Ухвала

від 12.03.2015 по справі 808/4211/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2015 рокусправа № 808/4211/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ярна" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року у справі № 808/4211/14 за адміністративним позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Ярна" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ярна" про стягнення коштів у сумі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб 300442.06 грн. з рахунків у банках обслуговуючих Позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що по підприємству виник новостворений податковий борг, який в добровільному порядку, після отримання податкової вимоги сплачений не був, що на думку податкового органу свідчить про можливість його стягнення в примусовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року адміністративний позов задоволено, стягнуто з рахунків Відповідача податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 300442.06 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ярна", не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що стягнення податкового боргу без визначення правомірності винесення податкової вимоги є незаконним та необґрунтованим, а тому рішення суду першої інстанції є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Ярна" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10.08.2004, номер запису 1 103 102 0000 000093 та перебуває на податковому обліку у Бердянській ОДПІ з 17.08.2004.

Згідно карток облікових рахунків платника податків, які ведуться Бердянською ОДПІ, станом на 31.05.2014, у відповідача існує податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 300 442,06 грн., який виник внаслідок наступних обставин.

Так, на підставі акту документальної перевірки № 455/15-20/33123131 від 20.07.2012 Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0006620152 від 09.11.2012, на суму 303 041,97 грн., яке за наслідком оскарження в судах першої та апеляційної інстанції було залишено в силі.

Крім того, Відповідачем були самостійно подані до Бердянської ОДПІ податкові декларації, за якими грошові зобов'язання сплачені не були, до яких відносяться:

- уточнююча податкова декларація з плати за землю № 9023730178 від 28.04.2014 р. за звітний 2014 pік, у якій самостійно визначено податкове зобов'язання у загальній сумі 46 703,51 грн., яка сплачується щомісячно (рівними частками) у сумі 3891,96 грн.

- податкова декларація з плати за землю № 9006069090 від 12.02.2014 за звітний 2014 pік, у якій самостійно визначено податкове зобов'язання у загальній сумі 38 078,67 грн., яка сплачується щомісячно (рівними частками) у сумі 3173,22 грн.

При цьому, в обліковій картці відповідача наявна часткова сплата податкових зобов'язань, що зокрема підтверджується платіжними дорученнями, а тому сума боргу відповідача, що підлягає стягненню, на час подання позову складає 300 442,06 грн.

Правомірність стягнення податкового боргу у розмірі 300 442,06 грн. є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що адміністративний позов підлягає задоволенню, а несплачена заборгованість у розмірі 300442.06 грн. підлягає стягненню у зв'язку з непогашенням податкового боргу у добровільному порядку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеною позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, частина податкового боргу складається з заборгованості по несплаті податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням рішенням № №0006620152 від 09.11.2012 року, правомірність винесення якого було встановлено в постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 року.

Відповідно до п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно зі ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Виходячи з вищезазначених норм, податкове зобов'язання Відповідача, яке було визначено податковим повідомленням рішенням № №0006620152 від 09.11.2012 року є узгодженим з набранням законної сили рішення суду, а саме 03.04.2014 року.

Проте, суми податкових зобов'язань по зазначеному податковому повідомленню рішенню сплачені не були.

Відповідно до ст.57.1 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 49.18. ст.49 ПК України Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 46.1. ст.46.1. Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповдіно до п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що декларацією є документ, на підставі якого формується податкове зобов'язання. сплата якого здійснюється протягом протягом 10 днів, що настають після граничного строку її сплати.

Відповідно до п.286.2 ст. 286 ПК України Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем подавались податкова декларації з плати за землю, № 9006069090 від 12.02.2014 за звітний 2014 pік, відповжіно до якої за квітень-травень 2014 року сума в розмірі 6346,44 грн. сплачена (погашена) не була, а граничний строк сплати, згідно вищевказаної декларації 30.05.2014 за травень 2014 pоку, 30.04.2014 за квітень 2014 року. та уточнююча декларація по платі за землю № 9023730178 від 28.04.2014 р., відповідно до якої за січень-травень 2014 року сума в розмірі 2975,84 грн. сплачена (погашена) не була, а граничний строк сплати, згідно вищевказаної декларації 30.05.2014 за травень 2014 року, 30.04.2014 за квітень 2014 pоку, 28.04.2014 за січень-березень 2014 року

З вищенаведеного вбачається, що несплачені суми узгоджених грошових зобов'язань складаються з податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням рішенням №0006620152 від 09.11.2012 року та податкових зобов'язань визначених податковими деклараціями з плати за землю.

Так, пунктом 59.1. ст.59 Податкового Кодексу України визначено, що разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності з п. 95.1. ст.95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, якщо платник, не сплатив узгодженні податкові зобов'язання, то органи ДПС надсилають податкову вимогу у якій зазначається сума податкового зобов'язання, яка має бути сплачена боржником протягом 60 днів, з дня її отримання. У випадку несплати такого податкового зобов'язання, податковий борг погашається зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем було сформовано та направлено податкову вимогу форми "Ю" від 18.04.2014 року №596-25, яка була отримана Відповідачем 06.05.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, відповідачем була дотримана процедура формування та надіслання податкової вимоги на сплату податкового боргу.

Проте, сума заборгованості, визначена зазначеною податковою вимогою в шести десятиденний строк сплачена не була.

Доказів, щодо сплати податкового боргу, який зазначено у податковій вимозі до суду надано не було.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності стягнення податкового боргу з товариства з обмеженою відповідальністю "Ярна" у розмірі 300442.06 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ярна" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року у справі № 808/4211/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко