Постанова

від 17.03.2015 по справі 910/12502/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № 910/12502/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Алєєвої І.В., Рогач Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Вояж" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 у справі№ 910/12502/13 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вояж" доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України провизнання протиправною та скасування постанови за участю представників: позивачаШкарівська І.В., дов. від 07.05.2013 відповідачаМаковій О.О., дов. від 31.10.2014

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вояж" звернулось до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови від 29.05.2013 № 3-2905/1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про накладення штрафу у розмірі 103230 грн. за правопорушення у сфері містобудування, як такої, що складена за наслідками перевірки, проведеної з порушенням Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", без направлення на позапланову перевірку та з порушенням строків її здійснення; спірні будівельні роботи виконувались на підставі Повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації, поданого у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 "Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", що не була повернута позивачу у встановлений строк; об'єкт будівництва зданий в експлуатацію.

Відповідач відхилив позов, вказавши, що перевірку проведено відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553; при проведенні перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що належним чином відображено у складених за наслідками перевірки документах; штрафні санкції застосовано відповідно до суті виявленого порушення.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 (суддя Сівакова В.В.) позов задоволено повністю; визнано недійсною постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вояж" у розмірі 103230 грн.; стягнуто з відповідача на користь позивача 1147 грн. судових витрат.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 здійснено заміну Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області її правонаступником - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 (судді: Кропивна Л.В. - головуючий, Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано; у позові відмовлено; стягнуто з позивача в доход Державного бюджету України 609 грн. судового збору.

Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вояж" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу (з доповненням), в якій просить скасувати постанову в даній справі, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення та неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме, всупереч статті 43 Господарського процесуального кодексу України висновки суду апеляційної інстанції щодо допущеного позивачем порушення суперечать встановленим обставинам справи, з яких вбачається додержання позивачем вимог постанови Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 "Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт"; суд залишив поза увагою, що складений відповідачем припис від 26.04.2013 № С-2604/09 скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2013 у справі " 826/8654/13-а; спірний об'єкт будівництва прийнято до експлуатації.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав, у судовому засіданні відхилив доводи касаційної скарги відхилив її доводи, як необґрунтовані.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 21.12.2010 позивачу надано дозвіл № 880/10 на виконання будівельних робіт з будівництва салону краси по бульв. Незалежності в м. Бровари; 27.06.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області зареєстровано за № КС 08312105921 Декларацію позивача про початок будівельних робіт з будівництва салону краси по бульв. Незалежності в м. Бровари, категорія складності ІІІ; в пункті 15 Декларації "Технічні показники об'єкта будівництва" зазначено опис об'єкта: несучі конструкції - монолітний залізобетонний каркас. 07.08.2012 Управлінням містобудування та архітектури видано позивачу Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 40, за пунктом 1 яких об'єктом будівництва зазначено: коригування проектної документації салону краси під багатоповерховий житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення.

23.11.2012 позивачем та Броварською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого на підставі акта прийому-передачі позивач отримав у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0803 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення по бульвару Незалежності, 2-б в м. Бровари. 05.12.2012 за № 744 Управлінням містобудування та архітектури змінено пункт 1 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, визначено вид об'єкта містобудування - багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення.

12.12.2012 відповідач отримав повідомлення позивача про зміну даних у зареєстрованій Декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення разом з додатками, про що свідчить відмітка про отримання № 7/10-1212/38.

Також місцевий господарський суд встановив, що 12.04.2013 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 15.03.2013 № 693.13/09/02 здійснила позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вояж"; за наслідками проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вояж" відповідач 12.04.2013 склав акт б/н перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за змістом якого встановлено порушення зі сторони Товариства, а саме: надано недостовірні дані у Декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.06.2012 № КС 08312105921 з будівництва салону краси, тоді як відповідно до розробленої документації виконуються будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення по бульвару Незалежності, 2-б в м. Бровари; разом з цим, Товариством надані недостовірні дані у Декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.06.2012 № КС 08312105921 з будівництва салону краси щодо зміни намірів забудови за повідомленням від 12.12.2012, позаяк за даними журналу загальних робіт та актів на закриття прихованих робіт будівельні роботи по моноліту залізобетонного каркасу для багатоквартирного житлового будинку виконувались до 27.11.2012.

26.04.2013 відповідач видав директору позивача припис № С-2604/9 про зупинення будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення по бульвару Незалежності, 2-б в м. Бровари до усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку.

20.05.2013 відповідач за наслідками розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності склав протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 2-Л-З-2005/1, за змістом якого позивач порушив вимоги пункту 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки як Замовник об'єкта будівництва надав недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.06.2012 № КС 08312105921 з будівництва салону краси, та недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.06.2012 № КС 08312105921 щодо зміни намірів забудови від 12.12.2012, згідно повідомлення від 12.12.2012. № 7/10-1212/38 про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт, - будівництва багатоквартирного житлового будинку замість салону краси; об'єкт належить до III категорії складності;.

Розглянувши зазначені вище акт перевірки, припис та протокол, відповідач прийняв постанову № 3-2905/1 від 29.05.2013, якою на позивача накладено штраф у сумі 103230,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2013 у справі 826/8654/13-а задоволено повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вояж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича комерційна фірма "Атлант-Плюс" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області; визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області № С-2604/9 від 26.04.2013.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд вказав, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження повернення направленої позивачем відповідачу декларації про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт у встановлений для її реєстрації строк, відтак, декларація вважається зареєстрованою; замовник має право виконувати будівельні роботи щодо об'єктів будівництва, які належать до І-ІІІ категорії складності, після реєстрації органом архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт; виконання позивачем до 27.11.2012 будівельних робіт по моноліту залізобетонного каркасу узгоджується з технічними показниками об'єкта будівництва, зазначеними в пункті 15 Декларації № КС 08312105921 про початок будівельних робіт з будівництва салону краси по бульв. Незалежності в м. Бровари; відтак, правопорушення, за які застосовано штрафні санкції, зі сторони позивача не мали місця.

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції, натомість, зазначив, що, приступаючи до виконання робіт з будівництва житлового будинку замість салону краси, позивач не подав необхідну нову Декларацію про початок виконання будівельних робіт, а за змістом частини 6 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" направлення повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації здійснюється у випадках зміни забудовника або осіб, відповідальних за проведення авторського та технічного нагляду, відтак, зареєстрована позивачем 27.06.2012 Декларація про початок виконання будівельних робіт містить недостовірні дані.

Також суд апеляційної інстанції вказав, що матеріалами справи не спростовано виконання позивачем будівельних робіт по моноліту залізобетонного каркасу для багатоквартирного житлового будинку згідно з журналом загальних робіт та актами на закриття прихованих робіт до повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації, що свідчить про недостовірність даних, наведених у декларації від 27.06.2012, а також отримання земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку на умовах оренди 23.11.2012.

Відтак, суд апеляційної інстанції визначив, що позивач не спростував наявність порушень, відображених в актах, складених працівниками відповідача, а доводи позивача щодо порушення порядку проведення перевірки не змінюють встановленого факту вчиненого правопорушення.

Судова колегія зазначає, що підставою для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, в тому числі стосовно його форми, строків прийняття, можуть бути підставою для визнання такого акта недійсним, якщо відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта, чи у випадках, прямо встановлених законодавством.

Згідно з пунктами 16-21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 53, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України, керівникові відповідної інспекції або його заступникові протягом трьох днів після його складення подаються протокол та всі матеріали перевірки.

Відповідно до абзацу 4 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" (у відповідній редакції) суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення, що полягає у виконанні будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, в залежності від категорії складності об'єкта.

За змістом частин 1, 2 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції станом на час виникнення відповідних правовідносин) право на виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до І-ІІІ категорій складності, надається замовнику будівництва після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, реєстрацію декларації проводить уповноважений орган на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації; частиною 6 статті 36 зазначеного Закону визначено, що у разі, якщо право на будівництво об'єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни орган державного архітектурно-будівельного контролю, який зареєстрував декларацію про початок будівельних робіт.

За частиною 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Разом з тим, частинами 3-5 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що як форма декларації про початок будівельних робіт, так і форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, а декларації про початок виконання будівельних робіт, подані чи оформлені з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації; у разі якщо орган державного архітектурно-будівельного контролю не зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт або не прийняв рішення про відмову в її реєстрації в установлений цією статтею строк, право на виконання будівельних робіт виникає на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована або повернена.

Як місцевим, так і апеляційним господарським судом встановлено, що позивач направив відповідачу дані, що стосуються початку здійснення ним будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення по бульвару Незалежності, 2-б в м. Бровари, у формі, передбаченій для повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації; натомість, орган державного архітектурно-будівельного контролю не повернув направлений йому документ за браком форми, не прийняв рішення про відмову в його реєстрації в установлений законодавчо строк.

Також місцевим господарським судом вірно взято до уваги, що наведені у пункті 15 Декларації від 27.06.2012 дані, що містять технічні показники та опис відповідної складової об'єкта будівництва (несучі конструкції - монолітний залізобетонний каркас) відповідають виду робіт, відображеному в журналі загальних робіт та актах на закриття прихованих робіт; жодних розбіжностей в зазначених технічних показниках відповідач не навів.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи спростовується наявність підстав для застосування до позивача відповідальності відповідно до виду порушення, викладеного у актах перевірки та постанові.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Місцевий господарський суд, розглядаючи справу, вірно застосував чинне законодавство, встановив дійсні правовідносини сторін та обставини справи, виходячи з розподілу між сторонами обов'язку доказування обставин справи.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд апеляційної інстанції в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, не розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи, невірно застосував наведені вище положення законодавства, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

За таких обставин касаційну скаргу слід задовольнити, скасувавши постанову апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі; судовий збір за розгляд касаційної скарги покласти на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 6 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 у справі № 910/12502/13 Господарського суду міста Києва скасувати.

Рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 залишити в силі.

Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (м. Київ, вул. В.Клименка, 5/2, код ЄДРПОУ 37783132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж" (Київська область, м. Бровари, бульв. Незалежності, 4, код ЄДРПОУ 13717248) 852,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Головуючий Т. Дроботова

Судді І. Алєєва

Л. Рогач