Ухвала

від 13.03.2015 по справі 922/2646/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 березня 2015 року Справа № 922/2646/14

Вищий господарський суд України у складі:

головуючого судді:Селіваненка В.П., суддів:Вовка І.В., Грека Б.М., Стратієнко Л.В., Черкащенка М.М.,

розглянувши заявуХарківської міської ради про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 11.12.2014 у справі№ 922/2646/14 за позовомХарківської міської ради доремонтно-будівельного кооперативу "Вікторія-М" проповернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до ремонтно-будівельного кооперативу "Вікторія-М" про повернення безпідставно набутого майна - земельної ділянки, площею 0,0560 га, на вул. Шевченка, 211, у м. Харкові, та стягнення 224 921,97 грн. доходів, отриманих відповідачем від такого майна.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.08.2014у справі № 922/2646/14 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 224 921,97 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.2014, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2014, рішення місцевого господарського суду скасовано в частині стягнення з відповідача 224 921,97 грн. доходів, отриманих від безпідставно набутого майна та відмовлено у позові в цій частині; в решті рішення господарського суду залишено без змін.

Харківською міською радою подано заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 11.12.2014 у справі № 922/2646/14, в якій заявник просить Верховний Суд України скасувати зазначену постанову, направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 21.06.2011 у справі № 39/290, від 01.09.2014 у справі № 915/2439/13, від 25.06.2014 у справі № 910/4386/13, від 26.06.2014 у справі № 905/8270/13 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає, що справа № 922/2646/14 не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Вищий господарський суд України зазначає, що постанови від 21.06.2011 у справі № 39/290, від 01.09.2014 у справі № 915/2439/13, від 25.06.2014 у справі № 910/4386/13, від 26.06.2014 у справі № 905/8270/13, на які посилається заявник, не можуть бути доказом неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки у зазначених справах та у справі, про перегляд постанови у якій просить заявник, позови заявлені з різних предметів і підстав.

Так у справі № 922/2646/14, про перегляд постанови у якій просить заявник, предметом позову є повернення безпідставно набутого майна - земельної ділянки, на якій знаходиться об'єкт нерухомості, що перебуває у власності відповідача, та про стягнення суми доходів, отриманих від використання спірної земельної ділянки. При цьому, позов заявлений з посиланням на положення статей 1212-1215 ЦК України, якими визначено загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із безпідставним набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави, крім того судом касаційної інстанції при перегляді зазначеної справи здійснювалось посилання на положення зазначених статей у сукупності із положеннями статті 120 Земельного кодексу України, якою встановлено порядок та підстави переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду.

Проте у постановах, на які заявник посилається, Вищий господарський суд України переглядав справи за позовами про стягнення з відповідачів на підставі статті 1212 ЦК України безпідставно набутих грошових сум, а саме: у справі № 39/290 - суми сплаченого позивачем авансу за договором купівлі-продажу, у справі № 915/2439/13 - суми переплати за договорами поставки, здійсненої позивачем внаслідок помилки у платіжних документах, у справі № 910/4386/13 - суми безпідставно сплачених орендних платежів за договором оренди, факт неукладення якого було встановлено в іншому судовому рішенні, на підставі чого відповідача зобов'язали звільнити займане приміщення, у справі № 905/8270/13 - повернення безпідставно перерахованих позивачем коштів за договором про надання послуг, який в судовому порядку розірваний. При цьому, переглядаючи зазначені справи, суд касаційної інстанції здійснював посилання на положення статті 1212 ЦК України у сукупності з положеннями норм Цивільного кодексу України, якими регулюються правовідносини, що виникли в результаті цивільно-правових угод, які укладались сторонами у зазначених справах, і не здійснював посилань на норми Земельного кодексу України.

Таким чином заявником не доведено наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права , оскільки правовідносини у справах, на постанови у яких посилається заявник, і у справі, про перегляд постанови у якій він просить, не є подібними.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 111 16 , 111 21 ГПК України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Харківській міській раді у допуску справи № 922/2646/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя:В.Селіваненко Судді:І.Вовк Б.Грек Л.Стратієнко М.Черкащенко