Постанова

від 17.03.2015 по справі 2а-14114/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"17" березня 2015 р. № 2а-14114/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.,

Суддів Рубан В.В., Зінченка А.В.

за участю секретаря судового засідання Шевченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" до Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Державної фіскальної служби України, Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, рішень ДПА ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Харківський бронетанковий ремонтний завод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Державної фіскальної служби України, Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0000440700 від 30.06.2011 року; скасувати рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області за результатами розгляду скарги № 3445/10/25-103 від 03.08.2011 року; скасувати рішення Державної податкової адміністрації України за результатами розгляду повторної скарги № 3626/6/10-245 від 13.10.2011 року; стягнути з державного бюджету України на користь державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" суму у розмірі 3,40 грн. на відшкодування судових витрат.

В обґрунтування позову вказано, що оскаржувані рішення, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова прийняті прийняті неправомірно, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідачів Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Державної фіскальної служби України, Головного управління Міндоходів у Харківській області в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню, оскільки податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0000440700 від 30.06.2011 року, рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області за результатами розгляду скарги № 3445/10/25-103 від 03.08.2011 року, рішення Державної податкової адміністрації України за результатами розгляду повторної скарги № 3626/6/10-245 від 13.10.2011 року прийняті відповідно до норм чинного законодавства.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в Харківській області в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" з питання правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.04.2009 року - 31.03.2010 року по взаємовідносинах з ТОВ "СТРУМТЕХ-2008".

За результатом перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було складено Акт "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" (код за ЄДРПОУ 08099848) з питання правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.04.2009 року - 31.03.2010 року по взаємовідносинах з ТОВ "СТРУМТЕХ-2008" (код 36015268) (надалі - Акт перевірки).

Згідно висновку Акту перевірки ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" порушено п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (діяв на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого завищено суму податкового кредиту податку на додану вартість у розмірі 1 658 291 грн., у зв'язку з чим донараховано податку на додану вартість на загальну суму 1 658 291 грн., у т.ч. по періодах: квітень 2009 року - 146 429 грн.; липень 2009 року - 84 031 грн.; серпень 2009 року - 734 684 грн.; вересень 2009 року - 80 373 грн.; жовтень 2009 року - 379 078 грн.; листопад 2009 року - 200 118 грн.; лютий 2010 року - 33 578 грн.

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000440700 від 30.06.2011 року, яким позивачу визначене податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 2 072 863,75 грн. в тому числі за основним платежем 1 658 291,00 грн. та штрафні фінансові (санкції) 414 572,75 грн. (а.с. 9).

Податкове повідомлення - рішення позивачем було отримане та оскаржене в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Харківській області. Рішенням за результатами розгляду скарги ДПА у Харківській області за результатами розгляду скарги № 3445/10/25-103 від 03.08.2011 року оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 10-13). ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" оскаржило податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України. Рішенням ДПА України за результатами розгляду повторної скарги № 3626/6/10-245 від 13.10.2011 року податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 14-16).

Суд зазначає, що підставою для вище зазначених висновків відповідача в акті перевірки є його посилання на те, що ним отримано лист від 18.04.2011 року за № 10292/7/152 від Центральної МДПІ у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області у якому надано висновок про проведення аналізу діяльності ТОВ «Струмтех-2008» з питань податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року-30.06.2011 року від 18.04.2011 року № 2/152/36015268 у якому остання робить висновок, що ТОВ «Струмтех - 2008» не надає декларації з податку на прибуток, та не декларує наявність у підприємства основних засобів, а отже зроблено висновок, що з боку суб'єктів господарювання вбачається незаконне формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Струмтех-2008».

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що оскаржувані податкове повідомлення-рішення винесене ДПІ у Ленінському районі м. Харкова за результатом аналізу правовідносин ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" та ТОВ "СТРУМТЕХ-2008" за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року.

Так, ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" по правовідносинах з ТОВ "СТРУМТЕХ-2008" за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року було віднесено 1 658 290,86 грн. до складу податкового кредиту.

Суду була надана копія договору купівлі-продажу № 1/26 від 26.01.2009 року. Згідно договору ТОВ "СТРУМТЕХ-2008" (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність технічне майно (надалі - Товар), а ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" (покупець) оплачувати та приймати замовлений Товар. Кількість, асортиментний перелік Товару зазначається в специфікаціях до цього Договору. Товар повинен відповідати за якістю стандартам, технічним умовам, що встановлює вимоги до якості Товару. Постачальник здійснює поставку Покупцю Товару на підставі замовлень Покупця у письмовій формі та за Договором на умовах EXW (франко-завод). Ціни на Товар договірні, а форма розрахунків - безготівкова (том 1 а.с. 17-21).

Також, суду були надані:

- копії видаткових накладних за № с-04.06.0001 від 01.04.2009 року на загальну суму 878 576,84 грн. в т.ч. ПДВ 146 429,47 грн., № с-07.07.0001 від 07.07.2009 року на загальну суму 484 951,61 грн. в т.ч. ПДВ 80 825,27 грн., № с-08.18.0005 від 18.08.2009 року на загальну суму 286 511,02 грн. в т.ч. ПДВ 47 751,84 грн., № с-08.07.0001 від 07.08.2009 року на загальну суму 4 121 591,42 грн. в т.ч. ПДВ 686 931,90 грн., № с-09.10.0001 від 10.09.2009 року на загальну суму 482 235,82 грн. в т.ч. ПДВ 80 372,64 грн., № с-10.07.0002 від 07.10.2009 року на загальну суму 2 274 467,77 грн. в т.ч. ПДВ 379 077,96 грн., № с-11.19.0001 від 19.11.2009 року на загальну суму 1 200 710,14 грн. в т.ч. ПДВ 200 118,36 грн., № с-02.08.0001 від 08.02.2010 року на загальну суму 201 465,66 грн. в т.ч. ПДВ 33 577,61 грн.

- копії податкових накладних за № с-04.06.0001 від 01.04.2009 року на загальну суму 878 576,84 грн. в т.ч. ПДВ 146 429,47 грн., № с-07.07.0001 від 07.07.2009 року на загальну суму 484 951,61 грн. в т.ч. ПДВ 80 825,27 грн., № с-08.07.0001 від 07.08.2009 року на загальну суму 4 121 591,42 грн. в т.ч. ПДВ 686 931,90 грн., № с-08.18.0005 від 18.08.2009 року на загальну суму 286 511,02 грн. в т.ч. ПДВ 47 751,84 грн., № с-09.10.0001 від 10.09.2009 року на загальну суму 482 235,82 грн. в т.ч. ПДВ 80 372,64 грн., № с-10.07.0003 від 07.10.2009 року на загальну суму 2 274 467,77 грн. в т.ч. ПДВ 379 077,96 грн., № с-11.19.0001 від 19.11.2009 року на загальну суму 1 200 710,14 грн. в т.ч. ПДВ 200 118,36 грн.

- копії прибуткового ордера за № 286 від 18.08.2009 року на суму 238 759,18 грн., № 299 від 07.08.2009 року на суму 3 434 659,58 грн., № 210 від 07.07.2009 року на суму 404 126,00 грн., № 223 від 16.07.2009 року на суму 16 029,07 грн., № 39 від 01.04.2009 року на суму 732 147,37 грн., № 526 від 19.11.2009 року на суму 1 000 591,78 грн., № 420 від 07.10.2009 року на суму 1 192 842,14 грн., № 420 від 07.10.2009 року на суму 211 952,40 грн., № 420 від 07.10.2009 року на суму 1 895 389,81 грн., № 383 від 10.09.2009 року на суму 401 863,18 грн., № 36 від 08.02.2010 року на суму 167 888,05 грн., № 36 від 08.02.2010 року на суму 90 856,27 грн.

- акти вхідного контролю перевірки технічного стану вузлів, деталей, що поступають з ТОВ "СТРУМТЕХ-2008" за накладними: № с-11.19.0001 від 19.11.2009 року, № с-10.07.0002 від 07.10.2009 року, № с-09.10.0001 від 10.09.2009 року, № с-08.18.0005 від 18.08.2009 року, № с-08.07.0001 від 07.08.2009 року, № с-02.08.0001 від 08.02.2010 року, № с-07.07.0001 від 07.07.2009 року.

Також, умовами договору № 1/26 від 26.01.2009 року передбачено, що Товар повинен відповідати за якістю стандартам, технічним умовам, що встановлює вимоги до якості Товару.

Згідно умов укладеного договору п. 3.1 поставка здійснюється на підставі Замовлень, що подаються Покупцем, складених у письмовій формі. У замовленні зазначаються найменування, асортимент, кількість Товару, інші данні, які Сторони вважають за доцільне тут передати.

Суд зазначає, що загальний розмір отриманого товару за наданими до суду, видатковими накладними складає 9 930 510,28 грн. Місцезнаходженням ТОВ "СТРУМТЕХ-2008" до 09.06.2010 року було м. Запоріжжя, а з 09.06.2010 року - м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, місцезнаходженням позивача є м. Харків. Згідно умов договору продукція відпускалась за місцезнаходженням постачальника.

Факт отримання товару та транспортування підтверджується приходними ордерами, даними журналу доручень, копіями посвідчень про відрядження та копіями подорожніх листів.

Також судом встановлено, що в подальшому товар отриманий від ТОВ «Струмтех - 2008» було реалізовано за угодою комісії №STE-1-290-Д/К-09 від 01.10.2009 року та угодою поставки №STE-3-81-Д/КП-10 від 26.03.2010.

Суд зазначає, що фактичність розрахунків та виконання робіт за вище зазначеною угодою відповідачем не заперечувався та підтверджується матеріалами справи.

Відповідності до ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно з ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, викладених у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст договору позивача з ТОВ «Струмтех - 2008» не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідав би дійсним намірам сторін, і такі наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Наявна у матеріалах справи первинна бухгалтерська документація складена у відповідності до вимог чинного на час її складення законодавства та повністю підтверджує реальність договору позивача з ТОВ «Струмтех - 2008».

Більше того, відповідачем на виконання приписів ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду доказів протилежного.

На час складення податкових накладних відомості про контрагенти позивача містились в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, були зареєстровані за адресами, вказаними на виданих податкових накладних.

Щодо посилання відповідача на висновок Центральної МДПІ у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, то зазначене посилання суд вважає безпідставним, оскільки у відповідності до вимог ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагентів позивача не вказує на факт невиконання ТОВ «Струмтех - 2008» угоди з позивачем.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.3.1. п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. 3.4. Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за N 250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом;

Вимогами п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що оскільки судом було встановлено реальність проведених господарських операцій між позивачем та ТОВ «Струмтех - 2008» на підставі яких позивач визначені суми податкового кредиту то висновки відповідача, щодо порушення позивачем положень п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97 - ВР є неправомірними, а отже податкове повідомлення-рішення № 0000440700 від 30 червня 2011 року винесено ДПІ у Ленінському районі м. Харкова з порушенням норм чинного законодавства України.

Що стосується позовних вимог позивача, а саме: скасувати рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області за результатами розгляду скарги № 3445/10/25-103 від 03.08.2011 року; скасувати рішення Державної податкової адміністрації України за результатами розгляду повторної скарги № 3626/6/10-245 від 13.10.2011 року то в цій частині позов не підлягає задоволенню оскільки позивачем, а ні в позовній заяві, а ні в судовому засіданні не зазначено яким чином вище зазначені рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області (Головного управління Міндоходів у Харківській області) та Державної податкової адміністрації України (Державної фіскальної служби України) порушують його права, свободи та інтереси.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" до Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Державної фіскальної служби України, Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, рішень ДПА - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 0000440700 від 30 червня 2011 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 березня 2015 року

Головуючий суддя Спірідонов М.О.

Судді Рубан В.В.

Зінченко А.В.