Рішення

від 16.03.2015 по справі 910/2161/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2015Справа №910/2161/15-г

За позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в особі Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРБІМАРКЕТ»

про визнання правочину недійсним

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Прокопенко Т.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в особі Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» (далі -позивач) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРБІМАРКЕТ» (далі -відповідач) про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов'язанні від 01.09.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний правочин не відповідає вимогам, передбаченим ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вчинений з порушенням обмежень, встановлених Національним банком України, а також підписаний особою, яка не мала на це повноважень.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.02.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

13.02.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, обґрунтовуючи тим, що Калужський Олександр Анатолійович був призначений тимчасово виконуючим обов'язки голови правління Публічного акціонерного товариства «КБ «АКТИВ-БАНК» рішенням Спостережної ради від 01.09.2014 р., відповідно до наказу від 01.09.2014 р. Калужський О. А. приступив до тимчасового виконання обов'язків голови правління Публічного акціонерного товариства «КБ «АКТИВ-БАНК». Спостережна рада може прийняти рішення з будь-якого питання, яке не належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, таким чином рішення Спостережної ради про призначення Калужського О.А. тимчасово виконуючим обов'язки голови правління є чинним та прийнято в межах повноважень Спостережної ради, встановлених чинним законодавством. Крім того, неповідомлення позивачем Національного банку України про призначення тимчасово виконуючого обов'язки голови правління протягом 3 робочих днів, починаючи з 01.09.2014 р. не впливає на обсяг повноважень та компетенції такого виконуючого обов'язки.

У судовому засіданні 19.02.2015 р. судом оголошувалась перерва до 16.03.2015 р.

У дане судове засідання представник позивача не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, що підтверджується розпискою.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.03.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Актив-банк» (далі -банк) та Малим приватним підприємством «БЕРКУТ» (далі -позичальник) укладено кредитний договір № 1127/01 (відновлювальна лінія, юридична особа), умовами якого передбачено, що банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію і надає йому кредити, заборгованість за якими не перевищує 8 000 000, 00 грн. для рефінансування заборгованості перед ВАТ «КБ «Експобанк», оплати зовнішніх та внутрішніх контрактів та поповнення обігових коштів, зі сплатою 18, 0 % річних.

Договір вступає в силу з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Також, між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» та Малим приватним підприємством «БЕРКУТ» укладено ряд додаткових угод до кредитного договору № 1127/01 (відновлювальна лінія, юридична особа) від 27.11.2007 р., а саме: від 20.05.2008 р., від 17.10.2008 р., від 31.12.2008 р., від 31.12.2008 р., від 30.01.2009 р., від 01.07.2009 р., від 05.11.2009 р., від 04.12.2009 р., від 29.01.2010 р., від 12.08.2010 р. та від 30.09.2010 р.

Так, 01.09.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-банк» (далі -первісний кредитор), в особі Тимчасово виконуючого обов'язки голови правління Калужського Олександра Анатолійовича та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРБІМАРКЕТ» (далі -новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов'язанні, умовами якого передбачено, що первісний кредитор, в порядку та на умовах, визначених договором та чинним в Україні законодавством, за плату, передбачену договором, відступає, а новий кредитор набуває права грошових вимог первісного кредитора в розмірі та в обсязі визначеному договором за наступним кредитним договором, договором, що забезпечує зобов'язання боржника за кредитним договором, рішенням господарського суду міста Києва, а саме:

1.1. Кредитним договором №1127/01 від 27.11.2007 року, з усіма наступними змінами та доповненнями, що укладений між Первісним кредитором та Малим приватним підприємством «Беркут» (вул. С.Кибальчича, б, 19, кв. 107, м. Київ, ідентифікаційний номер 19031196) (надалі - Боржник).

1.1.2 Договором іпотеки між Первісним кредитором та Боржником від 07 листопада 2007 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мудрою О.M., внесено в реєстр за № 841, згідно якого в іпотеку Первісному кредитору передано нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 2: лабораторний корпус № 50 (літ. Ж), загальною площею 2 017,70 м.кв.; склад «Кнудсон» №67 (літ. И), загальною площею 160, 6 м.кв., склад «Кнудсон» № 67а (літ. К), загальною площею 160,6 кв.м.; склад газових балонів № 73 (літ. Л), загальною площею 17,20 кв.м.

1.1.3. Рішенням господарського суду міста Києва № 33/477 від 07.02.2011 року (далі - Рішення) про стягнення з Боржника на користь Первісного кредитора суми основної заборгованості за кредитом в розмірі 8 000 000,00 грн. (вісім мільйонів гривень), заборгованість за процентами за період користування кредитом з 01.11.2010 року по 18.11.2010 року у розмірі 59 178,08 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч сто сімдесят вісім грн.. 08 коп.), прострочену заборгованість за процентами за період користування кредитом з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року у розмірі 200 547,93 грн. (двісті тисяч п'ятсот сорок сім гривень 93 коп.), пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами у розмірі 2 831,36 грн. (дві тисячі вісімсот тридцять одна гривня 36 коп.), витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500,00 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень) та 236, 00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання Рішення господарським судом міста Києва від 14.04.2011 р. року було видано наказ № 33/477 на підставі якого підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві 05.08.2011 року було відкрито виконавче провадження №28779144.

Відповідно до п. 2.1. договору, первісний кредитор та новий кредитор домовились, що вартість відступленого права вимоги за кредитним договором складає 1 000 000, 00 грн., та повинна бути сплачена новим кредитором відповідно до п. 2.2. даного договору.

Даний договір вважається укладеним з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 8.1. договору).

01.09.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СИНОНІМ» (далі -поручитель) укладено договір поруки, умовами якого передбачено, що поручитель з метою забезпечення повного виконання основного зобов'язання поручається перед банком за своєчасне і повне виконання боржником основного зобов'язання за договором, що встановлює основне зобов'язання.

Відповідно до п. 3.1. договору, порукою за даним договором забезпечується виконання основного зобов'язання боржника перед банком, що обумовлене в укладеному між ними, зокрема договору про відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов'язанні від 01.09.2014 року, за яким відступлені права вимоги за Кредитним договором №1127/01 від 27.11.07, з усіма змінами та доповненнями до нього, а саме, сплатити банку вартість відступленого права вимоги у розмірі 1 000 000,00 грн. (один мільйон гривень) у день укладення Договору, що встановлює основне зобов'язання.

Порука за даним договором набуває сили з моменту підписання даного договору сторонами і діє протягом 1 (одного) місяця від дня настання кінцевого строку повного виконання основного зобов'язання. Порука припиняється з припиненням основного зобов'язання, а також якщо банк протягом 1 (одного) місяця від дня настання кінцевого строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (п. 11.2. та 11.3. договору).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що в силу п. 1-4, 7-8 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочин, укладений між позивачем та відповідачем 01.09.2014 р., є нікчемним. Крім того, правочин вчинений з порушенням обмежень, встановлених Національним банком України, а також підписаний особою, яка не мала на це відповідних повноважень.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення містяться і в статті 180 Господарського кодексу України.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Отже, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Згідно ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як встановлено судом, сторони погодили всі істотні умови про відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов'язанні від 01.09.2014 р.

Так, 02.09.2014 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від № 79 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК", згідно з яким з 03.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "АКТИВ-БАНК". Тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК" запроваджено строком на 3 місяці з 03.09.2014 по 03.12.2014 (рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.12.2014 р. № 134 продовжено строк тимчасової адміністрації до 30.12.2014 р. включно). Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Шевченка Олександра Володимировича.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі -Закон) протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частиною 3 ст. 38 Закону встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Твердження позивача про неналежне виконання відповідачем умов п. 2.2 договору щодо сплати вартості відступленого права спростовується тим, що кошти за договором відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов'язанні 01.09.2014 р. в сумі 1 000 000, 00 грн. були сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «СИНОНІМ», що підтверджується банківською випискою по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНОНІМ» та повідомленням позивача від 02.09.2014 р.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до постанови Національного банку України від 12.06.2014 р. № 349/БТ "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк" Актив-Банк" до категорії проблемних", були установлені обмеження в діяльності банку, а саме, не передавати в забезпечення вкладникам, іншим кредиторам ПАТ КБ "Актив-Банк", третім особам майно та активи банку без погодження з НБУ, проте такого погодження здійснено не було.

Суд дійшов висновку про необґрунтованість вказаного твердження позивача, оскільки при укладенні договору про відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов'язанні від 01.09.2014 р. банк не передавав в забезпечення вкладникам, іншим кредиторам ПАТ КБ "Актив-Банк", третім особам майно та активи банку, а обмежень чи заборон щодо відчуження прав вимоги за кредитними договорами у зазначеній постанові Національного банку України встановлено не було.

Також, як на підставу для визнання договору від 01.09.2014 р. недійсним, позивач посилається на те, що оспорюваний правочин підписаний особою, яка не мала необхідний обсяг повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє (ч. 1 ст. 239 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства», до виключної компетенції наглядової ради належать, зокрема прийняття рішення про відсторонення голови або члена виконавчого органу від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу;

Договір про відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов'язанні від 01.09.2014 р. підписаний зі сторони позивача тимчасово виконуючим обов'язки голови правління Калужським Олександром Анатолійовичем, який діяв на підставі статуту та рішення Спостережної ради від 01.09.2014 р.

Так, згідно п.п. 8 п. 6.4.4 статуту Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» та п. 5.2 Положення про правління Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк», голова правління призначається на посаду і відкликається Спостережною Радою Банку.

Калужський О.А. призначений тимчасово виконуючим обов'язки голови правління банку рішенням Спостережної Ради Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» від 01.09.2014 р., яке є чинним та прийнятим в межах повноважень Спостережної Ради.

Посилання позивача на те, що не було повідомлено Національний банк України про зміну тимчасово виконуючого обов'язки голови правління не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до п. 3.1 Глави 3 Розділу VII Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.09.2011 р. № 306, банки зобов'язані протягом трьох робочих днів із дня настання змін електронною поштою або факсом повідомити Національний банк про зміну голови правління (ради директорів), головного бухгалтера, їх заступників, членів правління (ради директорів), керівника підрозділу внутрішнього аудиту, працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, та осіб, що виконують їх обов'язки, номерів їх телефонів, факсу.

Отже, обов'язок повідомити НБУ про зміну голови покладається на банк протягом 3 робочих днів, при цьому, рішення про призначення тимчасово виконуючим обов'язки голови правління банку було прийняте 01.09.2014 р., а 02.09.2014 р. у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Актив-Банк» було запроваджено тимчасову адміністрацію.

Положеннями ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

З урахуванням наведеного вище, з 02.09.2014 р. призупинилися всі повноваження органів управління банку, а тому вимоги законодавства щодо повідомлення НБУ про зміну тимчасово виконуючого обов'язки голови правління порушені не були.

Отже, тимчасово виконуючий обов'язки голови правління Калужський О.А. мав необхідний обсяг цивільної дієздатності під час укладення оспорюваного правочину.

В абзаці 4 п. 2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зазначено, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність вимог позивача, які не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору, якщо позов залишено без задоволення - судовий збір не стягується.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 20.03.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.