Постанова

від 16.03.2015 по справі 910/3071/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2015 р. Справа№ 910/3071/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства ,,А.Е.Т. Джоін ап!"

на рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2015р.

у справі № 910/3071/14 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Дочірнього підприємства ,,А.Е.Т. Джоін ап!"

до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Скай Тревел Холдінг ЛТД"

про стягнення 39 149,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство ,,А.Е.Т. Джоін ап!" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Скай Тревел Холдінг ЛТД" (далі - відповідач) про стягнення коштів за агентським договором № 1129 від 26.04.2012р. в розмірі 39 149,85 грн., з яких: 35 558,00 грн. основний борг, 2 925,50 грн. - пеня, 666,35 грн. - три процентів річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.03.2014р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 35 558,00 грн. боргу, 2 342,93 грн. пені, 666,35 грн. - три проценти річних та судовий збір. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014р. зазначене рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2014р. рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2014р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014р. скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.01.2015р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи зазначене рішення, суд першої інстанції, пославшись на встановлені ним обставини та умови договору, положення ГК України і ЦК України, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог у даній справі, зазначивши, що обов'язку по оплаті виставленого позивачем рахунку №104908 від 02.07.2013р. на суму 15 672,00 грн. та № 104909 від 02.07.2013р. на суму 19 886,00 грн. у відповідача не виникло.

Не погодившись із зазначеним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2015р. скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та не взято до уваги, що право вимоги у нього з'явилось саме за замовлений відповідачем, підтверджений та створений туристичний продукт в незалежності, чи був він спожитий третіми особами. Зокрема, скаржник вказує, що суд дійшов помилкового висновку, що акцепт пропозиції не відбувся та договір є неукладеним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд скарги у справі на 16.03.2015р.

В поясненнях відповідача на апеляційну скаргу, він зазначає про її необґрунтованість, просить залишити оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні 16.03.2015р. представники відповідача заперечили проти доводів апеляційної скарги, представник позивача не з'явився, на адресу суду надійшло клопотання за підписом генерального директора ДП ,,А.Е.Т. Джоін ап!" про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з зайнятістю представника позивача в іншій справі, слухання якої призначено Апеляційним судом Львівської області на 16.03.2015р. До даного клопотання додано копію ухвали Апеляційного суду Львівської області про відкриття апеляційного провадження від 02.02.2015р. та довіреність, видану на ім'я Цатенка С.М.

В судовому засіданні 16.03.2015р. представники відповідача заперечили проти задоволення даного клопотання, зазначивши, що в попередніх судових засіданнях інтереси позивача представляло декілька представників, тому позивач не був позбавлений можливості направити в судове засідання одного з них.

Суд, розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

При цьому, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника.

Крім того, справа розглядалась судами неодноразово. Так, при повторному розгляді справи в суді першої інстанції в судових засіданнях брав участь представник позивача Гогітідзе Г.Н., наразі до клопотання про відкладення розгляду справи додано довіреність на ім'я Цатенка С.М.

Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник позивача у судове засідання 16.03.2015р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для розгляду справи та прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представника позивача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2012р. між Дочірнім підприємством ,,А.Е.Т. Джоін ап!" (далі - туроператор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Скай Тревел Холдінг ЛТД" (далі - турагент, відповідач) укладено агентський договір № 1129 (т.1, а.с. 20-30), відповідно до п. 2.1 якого турагент взяв на себе зобов'язання за винагороду надати послуги туроператору з реалізації турпродукту шляхом укладення договору на туристичне обслуговування від імені, в інтересах та під контролем туроператора, а також здійснювати фактичні дії, що визначені договором, із забезпечення надання туроператором турпродукту.

Пунктом 2.3 договору сторони погодили, що до умов цього договору застосовуються положення чинного законодавства, що стосуються комерційного посередництва (агентські відносини).

Відповідно до п.3.3.1 договору турагент зобов'язаний реалізувати заброньований турпродукт туристу від імені, під контролем та в інтересах туроператора.

Згідно з п. 3.3.4 договору турагент зобов'язується своєчасно подавати туроператору лист бронювання туристичних послуг, замовлених туристами.

Турагент зобов'язаний самостійно бронювати та замовляти квитки на повітряне перевезення та нести відповідальність за придбання квитків по тарифам перевізника, які виключають можливість повернення суми при ануляції бронювання, в тому випадку, якщо авіапереліт не входить до складу турпродукту (п. 3.3.7).

При ануляції або внесенні змін до листа бронювання турагент зобов'язаний оформити відповідні зміни в договір на туристичне обслуговування (п. 3.3.14).

Турагент після погодження із туристом істотних умов договору про туристичне обслуговування заповнює лист бронювання (встановленого туроператором) у двох екземплярах. Лист бронювання в даному випадку вважається офертою, тобто пропозицією укладення договору. Після належного оформлення листа бронювання турагент направляє його засобами електронного факсимільного чи поштового зв'язку туроператору, або оформлює його в системі он-лайнд бронювання на сайті туроператора (п.п. 4.2, 4.4, 4.5).

За змістом п. 4.6 договору в разі можливості задоволення всіх істотних умов турагента туроператор (не пізніше ніж на п'ятий день з дати отримання листа бронювання) направляє засобами електронного, факсимільного чи поштового зв'язку турагенту підтвердження замовлення, що в даному випадку є акцептом, тобто підтвердженням бажання укласти договір. Також акцептом в даному випадку може бути виставлений туроператором рахунок на сплату відповідних послуг турагентом. Підтвердження замовлення також може бути оформлено туроператором на сайті туроператора в системі он-лайн бронювання, з яким турагент може ознайомитись та роздрукувати, в разі необхідності.

Після фактичного отримання турагентом підтвердження замовлення турагент має право на укладення договору з туристом на туристичне обслуговування. Турагент має право на укладення договору на туристичне обслуговування і до моменту фактичного отримання підтвердження замовлення від туроператора, однак в даному випадку даний договір на туристичне обслуговування вступає в силу в частині своїх зобов'язань туроператором тільки після отримання турагентом підтвердження замовлення (п.п. 4.8, 4.9).

Відповідно до п. 4.12 договору туроператор надає турагенту рекомендований договір на туристичне обслуговування для укладення його з туристом, однак не забороняє укладати інші договори на туристичне обслуговування, за умови повного виконання умов ст. 20 Закону України ,,Про туризм".

Передача представникам турагента виїздних документів туристів (проїздні документи, страхові поліси, ваучери), обов'язок по наданню яких лежить на туроператорі і які підтверджують надання туристу туристичних послуг здійснюється в офісі туроператора представнику турагента або електронною поштою не пізніше, ніж за 24 години до початку туру (п.4.13).

Відповідно до п. 5.1. договору турагент здійснює повну оплату замовленого турагентом турпродукту відповідно до виставленого туроператором рахунку в розмірі ціни турпродукту, встановленої в наданих турагенту прайсах (або в прайсах, розміщених на сайті туроператора). Оплата проводиться протягом двох банківських днів з моменту отримання рахунку, у випадку замовлення турпродукту менше ніж за п'ять днів до початку туру оплата здійснюється на наступний робочий день після отримання рахунку але, в будь-якому випадку, не пізніше, ніж за один день до початку туру (п.5.1.1).

Пунктом п. 5.1.2 договору погоджено, що датою виконання зобов'язань з оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок туроператора. За згодою сторін допускається підтвердження оплати наданням платіжного документа. У призначенні платежу турагент вказує реквізити рахунку, відповідно до якого здійснюється оплата.

Несвоєчасна чи неповна оплата турагентом виставленого туроператором рахунку знімає з туроператора всю відповідальністю, пов'язану з виконанням зобов'язань за договором. У даному випадку туроператор залишає за собою право анулювати замовлення турагента із застосуванням штрафних санкцій. (п. 5.6).

Відповідно до п. 8.1 договору система он-лайн бронювання являє собою резервування туристичних послуг, що входить в турпродукт, за допомогою інтернет. Система он-лайн бронювання представлена на офіційному сайті туроператора www.joinup.ua.

Підтвердження туроператором бронювання через систему ,,Join Up Online" та виставлення відповідного рахунку є підставою для оплати туристичних послуг, вказаних у заявці турагентом. Оплата здійснюється у відповідності з умовами договору (п. 8.10).

Відповідальність турагента за відмову від акцептованої туроператором заявки на бронювання, здійсненої в системі ,,Join Up Online", встановлюється у відповідності з п. 6.2.3 договору (згідно з п. 8.12).

Як зазначає позивач, згідно з замовленням туристичного продукту № 104908 від 02.07.2013р. (далі - замовлення 1), відповідач забронював туристичний продукт у позивача для туристів ZINOVIEVA MARIIA, ZINOVIEVA ANHELINA, до складу якого входило: перебування у Греції, авіапереліт за напрямком Київ-Салоніки-Київ, проживання в готелі ROYAL HOTEL - (4* Салоніки) з 12.07.2013р. по 26.07.2013р., розміщення: DBL, послуги харчування ВВ, візова підтримка та додаткові послуги (груповий трансфер аеропорт - готель - аеропорт, страхування) підтверджене 02.07.2013р. о 18:26 годині позивачем.

Згідно з замовленням туристичного продукту № 104909 від 02.07.2013р. (далі -замовлення 2), відповідач забронював туристичний продукт у позивача для туристів MOROZ LIUDMYLA, DROZD IGOR, MOROZ OLEKSANDRA, до складу якого входило: перебування у Греції, авіапереліт за напрямком Київ-Салоніки-Київ, проживання в готелі ROYAL HOTEL - (4* Салоніки) з 12.07.2013р. по 26.07.2013р., розміщення: DBL, послуги харчування АІ та додаткові послуги (груповий трансфер аеропорт - готель - аеропорт, страхування) підтверджене 02.07.2013р. о 18:26 годині позивачем.

У зв'язку з цим, позивач виставив відповідачу рахунки за зазначені вище замовлення на суму 35 558,00 грн., а саме: за замовлення 1 від 02.07.2013р. - № 104908 на суму 15 672,00 грн., а за замовлення 2 від 02.07.2013р. - № 104909 на суму 19 886,00 грн.

На думку позивача, обов'язок зі сплати туристичного продукту у відповідача виник за вказані замовлення з 02.07.2013р., строк оплати рахунку - два банківські дні з моменту його виставлення.

06.12.2013р. позивачем було направлено відповідачу лист - вимогу № 827 про сплату заборгованості в розмірі 35 558,00 грн., однак відповіді не отримано, коштів останнім не сплачено.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі позивач зазначає, що відповідач не виконав умови договору в частині оплати коштів в розмірі 35 558,00 грн., які він просить з нього стягнути, та заявив до стягнення 2 925,50 грн. пені, 666,35 грн. три проценти річних.

Заперечуючи проти позовних вимог у даній справі, відповідач зазначив, що в нього не виникло обов'язку сплачувати кошти за виставленими позивачем рахунками в зв'язку з тим, що він не отримував послуг від позивача.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог, мотивуючи рішення, зокрема, тим, що у відповідача не виникло обов'язку по оплаті виставленого позивачем рахунку №104908 від 02.07.2013р. на суму 15 672,00 грн. та № 104909 від 02.07.2013р. на суму 19 886,00 грн., та до матеріалів справи не надано доказів того, що позивач поніс будь-які витрати, пов'язані з виконанням замовлення № 104909 та №104908 на вищевказану суму, а відповідач або туристи скористались цим замовленням. Крім того, судом зроблено висновок, що з огляду на положення ст.ст. 640, 643 ЦК України оферта відповідача є такою, що не акцептована позивачем, а договір про надання туристичних послуг за замовленням відповідача туристичного продукту є неукладеним та не породжує для сторін прав та обов'язків.

Колегія суддів, враховуючи встановлені у даній справі обставини та наявні у справі докази, вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Як вже зазначалось вище, справа неодноразово розглядалася в судовому порядку. Так, постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2014р. рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2014р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014р. скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва. Скасовуючи зазначені судові рішення суд касаційної інстанції звернув увагу, що суди не застосовували спеціальне законодавство, яким врегульовано правовідносини з надання агентських послуг (ст.ст. 295-305 ГК України), не дослідили умови агентського договору №1129 (п.п.2.1,п.п.4.1-4.13,п.п.5.1.1,5.1.2,5.6,п.п.6.1,п.п.8.1-8.12). Судами не встановлено:

чи були здійснені відповідачем замовлення туристичного продукту № 104908, 104909 від 02.07.2013. В матеріалах справи замовлення відсутні, як і докази того, що відповідач за допомогою системи он-лайн бронювання під логіном, наданим йому за договором №1129, на сайті туроператора сформував ці замовлення;

чи були отримані відповідачем підтвердження бронювання №№ 104908, 104909 від 02.07.2013 та у який спосіб;

чи були укладені, на виконання бронювань №№104908, 104909 від 02.07.2013 відповідні договори з туристами;

чи були отримані відповідачем рахунки №№104908,104909 від 02.07.2013, у який спосіб;

чи відповідають виставлені рахунки №№104908,104909 від 02.07.2013 вартості туристичних послуг, наданих туристам за заявками №№104908,104909 від 02.07.2013;

яка відповідальність передбачена договором (п.5.6 договору) та законом (ч. 1 ст. 303 ГК України) за неналежне виконання агентом взятих за договором зобов'язань.

Судами не дотримано вимог ст.ст. 34, 36 ГПК України. Посилання судів в оскаржуваних рішеннях на замовлення туристичного продукту №№104908, 104909, як на доказ вчинення відповідачем дій по договору №1129 є безпідставними. В матеріалах справи відсутні замовлення №№104908, 104909. Судами не з'ясована правова природа суми, заявленої позивачем до стягнення. Це є кошти, сплачені позивачем на виконання договорів, укладених відповідачем за заявками №№104908,104909, чи це є шкода, завдана неналежним виконанням агентського договору №1129. Також, судами не визначено, якими документами підтверджується розмір суми та з чого ця сума складається (вартість бронювання готелю, авіаквитків, трансферу, страхування тощо). В матеріалах справи взагалі відсутні докази того, що туроператор (позивач) поніс будь-які витрати, пов'язані з виконанням замовлень №№ 104908,104909 загальною сумою 35 558,00 грн. або надав послуг на цю ж суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений сторонами правочин є агентським договором і регулюється главою 31 Господарського кодексу України. За змістом ч. 1 та 2 ст. 297 ГК України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Умовами укладеного між сторонами договору визначено, що турагент після погодження із туристом істотних умов договору про туристичне обслуговування заповнює лист бронювання (встановленого туроператором) у двох екземплярах. Лист бронювання в даному випадку вважається офертою, тобто пропозицією укладення договору. Після належного оформлення листа бронювання турагент направляє його засобами електронного факсимільного чи поштового зв'язку туроператору, або оформлює його в системі он-лайнд бронювання на сайті туроператора (п.п. 4.2, 4.4, 4.5). В разі можливості задоволення всіх істотних умов турагента туроператор (не пізніше ніж на п'ятий день з дати отримання листа бронювання) направляє засобами електронного, факсимільного чи поштового зв'язку турагенту підтвердження замовлення, що в даному випадку є акцептом, тобто підтвердженням бажання укласти договір. Також акцептом в даному випадку може бути виставлений туроператором рахунок на сплату відповідних послуг турагентом. Підтвердження замовлення також може бути оформлено туроператором на сайті туроператора в системі он-лайн бронювання з яким турагент може ознайомитись та роздрукувати, в разі необхідності (п.4.6)

Як було зазначено вище, 01.07.2013р. відповідач звернувся до позивача із заявкою (104909, 104908) на бронювання туру на п'ять осіб (MOROZ LIUDMYLA, DROZD IGOR, MOROZ OLEKSANDRA, ZINOVIEVA MARIIA, ZINOVIEVA ANHELINA) до Греції, готель Iris Hotel Siviri.

В матеріалах справи наявні підтвердження позивача від 02.07.202013р. за вищевказаними заявками, та сформовано ваучери на ім'я клієнтів, вказаних в заявках (т. 1, а.с. 32-35), однак матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем зазначених підтверджень щодо можливості виконання його заявок.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки за зазначені вище замовлення на суму 35 558,00 грн., а саме: за замовлення 1 від 02.07.2013р. - № 104908 на суму 15 672,00 грн., а за замовлення 2 від 02.07.2013р. - № 104909 на суму 19 886,00 грн.

Отримання даних рахунків не заперечується відповідачем, що згідно з умовами договору є акцептом.

Відповідно до статей 640, 643 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Суд першої інстанції зазначив, що до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів надсилання на адресу відповідача підтвердження оферти, ані засобами поштового, ані факсимільного, ані електронного зв'язку, ані в системі он-лайн бронювання, тому в силу положень ст.ст. 640, 643 ЦК України оферта відповідача є такою, що не акцептована позивачем, а договір про надання туристичних послуг за замовленням відповідача туристичного продукту є неукладеним та не породжує для сторін прав та обов'язків.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на те, що наявними матеріалами справи підтверджується акцептування позивачем заявок відповідача шляхом виставлення рахунків на оплату (п.4.6 договору), отримання яких відповідачем не заперечується.

Відповідно до матеріалів справи відповідач підтвердив, що 01.07.2013 звернувся до позивача із заявкою (104909, 104908) на бронювання туру на п'ять осіб (MOROZ LIUDMYLA, DROZD IGOR, MOROZ OLEKSANDRA, ZINOVIEVA MARIIA, ZINOVIEVA ANHELINA) до Греції, готель Iris Hotel Siviri, однак у цей же день позивачем було відмовлено у підтвердженні бронювання, згідно роздруківки з онлайн системи бронювання. Після цього відповідач звернувся до позивача з проханням перебронювання іншого готелю - Royal Hotel по заявкам №№104909, 104908.

У зв'язку з відмовою позивача у бронюванні зазначеного готелю, відповідачем був заброньований тур у цей же готель - Iris Hotel Siviri через іншого туристичного оператора (News Travel), що підтверджується рахунком-фактури №SF 125021 від 03.07.2013 на суму 20 399,85 грн. та № SF 125015 від 02.07.2013 на суму 19 544,66 грн., які були оплачені платіжними дорученнями №11341 від 04.07.2013 та № 11340 від 04.07.2013.

Відповідно до наявних в матеріалах справи актів надання послуг №57772 від 12.07.2013р. та № 57214 від 12.07.2013р., які підписані ТОВ ,,Ньюз Тревел" та ТОВ ,,Скай Тревел Холдинг", на підтвердження надання туристичних послуг за договором №1014/4 від 14.10.2011р., згідно заявок на бронювання №125 021 (MOROZ LIUDMYLA, DROZD IGOR, MOROZ OLEKSANDRA, перебування у Греції, авіапереліт за напрямком Київ-Салоніки-Київ, проживання в готелі Iris Hotel Siviri з 12.07.2013 по 26.07.2013, Standart, 2+1, послуги харчування АІ та додаткові послуги (груповий трансфер аеропорт - готель - аеропорт, страхування) та № 125 015 (ZINOVIEVA MARIIA, ZINOVIEVA ANHELINA, перебування у Греції, авіапереліт за напрямком Київ-Салоніки-Київ, проживання в готелі Iris Hotel Siviri з 12.07.2013 по 26.07.2013, Standart, 2 Adults, послуги харчування АІ, візова підтримка та додаткові послуги (груповий трансфер аеропорт - готель - аеропорт, страхування).

Тобто, туристичні послуги з бронювання туру для туристів (MOROZ LIUDMYLA, DROZD IGOR, MOROZ OLEKSANDRA, ZINOVIEVA MARIIA, ZINOVIEVA ANHELINA) на період з 12.07.2013 - 26.07.2013 у в готелі Iris Hotel Siviri, надано Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Ньюз Тревел".

В матеріалах справи взагалі відсутні докази того, що туроператор (позивач) поніс будь-які витрати, пов'язані з виконанням замовлень №№ 104908,104909 загальною сумою 35 558,00 грн. або надав послуг на цю ж суму.

За змістом ч. 1 ст. 297 ГК України правова природа предмету агентського договору полягає в наданні комерційним агентом послуг другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Водночас, у даному випадку послуги позивачем надані не були, що підтверджується матеріалами справи, тому й обов'язку по оплаті виставленого позивачем рахунку №104908 від 02.07.2013р. на суму 15 672,00 грн. та № 104909 від 02.07.2013р. на суму 19 886,00 грн. у відповідача не виникло, про що вірно вказав суд першої інстанції. З огляду на необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 35 558,00 грн., позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 2 925,50 грн. та трьох процентів річних в розмірі 666,35 грн. також задоволенню не підлягають.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач зазначає, що право вимоги у нього з'явилось саме за замовлений відповідачем, підтверджений та створений туристичний продукт в незалежності, чи був він спожитий третіми особами та вказує на те, що суд дійшов помилкового висновку, що акцепт пропозиції не відбувся та договір є неукладеним.

Колегія суддів не може погодитися з доводами скаржника та вважає їх необґрунтованими з огляду на наведені вище обставини, та зазначає, що хоча судом першої інстанції й було помилково зазначено, що договір про надання туристичних послуг за замовленням відповідача туристичного продукту є неукладеним та не породжує для сторін прав та обов'язків, проте, зазначене не вплинуло на правильність рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не є обґрунтованими з підстав наведених вище, а тому колегією суддів відхиляються. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2015р. у справі № 910/3071/14 слід залишити без змін з урахуванням мотивувальної частини даної постанови.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства ,,А.Е.Т. Джоін ап!" - залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2015р. у справі № 910/3071/14 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко

Повний текст складено та підписано 19.03.2015р.