Постанова

від 17.03.2015 по справі 917/1688/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № 917/1688/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Запорощенка М.Д. - доповідач розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Чіп і К" на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 у справі№ 917/1688/14 господарського суду Полтавської області за позовом Приватного підприємства "Будінвестсервіспроект" до Приватного підприємства "Чіп і К" простягнення грошових коштів

за участю представників сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 відмовлено у прийнятті апеляційної скарги Приватного підприємства "ЧІП і К", м. Кременчук на рішення господарського суду Полтавської області від 21 жовтня 2014 року у справі №917/1688/14. Повернуто апеляційну скаргу Приватному підприємству "ЧІП і К", м. Кременчук разом із доданими документами.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції , Приватне підприємство "Чіп і К" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 у справі № 917/1688/14, з вимогою передати справу на новий розгляд до апеляційного суду .

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів ст.53 ГПК України, невірне застосування ст.ст.97,98 ГПК України та необґрунтоване посилання на Постанову Пленуму ВГСУ №7 від 17.05.2011.

В призначене судове засідання представники сторін не з'явилися, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду касаційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням господарського суду Полтавської області від 21 жовтня 2014 року по справі № 917/1688/14 (суддя Іванко Л.А.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Приватного підприємства "ЧІП і К", м. Кременчук на користь Приватного підприємства "Будінвестсервіспроект", м. Полтава боргу у розмірі 53900,00 грн. боргу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушеннями норм матеріального та процесуального права, без урахування всіх фактичних обставин справи, просить його скасувати та прийняте нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 у справі № 917/1688/14 повернуто апеляційну скаргу Приватному підприємству "Чіп і К" на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України. Судом встановлено, що скаржник подав апеляційну скаргу з пропущенням строку в один день без заяви про поновлення пропущеного строку.

Приватним підприємством "Чіп і К" повторно було подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 відмовлено у прийнятті апеляційної скарги Приватного підприємства "ЧІП і К", м. Кременчук на рішення господарського суду Полтавської області від 21 жовтня 2014 року у справі №917/1688/14. Повернуто апеляційну скаргу Приватному підприємству "ЧІП і К", м. Кременчук разом із доданими документами.

Ухвала суду мотивована тим, що ухвалою від 24 листопада 2014 року було повернуто апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України, суд апеляційної інстанції не може розглянути клопотання про відновлення пропущеного строку, тому апеляційна скарга відповідача не може бути прийнята до розгляду.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції України).

Згідно приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Для забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справ у розумні строки, встановлені законом, в Україні діють суди першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховний Суд України. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст.ст. 7, 8 Закону).

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтуванні клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Відмовляючи у відновленні пропущеного процесуального строку, суд апеляційної інстанції послався на п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" та вказав, що, за обставин повернення вперше апеляційної скарги на підставі п.4 ст.97 ГПК України, суд апеляційної інстанції не може розглянути клопотання про відновлення пропущеного строку.

Відповідно до положень п. 4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" визначено, що якщо апеляційну скаргу подано повторно після повернення первісної апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК у разі коли клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги було відхилено , то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 ГПК.

Проте, приймаючи оскаржену ухвалу, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що в ухвалі Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 у справі № 917/1688/14 підставою повернення апеляційної скарги встановлено, що скаржник подав апеляційну скаргу з пропущенням строку в один день без заяви про поновлення пропущеного строку. Тобто, клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вперше взагалі не подавалося та відповідно до резолютивної частини ухвали від 24.11.2014 не розглядалося.

На означені факти суд апеляційної інстанції уваги не звернув та відмовивши у відновленні процесуального строку, та залишивши апеляційну скаргу без розгляду, фактично позбавив скаржника, встановленого ст. 129 Конституції України, права на апеляційне оскарження.

Враховуючи викладене, ухвала суду апеляційної інстанції, як така, що винесена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо можливості прийняття апеляційної скарги Приватного підприємства "Чіп і К" .

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Чіп і К" задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 у справі № 917/1688/14 - скасувати.

Справу № 917/1688/14 передати до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги.

Головуючий суддя:І.Ю. Панова Судді: О.В. Білошкап

М.Д. Запорощенко