Рішення
від 19.03.2015 по справі 902/55/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 березня 2015 р. Справа № 902/55/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Василишеній Н.О.,

За участю представників сторін:

позивача: Захарчук М.В., представник за довіреністю;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2 : Голубенко Д.К. - представник за довіреністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом :Приватного підприємства "Імпульс-ВВ" (вул. Асмолова 101А, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Отаман 2013" (вул. Асмолова 101, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (вул. Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002; вул. Фалєєвська, 9-б, м. Миколаїв, 54030)

про стягнення 85080,07 грн. заборгованості

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Вінницької області з позовом звернулось Приватне підприємство "Імпульс-ВВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Отаман-2013" та Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" про стягнення 85 080,07 грн. заборгованості з яких: 13520,99 грн. - пені, 9247,20 грн. - 3% річних та 62311,88 грн. - інфляційних нарахувань.

Ухвалою від 22 січня 2015 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 05.02.2015 року.

03.03.2015 року від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві.

05.03.2015 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою від 05.03.2015 року розгляд справи відкладено на 19.03.2015 року в зв'язку з клопотання відповідача 2.

19.03.2015 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, а саме просить суд стягнути солідарно з відповідачів 15 512,08 грн. - пені, 10186,14 грн. - 3% річних та 95 891,05 грн. - інфляційних нарахувань.

Суд розглянувши дане клопотання приймає його на підставі ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд задовольнити їх з підстав, визначених в позові та заяві про збільшення позовних вимог.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Отаман-2013" до суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив. При цьому, слід вказати, що ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлені господарським судом на адресу зазначену в позовній заяві вручені останньому 26.01.2015 р. та 12.03.15 р., що стверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" проти заявлених позовних вимог заперечив, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 05.06.2014р. залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 р. та постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2014 р. у справі № 902/250/14 позов ПП. «Імпульс-ВВ»задоволено та вирішено стягнути солідарно з відповідачів 346 177,09 грн. заборгованості за надані послуги охорони та 6 923,54 грн. судового збору (а.с. 26-32).

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням господарського суду Вінницької області від 05.06.2014р. у справі №902/250/14 встановлено що між Приватним підприємством "Імпульс - ВВ" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (відповідач 2) укладено договір від 01.02.2012 року № 0102./10У про надання послуг з охорони об'єкта за яким ПП "Імпульс ВВ" зобов'язався надати відповідачу послуги з охорони виробничого комплексу розташованого за адресою Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Сокіл, вул. Миру, 1 (ТОВ СП "Нібулон" філія "Мрія"); договір №1667-1/6-13/57 від 07.08.2013 року про надання послуг з охорони господарських об'єктів, за яким ПП "Імпульс ВВ" зобов'язався надати цілодобову охорону, угідь зайнятих посівами кукурудзи по філії "Мрія" ТОВ СП "Нібулон" розташовані за адресою, Хмельницька область, Кам'янець- Подільський район, на території Сокільської та Гринчуцької селищної ради; договір №1667-2/6-13/57 від 07.08.2013 року про надання послуг з охорони господарських об'єктів, за яким ПП "Імпульс ВВ" зобов'язався надати цілодобову охорону, угідь зайнятих посівами кукурудзи по філії "Кам'янець- Подільска" ТОВ СП "Нібулон" розташовані за адресою, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район на території Ластівецької, Гуменської, Ходоровецької, Шустівецької, Приворотської та Орининської селищної ради.

В подальшому, відповідач 1 - ТОВ "Отаман-2013" відповідно до договору поруки від 01.09.2013 року виступило поручителем перед ПП "Імпульс ВВ" за виконання зобов'язань ТОВ СП "Нібулон" в тому числі, які випливають із вищевказаних договорів.

Даним рішенням встановлено факт досудового врегулювання спору, а саме позивачем на адресу відповідачів було направлено вимогу від 15.02.14 р. з проханням провести розрахунок на протязі 7 днів (ТОВ "Отаман -2013" було вручено під розписку 16.02.14 р.). До вимоги, з поміж всього було надано акти виконаних робіт, звіти про виконані роботи, акти про встановлення збитків, рахунки-фактури та акти прийому передачі об'єктів під охорону та з-під охорони.

Проте, вимога залишена відповідачами без задоволення.

Вищенаведеним рішенням суду встановлено факт неналежного виконання відповідачами взятих на себе зобов'язань за укладеними договорами.

З огляду на те, що відповідачі рішення суду в частині сплати основного боргу виконали лише 18.02.2015 року, посилаючись на п. 5.2. Договору 0102/1ОУ від 01.02.2012 р. та ст. 625 ЦК України, позивач заявив до стягнення солідарно з відповідачів 15 512,08 грн. - пені, 10186,14 грн. - 3% річних та 95 891,05 грн. - інфляційних нарахувань за період з 25.02.2014 р. по 17.02.2015 р., з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.2. Договору 01.02/1ОУ у випадку несвоєчасної оплати послуг з охорони Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період несплати, розраховану на весь період несплати починаючи з наступного дня після спливання встановленого строку і по день фактичної сплати.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст.ст. 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачами виконано зобов'язання щодо погашення основного боргу лише 18.02.2015 р., за рішенням суду, позивачем правомірно заявлено солідарне стягнення з відповідачів пені та 3 % річних.

Згідно розрахунку позивача доданого до заяви про збільшення позовних вимог, пеня в сумі 15512,08 грн. та 3% річних в сумі 10186,14 грн. нараховано за період з 25.02.2014р. (8 день після вручення претензії) по 17.02.2014р. (попередній день до повної оплати заборгованості).

Перевіривши розрахунок в системі "Ліга Закон" пені - 15512,08 грн. та 3% річних - 10186,14 грн., суд дійшов висновку, що вони заявлені у відповідності до норм чинного законодавства, є правомірними, арифметично вірними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення солідарно з відповідачів інфляційних втрат в сумі 95 891,05 грн. слід зазначити наступне.

Пунктом 2.3. договору поруки від 01.08.2013 року в якому відповідач 1 - ТОВ "Отаман-2013" виступило поручителем перед ПП "Імпульс ВВ" за виконання зобов'язань ТОВ СП "Нібулон" зазначено, що поручитель не відповідає перед Кредитором за виконання Боржником своїх зобов'язань за Основним договором щодо оплати будь-яких інфляційних втрат та судових витрат, що були або будуть нараховані Кредитором у зв'язку з неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за Основним договором.

З огляду на це заявлені до стягнення інфляційні витрати не підлягають стягненню з відповідача 1 - ТОВ "Отаман-2013".

Перевіривши розрахунок в системі "Ліга Закон" інфляційних втрат в сумі 95 891,05 грн. суд дійшов висновку, що вони заявлені у відповідності до норм чинного законодавства, є правомірними, арифметично вірними, а тому підлягають стягненню з відповідача 2 - ТОВ СП "Нібулон" в повному обсязі.

Заперечення відповідача 2 викладені у відзиві на позовну заяву судом оцінюються критично та спростовуються наявними в справі доказами та нормами чинного законодавства, а саме: заперечення ґрунтуються на неправомірному нарахуванні позивачем штрафних санкцій (пені) та відповідальності по ст. 625 ЦК України, оскільки претензія направлена позивачем після закінчення дії договору. Однак як встановлено судом, відповідач повинен був сплатити кошти за послуги протягом 5 днів після підписання актів виконаних робіт, таким чином заборгованість виникла не після спливу 7 днів з моменту отримання вимоги, а з моменту спливу 5 денного строку після підписання акту виконаних робіт (п. 3.4 Договору). Факт підписання даних актів встановлено рішенням суду у справі 902/250/14.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Судові витрати по сплаті судового збору на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, ст.ст.82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов Приватного підприємства "Імпульс-ВВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Отаман-2013" та Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" у частині солідарного стягнення 3% річних та пені задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Отаман-2013" (код ЄДРПОУ 38239887, вул. Асмолова, 101, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100) та Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (14291113, вул. Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002; вул. Фалєєвська, 9-б, м. Миколаїв, 54030) на користь Приватного підприємства "Імпульс-ВВ" (код ЄДРПОУ 34898001, вул. Асмолова, 101-А, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100) 10 186,14 грн. - 3% річних; 15 512,08 грн. - пені та 515,07 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Відмовити у солідарному стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Отаман-2013" та Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" інфляційних нарахувань.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" ( код ЄДРПОУ 14291113, вул. Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002; вул. Фалєєвська, 9-б, м. Миколаїв, 54030) на користь Приватного підприємства "Імпульс-ВВ" (код ЄДРПОУ 34898001, вул. Асмолова, 101-А, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100) 95 891,05 грн. - бургу з урахуванням індексу інфляції та 1921,93 грн. - витрат по сплаті судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати відповідачу 1 рекомендованим листом.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 23 березня 2015 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Асмолова 101, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100)

Дата ухвалення рішення19.03.2015
Оприлюднено26.03.2015
Номер документу43205259
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —902/55/15

Ухвала від 05.03.2015

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Маслій І.В.

Постанова від 13.05.2015

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Юрчук М.І.

Ухвала від 14.04.2015

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Юрчук М.І.

Рішення від 19.03.2015

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Маслій І.В.

Ухвала від 22.01.2015

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Маслій І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні