Рішення

від 10.03.2015 по справі 911/5572/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2015 р. Справа № 911/5572/14

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Далет Лоджістік" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" про стягнення боргу,

за участю представників:

позивача: Скорік Ю.Б. (дов. б/н від 06.03.2015);

відповідача: Чаніщі В.Л. (дов. б/н від 19.02.2015).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Далет Лоджістік" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" про стягнення боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором транспортного експедирування № 25\10\2012-Д від 25.10.2012.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.12.2014 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду 20.01.2015.

20.01.2015 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача про продовження строків розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою від 20.01.2015 розгляд справи відкладено на 03.03.2015 .

Крім того, ухвалою від 20.01.2015 строк розгляду справи продовжено на 15 днів в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

03.03.2015 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, обґрунтоване тим, що господарським судом міста Києва порушено провадження у справі № 910/25257/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Далет Лоджістік" про відшкодування збитків, завданих псуванням вантажу при перевезенні останнього за заявкою № 77Д/К від 25.03.2014. Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч.ч. 3, 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України). Під неможливістю розгляду даної справи розуміється неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18). Так, оскільки обставини, що встановлюються господарським судом міста Києва у справі № 910/25257/14 про відшкодування збитків безпосередньо не стосуються спору у даній справі про стягнення коштів, суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.

В судовому засіданні 03.03.2015 оголошено перерву до 10.03.2015.

10.03.2015 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача про залишення позову без розгляду в частині стягнення грошових коштів у сумі 25451,69 грн за послуги відповідно до заявки № 77Д/К від 25.03.2014. В задоволенні вказаного клопотання суд також відмовляє, оскільки розгляд господарським судом міста Києва справи № 910/25257/14 про відшкодування збитків, завданих при перевезенні вантажу за заявкою № 77Д/К від 25.03.2014, не може бути підставою для залишення позову без розгляду, перелік яких визначено ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, 10.03.2015 позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог на суму 25451,69 грн за послуги відповідно до заявки № 77Д/К від 25.03.2014. Вказане клопотання судом задоволено, а позовні вимоги розглядаються у їх кінцевій редакції, а саме стягнення з відповідача 94441,48 грн боргу за надані послуги за заявками відповідача № 99Д/К від 16.05.2014, № 102Д/К від 21.05.2014, № 103Д/К від 26.05.2014, № 104Д/К від 28.05.2014.

В судовому засіданні 10.03.2015 суд заслухав пояснення представників сторін, позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечував.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 10.03.2015 суд, після виходу з нарадчої кімнати в порядку ст. 82-1 Господарського процесуального кодексу України, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

25.10.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Славянка" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Далет Лоджістік" (транспортний експедитор) було укладено договір транспортного експедирування № 25\10\2012-Д, відповідно до п. 1 якого предметом договору є організація всіх необхідних транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів замовника.

Відповідно до п. 3 договору вид та найменування вантажу вказується замовником у заявці на кожне перевезення, яка надається замовником не пізніше ніж за дві доби до дати початку виконання перевезення засобами факсимільного зв'язку та в оригінальних примірниках - поштовим зв'язком (кур'єром). Транспортний експедитор, отримавши заявку від замовника, в разі прийняття до виконання послуг, зазначених у заявці, не пізніше 12 годин з дати отримання заявки від замовника направляє останньому засобами факсимільного зв'язку та в оригінальних примірниках - поштовим зв'язком (кур'єром) підтвердження прийняття заявки до виконання.

Ціни на послуги транспортного експедитора розраховується виходячи з тарифів транспортного експедитора. У плату транспортному експедитору не включаються витрати транспортного експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються ним при виконання договору транспортного експедирування. Витрати транспортного експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються ним при виконання договору транспортного експедирування, відшкодовуються транспортному експедитору замовником при умові попереднього погодження таких витрат з замовником. Сторони договору при погодженні заявки чи шляхом укладання додатку до договору можуть погодити попередньо граничний рівень витрат, до досягнення якого розмір витрат транспортним експедитором не погоджується замовником, або домовитись про види витрат, розмір яких не погоджується транспортним експедитором з замовником або погодити інший порядок погодження сторонами розміру витрат транспортного експедитора на виконання послуг за договором (п.п. 6.1., 6.2., 6.3. договору).

Плата транспортному експедитору за виконані послуги сплачується не пізніше п'яти днів після факту виконання заявки. Транспортний експедитор виставляє замовнику рахунок для оплати, після оплати сторонами укладається акт прийому-передачі послуг. Сторони можуть погодити інший порядок розрахунків шляхом внесення змін до цього договору. Факт надання послуги транспортним експедитором при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничним, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу він пункту його відправлення до пункту його призначення (п.п. 7.1., 7.2. договору).

Сторони погодили, що оплата здійснюється у розмірі еквівалентному вартості у євро по курсу НБУ на день розвантаження.

Так, за наслідком дослідження матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Відповідачем було подано позивачу заявку № 99Д/К від 16.05.2014 , згідно якої вартість послуг складає 4700,00 євро. Факт належного виконання позивачем зобов'язань за даною заявкою підтверджується митною декларацією № 12513000/2014/408215, інвойсом № 18484, товарно-транспортною накладною CMR № 234847, на яких містяться печатки співробітника митниці у пункті перетину митного кордону, відмітка митного органу, а також печаткою відповідача про одержання вантажу (копії вказаних документів містяться в матеріалах справи). Для оплати наданих послуг позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 188 від 26.05.2014 на суму 75256,65 грн, з яких:

відшкодування витрат з транспортних послуг - 72077,00 грн;

відшкодування витрат експедитора на організацію перевезення, винагорода експедитора - 3179,66 грн з ПДВ.

Відповідачем було подано позивачу заявку № 102Д/К від 21.05.2014 , згідно якої вартість послуг складає 1300,00 євро. Факт належного виконання позивачем зобов'язань за даною заявкою підтверджується митною декларацією № 125130000/2014/408276, рахунком-фактурою VAT 3/ЕХ/2014, товарно-транспортною накладною CMR № 007017, на яких містяться печатки співробітника митниці у пункті перетину митного кордону, відмітка митного органу, а також печаткою відповідача про одержання вантажу (копії вказаних документів містяться в матеріалах справи).

Для оплати наданих послуг позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 189 від 27.05.2014 на суму 20829,50 грн, з яких:

відшкодування витрат з транспортних послуг - 18000,00 грн;

відшкодування витрат експедитора на організацію перевезення, винагорода експедитора - 2829,50 грн з ПДВ.

Відповідачем було подано позивачу заявку № 103Д/К від 26.05.2014 , згідно якої вартість послуг складає 1600,00 євро. Факт належного виконання позивачем зобов'язань за даною заявкою підтверджується митною декларацією № 125130000/2014/408276, інвойсом № 2014/033, товарно-транспортною накладною CMR № 3311357, на яких містяться печатки співробітника митниці у пункті перетину митного кордону, відмітка митного органу, а також печаткою відповідача про одержання вантажу (копії вказаних документів містяться в матеріалах справи).

Для оплати наданих послуг позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 201 від 04.06.2014 на суму 26497,90 грн, з яких:

відшкодування витрат з транспортних послуг - 23258,54 грн;

відшкодування витрат експедитора на організацію перевезення, винагорода експедитора - 3239,36 грн з ПДВ.

Відповідачем було подано позивачу заявку № 104Д/К від 28.05.2014, згідно якої вартість послуг складає 1300,00 євро. Факт належного виконання позивачем зобов'язань за даною заявкою підтверджується митною декларацією № 125130000/2014/408759, рахунком-фактурою VAT 4/ЕХ/2014, товарно-транспортною накладною CMR № 077074, на яких містяться печатки співробітника митниці у пункті перетину митного кордону, відмітка митного органу, а також печаткою відповідача про одержання вантажу (копії вказаних документів містяться в матеріалах справи).

Для оплати наданих послуг позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 200 від 06.06.2014 на суму 20857,33 грн, з яких:

відшкодування витрат з транспортних послуг - 18129,00 грн;

відшкодування витрат експедитора на організацію перевезення, винагорода експедитора - 2728,33 грн з ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Отже, судом встановлено, що позивач належним чином виконав обумовлені договором послуги за заявками відповідача № 99Д/К від 16.05.2014, № 102Д/К від 21.05.2014, № 103Д/К від 26.05.2014, № 104Д/К від 28.05.2014, що підтверджується наданими митними деклараціями, рахунками-фактурами, інвойсами, товарно-транспортними накладними CMR, на яких містяться печатки співробітника митниці у пункті перетину митного кордону, відмітками митного органу, а також печаткою відповідача про одержання вантажу.

Водночас, із наданих позивачем рахунків на оплату послуг № 188 від 26.05.2014 на суму 75256,65 грн, № 189 від 27.05.2014 на суму 20829,50 грн; № 201 від 04.06.2014 на суму 26497,90 грн, № 200 від 06.06.2014 на суму 20857,33 грн вбачається, що позивачем до вказаних сум, окрім плати передбаченої договором, було включено вартість відшкодування витрат експедитора на організацію перевезення, винагороду експедитора на загальну суму 11976,85 грн з ПДВ . Проте, як вже зазначалось, відповідно до п.п. 6.2., 6.3. договору у плату транспортному експедитору не включаються витрати транспортного експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються ним при виконання договору транспортного експедирування. Витрати транспортного експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються ним при виконання договору транспортного експедирування, відшкодовуються транспортному експедитору замовником при умові попереднього погодження таких витрат з замовником . Сторони договору при погодженні заявки чи шляхом укладання додатку до договору можуть погодити попередньо граничний рівень витрат, до досягнення якого розмір витрат транспортним витрат не погоджується замовником, або домовитись про види витрат, розмір яких не погоджується транспортним експедитором з замовником або погодити інший порядок погодження сторонами розміру витрат транспортного експедитора на виконання послуг за договором .

З наданих суду матеріалів вбачається, що сторонами оплата відповідних послуг не погоджувалась. Факт надання 10.03.2015 (з письмовими поясненнями) позивачем актів наданих послуг, складених з третіми особами, не покладає на відповідача обов'язку оплачувати вартість вказаних послуг, позаяк останні не були погоджені відповідачем як то визначають умови договору.

Так, суду не надано жодних доказів погодження сторонами відшкодування замовником вартості витрат експедитора на організацію перевезення, винагороди експедитора, як то передбачено договором. Крім того, така інформація також не міститься у заявках та відповідних додаткових умовах до заявок. Відтак, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 11976,85 грн з ПДВ в рахунок відшкодування витрат експедитора на організацію перевезення, винагороди експедитора безпідставними, необґрунтованими, позивачем недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Так, загальна сума відшкодування витрат з транспортних послуг за вищезазначеними рахунками складає 131464,54 грн . З матеріалів справи вбачається, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання, зі сплати послуг, оплативши їх вартість лише частково у сумі 49000,00 грн, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 82464,54 грн. Вказаний факт підтверджується банківськими виписками з рахунку та копією платіжного доручення, що містяться в матеріалах справи.

Заперечуючи проти позову в частині стягнення заборгованості за заявками № 99Д/К від 16.05.2014, № 102Д/К від 21.05.2014, № 103Д/К від 26.05.2014, № 104Д/К від 28.05.2014, відповідач зазначав, що факт надання послуг документально не підтверджено. Суд не погоджується з такою позицією останнього та відхиляє його заперечення, оскільки надані позивачем документи повністю підтверджують факт надання послуг, та містять всі необхідні відмітки, як то печатки митних органів, а також товарно-транспортні накладні CMR містять печатки відповідача, що підтверджує отримання останнім вантажу.

Отже, оскільки факт надання послуг за вищезазначеними заявками позивачем доведено, сума заборгованості підтверджена належними доказами, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 82464,54 грн боргу обґрунтованою, відповідачем не спростованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Так, судом вже було встановлено, що вартість відшкодування витрат експедитора на організацію перевезення, винагорода експедитора включені позивачем до рахунків без належно правової підстави та є такими, що не підлягають оплаті відповідачем. Водночас, суд, здійснюючи перерахунок заявленого до стягнення боргу за послуги, що були передбачені договором та вартість яких була погоджена сторонами у заявках, встановив, що позивачем некоректно здійснено конвертацію вартості відшкодування витрат з транспортних послуг, погодженої у заявках (у євро) у гривні.

Як вже зазначалось, сторони погодили, що оплата здійснюється у розмірі еквівалентному вартості у євро по курсу НБУ на день розвантаження.

Отже:

1) заявка № 99Д/К від 16.05.2014 на суму 4700,00 євро; рахунок на оплату № 188 від 26.05.2014 на суму 75256,65 грн, з яких відшкодування витрат з транспортних послуг - 72077,00 грн .

За перерахунком суду: 4700,00 євро х 15,8936 (курс НБУ на день розвантаження) = 74699,92 грн .

2) заявка № 102Д/К від 21.05.2014 на суму 1300,00 євро; рахунок на оплату № 189 від 27.05.2014 на суму 20829,50 грн, з яких відшкодування витрат з транспортних послуг - 18000,00 грн.

За перерахунком суду: 1300,00 євро х 16,0226 (курс НБУ на день розвантаження) = 20829,38 грн .

3) заявка № 103Д/К від 26.05.2014 на суму 1600,00 євро; рахунок на оплату № 201 від 04.06.2014 на суму 26497,90 грн, з яких відшкодування витрат з транспортних послуг - 23258,54 грн .

За перерахунком суду: 1600,00 євро х 16,1967 (курс НБУ на день розвантаження) = 25914,72 грн .

4) заявка № 104Д/К від 28.05.2014 на суму 1300,00 євро; рахунок на оплату № 200 від 06.06.2014 на суму 20857,33 грн, з яких відшкодування витрат з транспортних послуг - 18129,00 грн ;

За перерахунком суду: 1300,00 євро х 16,0441 (курс НБУ на день розвантаження) = 20857,33 грн.

З наведеного вбачається, що вартість послуг з перерахунком є більшою ніж зазначено позивачем, а відтак, суд зазначає, що останній не позбавлений права звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача решти вказаної суми.

Водночас, стягнення розрахованих судом з відповідача у рамках розгляду даної справи є неможливим та таким, що буде порушувати інтереси та права відповідача, оскільки позивачем чітко вказано в у виставлених рахунках види послуг та суми оплати за кожну послугу окремо, які не узгоджуються з умовами договору, а останнім чітко встановлено, що підставою для розрахунків за послуги є виставлені позивачем рахунки.

Крім того, незважаючи на те, що вартість послуг за кожною заявкою, що розрахована судом, є меншою ніж загальна сума за відповідним рахунком, у відповідача були відсутні підстави для сплати їх у такому обсязі, оскільки позивачем некоректно складено рахунки на оплату, та чітко визначено в останніх, яку вартість відповідач повинен сплатити за послуги згідно заявок, та інші суми, які, як вже зазначалось, визнані судом такими, що нараховані безпідставно.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" (код ЄДРПОУ 24883794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Далет Лоджістік" (код ЄДРПОУ 38323407) 82464,54 грн боргу, а також 1827,00 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

Повний текст рішення складено 20.03.2015.

Суддя А.Ф. Черногуз