ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2015 р. Справа № 820/18780/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.
за участю позивача ОСОБА_1
за участю представника відповідача Усачова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015р. по справі № 820/18780/14
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення ,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_1 від 03.11.2014 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року у справі № 820/18780/14 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0014161702 прийняте Богодухівськоїю об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області 03.11.2014 року.
Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що судом першої інстанції не надана належна правова оцінка обставинам справи та невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме: п. 138.1 ст. 138 та п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України та ст.ст. 69, 70, 72, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги позивача залишити без задоволення.
Позивач в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представника відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що фахівцями Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області у період вересень 2014 року по жовтень 2014 року було проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р.
За наслідками проведеної перевірки складено акт № 1630/127/17-2205512999 від 24.10.2014 року, за висновками якого встановлено порушення п.138.1 ст. 138, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено витрати та занижено отриманий чистий дохід на суму 94396,00 грн.; п.п.2.1, п.2, ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо заниження бази нарахування єдиного внеску; п.44.1, п.44.3, ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.
На підставі акту перевірки відповідачем були винесені:
1) податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.11.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
2) рішення № НОМЕР_2 від 03.11.2014 року, відповідно до якого порушено п.п.2, п.1, ст. 7 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", та ФОП ОСОБА_1 було донараховано 198063 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на підставі пункту 3 частини 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Позивачем порушення, встановлені в акті перевірки, а саме п.п.2.1, п.2, ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо заниження бази нарахування єдиного внеску; п.44.1, п.44.3, ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI не оскаржувалися.
Під час перевірки було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року до складу витрат (колонка 4 Додатку 5 до розділу III податкової декларації про майновий стан і доходи) включена вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані, на загальну суму 570788 грн.
Для підтвердження понесених витрат ФОП ОСОБА_1 на перевірку було надано видаткову накладну № Р4-007 від 01.11.2012 року від постачальника ТОВ «ППН - Агро Плюс», код 33677736, на відпуск товару в кількості 35620 кг на суму 576533 грн. та квитанція до прибуткового касового ордеру № 121 від 01.11.2012 року, де розрахунок за придбані товарно-матеріальні цінності проводилися в готівковій формі на загальну суму 576533 грн.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що підприємство ТОВ «ППН-Агро Плюс» згідно даних АІС «Податковий блок» знаходиться на обліку в Західній ОДПІ м. Харкова (стан «21» - ліквідаційна процедура за рішенням суду) і зареєстровано за адресою - м. Харків, вул. Постишева, буд. 93, не має відокремлених підрозділів, філій тощо, та не звітує до податкового органу протягом 2012-2014 років, але у видатковій накладній №Р4-007 від 01.11.2012 року та на печатці зазначено іншу адресу: Чернігівська область, смт. Нарва, вул. Шевченко, 86.
Проте, згідно видаткових накладних №РН-0000001 від 05.11.2012 року, №РН-0000002 від 04.12.2012 року, №РН-0000001 від 04.02.2013 року, №РН-0000002 від 07.02.2013 року та №РН-0000003 від 11.02.2013 року ФОП ОСОБА_1 передав вказаний товар ТОВ «Карбосінтез» місце складання: м. Богодухів.
Із зазначених накладних вбачається, що товар реалізовувався частинами протягом значного проміжку часу. При цьому, під час перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано інформації (документів) щодо зберігання залишків товару.
Також, разом з видатковими накладними ФОП ОСОБА_1 надав товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів ТОВ «Карбосінтез» №1 від 05.11.2012 року, №2 від 04.12.2012 року, №1 від 04.02.2013 року, №2 від 07.02.2013 року та №3 від 11.02.2013 року, пункт навантаження: м. Полтава. Проте документи на підтвердження транспортування товару з м. Богодухів до м. Полтава ФОП ОСОБА_1 відсутні.
Крім того, згідно договорам, укладеним між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Карбосінтез»: «прийомка Товару відбувається згідно Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 №281/171/578/155».
Разом з тим, у товарно-транспортних накладних №1 від 05.11.2012 року та №2 від 04.12.2012 року не заповнені графи «автомобіль», «ПІБ водія», «до подорожнього листа №», «дата і час виїзду з підприємства-вантажовідправника» «дата і час прибуття до вантажоодержувача», «дата і час виїзду від вантажоодержувача», а у товарно-транспортних накладних №1 від 04.02.2013 року, №2 від 07.02.2013 року та №3 від 11.02.2013 року до того ж не заповнена графа «автопідприємство» та відсутні підписи водія та ФОП ОСОБА_1, що є порушенням п.7.5 Порядку відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом вказаної Інструкції.
Згідно із п. 138.1. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.
Відповідно п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Згідно п.п. 177.1, 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування фізичних осіб-підприємців є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Відповідно п. 177.4. ст. 177 ПК України до переліку витрат фізичних осіб-підприємців, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу ("Податок на прибуток підприємств").
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Враховуючи вищевикладене, із сукупності досліджених матеріалів справи вбачається порушення позивачем порядку оформлення та фіксування фактів здійснення господарських операцій у первинних документах, податкової та бухгалтерської звітності, що є порушенням вимог чинного законодавства.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.11.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на підставі акту перевірки № 1630/127/17-2205512999 від 24.10.2014 року, за висновками якого встановлено порушення позивачем п.138.1 ст. 138, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, в результаті чого завищено витрати та занижено отриманий чистий дохід на суму 94396,00 грн.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п. 1 ч.1 ст. 202, ст.ст.205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області - задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року у справі № 820/18780/14 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст постанови виготовлений 23.03.2015 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2015 |
Оприлюднено | 25.03.2015 |
Номер документу | 43186072 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Калитка О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні