Ухвала

від 12.03.2015 по справі 21/050-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

У Х В А Л А

"12" березня 2015 р.                                                             Справа № 21/050-11

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Дольчігабана” про видачу дубліката наказу господарського суду Київської області від 12.08.2011 у справі №21/050-11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дольчігабана”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріелт-Комплекс”

про стягнення 16 831,78 гривень

без виклику представників сторін

встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 23.05.2011 у справі №21/050-11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Шаден Груп” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріелт-Комплекс” про стягнення 16 831,78 гривень у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 рішення господарського суду Київської області від 23.05.2011 у справі №21/050-11 скасовано, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ “Ріелт-Комплекс” (08141, Київська обл., Києво-Святошинський район, с.Петрівське, 35998381) на користь ТОВ “Шаден Груп” (01014, м. Київ, вул.Струтинського, 6 код ЕДРПОУ 31355170) – 10000 (десять тисяч) грн.– заборгованості за надані позивачем послуги з прибирання, 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн.11 коп. пені, 364 (триста шістдесят чотири) грн. 93коп.– 3% річних, 1070 (тисяча сімдесят) грн. інфляційних втрат, 2000 (дві тисячі) грн. штрафу, 1600 (тисячу шістсот) грн. правової допомоги, 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 49 коп. державного мита, 218 (двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. До того ж, стягнуто з ТОВ “Ріелт-Комплекс” (08141, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петрівське, 35998381) на користь ТОВ “Шаден Груп” 77 (сімдесят сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

12.08.2011 господарським судом Київської області було видано наказ про примусове виконання означеної постанови. Строк пред'явлення наказу до виконання встановлено до 14.07.2012.

Водночас, позивач у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю “Шаден Груп” (код ЕДРПОУ 31355170), змінив своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю “Дольчігабана” (код ЕДРПОУ 31355170), що вбачається з електронного витягу з ЄДР.

10.03.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Дольчігабана” надійшла заява про видачу дубліката наказу господарського суду Київської області від 12.08.2011 у справі №21/050-11.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що у 2012 році при зміні директора товариства та передачі справ оригінал наказу господарського суду Київської області від 12.08.2011 у справі №21/050-11 було втрачено.

Приписами ст. 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Виходячи з правового аналізу означеної норми чинного законодавства, слід зазначити, що стягувач або державний виконавець мають право звернутися до господарського суду із заявою про видачу дубліката наказу в межах строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Так, приписами ст. 22 Закону Ураїни «Про виконавче провадження» передбачено, що інші виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 23 Закону України “Про виконавче провадження” строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Пунктами 2 та 5 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Як слідує з матеріалів виконавчого провадження ВП №28511573 з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 12.08.2011 у справі №21/050-11, стягувач, ТОВ «Шаден Груп», 01.09.2011 звернувся до державного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження, за результатами розгляду якої постановою державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського РУЮ від 05.09.2011 відкрито виконавче провадження із примусового виконання наказу у даній справі.

08.05.2012 державний виконавець, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону Украни “Про виконавче провадження”, повернув стягувачу виконавчий документ, а саме наказ господарського суду Київської області від 12.08.2011 у справі №21/050-11, про що 08.05.2012 виніс відповідну постанову.

Беручи до уваги вищезазначені норми чинного законодавства, а також пред'явлення позивачем до виконання наказу у даній справі, який було повернуто державним виконавцем, суд дійшов висновку про те, що строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Київської області від 12.08.2011 у справі №21/050-11 було перервано з дати звернення стягувача до державного виконавця із заявою про примусове виконання відповідного наказу до дати повернення останнього стягувачу, а саме з 01.09.2011 до 08.05.2012.

Отже, строк пред'явлення до виконання наказу господарського суду Київської області від 12.08.2011 у справі №21/050-11 закінчується після спливу одного року з дня повернення означенного наказу стягувачу без зарахування до нового строку часу до пред'явлення наказу до виконання (49 днів), тобто – 20.03.2013.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 19.08.2014 у справі №54/376 та постанові Вищого господарського суду України від 12.08.2013 у справі №27/188.

Так, ТОВ “Дольчігабана” звернулось до господарського суду Київської області із заявою про видачу дубліката наказу від 12.08.2011 у справі №21/050-11 10.03.2015, про що свідчить відповідна відмітка кацелярії суду на заяві.

Враховуючи, що строк пред'явлення до виконання наказу господарського суду Київської області від 12.08.2011 у даній справі закінчився 20.03.2013, в той час як заяву про видачу дубліката означенного наказу подано 10.03.2015, тобто після закінчення процесуального строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд дійшов висновку про відмову ТОВ “Дольчігабана” у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу господарського суду Київської області від 12.08.2011 у справі №21/050-11.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приписами ст. ст. 4, 7 Закону України „Про судовий збір” передбачено, що за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа справляється судоми збір у розмірі 3 гривні.

Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно п. 2.191. постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 7 від 21.02.2013 господарським судам слід мати на увазі, що судовий збір, про який ідеться в підпунктах 1 - 5 пункту 4 частини другої статті 4 Закону, справляється не за подання заяв про видачу копії судового рішення, дубліката наказу тощо, а саме за видачу відповідного документа. Тому якщо з якихось причин згадану заяву (клопотання) залишено господарським судом без задоволення, зазначений судовий збір не справляється, а якщо його сума вже сплачена, то заява підлягає поверненню особі, яка її подала, з винесенням відповідної ухвали, в якій зазначається також про повернення судового збору на підставі пункту 2 частини першої статті 7 Закону.

Як вбачається із поданої заяви, ТОВ “Дольчігабана” за видачу дубліката наказу було сплачено 3,00 грн згідно квитанції №ПН1847 від 10.03.2015.

Враховуючи вищевикладене та те, що у задоволенні заяви ТОВ “Дольчігабана” про видачу дубліката наказу господарського суду Київської області від 12.08.2011 у справі №21/050-11 відмовлено, суд дійшов висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України 3 грн судового збору, сплаченого за видачу дублікату наказу згідно квитанції №ПН1847 від 10.03.2015, на підставі ст. 7 Закону України „Про судовий збір”.

Керуючись ст. 44, 86, 120 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України „Про судовий збір” суд

ухвалив:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Дольчігабана” про видачу дубліката наказу господарського суду Київської області від 12.08.2011 у справі №21/050-11 відмовити.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “ Дольчігабана” (01014, м. Київ, вул. Струтинського, 6, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31355170) з Державного бюджету України 3 (три) грн 00 коп. судового збору, сплаченого за видачу дубліката наказу згідно квитанції №ПН1847 від 10.03.2015.

Суддя                                                                                                     В.А. Ярема