Постанова

від 02.07.2015 по справі 910/24431/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 року Справа № 910/24431/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І. суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал 5 Плюс" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.03.15 у справі№910/24431/14 господарського судуміста Києва за позовомЗаступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, Державного підприємства "Дирекція будинку державних художніх колективів" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал 5 Плюс" простягнення суми, розірвання договору та зобов'язання вчинити дії за участю представників від: позивачаГармашов Б.С. (дов. від 10.02.15), Бойко М.Д. (дов. від 08.06.15) відповідачаКучерявий В.В. (дов. від 02.03.15) прокуратуриТомчук М.О. (посв. від 01.08.12)

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (позивач-1), Державного підприємства "Дирекція будинку державних художніх колективів" (позивач-2) з позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал 5 Плюс" 880968,06 грн. заборгованості за договором оренди, розірвання договору та зобов'язання відповідача вчинити дії.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.12.14 (суддя Ващенко Т.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.15 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Хрипун О.О., судді: Корсакова Г.В., Самсін Р.І.), позов задоволений повністю, з мотивів існування значної заборгованості за орендоване приміщення, що стало підставою для розірвання відповідного договору оренди, стягнення заборгованості та зобов'язання в судовому порядку повернути орендоване майно.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові акти та направити справу на новий розгляд. Скарга обґрунтована тим, що судами не були враховані заперечення відповідача щодо суми боргу, а оскільки заборгованість була нарахована неправомірно, то нарахування інфляційних витрат та 3% річних на підставі ст.625 ЦК України є безпідставним. Крім того, судами не досліджувалося питання дотримання орендодавцем процедури розірвання договору (обмін листами, тощо).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, що 29.12.12 між Регіональним відділенням фонду державного майна України по м. Києву та ТОВ "Ідеал 5 Плюс" укладено договір оренди №6357 нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме нежилих приміщень, загальною площею 1 860,70 м 2 , за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал,36-38, на першому поверсі (438,50м 2 ), на другому поверсі (472,20м 2 ), на 3-му поверсі (472,20м 2 ), антресоль (164,60м 2 ), у підвалі (313,20м 2 ). Вартість будівлі згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.09.12 і становить 19740200,00 грн. без ПДВ. Будівля передана за актом приймання-передачі від 29.12.12.

Договір укладено на 2 роки 11 місяців та діє з 29.12.12 до 29.11.15 включно (п.10.1 Договору). Пунктом п.5.3 визначений обов'язок орендаря своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату. Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 №786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - листопад 2012 року - 82 168,58 грн.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п.3.6 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Згідно із п.3.8 договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Як встановлено судами, в порушення умов договору, відповідач орендну плату не вніс своєчасно та у повному обсязі, через що у нього виникла заборгованість перед орендодавцем на суму 438 540,62 грн., на яку нараховані інфляційні в розмірі 19 212,67 грн., штраф (13156,22 грн.), пеня (24635,10 грн.). Балансоутримувачем на суму 279 032,68 грн. основної заборгованості, а також нарахована заборгованість з ПДВ (70% орендної плати, яка підлягає сплаті до бюджету) на суму 106 390,77 грн. Пунктом 10.7.3 договору визначено, що він буде достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар систематично (більш трьох раз) порушує терміни здійснення будь-яких платежів за цим договором.

Матеріали справи свідчать, що з квітня 2014 року орендар будь-яких коштів за договором не перераховував, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та зобов'язання орендаря повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі.

Мотивуючи свій висновок про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій вказали на наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за здане в оренду відповідачу приміщення, починаючи з лютого 2014 року, що свідчить про очевидне порушення строків оплати, які визначені договором оренди та чинним законодавством України, доводить суттєвість порушення, а отже є підставою для розірвання відповідного договору оренди. Відповідач ніяким чином не спростував факту наявності та розміру заборгованості.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати висновки судів попередніх інстанцій та відхилити доводи касаційної скарги з огляду на наступне.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п.п.1-2, 6 ст.283 ГК України).

Згідно зі ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. При цьому слід зазначити, якщо орендоване майно передано орендарю, то необхідність оплати орендної плати не залежить від суми попередніх платежів за цим договором, від того є у нього на даний момент грошові кошти чи немає (ст.19 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна").

У відповідності до приписів ст.10 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди та орендна плата з урахуванням індексації є істотними умовами договору оренди.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

В даному випадку факт порушення відповідачем зобов'язань зі сплати орендних платежів (починаючи з лютого 2014 року) встановлений, відповідачем не спростований. Саме ця обставина є підставою для стягнення заборгованості по орендних платежах разом з нарахованими не неї фінансовими, розірвання договору оренди та повернення орендованого майна наймодавцеві.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими актами та ніяким чином не спростовують викладених у них судових висновків, а тому постанову апеляційного суду слід залишити без змін, оскільки вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал 5 Плюс" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.15 у справі №910/24431/14 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

Д. С. Кривда