Рішення

від 11.03.2015 по справі 910/682/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2015Справа №910/682/15-г

За позовомЗаступника прокурора міста Києва до Київської міської ради третя особа-1Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦ "Петровський" третя особа-2Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провизнання незаконним і скасування рішення

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

Від позивача: Винник О.О. - прокурор.;

від відповідача: Тхорик С.М. - представник за дов.;

від третьої особи-1: Макітрюк С.І. - директор;

від третьої особи-2: Кохан А.С. - представник за дов.

У судовому засіданні 11.03.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва до Київської міської ради та третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТРЕК" про визнання незаконним і скасування рішення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2015 порушено провадження у справі №910/682/15-г, розгляд справи призначений на 02.02.2015.

Ухвалою від 02.02.2015, відповідно до ст. 77 ГПК України, відкладено розгляд справи на 18.02.2015 та залучено до участі у справі в якості третьої особи - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідач у відзиві на позов, заперечив проти позовних вимог з тих підстав, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.. Чапаєва, 7, 7-б у Шевченківському районі м. Києва погоджено у відповідності до статті 186 1 Земельного кодексу України, зокрема проект містить позитивні висновки викладені в листах Департаменту містобудування та архітектури від 19.03.2014, Державної служби з питань національної культури спадщини від 19.02.2010 №22- 369/35, Головного управління Держземагенства у м. Києві від 15.07.2014 №19-26-0.3-3588/2-14. Крім того, відповідач зазначив, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. З урахуванням наведено та обставин викладених у відзиві на позов і додаткових поясненнях, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи-2 також заперечив проти позовних вимог, з аналогічних підстав що й відповідач.

Третя особа-1 у відзиві на позов зазначила, що земельна ділянка відводилась згідно Земельного кодексу України, рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 №63/9120 а також Регламентом Київради, що затверджений рішенням Київської міської ради від 14.07.2011 №383/5770 (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин). Заперечив представник третьої особи-1 в проти того, що земельна ділянка відноситься до архітектурної зони та вказав, що це зона регулювання забудови. Крім того, вказав на те, що зміни цільового призначення не було.

В судовому засіданні 11.03.2015, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно з п. 4 ст. 6 Закону України "Про прокуратуру" органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Частиною 3 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ч. 3 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, зокрема, звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями). (ч. 5 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру").

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Наведене також узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" від 23.03.2012р. №7.

20.11.2014 Київською міською радою було прийнято рішення № 509/509 "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Технотрек" для будівництва житлово-офісного комплексу та з підземним паркінгом і вбудованими об'єктами соціальної інфраструктури на вул. Чапаєва, 7, 7-б у Шевченківському районі міста Києва" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Технотрек" для будівництва житлово-офісного комплексу та з підземним паркінгом і вбудованими об'єктами соціальної інфраструктури на вул. Чапаєва, 7, 7-б у Шевченківському районі міста Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, заява ДЦ від 13.08.2014 №01103-000144160-014, справа Д-4435). Крім того, цим рішенням передано товариству, за умови виконання п. 3 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,1032 га (кадастровий номер 8000000000:88:199:0055) для будівництва житлово-офісного комплексу з підземним паркінгом і вбудованими об'єктами соціальної інфраструктури на вул.. Чапаєва, 7, 7-б у Шевченкіському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з набуттям права власності на майно (свідоцтво про право власності на нежитловий будинок від 16.10.2011).

Спір у справі виник у зв'язку із тим, що на думку прокурора прийняте рішення Київської міської ради №509/509 від 20.11.2014 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки порушено вимоги ст.ст. 123, 186-1 Земельного кодексу України.

З посиланням на порушення положення ч. 2 ст. 24 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", прокурор зазначає про відведення земельної ділянки для будівництва багатоповерхових житлових будинків. Крім того, прокурор зазначає, що відповідно до витягу Служби містобудівного кадастру на земельній ділянці по вул.. Чапаєва, 7, 7-б у Шевченківському районі не передбачено такий вид забудови як будівництво офісних приміщень.

Спірна земельна ділянка відносить до зони охорони пам»яток, до порядку її відведення та забудови застосовуються вимоги ЗУ "Про охорону культурної спадщини".

В матеріалах проекту землеустрою відсутні жодні докази інформування громадськості про наміри відвести земельну ділянку для забудови, що свідчи на думку прокурора про те, що відповідач при прийнятті оспорюваного рішення громадські інтереси не враховані.

Прокурор у позові звертає уваги на те, що площа земельної ділянки, яка надана в оренду, більш ніж у 7,6 разів перевищує площу нерухомого майна, яке на ній розташовано. У зв'язку з набуттям товариством прав власності на нежитлову будівлю, розташовану на земельній ділянці площею 0,1032 га, товариство відповідно до ст.ст. 120, 124, ч.ч. 1, 2 ст. 134 Земельного кодексу України може набути не на конкурентних засадах право користування земельною ділянкою площею не більше ніж 0, 00783 га. Право оренди земельної ділянки, що не знаходиться під об'єктом нерухомості, товариство може набути лише на конкурентних засадах в порядку передбаченому ст.ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України.

Згідно положень ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення), право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.

Згідно ч. 1, 2 ст. 119 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) (ч. 1 ст. 123 ЗК України).

Частина друга статті 123 ЗК України передбачає, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Так, порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві регулюється, зокрема, рішенням Київської міської ради № 63/9120 від 28.02.2013 "Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві" (далі - Порядок)

Відповідно до ч. ст. 2 Порядку дія цього Порядку поширюється на випадки надання (передачі) Київською міською радою земельних ділянок із земель комунальної власності в оренду без проведення земельних торгів у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно ч. 1, 2 ст. 3 Порядку передача земельних ділянок в оренду або надання їх у постійне користування здійснюється відповідно до рішення Київської міської ради, яке приймається на підставі відповідної документації із землеустрою. Передача земельних ділянок в оренду або надання їх у постійне користування на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки здійснюється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або передачі (надання) земельної ділянки із зміною її цільового призначення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням зацікавленої особи виконавцем робіт із землеустрою, який відповідно до законодавства є розробником документації із землеустрою (ч. 2 ст. Порядку).

Частиною 1 ст. 10 Порядку визначено, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дотриманням вимог законів України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про адміністративні послуги" погоджується в порядку та органами, встановленими статтею 186 1 Земельного кодексу України.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу (ч. 4 ст. 123 ЗК України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Чапаєва, 7, 7-б у Шевченківському районі м. Києва погоджено у відповідності до статті 186-1 Земельного кодексу України, зокрема проект містить позитивні висновки викладені в листах Департаменту містобудування та архітектури від 19.03.2014 №2570/0/12/19-14, Державної служби з питань національної культурної спадщини від 19.02.2010 №22-369/35, Головного управління Держземагенства у м. Києві №2883 від 05.05.2014.

Згідно ч. 5 ст. 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України).

Судам необхідно мати на увазі, що згідно з частиною другою статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) (п. 2.10 постанови Пленуму ВГСУ №6 від 17.05.2011).

У власності ТОВ "Технотрек" перебуває об'єкт нерухомого майна - нежилий будинок оздоровчий центр (площею 78,300 кв.м., який розташований в м. Києві за адресою: вул. Чапаєва, 7 літера Б, згідно свідоцтва серії НБ №010004473 від 16.10.2001.

Крім того, зареєстровано право власності на вказаний об'єкт Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, про що зроблений запис 657-П в книзі - 5П-190. Що будинок №7 по вул. Чапаєва у м. Києві судом встановлено наступне.

Керуючись вимогами ЗУ "Про інвестиційну діяльність", Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.06.2013 № 949 "Про затвердження переліків будинків, які підлягають реконструкції або реставрації в місті Києві у 2003 році" та розпорядження Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 11.08.2004 №1416 "Про залучення інвестора до реконструкції житлового будинку №7 по вул. Чапаєва у м. Києві Шевчеківського району", укладений інвестиційний договір №32 від 07.10.2004, між Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією (адміністрація за договором), Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва (замовник за договором), Товариством з обмеженою відповідальністю "Технотрек" (інвестор за договором), предметом якого є наступне: адміністрація надає дозвіл, замовник замовляє, а інвестор бере на себе зобов'язання провести роботи по реконструкції будинку №7 по вул. Чапаєва у Шевченківському районі.

09.10.2007 між Головним управлінням житлового забезпечення та ТОВ "Технотрек" укладений компенсаційний договір №9/10, предметом якого є компенсація на відселення мешканців з неприватизованих квартир житлового будинку №7 на вул. Чапаєва згідно з п. 1.3 протоколу засідання міської конкурсної комісії з питань вибору інвесторів та генпідрядних організацій для фінансування та виконання робіт з реконструкції жилих будинків у м. Києві від 02.02.2006 №86, п. 3 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.04.2007 за №462 та згідно з погодженим в установленому порядку розрахунком та на будівництво 2 % службової площі.

Відповідно до витягу з протоколу №86 від 02.02.2006, зазначено про взяття до уваги, в разі вирішення інвестором ТОВ "Технотрек" питання відселення власників жилих та нежилих приміщень будинку на інше постійне місце проживання та оформлення цих приміщень у власність, будинок №7 на вул. Чапаєва передається інвестору у власність в цілому.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, проведення обов'язкових земельних торгів не вимагається згідно п. 2 абзацу 2, 8 статті 134 Земельного кодексу України.

Згідно пояснювальної записки до проекту землеустрою, відповідно до інформаційної довідки про земельну ділянку Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 03.07.2013 №05707-13827- земельна ділянка на підставі документів, що посвідчують право власності чи користування (оренди), за власниками чи користувачами не обліковується.

Посилання прокурора на протиправність рішення Київради у зв'язку з тим, що воно суперечить п. 9 додатку 2 до розпорядження КМДА від 17.05.2002 №979 (в архітектурних охоронних зонах зберігається стара планувальна структура та історична забудова. Дозволяється будівництво лише важливих споруд за індивідуальними проектами, що регламентуються по висоті з врахуванням архітектурної та масштабної ув'язки з існуючою забудовою і загальним силуетом міста) є помилковим, оскільки це зона регулювання забудови, а не архітектурна охоронна зона, що регулює п. 12 додатку №2 цього Розпорядження "В зонах регулювання забудови допускається нове будівництво із збереженням основних прийомів характерних для історичної забудови, традиційного історичного середовища пам»ток: регламентація висоти, розміру і т.д.", що підтверджується розділом 1 ст. 1 абзац 8 Закону України "Про охорону культурної спадщини", листом Державної служби з питань національної культурної спадщини від 19.02.2010 №22-369/35, листом Департаменту містобудування та архітектури від 19.03.2014 №2571/0/12/19-14 і висновком робочої групи Постійної комісії Київради з питань культури та туризму та Плану зонування земель є помилковим та передчасним, адже зміст вказаного пункту, не регулює питання передачі земельних ділянок в м. Києві, а лише вказує на певні умови при проектуванні об'єкта будівництва.

З приводу посилання позивача на те, що згідно витягу Служби містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури КМДА від 30.05.2013 №8571/0/12/12-03-13 не передбачено такий вид забудови як офісні приміщення, слід зазначити, що відповідно до проекту землеустрою, який містить обов'язкові погодження, зокрема центрального органу виконавчої влади Державної служби з питань національної культурної спадщини від 19.02.2010 №22-369/35, Головного управління Держземагенства у м. Києві від 15.07.2014 №19-26-0.3-3588/2-14 і Департаменту містобудування та архітектури від 19.03.2010 №2571/0/12/19-14, погоджений зокрема для будівництва офісного приміщення.

Щодо посилання прокурора на положення статті 5 ЗУ "Про основи містобудування", якою передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством, слід зазначити наступне.

Зі змісту наведеного положення вбачається, що вказана норма регулює участь громадськості на етапі розробки містобудівної документації та проекту об'єкта будівництва, а не на етапі оформлення земельної ділянки, як помилково вказує прокурор.

В оспорюваному рішенні зазначено, що земельна ділянка на вул. Чапаєва, 7, 7-2 у Шевченківському районі м. Києва віднесена до категорії земель - землі житлової та громадської забудови. Зміни цільового призначення як про те зазначає прокурор не було, оскільки на засіданні комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування, яке відбулось 16.09.2014 ухвалено з метою дотримання прав мешканців житлових приміщень, дотримання технологічних процесів при будівництві об'єкту та враховуючи те, що земельна ділянка відноситься до категорії земель - землі житлової та громадської забудови ухвалено викласти цільове призначення в остаточній редакції для будівництва житлово-офісного комплексу з підземним паркінгом і вбудованими об'єктами соціальної інфраструктури (витяг з протоколу №7 засіданні комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 16.09.2014 в матеріалах справи).

Таким чином, з урахування вищенаведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення прийнято у відповідності до вимог законодавства, як встановлено вище, тому підстав для задоволення позову немає.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення: 16.03.2015.

Суддя М.Є. Літвінова