Постанова

від 19.03.2015 по справі 908/2559/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2015 р. Справа № 908/2559/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О. В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Курченко В.А.

за участю представників:

ТОВ "Ферро-ВВ" - Кулаченко Р.В. (дов. від 29.09.2014р.), Удовиченко А.О. (дов. від 29.09.2014р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мотор-Банк" (вх.№614 З/2) на постанову господарського суду Запорізької області від 07.08.2014р. у справі № 908/2559/14,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферро-ВВ", м.Запоріжжя,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферро-ВВ", м.Запоріжжя,

про визнання банкрутом ,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Запорізької області від 07.08.2014р. у справі №908/2559/14 (суддя Дьоміна А.В.) визнано ТОВ "Ферро-ВВ" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії - Мартиненко Н.М.

ПАТ "Мотор - Банк" з постановою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду Запорізької області від 07.08.2014р. у справі №908/2559/14 скасувати, провадження у справі припинити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України та ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014р. у даній справі апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Мотор-Банк" на постанову господарського суду Запорізької області від 07.08.2014р. у справі №908/2559/14 про банкрутство ТОВ "Ферро-ВВ" припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2014р. у даній справі касаційну скаргу ПАТ "Мотор-Банк" задоволено; ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014р. у справі №908/2559/14 скасовано; справу передано на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2015р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 10.03.2015р.

05.03.2015р. від ТОВ "Ферро-ВВ" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №3657), в якому він вважає її необґрунтованою та просить відмовити у задоволенні.

06.03.2015р. від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №3699).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015р. відкладено розгляд справи на 19.03.2015р.

18.03.2015р. від апелянта надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника банку (вх. №4425)

У судовому засіданні представники ТОВ "Ферро-ВВ" проти апеляційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, постанову господарського суду Запорізької області від 07.08.2014р. у справі № 908/2559/14 - без змін.

Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились.

Дослідивши викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Ферро-ВВ" звернулося до господарського суду Запорізької області з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з недостатністю майна для задоволення вимог кредиторів.

При прийнятті оскаржуваної постанови, місцевим господарським судом встановлено, що 13.05.2014р. загальними зборами учасників ТОВ «Ферро-ВВ» (протокол загальних зборів №13/40 від 13.05.2014р.) прийнято рішення припинити діяльність Товариства шляхом його ліквідації, створити ліквідаційну комісію, головою ліквідаційною комісії призначити Мартиненко Н.М. В спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації" №283 (13) від 15.05.2014р. опубліковано повідомлення про припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією. Відповідно до витягу з ЄДРПОУ з 13.05.2014р. боржник перебуває у стані припинення підприємницької діяльності. Також, місцевим господарським судом встановлено, що згідно документів бухгалтерської звітності та заявленим кредиторами претензій загальна сума кредиторської заборгованості що не оспорюються боржником складає 2300000,00 грн.; заборгованість по сплаті податків та заробітній платі перед працівниками підприємства відсутня. В ході ліквідаційної процедури була проведена інвентаризація активів боржника, за наслідками якої встановлено, що станом на 26.06.2014р. основні засоби, товарно-матеріальні цінності, готова продукція, оборотні активи та дебіторська заборгованість, за рахунок яких можливо провести розрахунки з кредиторами становить 0,00 грн.; залишок грошових коштів на р/рахунках становить 1,28 грн. Складений станом на 01.07.2014р. проміжний ліквідаційний баланс свідчить про перевищення пасиву над активом. 18.07.2014р. до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, боржником направлено заяву про припинення юридичної особи.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції дійшов висновку, що у юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про ліквідацію, відсутнє майно та грошові кошти для задоволення вимог кредиторів, тому боржник має ознаки надкритичної неплатоспроможності, що робить неможливим виконання ним своїх зобов'язань перед кредиторами без застосування процедур, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрута".

Проте, колегія суддів не може погодитися з даним твердженням місцевого господарського суду, з огляду на таке.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до частини 1 ст. 95 вказаного Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Такий порядок передбачений ч. 3 ст. 110, ст. 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання), та які є передумовою звернення боржника до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Такі передумови передбачають, зокрема, наступні етапи: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч.ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України, а також повідомлення явних кредиторів персонально про ліквідацію юридичної особи з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, у тому числі по податках, зборах (обов'язкових платежах); проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства - ч. 7 ст. 111 ЦК України.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження в порядку цієї статті подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Відповідно до ч.3 ст. 111 Цивільного кодексу України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

В матеріалах справи наявна довідка ТОВ "Ферро-ВВ" № 57 від 15.07.2014 року (т.1 а.с. 48), відповідно до якої станом на 15.07.2014р. розрахунковий рахунок відкрито лише в ПАТ "Мотор-Банк" та залишок коштів на ньому складає 1,28 грн.

В той же час, згідно інформації ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 15.07.2014 р. № 1740/10/08-29-18-19 у боржника відкрито два рахунки в ПАТ "Мотор - Банк" (т.1 а.с. 10 та 63).

Матеріали справи не містять доказів наявності (відсутності) коштів на рахунку, про який не було повідомлено боржником, та його закриття.

В судовому засіданні представники боржника також підтвердили той факт, що на момент звернення до суду з заявою про визнання банкрутом було відкрито декілька рахунків, та тільки 10.11.2014р. один із зазначених рахунків було закрито.

Тобто, досудова ліквідаційна процедура, в порушення ч. 3 ст. 111 Цивільного кодексу здійснювалась з використанням декількох банківський рахунків. При цьому про наявність або відсутність коштів на них боржник суд не повідомив, а матеріали справи не містять відповідної інформації.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Згідно ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. На етапі затвердження проміжного ліквідаційного балансу з'ясовуються питання про достатність чи недостатність в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів, у разі недостатності яких ліквідаційною комісією здійснюється продаж майна юридичної особи.

За даними проміжного ліквідаційного балансу вбачається, що на початок звітного року (01.01.2014р.) на балансі товариства обліковуються, зокрема, оборотні активи, у тому числі готова продукція - 1305,7 тис. грн., дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги - 142,8 тис. грн., дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом - 148,9 тис.грн., інша поточна дебіторська заборгованість - 742,2 тис. грн., гроші та їх еквіваленти 20,4 тис. грн., інші оборотні активи - 106,4 тис. грн., всього активів - 2466,7 тис грн.

Проте, станом на кінець звітного періоду (дата складання балансу - 15.07.2014р.) боржник вказує на нульовий залишок в активах підприємства. Тобто, активи підприємства, балансова вартість яких перевищувала 2,4 млн грн., за півроку до звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство були повністю виведені з балансу боржника.

Однак, вказані обставини залишилися поза увагою місцевого господарського суду, а причини "зникнення" усіх активів боржника безпосередньо перед його зверненням з заявою про порушення справи про банкрутство не були встановлені судом.

Всупереч положенням ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) головою ліквідаційної комісії не було персонально повідомлено ПАТ "Мотор-банк" як явного, основного кредитора про ліквідацію ТОВ "Ферро-ВВ".

Не зважаючи також на звернення ПАТ "Мотор-Банк" до боржника з вимогою про погашення заборгованості в загальній сумі 2002072, 85 грн. (вих №14/955 від 29.05.2014), яка була отримана ТОВ "Ферро-ВВ" 02.06.2014 (т. 1 а.с. 104, 105), вказані вимоги не були розглянуті по суті, а кредитора не було повідомлено про результати розгляду його вимог. (Враховуючи відсутність представника банку в судовому засіданні під час прийняття оскаржуваної постанови, колегія суддів вважає можливим прийняти до уваги додаткові матеріали, додані до апеляційної скарги).

Боржником при зверненні до суду з заявою про порушення справи про банкрутство також не було повідомлено про заявлені банком вимоги щодо сплати прострочених процентів, комісії та пені за невиконання кредитних зобов'язань.

В той же час, банком подано до суду заяву про наявність заборгованості щодо сплати прострочених процентів, комісії та пені за кредитним договором в загальний сумі 2 113393,28 грн. (т.1 а.с. 66), якій судом першої інстанції не була надана оцінка.

Окрім того, листом від 26.06.2014 року вих №26/06/14-1 (т.1 а.с. 106, 107) колишній директор ТОВ "Ферро-ВВ" Елькінсон В.А. (який у зв'язку з призначенням ліквідаційної комісії фактично вже втратив повноваження керівника підприємства) на вимогу банку про усунення порушення щодо неповернення у встановлені кредитним договором строки кошти, звертається з проханням розглянути можливість перенесення строків оплати до грудня 2014 року, чим фактично вводить в оману кредитора, не зазначаючи про прийняте рішення щодо ліквідації підприємства та призначення ліквідаційної комісії.

Необхідно також звернути увагу, що рішення про припинення діяльності підприємства було прийнято загальними зборами учасників ТОВ "Ферро-ВВ" 13.05.2014 року, тобто за 8 днів до закінчення строку користування кредитом, наданим ПАТ "Мотор-банк" (п. 2.1 кредитного договору №04/К/22/13 від 22.05.2013 року; т. 1 ас 108).

Як вбачається з матеріалів справи, для з'ясування наявних активів підприємства ліквідаційною комісією було проведено інвентаризацію, про що було складено відповідні акти від 26.06.2014р.

Однак, в інвентаризаційному описі на 26.06.2014 (т.1 а.с. 95) відповідні графи не заповнені (не зазначено перелік наявних у боржника товарно-матеріальних цінностей або не проставлені прочерки у випадку їх відсутності), а також відсутні підписи членів інвентаризаційної комісії, які б засвідчували наявність або відсутність цінностей. Проте, в цьому описі мається підпис голови ліквідаційної комісії Мартиненко Н.М. про прийняття усіх цінностей на відповідальне зберігання (?).

Звертаючись з заявою про порушення справи про банкрутство боржником сплачено судовий збір у розмірі 6090,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №33 від 10.07.2014р. (т.1 а.с. 58), проте згідно даних інвентаризації боржника станом на 26.06.2014 року на балансі були відсутні будь-які активи.

Необхідно звернути увагу, що місцевим господарським судом не перевірено належним чином заявлені боржником відомості про відсутність у нього активів. Зокрема, в матеріалах справи маються витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдіного державного реєстру юридичних осіб та физичних осіб підприємств, державного реєстру обтяжень рухомого майна.

В той же час, матеріали справи не містять відомостей щодо наявності (відсутності) у боржника рухомого майна (транспортних засобів, сільськогосподарської техніки тощо). Не перевірено також судом, як зазначалося раніше, залишки коштів на поточних рахунках боржника в банках.

Також, на балансі ТОВ "Ферро-ВВ" обліковується кредиторська заборгованість у розмірі 2300,0 тис. грн., з яких короткострокові кредити банків - 1900,0 тис. грн. та інші поточні зобов'язання - 400, 0 тис. грн.

Зазначена кредиторська заборгованість також відображається у реєстрі вимог кредиторів станом на 21.07.2014, відповідно до якого заявлено вимоги ТОВ "Юридична агенція - ВІД" у сумі 100000,00 грн. (заборгованість за договором безвідсоткової позики), ПМП "Фірма Досвід" у сумі 300000,00 грн. (заборгованість за договором безвідсоткової позики), ПАТ "Мотор - Банк" у сумі 1900000,00 грн. (заборгованість за кредитним договором).

Проте, судом першої інстанції жодним чином не перевірено реальнітсь вказаної кредиторської заборгованості. В матеріалах справи (на час прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом) відсутні заяви зазначених кредиторів із вимогами до боржника, цивільно-правові угоди, на підставі яких виникли зобов'язання, або будь-які інші первинні документи, які б підтверджували факт наявності боргу.

Таким чином, судом першої інстанції не було належним чином перевірено надані боржником відомості про його активи та пасиви. Вказані вище обставини свідчать, що проміжний ліквідаційний баланс не відповідає приписам ч.8 ст.111 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим, на підставі наявних у справі матеріалів неможливо з'ясувати реальний фінансовий стан боржника. А відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитися з висновками місцевого господарського суду щодо обґрунтованості заяви боржника про визнання його банкрутом.

При таких обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи про банкрутство судом першої інстанції було неповно з'ясовано, а також не доведено обставини, що мають значення для справи, які ним визнані встановленими, що відповідно положень ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування постанови місцевого господарського суду.

Відповідно до п. 36 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. №15 законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Враховуючи викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови господарського суду Запорізької області від 07.08.2014р. у справі № 908/2559/14 та припинення провадження у справі 908/2559/14.

Окрім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в додатках до заяви про порушення справи про банкрутство вих. 21/07/14-3 від 21.07.2014 , яка була одержана господарським судом 21.07.2014 (т.1 а.с. 3), знаходиться засвідчена боржником копія поштової квитанції від 23.07.2014 №7102 (т.1 а.с. 8).

Необхідно звернути також увагу, що в заяві про порушення справи про банкрутство зазначено кількість додатків на 43 арк. При цьому, у справі відсутні будь-які акти суду щодо невідповідності кількості зазначених у заяві аркушів додатків фактичній кількості поданих. В той же час, у внутрішньому описі судової справи зазначено, що заява з додатками розміщується на аркушах з 3 по 56, тобто на 54 аркушах.

Ряд документів в матеріалах справи (т.1 а.с. 59-66) всупереч положенням Інструкції з діловодства в господарських судах України не пройшли реєстрацію в автоматизованій системі канцелярії суду відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, на них відсутня резолюція судді про доручення їх до справи (п. 2.1.1. - 2.1.7., 2.1.9. Інструкції).

Керуючись ст.ст. 80, 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мотор-Банк" задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 07.08.2014р. у справі № 908/2559/14 скасувати.

Провадження у справі №908/2559/14 припинити.

Повний текст постанови складено 20.03.15р.

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Шевель О. В.

Суддя Шутенко І.А.