Постанова

від 02.06.2015 по справі 917/1688/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р. Справа № 917/1688/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Хачатрян В.С., суддя Черленяк М.І.

при секретарі Довбиш О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Дем'янов В.А. за дорученням від 08.09.2014 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№2507П/1-32) на рішення господарського суду Полтавської області від 21 жовтня 2014 року у справі

за позовом Приватного підприємства "Будінвестсервіспроект", м. Полтава

до Приватного підприємства "ЧІП і К", м. Кременчук, Полтавська область

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21 жовтня 2014 року (суддя Іванко Л.А.) позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "ЧІП і К", м. Кременчук на користь Приватного підприємства "Будінвестсервіспроект", м. Полтава боргу у розмірі 53900,00 грн. боргу (а.с. 63-66).

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 21 жовтня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Вказує на те, що даний спір вже вирішувався господарським судом Полтавської області при розгляді справи № 18/3140/11. Також зазначає, що сплачені згідно рахунку № 15 від 01.10.2010 року кошти в сумі 53 900 грн. не мають відношення до Договору від 03.10.2014 року, який позивач зазначає підставою позову (а.с.111-117).

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з'явився, направлена на його адресу ухвала суду повернута з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" (а.с 135,136).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України. . За змістом цієї норми, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі представників позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Полтавської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Задовольняючі позовні вимоги господарський суд зазначив, що статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Строк дії Договору підряду від 03.10.2010 року, який є підставою позову, закінчився 31.12.2011 року, але як вбачається з матеріалів справи роботи відповідачем не виконувались. Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Таким чином, по закінченню строку дії договору за загальним правилом припиняються права та обов'язки сторін. Приймаючи до ваги, що відповідачем не здійснювались будівельні роботи, суд вважає, що ним повинна бути повернута позивачу попередня оплата в сумі 53900 грн., оскільки відпала підстава, згідно якої були перераховані кошти. Посилання відповідача на те, що спірна сума сплачена по рахунку №15 від 01.10.2010 року та не має відношення до Договору від 03.10.2014 року, спростовується рішенням господарського суду Полтавської області від 27.12.2011року у справі №18/3140/11 про стягнення 53900 грн. коштів на підставі ст.1212 ЦК України як безпідставно отримані кошти відповідачем. На підставі наведеного господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Вiдповiдно до ст.ст. 11, 509 ЦК України цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з відповідача 53900 грн. попередньої оплати за Договором на будівельні роботи від 03.10.2014 року. При цьому в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що строк дії Договору підряду від 03.10.2010 року закінчився 31.12.2011 року, але роботи по Договору відповідачем не виконувались, у зв'язку з чим сума коштів підлягає поверненню.

З матеріалів справи вбачається, що 03.10.2010 року між ПП "Будінвестсервіспроект" (Генпідрядник) та ПП "ЧІП і К" (Субпідрядник) укладено Договір № б/н на будівельні роботи (а.с.42).

Згідно п.1.1 Договору Субпідрядник виконує будівельні роботи по об'єкту "Магазин непродовольчих товарів по вул. Мирного, 81а в смт. Опішня Полтавської області".

Відповідно до п.2.1 Договору вартість роботи по цьому договору визначається на підставі договірної і складає: 120000 грн. з урахуванням ПДВ.

У п.3.1 Договору зазначено, що розрахунок за виконані роботи Генпідрядник проводить після завершення робіт згідно форм КБ-2в та КБ-3 з усіма необхідними підтверджуючими документами.

Згідно п.6.1 Договору, договір набуває юридичної дії з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011року.

З ксерокопії рахунку № 15 вбачається, що за підписом директора 1 жовтня 2010 року ПП "ЧІП і К" був виписаний рахунок для платника ПП «Будуніверсалсервіспроект» за ремонтно-будівельні роботи на загальну суму 120000,00 грн. (а.с.40).

З ксерокопії платіжного доручення № 86 від 04.10.2010 року також вбачається, що позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 53900 грн. з призначенням платежу: за ремонтно-будівельні роботи згідно рахунку № 15 від 01.10.2010 року (а.с.41).

Ксерокопія виписки з рахунку ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» вбачається, що 05.10.2010 року свідчить про те, що ПП "Будінвестсервіспроект" перерахувало суму у розмірі 53900,00 грн. за ремонтно-будівельні роботи відповідно до рахунку №15 від 01.10.2010 року (а.с.43).

Дослідивши надані позивачем в обґрунтування позовних вимог Договір № б/н на будівельні роботи від 03.10.2010 року, платіжне доручення № 86 від 04.10.2010 року та рахунок № 15 від 01.10.2010 року, колегія суддів вважає, що вказаний рахунок виписаний іншій юридичній особі ПП «Будуніверсалсервіспроект» до моменту укладення Договору на будівельні роботи від 03.10.2010 року з відповідачем та не мав до вказаного Договору жодного відношення.

На підставі наведеного, пов'язувати рахунок № 15 від 01.10.2010 року з Договором № б/н на будівельні роботи від 03.10.2010 року неможливо.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що в рамках Договору № б/н на будівельні роботи від 03.10.2010 року між сторонами жодних дій, направлених на його виконання не вчинялось. Так, ПП «Будінвестсервіспроект», як «Генпідрядник» об'єкту Договору "Магазин непродовольчих товарів по вул. Мирного, 81а в смт. Опішня Полтавської області" не передавав і жодних оплат по цьому Договору не здійснювало. За наявною у нього інформацією, договору на виконання будівельних робіт по об'єкту ПП «Будінвестсервіспроект», як «Генпідрядник» також ні з ким не укладав.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що кошти, сплачені платіжним дорученням №86 від 04.10.2010 року у сумі 53900,00 грн. по рахунку №15 від 11.10.2010 року не можуть вважатись частковою оплатою по Договору на будівельні роботи від 03.10.2010 року, на який позивач посилається як на підставу позову.

Також колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на рішення господарського суду Полтавської області у справі № 18/3140/11 з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до господарського суду Полтавської області з позовом до відповідача про стягнення 53900,00 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України.

При цьому в обґрунтування позову посилався на те, що у жовтні 2010 року перерахувало відповідачу ПП "Чіп і К" попередню оплату за виконання ремонтно-будівельних робіт в розмірі 53900,00грн. та зазначав, що договір між сторонами не укладався, жодного об'єкту для виконання вказаних робіт не передавалось і роботи не виконувались. На підставі ст.1212 ЦК України позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів.

Судом під час розгляду справи №18/3140/11 встановлено, що зі змісту Договору від 03.10.2010 року вбачається, що в ньому не встановлено конкретного строку виконання та закінчення відповідачем робіт. Вказані строки не були визначені ні в рахунку № 15 від 01.10.2010 року, ні шляхом листування між сторонами. Позивач не звертався до відповідача з вимогою про початок підрядних робіт у порядку ч.2 ст. 530 ЦК України .

Рішенням по справі №18/3140/11 в позові було відмовлено, і позивач звертається до суду з даним позовом, обґрунтовуючи його тими ж самими документами.

Згідно зі ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні у суді апеляційної інстанції не надав належних доказі в підтвердження позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 21 жовтня 2014 року у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Приймаючи до уваги, що при подачі позову позивач не сплачував судовий збір, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача в доход державного бюджету України також судовий за подачу позову до суду першої інстанції у розмірі 1827,00 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду рішення господарського суду Полтавської області від 21 жовтня 2014 року у справі № 917/1688/14 скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Будінвестсервіспроект" (м. Полтава, вул. Енгельса, 19А, ЄДРПУ 35926579, р/р 260004987301, філія "Полтавське РУ "АТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 331832) в дохід бюджету УДКСУ у м.Полтава (22030001, код ЄДРПОУ 38019510, р/р 31214206783002 ГУДКСУ у Полтавській області, код банку 831019, код класифікації 22030001) судовий збір за подачу позову у розмірі 1827 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Будінвестсервіспроект" (м. Полтава, вул. Енгельса, 19А, ЄДРПУ 35926579, р/р 260004987301, філія "Полтавське РУ "АТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 331832) на користь Приватного підприємства "ЧІП і К" (м.Кременчук, Полтавська область, вул.Дорошенка, 4, код ЄДРПОУ 34987688, р/р № 2600873887 Райффайзен банк Аваль у м.Києві, МФО 380805) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 913,50 грн.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили

Повна постанова складена 08.06.2015 року.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Хачатрян В.С.

Суддя Черленяк М.І.