Рішення

від 13.03.2015 по справі 908/6235/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 27/178/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2015 Справа № 908/6235/14

За позовом: Приватного підприємства "Донтранскараван" (83064 м. Донецьк, вул. Шутова, 14-74: представник позивача: Нікулін Євген Володимирович: 03150 м. Київ, вул. Червоноармійська, 54, кв. 67)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Словважмаш" (84102 Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Заводська, 2)

про стягнення 338 250 грн. 00 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: Нікулін Є.В., дов. № 15/12/14 від 28.10.2014 р.

від відповідача: не з'явився .

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Приватного підприємства "Донтранскараван", м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства "Словважмаш", Донецька область, м. Слов'янськ про стягнення 338 250 грн. 00 коп. заборгованості за договором про надання транспортно - експедиторських послуг.

Відповідно до розпорядження Вищого господарського суду України від 08.09.2014р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ", у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції, на підставі подання Державної судової адміністрації України від 26.08.2014р. № 8-4166/14 та від 29.08.2014р. № 8-4211/14, керуючись статтею 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операції", статтею 34 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено, що розгляд господарських справи, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється зокрема: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області - господарським судом Запорізької області.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції": "У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14).

Відповідно до витягу з реєстру автоматизованого розподілу справ від 26.12.2015р., справу № 908/6235/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 29.12.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/6235/14, присвоєно справі номер провадження 27/178/14 та призначено судове засідання на 04.02.2015р.

Ухвалою суду від 04.02.2015р., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 26.02.2015р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

Ухвалою суду від 26.02.2015р. продовжено строк розгляду справи № 908/6235/14 на п'ятнадцять днів, відповідно до ст. 69 ГПК України. Судове засідання призначено на 13.03.2015р.

13.03.2015р. продовжено розгляд справи № 908/6235/14.

До початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 13.03.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 338 250 грн. 00 коп. заборгованості за договором про надання транспортно - експедиторських послуг.

Представник відповідача в засідання суду 13.03.2015р. не з'явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. В матеріалах справи міститься письмовий відзив, наданий у судовому засідання 26.02.2015р.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на той факт, що у позовній заяві ПП "Донтранскараван" просить стягнути з відповідача суму заборгованості за надані останньому транспортно-експедиторські послуги в розмірі 338 250 грн. 00 коп., наявність заборгованості позивач доводить наступними доказами: замовленнями на перевезення та актами надання послуг.

Відповідно до п. 2.2 договору № 1001/13 про надання транспортно-експедиторських послуг від 10 січня 2013 року, надання послуг з перевезення вантажів здійснюється на підставі поданих замовником замовлень. Замовлення подаються замовником одним з наступних способів: з використанням засобів факсимільного зв'язку; шляхом поштового відправлення експедитору.

Згідно з п. 4.1 договору, оплата здійснюється за кожне перевезення вантажів, оформлене замовленням замовника, на підставі виставленого експедитором рахунку.

Замовлення, які долучені до матеріалів справи, на думку ПАТ "Словважмаш", не можуть бути доказами що підтверджують позовні вимоги.

Так, замовлення № 27/05/2013 від 27 травня 2013 року не містить реквізитів замовника, підпису уповноваженої особи, печатки підприємства; замовлення на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 27 травня 2013 року не містить реквізитів замовника, підпису уповноваженої особи, печатки підприємства, замовлення на перевезення вантажу № 65 від 26 червня 2013 року не містить посилання на договір, відсутні реквізити замовника, підпис уповноваженої особи, печатки підприємства; замовлення від 25 червня 2013 року, 08 липня 2013 року, 31 липня 2013 року також не містять реквізитів замовника, підпису уповноваженої особи, печатки підприємства, посилання на договір.

Акти наданих послуг, які надані в якості доказів в обґрунтування позовних вимог підписані невідомою особою, не містять печатки підприємства, що, на нашу думку, свідчить про неможливість застосування їх в якості первинних документів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Якщо товар доставляється вантажним автомобілем, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (п.11.1 Правил).

Відповідач також вказує на той факт, що до позовної заяви додано замовлення та акти наданих послуг на суму 126 000 грн. 00 коп., а в позовній заяві ПП "Донтранскараван" просить стягнути 338 250,00 грн., що не підтверджується жодним доказом.

Таким чином, на думку відповідача позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження господарських операцій та надання послуг з транспортного експедирування товарів, що виключає будь-які правові підстави для стягнення з ПАТ "Словважмаш" суми боргу. Просить суд відмовити Приватному підприємству "Донтранскараван" в задоволенні позовних вимог до ПАТ "Словважмаш" про стягнення суми боргу в повному обсязі.

Будь-яких документів бухгалтерської звітності на підтвердження своєї позиції суду не надав, посилаючись на неможливість їх отримання, у зв'язку з ти що підприємство на теперішній час не працює із-зі проведення на території Донецької області антитерористичної операції.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, оригінали яких судом оглянуті в судовому засіданні 13.03.2015р.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарським судом встановлено , що 10.01.2013р. між Приватним підприємством "Донтранскараван" (експедитор) та Публічним акціонерним товариством "Словважмаш" (замовник) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 1001/13.

Відповідно до п. 1.1 договору експедитор приймає на себе зобов'язання по наданню послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом, у відповідності з поданими замовником заявками та умовами даного договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги.

Згідно п. 1.2 договору надання послуг з перевезення здійснюється з моменту передачі вантажу експедитору, до моменту передачі вантажу експедитором вантажоодержувачу. Факт передачі вантажу експедитору і факт передачі вантажу від експедитора вантажоодержувачу підтверджується відмітками в супровідних товарних та транспортних документах.

Розділом 2 договору визначено, що перевезення здійснюються у відповідності з умовами цього Договору, ЗУ «Про автомобільний транспорт» та іншими нормативно-правовими актами України.

За замовленням замовника та на підставі заявок експедитор зобов'язується:

- здійснювати перевезення вантажів автомобільним транспортом;

- організовувати процес перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України за згодою сторін;

- брати участь у складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством;

- за угодою сторін виконує інші доручення замовника.

Надання послуг з перевезення вантажів здійснюється на підставі поданих замовником заявок. Заявки подаються замовником одним з наступних способів:

- з використанням засобів факсимільного зв'язку;

- шляхом поштового відправлення Експедитору.

Заявка оформляється на кожну окрему перевезення вантажів, і містить опис умов і особливостей конкретного перевезення. Заявки є невід'ємною частиною цього договору. Форма заявки обумовлюється при підписання договору та вказується в Додатку № 1 до даного договору.

Заявка повинна містити таку обов'язкову інформацію: дату і точні адреси місця навантаження і розвантаження вантажу; маршрут руху; необхідний рухомий склад; відомості про вантаж (вага, вид, вартість тощо); вартість перевезення; терміни доставки вантажу одержувачу. Інші необхідні доповнення до заявки обумовлюються сторонами окремо в кожному конкретному випадку.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата здійснюється за кожне перевезення вантажів, оформлене заявкою замовника, на підставі виставленого експедитором рахунку. Вартість та строки оплати по кожному перевезенню вантажів вказуються у заявці в національній валюті гривні.

Відповідно до умов договору Публічним акціонерним товариством «Словважмаш», були подані Приватному підприємству «Донтранскараван» наступні заявки:

1. Заявка № 27/05/2013 від 27.05.2013р., відповідно до якої експедитор надав послуги замовнику по перевезенню вантажу за маршрутом м. Слов'янськ - м. Дніпропетровськ на загальну суму 3 000 грн. 00 коп. Підтвердженням надання послуг є підписаний обома акт надання послуг.

2. Заявка від 27.05.2013р., відповідно до якої експедитор надав послуги Замовнику по перевезенню вантажу за маршрутом м. Слов'янськ - м. Магнітогорськ на загальну суму 28 000 грн. 00 коп. Підтвердженням надання послуг є підписаний обома сторонами акт надання послуг.

3 Заявка № 65 від 26.06.2013р., відповідно до якої експедитор надав послуги замовнику по перевезенню вантажу за маршрутом м. Слов'янськ - м. Іллічівськ на загальну суму 11 000 грн.00 коп. Підтвердженням надання послуг є підписаний обома сторонами акт надання послуг.

4. Заявка від 25.06.2013р., відповідно до якої експедитор надав послуги Замовнику по перевезенню вантажу за маршрутом м. Слов'янськ - м. Магнітогорськ, м. Ніжній Тагіл, на загальну суму 35 000 грн. 00 коп.

5. Заявка від 08.07.2013р., відповідно до якої експедитор надав послуги Замовнику по перевезенню вантажу за маршрутом м. Слов'янськ - м. Магнітогорськ на загальну суму 25 000 грн. 00 коп. Підтвердженням надання послуг є підписаний обома сторонами акт надання послуг.

6. Заявка від 31.07.2013р., відповідно до якої експедитор надав послуги замовнику по перевезенню вантажу за маршрутом м. Слов'янськ - м. Магнітогорськ на загальну суму 24 000 грн. 00 коп. Підтвердженням надання послуг є підписаний обома сторонами акт надання послуг.

7. Заявка від 06.08.2013р., відповідно до якої експедитор надав послуги Замовнику по перевезенню вантажу за маршрутом м. Слов'янськ - м. Магнітогорськ на загальну суму 23 000 грн. 00 коп. Підтвердженням надання послуг є акт надання послуг.

Всього експедитор надав замовнику послуг на загальну суму 630 850 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Статтею 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлено, що клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Позивач згідно вимог договору надав відповідачеві послуги в повному обсязі, що підтверджується актами надання послуг, які підписані відповідачем без зауважень та скріплені його печаткою (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи).

Відповідач лише частково здійснив оплату за надані послуги у розмірі 292 600 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з поточного рахунку експедитора.

Отже, всупереч умовам договору відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання в частині оплати, що призвело до утворення суми заборгованості в сумі 338 250 грн. 00 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, порушення зобов'язань однією із сторін договору зволікає як правові наслідки можливість розірвання договору, вимагати відшкодування завданих збитків, а також стягнення неустойки.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, на підставі ч.1 статті 628 Цивільного кодексу України.

Правовідносини сторін врегульовано договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст. 931 ЦК України).

Відповідно до ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, умовами зазначеного договору кожна із сторін прийняла на себе певні обов'язки для його належного виконання.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, на підставі ч.1 статті 628 Цивільного кодексу України.

Сторони досягли істотних його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому розумінні вимог ст. 638 ЦК України, та вимог ст. ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.

Відповідачем не надано доказів, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання у повному обсязі.

Оскільки відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг не були виконані у повному обсязі, позивач звернувся до відповідача 12.03.2014р. з листом-попередженням про погашення наявної заборгованість 338 250 грн. 00 коп. в строк до 17.03.2014р.

25.03.2014р. позивач надіслав на адресу відповідача претензією № 22 з вимогою погасити заборгованість у розмірі 338 250 грн. 00 коп.

Претензія позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача 338 250 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 13.03.2015року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір, в частині задоволених вимог, пропорційно, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Донтранскараван", м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства "Словважмаш", Донецька область, м. Слов'янськ задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Словважмаш" (84102 Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Заводська, 2, код ЄДРПОУ 00210594) на користь Приватного підприємства "Донтранскараван" (83064 м. Донецьк, вул. Шутова, 14-74, код ЄДРПОУ 35887802) 338 250 (триста тридцять вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. заборгованості, 6 765 (шість тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 18.03.2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.