Постанова

від 18.03.2015 по справі 910/24431/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2015 р. Справа№ 910/24431/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Корсакової Г.В.

Самсіна Р.І.

при секретарі судового засідання - Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал 5 Плюс"

на рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2014

у справі № 910/24431/14 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі:

1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

2. Державного підприємства "Дирекція будинку державних художніх колективів"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал 5 Плюс"

про стягнення 880 968,06 грн., розірвання договору та зобов'язання вчинити дії

за участю представників:

від прокуратури: Шевченко О.В.,

від позивача-1: Гармашов Б.С.,

від позивача-2: Бойко М.Д.,

від відповідача: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Шевченківського району м. Києва звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі - позивач-1), Державного підприємства "Дирекція будинку державних художніх колективів" (далі - позивач-2) з позовом до ТОВ "Ідеал 5 Плюс" про стягнення 880 968,06 грн. заборгованості за договором оренди, розірвання договору та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.12.2014 позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Ідеал 5 Плюс" на користь Державного бюджету України суму основної заборгованості в розмірі 438 540 грн. 62 коп., інфляційні збитки в розмірі 19 212 грн. 67 коп., штраф в розмірі 13 156 грн. 22 коп., пеню в розмірі 24 635 грн. 10 коп.; стягнуто з ТОВ "Ідеал 5 Плюс" на користь ДП "Дирекція будинку державних художніх колективів" суму основної заборгованості з орендної плати в розмірі 279 032 грн. 68 коп., заборгованість з компенсації податку на додану вартість, розрахованого з 70 % орендної плати, яка підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 106 390 грн. 77 коп.; розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6357 від 29.12.2012, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна по місту Києву та ТОВ "Ідеал 5 Плюс"; зобов'язано ТОВ "Ідеал 5 Плюс" протягом трьох робочих днів з моменту вступу рішення суду в законну силу за актом приймання-передавання повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву або ДП "Дирекція будинку державних художніх колективів" нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення загальною площею 1860,70 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 36-38, на першому поверсі (438,50 кв.м.), на другому поверсі (472,20 кв.м.), на 3-му поверсі (472,20 кв.м.), антресоль (164,60 кв.м.), в підвалі (313,20 кв.м.) будівлі, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Дирекція будинку державних художніх колективів".

Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ "Ідеал 5 Плюс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2014 скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги ТОВ "Ідеал 5 Плюс" мотивовані тим, що при винесенні рішення господарським судом міста Києва не в повному обсязі з'ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не вірно застосовано норми як матеріального так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору. На думку скаржника, матеріали справи не містять жодного належного доказу на обґрунтування стягнутої суми, рішення ґрунтується на доказах лише однієї сторони, судом не взято до уваги, що до порушення строків оплати призвели обставини, які не залежали від волі відповідача та фактично були форс-мажорними, рішення про розірвання договору ухвалене без жодних на те підстав.

У відзиві на скаргу Державне підприємство "Дирекція будинку державних художніх колективів" вимоги та доводи ТОВ "Ідеал 5 Плюс" заперечив та просив залишити рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2014 без змін, а скаргу без задоволення з огляду на її безпідставність.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 апеляційну скаргу ТОВ "Ідеал 5 Плюс" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.02.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 розгляд справи було відкладено на 04.03.2015 у зв'язку з неявкою учасників судового процесу та клопотанням скаржника про відкладення розгляду його апеляційної скарги у зв'язку із неможливістю забезпечити участь представника в судовому засіданні. В судовому засіданні 04.03.2015 було оголошено перерву до 18.03.2015.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 справу № 910/24431/14 за апеляційною скаргою ТОВ "Ідеал 5 Плюс" передано на розгляд колегії суддів у складі Хрипуна О.О. (головуючого), Корсакової Г.В., Самсіна Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 апеляційну скаргу ТОВ "Ідеал 5 Плюс" прийнято до провадження колегією суддів у складі Хрипуна О.О. (головуючого), Корсакової Г.В., Самсіна Р.І.

В судове засідання 18.03.2015 представник ТОВ "Ідеал 5 Плюс" не з'явився, про причини неявки не повідомив. Через канцелярію суду 18.03.2015 представником ТОВ "Ідеал 5 Плюс" заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на необхідність додаткового часу для звірки бухгалтерських та банківських даних з метою визначення поточної заборгованості задля подальшого укладення мирової угоди.

Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, встановлені ст. 102 ГПК України строки розгляду апеляційних скарг, а також те, що ТОВ "Ідеал 5 Плюс" був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів визнала за можливе розглянути заяву за відсутності представників відповідача, відхиливши клопотання про відкладення.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29.12.2012 між Регіональним відділенням фонду державного майна України по місту Києву та ТОВ "Ідеал 5 Плюс" було укладено договір оренди № 6357 нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме нежилих приміщень, загальною площею 1860,70 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 36-38, на першому поверсі (438,50 кв.м.), на другому поверсі (472,20 кв.м.), на 3-му поверсі (472,20 кв.м.), антресоль (164,60 кв.м.), в підвалі (313,20 кв.м.) будівлі, що перебуває на балансі Державного підприємства "Дирекція будинку державних художніх колективів", вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.09.2012 і становить 19 740 200,00 грн. без ПДВ.

Орендодавець передав, а орендар прийняв в користування обумовлене договором нерухоме майно за актом приймання-передачі від 29.12.2012.

Згідно із п. 10.1 договору договір укладено на 2 роки 11 місяців та діє з 29.12.2012 до 29.11.2015 включно.

У пункті п. 5.3 договору ТОВ "Ідеал 5 Плюс" зобов'язалось своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - листопад 2012 року - 82 168,58 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2012 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за грудень місяць 2012 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.4 договору, у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Пунктом 3.6 договору встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно із п. 5.9 договору ТОВ "Ідеал 5 Плюс" зобов'язався щомісячно до 15 числа надавати орендодавцеві та балансоутримувачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України та балансоутримувачу).

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди та орендна плата з урахуванням індексації є істотними умовами договору оренди.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.6 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно із п. 3.8. договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Крім того, умовами п. 3.2 договору передбачено нарахування ПДВ на суму орендної плати, яке здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. "б" ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України, в тому числі й операції, які пов'язані з договорами оренди, а тому у балансоутримувача нерухоме майно якого передано в оренду за договором між Фондом та орендарем, виникають податкові зобов'язання на дату, визначену ст. 187 ПК України, а саме на дату яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а саме дата оформлення документа, що засвідчує факт надання послуг платником податку.

При цьому, відповідно до ст. 188 ПК України, база оподаткування визначається виходячи з договірної вартості, що означає, що база оподаткування визначається виходячи з повної вартості орендної плати незалежно від того, хто здійснює процедуру розмежування вартості орендної плати у визначених договором розмірах.

Відповідно до підпункту 194.1.1 пункту 194.1 ст. 194 ПК України, розмір ПДВ становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до орендної плати.

Податок на додану вартість-непрямий податок, платником якого є особа, яка надає послуги (орендодавець), фактично тягар сплати покладається на орендаря, оскільки ПДВ включається до ціни послуги (нараховується на орендну плату), а тому має сплачуватися разом з орендною платою.

Враховуючи, що РВ ФДМУ по м. Києву платником ПДВ не зареєстроване, то платником податку на додану вартість на всю суму орендної плати, в тому числі на 70 %, що перераховується до Державного бюджету відповідно до ст. 180 ПК України є балансоутримувач, тобто ДП "Дирекція будинку державних художніх колективів".

Таким чином, оскільки за умовами договору відповідач самостійно здійснює розмежування платежів і проводить перерахування до бюджету належних 70 % орендної плати, то на рахунок балансоутримувача спрямовується належні 30 % та сума податку на додану вартість, обчислена з повної вартості орендної плати.

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності в своєму листі "Щодо сплати податку на додану вартість за операції з оренди державного майна" № 06-10/875 від 17.12.99 роз'яснює, що Фонд державного майна відповідно до завдань та мети діяльності, встановлених Положеннями про Фонд державного майна України не є суб'єктом господарської діяльності і не отримує надходжень від оренди державного майна на свій банківський рахунок. Таким чином Фонд державного майна не є суб'єктом підприємницької діяльності і не може бути платником податку на додану вартість з операцій орендної плати за майно, орендодавцем якого є Фонд.

У зв'язку з наведеним Державна податкова адміністрація України у своєму листі № 6514/7/16-1201 від 12.05.2000 "Відносно оподаткування податком на додану вартість сум орендної плати за використання державного майна", а також Державний комітет України з питань регуляторної політики та Підприємництва у своєму листі "Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій оренди державного майна" від 14.12.2007 № 9404 роз'яснюють, що на дату виникнення податкових зобов'язань підприємство, нерухоме майно якого передано в оренду за договором між Фондом та орендарем, відповідно до вимог наказу ДПА України від 31.05.97 № 165 (г0233- 97), з доповненнями до нього, виписує податкову накладну на повну вартість орендної плати, де окремим рядком повинна бути виділена сума податку на додану вартість, яка становить 20 відсотків бази оподаткування, яка визначається виходячи з повної вартості орендної плати незалежно від того, хто (орендар чи підприємство) здійснює процедуру розмежування вартості орендної плати у розмірах, визначених пунктом 17 Методики (786-95-п), та додається до вартості орендної плати. Орендар на підставі податкової накладної та за умови фактичного списання коштів з банківського рахунка в рахунок оплати за користування майном включає суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

У зв'язку з тим, що за вказівками Фонду державного майна України орендар самостійно направляє визначені п. 17 Методики (786-95-п) частки орендної плати безпосередньо до бюджету та підприємству, на балансі якого знаходиться орендоване майно, то таке підприємство платіжні документи оформляє окремо на частину вартості орендної плати з урахуванням податку на додану вартість та окремо на суму податку на додану вартість, яка припадає на частину орендної плати, що орендарем безпосередньо перераховується до бюджету.

Оскільки, відповідно до роз'яснень, що містяться в листах Державної податкової адміністрації № 6514/7/16-1201 від 12.05.2000 та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.12.2007 № 9404, Державне підприємство "Дирекція будинку державних художніх колективів", на балансі якого знаходиться орендоване за договором № 6357 майно, щомісяця виставляло рахунки окремо на 30 % орендної плати (що належить балансоутримувачеві) з урахуванням ПДВ, нарахованого на цю суму, та окремо на суму податку на додану вартість, який нараховується на 70 % орендної плати, що орендарем безпосередньо перераховується до бюджету (копії рахунків-фактур за період з січня 2013 р. по жовтень 2014 р. включно долучені до матеріалів справи № 910/24431/14).

Згідно з виставленими рахунками загальна сума податку на додану вартість, який нараховувався на 70 % орендної плати, що орендарем безпосередньо перераховується до бюджету, за період з грудня 2012 р. по жовтень 2014 р. включно, становить 252 221,55 грн. Орендарем на рахунок Балансоутримувача за цей період за вказаними рахунками для сплати ПДВ на 70 % орендної плати перераховано 145 830,78 грн., що підтверджується відповідними виписками з рахунку № 37129004000816 та актом звірки взаєморозрахунків між ДП "Дирекція будинку державних художніх колективів" та ТОВ "Ідеал 5 плюс" від 08.04.2014 (копії цих документів долучено до матеріалів справи № 910/24431/14).

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи ТОВ "Ідеал 5 Плюс" в порушення умов договору орендну плату не вніс своєчасно та в повному обсязі, в результаті чого у нього виникла заборгованість з орендної плати відповідно перед орендодавцем в розмірі 438 540,62 грн., інфляційних збитків в розмірі 19 212,67 грн., штрафу в розмірі 13 156,22 грн., пені в розмірі 24 635,10 грн. та балансоутримувачем в розмірі 279 032,68 грн. основної заборгованості з орендної плати, а також заборгованість з компенсації податку на додану вартість, розрахованого з 70 % орендної плати, яка підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 106 390,77 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 4-3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Заперечуючи суму заборгованості з орендної плати, саме відповідач зобов'язаний довести належними та допустимими доказами сплату обумовленої договором суми щомісячної орендної плати, спростувавши тим самим вимоги позивача.

Проте відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування суми заборгованості. Доказів щодо погашення всієї суми заборгованості відповідач суду не надав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно із п. 10.7.3 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6357 від 29.12.2012 цей договір буде достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар систематично (більш трьох раз) порушує терміни здійснення будь-яких платежів за цим договором та не надав платіжні доручення до регіонального відділення.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи орендодавцем на адресу орендаря неодноразово направлялися вимоги про сплату заборгованості по орендній платі та пропозицію про дострокове розірвання договору у зв'язку з наявністю заборгованості зі сплати орендних платежів. При цьому, невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів більше трьох разів підряд свідчить про позбавлення позивачів того, на що вони розраховували при укладенні договору (отримання орендних платежів).

Згідно з ч. 2 ст. ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що орендна плата, в даному випадку, є істотною умовою договору, не виконавши яку, відповідач фактично позбавив позивача того, на що останній розраховував при укладенні договору, а саме грошових коштів за здане в оренду відповідачу приміщення. А встановлений судом факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості доводить суттєвість порушення. При цьому, заборгованість відповідача перед позивачем формується з лютого 2014 року, що свідчить про очевидне порушення строків оплати, які визначені договором оренди та чинним законодавством України.

Право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору (постанова Верховного Суду України від 8 травня 2012 року у справі N 3-26гс12).

Щодо посилання відповідача на приписи частини першої статті 188 ГК України, якою визначено порядок зміни та розірвання господарських договорів, то недотримання позивачем вимог даної норми закону щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19 вересня 2011 року № 3-74гс11.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, вимога заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, ДП "Дирекція будинку державних художніх колективів" щодо розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6357 від 29.12.2012 обґрунтовано визнана місцевим господарським судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 10.9 договору сторони погодили, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю.

Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (п.10.10 договору).

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що з розірванням договору оренди, ТОВ "Ідеал 5 Плюс" втрачає статус орендаря, а тому позовна вимога про зобов'язання відповідача передати об'єкт оренди позивачам за актом приймання-передачі є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

На думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал 5 Плюс" на рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2014 у справі № 910/24431/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2014 у справі № 910/24431/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Г.В. Корсакова

Р.І. Самсін