належить відповідачу-1 та відповідачу-2 та є предметом застави за договорами застави рухомого майна № 1205-3РМ від 15.04.2013, застави транспортних засобів № 1300-ЗТЗ від 03.06.2013, застави № 2079-ЗМУ (майбутнього урожаю) від 14.07.2014, застави майнових прав № 2095-ЗМП від 25.07.2014 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1173-КД від 11.04.2013 у розмірі 16 975 891,56 доларів США та 7 137 116,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором № 1173-КД від 11.04.2013, в частині повного та своєчасного повернення кредиту. Виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечувалось: договором застави рухомого майна № 1205-3РМ від 15.04.2013, договором застави транспортних засобів № 1300-ЗТЗ від 03.06.2013, договором застави № 2079-ЗМУ (майбутнього урожаю) від 14.07.2014, договором застави майнових прав № 2095-ЗМП від 25.07.2014. Тому, керуючись ст. 589 Цивільного кодексу України та умовами укладених між сторонами договорів позивач просить суд звернути стягнення на заставне майно, що належить відповідачу-1 та відповідачу-2.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2015 порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ламед-Консалтинг" та справу призначено до розгляду в засіданні на 11.02.2015.

11.02.2015 представник відповідача-1 подав заяву, в якій просить суд здійснити фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 7 статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд задовольнив заяву відповідача-1.

На підставі вищезазначеної заяви відповідача-1, відповідно до ч.7 ст.81 1 Господарського процесуального кодексу України, здійснювався запис судової справи № 904/559/15 за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи «Документообіг господарських судів». Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер №1011106МВ35011.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 11.02.2015 на 02.03.2015.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2014 заяву Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про забезпечення позову задоволено у повному обсязі.

14.02.2014 представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначає, що звертаючись з позовом до господарського суду позивач зазначав, що з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальником передано в заставу рухоме майно відповідно до договору застави рухомого майна №1205-3РМ від 15.04.2013 року, договору застави транспортних засобів №1300-ЗТЗ від 03.06.2013 року, договору застави № 2079-ЗМУ (майбутнього урожаю) від 14.07.2014 року. Але, крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №1173-КД від 11 квітня 2013 року позичальником передано в заставу рухоме майно відповідно до договору застави рухомого майна №1936-ЗРМ від 24 квітня 2014. Тому, позивач просить доповнити позовні вимоги, а саме, звернути стягнення за кредитним договором № 1173-КД від 11.04.2013 у розмірі 16 975 891,56 доларів США та 7 137 116,13 грн. на заставне майно, що належить відповідачу-1 та є предметом застави за договором застави рухомого майна №1936-ЗРМ від 24 квітня 2014.

Частиною 4 статті Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд прийняв заяву позивача до розгляду.

14.02.2014 представник позивача подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2014 заяву Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про забезпечення позову від 14.02.2015 задоволено у повному обсязі.

26.02.2015 представник відповідача-2 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що оскільки відповідач-1 порушив умови кредитного договору та не виконав зобов'язання перед позивачем, тому наявні підстави для звернення стягнення на предмет застави.

27.02.2015 представник позивача подав клопотання про уточнення ціни позову, в якому зазначає, що ціна позову на дату подання складала 16 975 891,56 доларів США та 7 137 116,13 грн.

02.03.2015 представник третьої особи надав письмові пояснення, в яких зазначає, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

02.03.2015 представник відповідача-1 подав клопотання про колегіальний розгляд справи.

Суд відмовив у задоволенні даного клопотання, оскільки воно заявлене перед початком розгляду справи по суті та на даній стадії суд не вбачає, що судова справа настільки складна, що потребує колегіального розгляду.

02.03.2015 представник відповідач-1 заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі. Клопотання мотивовано тим, що господарським судом м. Києва розглядається справа № 910/29479/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" до Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про визнання недійсним договору № 1173-КД від 11.2013.

Частиною 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Пунктом 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" встановлено, що якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України). Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони.

На підставі вищевикладеного, суд відмовив в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача-1 02.03.2015 у судовому засіданні заявив клопотання про призначення товарознавчої судової експертизи, з метою визначення вартості заставленого майна.

Відповідно до статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача-1, оскільки на момент відкриття виконавчого провадження ринкова вартість майна може змінитися та проведення реалізації заставленого майна не ставиться у залежність від наявного у рішенні суду грошового вираження вартості майна. Крім того, позивач у позовній заяві просив встановити початкову ціну на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки предмету застави під час проведення виконавчих дій.

02.03.2015 розпочато розгляд справи по суті, позивач оголосив позовні вимоги, надав пояснення по справі. Розгляд справи було відкладено на 10.03.2015.

10.03.2015 представник позивача надав письмові пояснення, в яких зазначає, що заборгованість за зобов'язанням зі сплати комісії за встановлення ліміту кредитування підлягає стягненню у валюті кредиту, а не в еквівалентному вираженні гривні до долара США.

10.03.2015 представник позивача надав технічні уточнення до позовних вимог, в яких просить суд звернути стягнення на заставне майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1173-КД від 11.04.2013 у розмірі 16 975 891,56 доларів США та 7 137 116,13 грн., з яких:

- заборгованість за сумою кредиту - 14 999 375,00 доларів США та 6 129 637,20 грн.;

- заборгованість за непогашеними відсотками за користуванням кредитом - 970 584,56 доларів США та 653 160,51 грн.;

- заборгованість з непогашеної комісії за користуванням ліміту кредитування у розмірі 50 000,00 доларів США;

- заборгованість зі сплати нарахованої пені за порушення строків сплати боргових зобов'язань у розмірі 955 932,00 доларів США та 354 318,42 грн.,

10.03.2015 представник позивача надав заперечення на клопотання про призначення товарознавчої експертизи, в яких просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1.

10.03.2015 представник відповідача-1 заявив клопотання про залишення позову без розгляду, посилаючись на те, що позовна заява про звернення стягнення на заставне майно підписана особою, яка не має права її підписувати.

Суд відмовив у задоволенні вищевказаного клопотання, оскільки на момент підписання позовної заяви (28.01.2015) представник Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" Одринський К.А. відповідно до довіреності б/№ від 12.01.2015 (т.3,а.с.213) мав право підписувати та подавати позовні заяви про звернення стягнення на заставне майно.

10.03.2015 представник відповідача-1 подав клопотання про призначення економічно-фінансової судової експертизи. Відповідач-1 в обґрунтування свого клопотання посилається на здійснений ним контррозрахунок суми заборгованості (т.5,а.с.132), який не відповідає сумі боргу з якою позивач звернувся до суду.

Частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до частини 2 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Суд відмовив у задоволенні вищевказаного клопотання, оскільки вирішення питань, які ставить відповідач-1 не потребують спеціальних знань, а для встановлення фактичного розміру заборгованості суд може самостійно здійснити перерахунок суми заборгованості керуючись нормами матеріального і процесуального права.

При цьому, аналіз контррозрахунку відповідача-1 дозволяє зробити висновок, що відповідач-1 не погоджується з тим, який курс долару до гривні застосовує у своєму розрахунку позивач. Слід зазначити, що це питання є суто правовим та його вирішення не потребує спеціальних знань.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 10.03.2015 на 16.03.2015.

16.03.2015 представник відповідача-1 надав додаткові пояснення до клопотання про залишення позову без розгляду.

16.03.2015 представник відповідача-1 надав пояснення щодо розрахунку суми заборгованості в позовній заяві, в яких зазначає, що сума заборгованості відповідача-1 повинна визначатися в гривнях за офіційним курсом долару США на день заявлення вимоги, тобто на 28.01.2015.

16.03.2015 представник відповідача-2 надав доповнення до відзиву.

16.03.2015 представник відповідача-1 надав заяву про відвід судді Золотарьової Я.С.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2015 в задоволенні заяві відповідача-1 відмовлено.

Також, 16.03.2015 відповідач-1 усно заявив клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Суд відхилив вказане клопотання, оскільки не вбачає, що справа є настільки складною, що потребує колегіального розгляду.

Відповідач-2 у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Надіслав до господарського суду Дніпропетровської області клопотання, в якому просить суд розглядати справу без участі представника.

Третя особа у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечила. Надіслала до господарського суду Дніпропетровської області клопотання, в якому просить суд розглядати справу без участі представника.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідач-1 відзив на позов не надав, але усно заявив про те, що позов не визнається, а позиція відповідача-1 викладена в поясненнях, заявах та клопотаннях, тому відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.03.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача-1, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2013 між Публічним акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (банк) та Приватним акціонерним товариством «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана» (позичальник) було укладено кредитний договір №1173-КД (т.1,а.с.106).

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору банк зобов'язується надати позичальнику кредит у розмірі 15 000 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором.

Сторонами були підписані додаткові угоди, відповідно до яких сторони внесли зміни до кредитного договору №1173-КД від 11.04.2013, а саме, №1 від 24.04.2013 року, №2 від 03.12.2013 року, №3 від 11.02.2014 року, №4 від 11.03.2014 року (т.1,а.с.133-145).

В кредитний договір були внесені зміни, про що сторонами укладено додаткову угоду №5 від 24 квітня 2014 року та додаткову угоду №6 від 25 липня 2014 року (т.1,а.с.146-156), а саме, сторони дійшли згоди викласти п.п.1.1, 1.2, 1.4, 1.5 кредитного договору у наступній редакції:

"1.1 Банк зобов'язується надати позичальнику мультивалютний кредит у розмірі еквівалентному 15 800 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором.

1.2 Кредит надається позичальнику у вигляді поновлюваної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування, який зменшується протягом дії цього договору у відповідну дату до відповідного розміру, в порядку та на умовах, зазначених в п. 6.1 договору.

1.4 Валютами кредитування є гривня, долар США. При цьому кредитні кошти в гривні позичальник має право використовувати лише на погашення процентів.

1.5 Загальна сума кредитних коштів, виданих банком позичальникові за цим договором, не повинна перевищувати ліміт кредиту сумарно за всіма позичковими рахунками, відкритими позичальнику на підставі цього договору.".

Пунктом 2.1 кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язується використати кредит виключно за цільовим призначенням.

Відповідно до пункту 4.1 кредитного договору надання кредиту відбувається за цільовим призначенням, обумовленим цим договором, на підставі заяви на отримання кредитних коштів шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальнику, відкритий у банку, з наступним виконанням розрахункових документів позичальника. Кредит надається в строк не пізніше 2 банківських днів з дати отримання банком відповідної заяви на отримання кредитних коштів або в інших більший термін, вказаний у відповідній заяві на отримання кредитних коштів.

Згідно з пунктом 4.4 кредитного договору датою надання кредиту вважається дата списання коштів з позичкового рахунку позичальника.

Незалежно від того, в якій валюті позичальник фактично використав кредит, повернення кредиту має здійснюватися виключно у валюті кредиту (пункт 4.6 кредитного договору).

Позивач відкрив відповідачу-1 позичковий рахунок та надав обумовлені кредитним договором грошові кошти розмірі у 15 000 000,00 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами №ТR.5733569.2252.8529 від 16.04.2013 та № ТR.5733569.4709.8064 від 24.04.2013 (т.2,а.с.54).

Після підписання додаткової угоди №6 від 25 липня 2014, позивач надав відповідачу-1 грошові кошти у сумі 6 129 637,20 грн. що підтверджується меморіальними ордерами № ТR.7372625.3525.8529 від 31.07.2014, № ТR.7372625.28831.8529 від 11.08.2014 (т.2,а.с.55).

Відповідно до пункту 6.1 кредитного договору, з урахуванням додаткової угоди №6 від 25.07.2014, позичальник зобов'язаний повернути кредит частинами у строки, а саме:

- позичальник зобов'язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом, яка перевищує еквівалент 9 800 000,00 доларів США не пізніше 01.09.2014;

- позичальник зобов'язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом, яка перевищує еквівалент 8 800 000,00 доларів США не пізніше 16.10.2014;

- позичальник зобов'язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом, яка перевищує еквівалент 7 800 000,00 доларів США не пізніше 01.11.2014;

- позичальник зобов'язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом не пізніше 01.12.2014.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача-1 за основною сумою кредиту становить 14 999 375,00 доларів США та 6 129 637,20 грн.

Відповідач-1 доказів, які б підтверджували повернення кредиту в цьому розмірі суду не надав.

Відповідно до пункту 7.2.1 кредитного договору з урахуванням додаткової угоди №6 від 25.07.2014, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти за користування кредитом за ставкою у розмірі 12,5% річних (із розрахунку 360 днів на рік), якщо кредит та/або його відповідна частина надається у доларах США; за ставкою 23% річних (із розрахунку 365 днів на рік), якщо кредит та/або його відповідна частина надається у гривні.

Пунктом 7.2.1.1 кредитного договору встановлено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав зобов'язань/умов, встановлених 13.7.1, 10.3.7.2, 10.3.7.7, 10.3.7.8, 10.3.7.12, 10.3.7.13, 10.3.7.14, 10.3.7.15, 10.3.7.17, 10.3.7.18, 10.3.7.19, 10.3.7.20, 7.23, 10.3.7.24, 10.3.7.27 кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом становить 14,5% річних (із розрахунку 360 днів на рік) для суми кредиту, наданої в доларах та у розмірі 25% річних (із розрахунку 365 днів на рік) для суми кредиту, наданої в гривні.

Згідно з пунктом 7.2.2 кредитного договору період нарахування відсотків складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є банківський день після 10 числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата надання кредиту та/або перший банківський день після 10 числа (з його урахуванням).

Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом (пункт 7.2.3 кредитного договору).

Пунктом 7.2.4 кредитного договору встановлено, що нараховані проценти повинні сплачуватися позичальником щомісячно не пізніше 1 банківського дня, наступного за 10 числом кожного місяця.

Згідно з пунктом 9.4 кредитного договору якщо будь-який строк платежу за кредитним договором випадає на небанківський то такий строк переноситься на перший наступний банківський день.

Проценти, нараховані з моменту видачі кредиту по 30.06.2014 (включно) погашені відповідачем-1 в повному обсязі.

Пунктом 10.3.7.7 кредитного договору встановлено, що протягом строку дії цього договору поквартально (з першого по останній день кварталу) дотримуватися наступної формули: співвідношення обсягу надходження грошових коштів на всі поточні рахунки, відкриті позичальником в банку, в будь-якій валюті до обсягу надходженнь грошових коштів на всі поточні рахунки, відкриті позичальнику в інших банківських установах, має бути не менше співвідношення обсягу загальної заборгованості позичальника перед банком по відношенню до обсягу загальної заборгованості позичальника перед будь-якими (всіма) банківськими установами (з допустимим відхиленням 10%.).

Розмір обсягу надходжень грошових коштів за попередній квартал визначається 5 числа першого місяця кожного наступного календарного кварталу користування кредитом за курсом Національного банку України або крос-курсом (в залежності від валюти кредитового обігу) на перший банківський день попереднього кварталу. При підрахунку обсягу щоквартальних грошових надходжень не враховуються: кредитні кошти отримані від банку за цим договором чи іншими кредитними угодами, як з банком, так і с третіми особами/грошові кошти отримані від здійсненних через банк операцій з купівлі іноземної валюти, якщо кошти на купівлю були перераховані з поточного рахунку позичальника відкритого в банку/грошові кошти перераховані на рахунки позичальника, відкриті в банк, з поточних рахунків позичальника відкритих в інших банках.

Для здійснення контролю за виконанням зазначеного обов'язку позичальник зобов'язується забезпечити щоквартально не пізніше 5 числа першого місяця кожного наступного календарного кварталу надання банку належним чином засвідчених печаткою та підписом керівника та головного бухгалтера позичальника довідок або документів, сформованих за допомогою програмних комплексів позичальника "1С-Бухгалтерія" або "Клієнт-Банк" (скріплених печаткою та підписом уповноваженої особи позичальника із зазначенням його прізвища, ім'я, по батькові і посади) про оборот коштів на поточних рахунках позичальника, відкритих в інших банківських установах станом на останнє число кожного попереднього календарного кварталу, на підставі яких банк здійснює розрахунок обсягу надходжень грошових коштів на поточні рахунки позичальника, відкриті в банку.

Зазначений обов'язок набуває чинності з дня укладення цього договору.

Відповідно до пункту 10.3.7.8 кредитного договору протягом строку дії цього договору забезпечувати щоквартально (з першого по останній день календарного кварталу), здійснення через банк операцій з купівлі/ обміну/ продажу іноземної валюти у обсязі, який дозволить дотримуватися наступної формули: співвідношення обсягу здійснених через банк операцій з купівлі/ обміну/ продажу іноземної валюти до обсягу здійснених операцій з купівлі/ обміну/ продажу іноземної валюти в інших банківських установах має бути не менше співвідношення обсягу загальної заборгованості позичальника перед банком по відношенню до обсягу загальної заборгованості позичальника перед будь-якими (всіма) банківськими установами (з допустимим відхиленням 10%). Підрахунок розміру обсягу здійснених позичальником операцій з купівлі/обміну/продажу іноземної валюти за попередній квартал визначається 5 числа першого місяця наступного кварталу.

Для здійснення контролю за виконанням зазначеного обов'язку позичальник зобов'язується забезпечити щоквартально не пізніше 5 числа першого місяця кожного наступного календарного кварталу надання банку довідок від інших банківських установ про обсяг здійснених операцій з купівлі/обміну/продажу іноземної валюти або про їх відсутність станом на останнє число кожного календарного кварталу, на підставі яких банк здійснює контроль за здійсненням позичальником операцій с купівлі/продажу/обміну іноземної валюти за відповідний квартал.

Зазначений обов'язок набуває чинності з дня укладення цього договору.

Позивач зазначає, що відповідач-1 не виконав вимоги п.п. 10.3.7.7.-10.3.7.8 кредитного договору і тому згідно п. 7.2.1.1 кредитного договору нарахував проценти за користування кредитом з 01.07.2014 за ставкою у розмірі 14,5% для суми кредиту, наданої в доларах США, та у розмірі 25% річних (із розрахунку 365 днів на рік) для суми кредиту, наданої в гривні.

Відповідач-1 не спростував твердження позивача про порушення ним п.п. 10.3.7.7 та 10.3.7.8 кредитного договору. Крім того, у своєму контррозрахунку відповідач-1 також застосовує підвищену відсоткову ставку тим самим фактично погоджуючись з позицією позивача з цього питання.

Таким чином, сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом становить 970 584,56 долари США та 653 160,51 грн.

Відповідач-1 доказів, які б підтверджували погашення цієї заборгованості суду не надав.

Згідно з пунктом 7.3.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити банку комісію за встановлення ліміту кредитування у розмірі 50 000,00 доларів США. Зазначена комісія сплачується позичальником протягом 3 банківських днів з дня укладання додаткової угоди № 5 від 24.04.2014 до кредитного договору. Зазначена комісія сплачується у національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день здійснення платежу.

Позивачем нараховано комісію за встановлення ліміту кредитування у розмірі 50 000,00 доларів США.

Перевіривши розрахунок позивача (т.5,а.с.11-14), суд встановив, що позивачем не враховано п.7.3.1 кредитного договору, а саме нараховано комісію не в національній валюті України за офіційним курсом НБУ, а у доларах США. Таким чином, правильна сума комісії становить 797 715,00 грн., що станом на 29.01.2015 становить 50 000,00 доларів США.

Відповідач-1 доказів, які б підтверджували погашення цієї заборгованості суду не надав.

Відповідно до пункту 12.1 кредитного договору у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідний період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Пунктом 1.10 додаткової угоди № 6 від 25.07.2014 до кредитного договору сторони домовились, що до дати підписання цієї додаткової угоди п. 12.1 кредитного договору не застосовується.

У зв'язку з тим, що відповідач-1 прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 30.04.2014 по 12.01.2015 у сумі 955 932,00 доларів США та 354 318,42 грн.

Перевіривши розрахунок позивача (т.5,а.с.11-14), суд встановив, що позивачем не враховано п. 1.10 додаткової угоди № 6 від 25.07.2014 до кредитного договору, а саме нараховано пеню до дати підписання цієї додаткової угоди.

Таким чином, сума пені повинна рахуватись з 26.07.2014 по 12.01.2015 та складає 952 952,54 доларів США та 354 318,42 грн.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 6.1 договору, строк повернення кредиту є таким, що настав 01.12.2014.

Судом було перевірено розрахунок позивача та встановлено, що сума заборгованості за кредитним договором №1173-КД від 11.04.2013 року становить 16 972 911,56 доларів США та 7 137 116,13 гривень, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 14 999 375,00 доларів США та 6 129 637,20 грн.; заборгованість за непогашеними відсотками за користуванням кредитом - 970 584,56 доларів США та 653 160,51 грн.; заборгованість з непогашеної комісії за користуванням ліміту фінансування у розмірі 797 715,00 грн., що становить 50 000,00 доларів США станом на 29.01.2015; заборгованість зі сплати нарахованої пені за порушення строків сплати боргових зобов'язань у розмірі 946 845,69 доларів США та 354 318,42 грн., заборгованість зі сплати нарахованої пені за порушення строків сплати комісії за встановлення ліміту кредитування у розмірі 97 430,52 грн., що становить 6 106,85 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на 29.01.2015, що підтверджується матеріалами справи.

Станом на час розгляду справи доказів сплати відповідачем-1 вищезазначеної заборгованості від представників сторін не надійшло.

Таким чином, у встановлений кредитним договором термін позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання та не повернув всю суму заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого заборгованість боржника перед позивачем залишається непогашеною та становить 16 972 911,56 доларів США та 7 137 116,13 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальником передано в заставу рухоме майно відповідно до договорів застави.

15.04.2013 між ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (Заставодержатель) та Приватним акціонерним товариством «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана» (Заставодавець) укладено договір застави рухомого майна № 1205-ЗРМ (т.1,а.с.158).

Відповідно до пункту 1.1 договору застави № 1205-ЗРМ заставодавець з метою забезпечення виконання зобов'язання, передбачених кредитним договором, передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених у договорі застави, рухоме майно, перелік якого зазначено в п. 2 договору застави.

Згідно з пунктом 1.2 договору застави № 1205-ЗРМ, заставою забезпечується виконання зобов'язання заставодавця перед заставодержателем, що випливає з укладеного між ними кредитного договору №1173-КД від 11 квітня 2013 року з усіма змінами та доповненнями до нього, а саме: повернути кредит у розмірі 15 800 000,00 доларів США відповідно до встановленого кредитним договором графіку.

Пунктом 1.3 договору застави 1205-ЗРМ передбачено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, а саме: вимоги за основним зобов'язанням, проценти за користування кредитом, комісії, неустойки, витрати на утримання та збереження предмету застави.

Відповідно до умов договору застави 1205-ЗРМ, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 01 червня 2013 року (т.1,а.с.168), предметом застави за цим договором є:

1. Сівалка Kinze 3600ASD 16/31 2012 року випуску з заводським номером: 625215;

2. Сівалка Kinze 3600ASD 16/31 2012 року випуску з заводським номером: 625245;

3. Сівалка Kinze 3600ASD 16/31 2011 року випуску з заводським номером: 624008;

4. Сівалка Kinze 3600ASD 16/31 2011 року випуску з заводським номером: 624138;

5. Сівалка Kinze 3600ASD 16/31 2011 року випуску з заводським номером: 623861;

6. Сівалка Kinze 3600ASD 16/31 2011 року випуску з заводським номером: 624377;

7. Сівалка Kinze 3700SDS 24/30 2008 року випуску з заводським номером: 751068;

8. Сівалка Kinze 3600ASD 16/31 2012 року випуску з заводським номером: 626136;

9. Сівалка Kinze 3600ASD 16/31 2012 року випуску з заводським номером: 626857;

10. Сівалка Kinze 3600ASD 16/31 2012 року випуску з заводським номером: 626858;

11. Сівалка Kinze 3600ASD 16/31 2012 року випуску з заводським номером: 626859;

12. Сівалка Kinze 3600ASD 16/31 2012 року випуску з заводським номером: 626862;

13. Візок Balzer 2000 Tridem 2013 року випуску з заводським номером: 876-0113;

14. Сівалка пневматичну Kinze, моделі 3700ASD, 36/20" рядів 2011 року випуску з заводським номером: 751260;

15. Сівалка пневматичну Kinze, моделі 3700ASD, 36/20" рядів 2011 року випуску з заводським номером: 751195;

16. Сівалка пневматичну Kinze, моделі 3700ASD, 36/20" рядів 2011 року випуску з заводським номером: 751196;

17. Сівалка пневматичну Kinze, моделі 3700ASD, 36/20" рядів 2010 року випуску з заводським номером: 751154;

18. Сівалка пневматичну Kinze, моделі 3700ASD, 36/20" рядів 2010 року випуску з заводським номером: 751157;

19. Подрібнювач рослинних залишків Rhino 2011 року випуску з заводським номером: RC125-004;

20. Подрібнювач рослинних залишків Rhino 2011 року випуску з заводським номером: RC125-006;

21. Подрібнювач рослинних залишків Rhino 2011 року випуску з заводським номером: RC125-007;

22. Дискова борона Ezee-on 2011 року випуску з заводським номером: 52760;

23. Дискова борона Ezee-on 2011 року випуску з заводським номером: 52761;

24. Дискова борона Ezee-on 2011 року випуску з заводським номером: 52762;

25. Дискова борона Ezee-on, 4600 2010 року випуску з заводським номером: 52602;

26. Сівалка Kinze 3700 SDS 36/20 2009 року випуску з заводським номером: 751027;

27. Свівалка-культиватор Bourgault 8810-54 2012 року випуску з заводським номером: 40708CU-06;

28. Свівалка-культиватор Bourgault 8810-54 2012 року випуску з заводським номером: 40708CU-05;

29. Причіп-цистерна Adams 1625 2012 року випуску з заводським номером: 862345;

30. Причіп-цистерна Adams 1625 2012 року випуску з заводським номером: 862353;

31. Причіп-цистерна Adams 1625 2012 року випуску з заводським номером: 862354;

32. Причіп-цистерна Adams 1625 2012 року випуску з заводським номером: 862356;

33. Причіп-цистерна Adams 1625 2012 року випуску з заводським номером: 862347;

34. Причіп-цистерна Adams 1625 2012 року випуску з заводським номером: 862369;

35. Розкидач мінеральних добрив AX1S30.1K 2011 року випуску з заводським номером: 28751;

36. Розкидач мінеральних добрив AX1S30.1K 2011 року випуску з заводським номером: 28750;

37. Надставка XL1800.RAUCH 2011 року випуску без заводського номеру(2 шт.);

38. Візок транспортний 4000KG GASPARDO 2011 року випуску з заводським номером: 11FR10239;

39. Візок транспортний 4000KG GASPARDO 2011 року випуску з заводським номером: 11FR10237;

40. Львівський автонавантажувач дизельний, моделі 41030 Д;

41. Львівський автонавантажувач дизельний, моделі 41030,45 Д;

42. Розкидач мінеральних добрив фірми RAUCH (Німеччина) - AXIS 30.1K (2 шт.);

43. Бочка Bourgault 5350;

44. Сівалка Kinze 3700ASD 24/30 2010 року випуску з заводським номером: 751208;

45. Сівалка Kinze 3700ASD 24/30 2011 року випуску з заводським номером: 751244;

46. Сівалка Kinze 3700ASD 24/30 2010 року випуску з заводським номером: 751223;

47. Сівалка Kinze 3700ASD 31 2011 року випуску з заводським номером: 624143;

48. Сівалка Kinze 3700ASD 31 2012 року випуску з заводським номером: 624922;

49. Сівалка пневматичну Kinze моделі 3700ASD 2012 року випуску з заводським номером: 751297;

50. Пристрій для завантаження зерна модель Е 9250 D.

Згідно з пунктом 2.1.1 договору застави 1205-ЗРМ предметом застави є як все рухоме майно в цілому, так і будь-яка його частина. Предметом застави також є всі здійснені поліпшення рухомого майна після передачі його у заставу за договором застави.

Відповідно до пункту 2.1.3 договору застави 1205-ЗРМ право застави, передбачене договором застави, поширюється на предмет застави разом з усіма існуючими та майбутніми майновими та іншими правами, що відносяться до предмету застави.

Пунктом 2.4 договору застави 1205-ЗРМ встановлено, що оціночна вартість предмету застави, за домовленістю сторін на момент укладення договору складає: рухоме майно, що зазначене в таблиці №1, у сумі 12 203 512, 58 грн., рухоме майно, що зазначене в таблиці №2, у сумі 20 102 786,00 грн. При цьому сторони домовились, що при зверненні стягнення та реалізації предмету застави заставодержатель не буде зв'язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною оціночною вартістю предмету застави.

03.06.2013 між ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (Заставодержатель) та Приватним акціонерним товариством «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана» (Заставодавець) було укладено договір застави транспортних засобів № 1300-ЗТЗ (т.1,а.с.182).

Відповідно до пункту 1.1 договору застави № 1300-ЗТЗ заставодавець з метою забезпечення повного виконання зобов'язань за кредитним договором, передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених у договорі застави, транспортні засоби, зазначені в п. 2 договору застави.

Пунктом 1.2 договору застави № 1300-ЗТЗ встановлено, що заставою забезпечується виконання зобов'язання заставодавця перед заставодержателем, що випливає з укладеного між ними кредитного договору №1173-КД від 11 квітня 2013 року, з усіма змінами та доповненнями до нього.

Відповідно до пункту 1.2.1.1 договору застави № 1300-ЗТЗ, з урахуванням договору про внесення змін №2 від 24.04.2014 до договору застави № 1300-ЗТЗ (т.1,а.с.194), договором забезпечується виконання зобов'язання заставодавця перед заставодержателем, а саме: повернути кредит у розмірі 14 999 375,00 доларів США відповідно до встановленого графіку.

Відповідно до пункту 2 договору застави № 1300-ЗТЗ предметом застави є як всі разом взяті транспортні засоби, зазначені в п. 2.1 договору застави, так і кожен транспортний засіб окремо:

1. CHALLENGER SPRA COUPE 4455, обприскувач самохідний, рік випуску 2007, заводський номер AGCC4455TNS7M1011, реєстраційний номер 08367АМ, свідоцтво про реєстрацію машини АС №243995, видане ІДТН Житомирської ОДА в Попільнянському районі 26 жовтня 2012 року.

2. ВАЗ 21214-120, Легковий універсал - В, рік випуску 2011, колір - червоний, шасі ХТА212140В2007263, реєстраційний номер АА6034КР, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ААЕ № 050100, видане ВРЕВ-13 УДАІ в м.Києві 06.11.2012р.

3. ВАЗ 21214-120, Легковий універсал - В, рік випуску 2011, колір синій, шасі ХТА212140В2006408, реєстраційний номер АА6031КР, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ААЕ №050104, видане ВРЕВ-13 УДАІ в м.Києві 06.11.2012р.

4. ВАЗ 21214-120, Легковий універсал - В, рік випуску 2011, колір синій, шасі ХТА212140В2006404, реєстраційний номер АА6032КР, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ААЕ№050101,видане ВРЕВ-13 УДАІ в м.Києві 06.11.2012р.

5. HYUNDAI, легковий хетчбек-В, рік випуску 2011, колір синій, шасі MALAN51CBBM886032, реєстраційний номер АА 6082КР, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ААЕ №050106, ВРЕВ-13 УДАІ в м.Києві 06.11.2012р.

6. HYUNDAI TUCSON 2.0 MT 4, легковий універсал - В, рік випуску 2011, колір сірий, шасі Y6LJN81BPBL209162, реєстраційний номер АА8362КТ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САО №416036, видане ВРЕВ-13 УДАІ в м. Києві 06.11.2012р.

7. TOYOTA LAND CRUISER PRADO, легковий універсал - В, рік випуску 2007, колір сірий, шасі JTEBU25J975094978, реєстраційний номер AA9390ІK, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії AAC № 773356, видане ВРЕВ-11 УДАІ в м.Києві 27.07.2010р.

8. SUBARU FORESTER, легковий універсал - В, рік випуску 2008, колір сірий, шасі JF1SH9LK49G052207, реєстраційний номер AA9848IP, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії AAC № 734556, видане ВРЕВ-11 УДАІ в м.Києві 16.03.2010р.

Відповідно до пункту 2.2 договору застави № 1300-ЗТЗ предмет застави передається у заставу разом з усіма його приналежностями та складовими частинами. У разі здійснення будь-яких поліпшень предмету застави (в тому числі ремонту, модернізації, тюнінгу тощо предмету застави), право застави за договором застави поширюється на все майно, яке утворилось внаслідок здійснення таких поліпшень.

Пунктом 2.5 договору застави № 1300-ЗТЗ оціночна вартість предмету застави за домовленістю сторін на момент укладення договору застави складає 1 184 312,00 грн.

14.07.2014 між ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» (Заставодержатель) та Приватним акціонерним товариством «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана» (Заставодавець) було укладено договір застави № 2079-ЗМУ (майбутнього урожаю) (т.2,а.с.1).

Відповідно до пункту 1.1 договору застави № 2079-ЗМУ заставодавець з метою забезпечення виконання зобов'язання, зазначеного в цій статті, передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених у цьому договорі, майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, а саме майбутній урожай кукурудзи, зазначене в п. 2 договору застави.

Згідно з пунктом 1.2 договору застави № 2079-ЗМУ заставою за договором забезпечується виконання зобов'язання заставодавця перед заставодержателем, що випливає з укладеного між ними Кредитного договору 1173-КД від 11 квітня 2013 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, а саме: повернути кредит у розмірі 14 999 375,00 доларів США, відповідно до встановленого кредитним договором графіку.

Відповідно до пункту 2 договору застави № 2079-ЗМУ заставодавець, з метою забезпечення належного виконання основного зобов'язання, передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених в договорі, майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, а саме майбутній урожай кукурудзи, який очікується у 2014 році, від сівби з полів загальною площею 12 057,60 гектарів шістдесят соток, урожайністю 98, 9 ц/га, періодом збору урожаю вересень - грудень 2014 року загальною кількістю 118 164,48 тон.

Пунктом 2.2 договору застави № 2079-ЗМУ майбутній урожай кукурудзи заставодавця, що є предметом застави за цим договором, засіяно на полях (земельних ділянках пайщиків), наданих заставодавцю в оренду на підставі договорів, наведених в додатку № 1 до договору.

Згідно з пунктом 2.3 договору застави № 2079-ЗМУ, відповідно до довідки заставодавця, засвідченої Дивинською, Озерською, Соловіївською, Хомутецькою, Яструбеньківською, Романівською, Хомутецькою, Ставищанською, Новоозерянською сільськими радами Брусилівського району Житомирської області від « 04» липня 2014 року № 391/1 та Експертного звіту по оцінці поля кукурудзи від « 03-05» червня 2014 року землями, на яких засіяно є урожай кукурудзи 2014 року від сівби з полів площею 12 057,60 га. на територіях Дивинської, Озерської, Соловіївської, Хомутецької, Яструбеньківської, Романівьської, Ставищанської, Новоозерянської сільських рад Брусилівського району Житомирської області урожайністю загальною кількістю 118 164,48 тон.

Пунктом 2.4 договору застави № 2079-ЗМУ передбачено, що сторони домовились, що після набуття правз власності заставодавцем на предмет застави в результаті збору врожаю, що зазначений у п. 2.1. договору, заставодавець зобов'язується надати заставодержателю відповідні документи (їх нотаріально посвідчені копії або копії, посвідчені підписом керівника та печаткою), що підтверджують місцезнаходження та належне зберігання предмету застави за цим договором. При цьому заставодавець не має права без згоди заставодержателя змінювати місцезнаходження предмету застави, передавати предмет застави на зберігання третім особам (крім випадків передачі предмету застави на зберігання до сертифікованих складів третіх осіб).

Відповідно до пункту договору застави № 2079-ЗМУ право застави, передбачене договором, поширюється на предмет застави разом з усіма існуючими та майбутніми майновими та іншими правами, що відносяться до предмету застави.

Право застави на предмет застави виникає у заставодержателя з моменту набуття чинності договором застави та припиняється виконанням в повному обсязі основного зобов'язання (пункт 2.6 договору застави № 2079-ЗМУ).

Згідно з пунктом 2.8 договору застави № 2079-ЗМУ оціночна вартість предмету застави за домовленістю сторін на момент укладення цього договору складає 197 455 412,95 грн. При цьому сторони згодні з тим, що при зверненні стягнення та реалізації предмету застави заставодержатель не буде зв'язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною оціночною вартістю предмету застави. З огляду на це право заставодержателя задовольняти свої вимоги до заставодавця за рахунок предмету застави не обмежується оціночною вартістю предмету застави.

Пунктом 5.1.1 договору застави № 2079-ЗМУ встановлено, що у випадках та в порядку, передбачених цим договором та чинним законодавством України заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог з вартості Предмету застави переважно перед іншими кредиторами.

У разі порушення заставодавцем обов'язків, встановлених цим договором, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет застави (пункт 5.1.5 договору застави № 2079-ЗМУ).

Відповідно до пунктів 5.3.3, 5.3.4, 5.3.5, 5.3.11 договору застави № 2079-ЗМУ заставодавець зобов'язався:

- зберігати зібраний урожай за адресою: вул. Привокзальна, 47, м. Погребище, Вінницька область, 22200 та/або вул. Вокзальна, 222, смт. Рокитне, Київська область, 09600, та/або вул. Довженка, 28, м. Козятин. Вінницька область, 22100, та/або вул. Привокзальна, 53, с. Липовець, Вінницька область, 22500, та/або вул. Барляєва, 28-А, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100, та/або вул. Привокзальна, 8, м. Біла Церква, Київська область, 09107, та/або вул. Привокзальна, 8, с. Сухоліси, Білоцерківський р-н., Київська обл. 09173, та/або Автодорога М-05 Київ-Одеса 82км+500м (праворуч) в межах Терезинської селищної ради. Білоцерківський район, Київська область, та/або вул. Київська, 27, м. Тетіїв, Київська область, 09800, та/або вул. Вокзальна, 1, м. Жашків, Черкаська область, 19200, та/або вул. Зарічна, 28 а., с. Будище, Лисянський р- н, Черкаська область, 19323;

- не відчужувати посіви, з яких планується отримати майбутній урожай, без письмової згоди Заставодержателя;

- на вимогу заставодержателя надавати йому оригінали (для огляду) та належним чином посвідчені копії документів, які необхідні йому для здійснення контролю за Предметом застави, в тому числі, але не виключно баланс на останню звітну дату, складські довідки тощо;

- у випадку загибелі (пошкодження тощо) предмету застави надати в якості забезпечення основного зобов'язання аналогічне за вартістю і якістю майно, або виконати основне зобов'язання в повному обсязі, незалежно від строку його виконання.

Пунктом 5.3.17 договору застави № 2079-ЗМУ встановлено, що у випадку, якщо після набуття заставодавцем права власності на предмет застави в результаті збору врожаю, що зазначений у п. 2.1 договору, зібраний врожай буде передано на зберігання до сертифікованих складів третіх осіб, заставодавець зобов'язується, протягом 10-ти банківських днів з дати закінчення збору врожаю, зазначеної в довідці №349 від 08.07.2014 року, передати в заставу заставодержателю зібраний врожай шляхом укладення договору застави та передачі заставодержателю заставного свідоцтва на зібраний врожай на весь строк дії договору(ів), на підставі якого(их) виникло основне зобов'язання. При цьому, цей обов'язок вважається виконаним після того, як заставодержателю надано рішення відповідних органів управління заставодавця про таку заставу (у випадку необхідності надання такого рішення), надано всі правовстановлюючі документи на зазначене рухоме майно; договір складського зберігання предмету застави; сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, виданий зерновому складу; регламент сертифікованого складу або витяг з нього відносно порядку приймання на зберігання, зберігання та видачі із зберігання предмету застави; заставне свідоцтво, яке містить передавальний напис (індосамент), оформлене відповідно до вимог чинного законодавства; виписку з реєстру складських свідоцтв про те, що складське свідоцтво є дійсним і не втрачалося, строк дії якої не буде перевищувати 3 календарних днів на момент укладення договору застави, всі інші документи, необхідні для укладення договору застави. Рухоме майно, яке буде передаватися в заставу банку, має відповідати всім вимогам, встановленим чинним законодавством України для предмету застави, при цьому майно повинно бути вільним від будь-яких обтяжень чи прав третіх осіб (крім прав застави банку), податкової застави тощо. Укладений договір застави, зареєстровано обтяження рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, відповідно до чинного законодавства України. При цьому така реєстрація повинна встановити вищий пріоритет прав банка як обтяжувача відносно рухомого майна, яке передається йому в заставу.

24.04.2014 між ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (Заставодержатель) та Приватним акціонерним товариством «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана» (Заставодавець) було укладено договір застави рухомого майна № 1936-ЗРМ (т.4,а.с.31).

Відповідно до пункту 1.1 договору застави № 1936-ЗРМ заставодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором, передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених у договорі застави, рухоме майно, перелік якого зазначено в п. 2 договору застави.

Згідно з пунктом 1. 2 договору застави № 1936-ЗРМ, заставою забезпечується виконання зобов'язання заставодавця перед заставодержателем, що випливає з укладеного між ними кредитного договору №1173-КД від 11 квітня 2013 року з усіма змінами та доповненнями до нього, а саме: повернути кредит у розмірі 15 800 000,00 доларів США відповідно до встановленого кредитним договором графіку.

Пунктом 1.3 договору застави № 1936-ЗРМ передбачено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, а саме: проценти за користування кредитом, комісії, неустойки, витрати на утримання та збереження предмету застави.

Відповідно до пункту 2.1 договору застави № 1936-ЗРМ предметом застави є:

Сівалка Kinze 3700ASD, 24 рядкова, 2014 року випуску з заводський номер 104518

Сівалка Kinze 3700ASD, 24 рядкова, 2014 року випуску з заводський номер 104519

Сівалка Kinze 3700ASD, 24 рядкова, 2014 року випуску з заводський номер 104514

Сівалка Kinze 3700ASD, 24 рядкова, 2014 року випуску з заводський номер 104517

Сівалка Kinze 3700ASD, 24 рядкова, 2014 року випуску з заводський номер 104520

Сівалка Kinze 3700ASD, 24 рядкова, 2014 року випуску з заводський номер 104521

Сівалка Kinze 3700ASD, 24 рядкова, 2014 року випуску з заводський номер 104522

Сівалка Kinze 3700ASD, 24 рядкова, 2014 року випуску з заводський номер 104523

Сівалка Kinze 3700ASD, 24 рядкова, 2014 року випуску з заводський номер 104524

Сівалка Kinze 3700ASD, 24 рядкова, 2014 року випуску з заводський номер 104525

Сівалка Kinze 3700ASD, 24 рядкова, 2014 року випуску з заводський номер 104527

Сівалка Kinze 3700ASD, 24 рядкова, 2014 року випуску з заводський номер 104526

Сівалка Kinze 3600ASD, 16 рядкова, 2014 року випуску з заводський номер 102855

Сівалка Kinze 3600ASD, 16 рядкова, 2014 року випуску з заводський номер 102850.

Згідно з пунктом 2.1.1 договору застави № 1936-ЗРМ предметом застави є як все нерухоме майно в цілому, так і будь-яка його частина. Предметом застави також є всі здійснені поліпшення рухомого майна після передачі його у заставу за договором застави.

Відповідно до пункту 2.1.3 договору застави № 1936-ЗРМ право застави, передбачене договором застави, поширюється на предмет застави разом з усіма існуючими та майбутніми майновими та іншими правами, що відносяться до предмету застави.

Пунктом 2.4 договору застави № 1936-ЗРМ оціночна вартість предмету застави, за домовленістю сторін на момент укладення договору складає 21 869 536,70 грн. При цьому сторони домовились, що при зверненні стягнення та реалізації предмету застави заставодержатель не буде зв'язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною оціночною вартістю предмету застави.

20.06.2014 ТОВ «Агро-Топ» та ТОВ «Ламед-Консалтинг» уклали Контракт №2006 поставки обладнання, за яким ТОВ «Агро-Топ» (покупець) купив Офісний лазерний кольоровий принтер - в кількості 7 шт. (сім штук).

Відповідно до пункту 2.2 Контракту покупець повинен сплатити вартість поставленого товару в строк до 31.01.2015.

25.07.2014 року між ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (Заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Топ» (Заставодавець) було укладено договір застави майнових прав № 2095-ЗМП (т.2,а.с.47).

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 договору застави № 2095-ЗМП заставодавець з метою забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених у цьому договорі, майнові права -права вимагати від осіб, з якими укладено Контракт №2006 поставки обладнання від 20.06.2014. (боржник), здійснення платежів на користь Заставодавця за поставлені (або такі, що будуть поставлені) боржником товарів в розмірі та в строки, передбачені контрактом.

Заставою за договором застави № 2095-ЗМП забезпечується виконання зобов'язання Приватним акціонерним товариством «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 15-А, квартира 7, код ЄДРПОУ: 33939991, далі - Боржник), перед заставодержателем, що випливає з укладеного між ними Кредитного договору №1173-КД від 11 квітня 2013 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, а саме: повернути кредит у розмірі 14 999 375,00 доларів США відповідно до встановленого графіку (п. 1.2.1.1 договору застави № 2095-ЗМП).

Пунктом 2.2 договору застави № 2095-ЗМП, за домовленістю сторін оціночна вартість предмету застави на момент укладення цього договору складає 210 350, 00 грн. При цьому сторони згодні з тим, що при зверненні стягнення та реалізації предмету застави заставодержатель не буде зв'язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною Оціночною вартістю предмету застави.

Відповідно до вищевказаних договорів застави заставодержатель у випадку невиконання/неналежного виконання або порушення умов договорів застави та/або основного зобов'язання задовольнити своїх вимоги з вартості предметів застави переважно перед іншими кредиторами шляхом звернення стягнення на предмети застави.

Враховуючи порушення позичальником умов кредитного договору, виникли підстави для задоволення вимог позивача за рахунок заставного майна.

З огляду на зазначене, 31.10.2014 року позивач направив відповідачу-1 та відповідачу-2 відповідні повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, а саме листи вих. №КНО-61.1.1/12 від 31.10.2014, вих. №КНО-61.1.1/13 від 31.10.2014, вих. № КНО-61.1.1/15 від 31.10.2014, вих. № КНО-61.1.1/18 від 31.10.2014, вих. № КНО-61.1.1/14 від 31.10.2014 (т.1,а.с.91-100). Відповідачу-1 повідомлялося, що зазначена вимога є одночасно повідомленням про порушення та вимогою про усунення порушень в розумінні ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» і у разі невиконання відповідачем цієї вимоги, банком буде розпочата процедура звернення стягнення на майно, яке передано банку в заставу відповідно до укладених договорів застави.

Відповідач-1 та відповідач-2 відповідь не надали, заходи з погашення заборгованості перед позивачем вжиті не були, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 572 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 1 Закону України "Про заставу", в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 573 Цивільного кодексу України встановлено, що заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

Відповідно до статті 574 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частинами 1 та 2 статті 576 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).

Згідно зі статтею 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 591 Цивільного кодексу України передбачено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (стаття 19 Закону України "Про заставу").

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до частин 6 та 7 статті 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна є Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Статтею 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

Якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження (стаття 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Як вбачається з доданих до позовної заяви копій витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) станом на 03.11.2014 року (т.2,а.с.56-60) у вказаному реєстрі звернення стягнення на заставлене майно третіми особами зареєстроване не було, з огляду на що позивач має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Позивачем виконано вказані вимоги та дотримано у повному обсязі вказану процедуру, що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) станом на 03.11.2014 року (т.2,а.с.56-60).

Положеннями статті 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов'язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позивач має право задовольнити вимоги за рахунок заставленого майна шляхом звернення стягнення на предмет застави. В контексті наведених вище норм обгрунтованою є вимога позивача щодо передачі рухомого майна в його управління.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача-1 про те, що заборгованість підлягає стягненню у національній валюті, з огляду на наступне.

Відповідач-1 посилався на ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом, але в даному випадку слід застосовувати наступні норми чинного законодавств.

Слід зазначити, що кредитним договором передбачено надання та повернення суми кредиту саме у іноземній валюті. Відповідач-1 же посилається на норму, яка передбачає, що зобов'язання виражено у гривнях з вказанням грошового еквіваленту в іноземній валюті.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня, разом з тим, вказана стаття Конституції визначає правовий статус грошової одиниці України, але не встановлює сферу її обігу та будь-яких обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Статтею 192 Цивільного кодексу України визначено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак в той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного Регулювання та контролю" від 19.02.1993 р. № 15-93.

Відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного Регулювання та контролю" від 19.02.1993 р. № 15-93, операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями.

Згідно з частиною 2 статті 198 Господарського кодексу України, грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Частиною 2 статті 334 Господарського кодексу України встановлено, що банки - це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб.

Відповідно до генеральної ліцензії Національного банку України № 8 від 06.10.2011 (т.1,а.с.86), позивач має право здійснювати валютні операції.

Пунктом 4.6 кредитного договору встановлено, що незалежно від того, в якій валюті позичальник фактично використав кредит, повернення кредиту має здійснюватися виключно у валюті кредиту.

У даному випадку сторони при укладанні кредитного договору дійшли згоди та погодили умови надання (отримання) кредитних коштів у іноземній валюті.

Відповідно до інформації з офіційного сайту Національного банку України, 29.01.2015 1 грн. дорівнювала 15,954336 доларів США. Отже заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 7 137 116,13 гривень та 16 972 911,56 доларів США, що еквівалентно 270 791 533,93 грн. станом на 29.01.2015.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана» (02225, м. Київ, вул. Архітектора Ніколаєва, буд.7; ідентифікаційний код 33939991) перед Публічним акціонерним товариством «Перший український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4; ідентифікаційний код 14282829) за кредитним договором №1173-КД від 11.04.2013 року в розмірі: 16 972 911,56 доларів США та 7 137 116,13 гривень, з яких:

- заборгованість за сумою кредиту - 14 999 375,00 доларів США та 6 129 637,20 грн.;

- заборгованість за непогашеними відсотками за користуванням кредитом - 970 584,56 доларів США та 653 160,51 грн.;

- заборгованість з непогашеної комісії за користуванням ліміту кредитування у розмірі 797 715,00 грн., що становить 50 000,00 доларів США станом на 29.01.2015;

- заборгованість зі сплати нарахованої пені за порушення строків сплати боргових зобов'язань у розмірі 946 845,69 доларів США та 354 318,42 грн.,

- заборгованість зі сплати нарахованої пені за порушення строків сплати комісії за встановлення ліміту кредитування у розмірі 97 430,52 грн., що становить 6 106,85 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на 29.01.2015;

звернути стягнення на заставне майно, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана» та є предметом застави за договором застави рухомого майна №1205-ЗРМ від 15.04.2013 року, що розташоване за адресою: Житомирська обл., Попільнянський район, с. Парипси, пров. Шевченка 18а, у кількості 52 одиниці, а саме на :