Постанова

від 20.05.2015 по справі 911/5572/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2015 р. Справа№ 911/5572/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Гончарова С.А.

Майданевича А.Г.

За розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Славянка» на рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2015 року (суддя Черногуз А.Ф.) у справі № 911/5572/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Далет Лоджістік»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славянка»

про стягнення боргу

за участю представників сторін:

від позивача: Яценко О.В. (довіреність від 15.07.2014р.);

від відповідача (скаржник): не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.03.2015р. частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Далет Лоджістік», вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славянка» 82 464, 54 грн. боргу, а також 1 827 грн. судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою суду від 07.04.2015р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Славянка» у якій скаржник просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2015р. у справі № 911/5572/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Далет Лоджістік» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славянка» про стягнення боргу і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Оскаржуване рішення відповідач вважає винесеним з порушенням норм матеріального права, встановлених актами законодавства України.

Згідно доводів апелянта заявлена позивачем сума боргу не відповідає дійсності та не підтверджена належними доказами; надані позивачем у справі № 911/5572/14 документи не містять доказів отримання вантажу відповідачем, а саме у товарно-транспортних документах (CMR) відсутні відомості про передачу вантажу замовнику, таким чином, згідно п. 7.1, 7.2 договору відсутні підстави для оплати рахунків № 188, 189, 200, 201 у зв'язку з відсутністю факту виконання заявок експедитором.

Від позивача судом отриманий відзив на апеляційну скаргу (зареєстрований за вх. суду № 09-11/8867/15 від 20.05.2015р.) у якому стверджується, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення у справі.

Судом взято до уваги клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги через неможливість забезпечити явку представника у судовому засіданні, однак вказане не є перешкодою для розгляду скарги, а стороною у справі є юридична особа (ТОВ «Славянка»), а не конкретний представник, ГПК України передбачає ведення справи через представника, що надає можливість направити в судове засідання іншу уповноважену особу.

Відкладення розгляду справи можливо згідно норм ГПК України (ст. 77), саме, у разі коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, та не ставиться в залежність від наявності клопотання сторони тощо, процесуальним законом суд обмежений строком розгляду апеляційної скарги, а неявка скаржника в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про відсутність підстав для скасування судового рішення при врахуванні наступного.

Матеріалами справи підтверджено, не заперечується сторонами та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що 25.10.2012р. між ТОВ «Славянка», як замовником та ТОВ «Далет Лоджістік», як транспортним експедитором укладено договір транспортного експедирування №_25\10\2012-Д предметом якого є організація всіх необхідних транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів (п. 1 договору).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Договір укладений між сторонами містить в собі елементи як договору про надання послуг, так і договору транспортного експедирування.

Відносини, що виникли між сторонами у зв'язку з укладенням договору 25.10.2012р., зокрема і в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», Законом «Про транспортно-експедиторську діяльність», іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу; умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ст. 929 ЦК України, ст. 316 ГК України, ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

Згідно умов договору (п. 6.1, 6.2) ціни на послуги транспортного експедитора розраховуються виходячи з тарифів транспортного експедитора; сторони домовляються, що розмір плати транспортному експедитору за виконання кожної заявки погоджується сторонами при погодженні заявки та вказується у заявці; у плату транспортному експедитору не включаються витрати транспортного експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються ним при виконанні договору транспортного експедирування.

Спір у справі виник внаслідок неповної сплати вартості перевезення згідно заявки № 99 Д/К від 16.05.2014р. в частині сплати 26 256, 65 грн. по рахунку № 188 від 26.05.2014р., та несплати вартості перевезення за заявками № 102 Д/К від 21.05.2014р., № 103 Д/К від 26.05.2014р., № 104 Д/К від 28.05.2014р. по виставлених рахунках № 189 від 27.05.2014р. на суму 20 829, 50 грн., № 201 від 04.06.2014р. на суму 26 497, 90 грн., № 200 від 06.06.2014р. на суму 20 857, 33 грн..

Заявки підписані обома сторонами, скріплені печатками підприємств залучені до матеріалів справи, рахунки, разом з іншими документами по перевезеннях також наявні у справі.

В силу положень п. 6.5 договору перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, визначеними законами України.

На підтвердження виконання перевезення згідно заявок № 99 Д/К від 16.05.2014р., № 102 Д/К від 21.05.2014р., № 103 Д/К від 26.05.2014р., № 104 Д/К від 28.05.2014р. до справи представлено митні декларації № 12513000/2014/408215, № 125130000/2014/408276, № 125130000/2014/408276, № 125130000/2014/408759, інвойси № 18484, № 2014/033, рахунки-фактури VAT 3/ЕХ/2014, VAT 4/ЕХ/2014, товарно-транспортні накладні CMR № 077074, CMR № 3311357, CMR № 007017, CMR № 234847, на яких містяться печатки співробітників митниці у пункті перетину митного кордону, відмітки митного органу, а також печатки відповідача про одержання вантажу.

У відповідності з Додатковими умовами до заявок № 99Д/К, № 102Д/К, № 103Д/К, № 104Д/К (п. 4, 5, 6):

- претензії на адресу експедитора або перевізника щодо якості вантажу, його кількості, свіжості, технічного стану, температурного режиму, та інших випадків приймаються не пізніше ніж через 24 години після дати вивантаження, вказаної у ЦМР, або відмічено у інших документах. Претензії приймаються тільки у письмовій формі електронною поштою, або факсом…;

- при наявності невідповідностей у кількості, якості вантажу, тощо отримувач зобов'язаний зробити відмітку в ЦМР, та не відпускати транспортний засіб з місця розвантаження після митного оформлення до повної фіксації збитків, або скласти акт з обов'язковою фото фіксацією;

- факти, при яких виникає претензія повинні бути зафіксовані документально, у актах, фотографіях, та/або у сюрвеєрських звітах, та підтверджені незаангажованою особою (ТПП ДЗІ, іншими експертними органами).

В силу положень ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. На сторін процесуальним законом покладено обов'язок довести обставини на які вони посилаються належними засобами доказування, а не надавати оцінку доказам іншої сторони (ст. 33 ГПК України).

На вимоги ухвали суду від 07.04.2015р., в обґрунтування заявлених доводів, скаржником не представлено належних доказів підтверджуючих неотримання вантажу (не оприбуткування продукції) перевезення якого здійснено відповідно до заявок № 99Д/К, № 102Д/К, № 103Д/К, № 104Д/К, а матеріали справи не містять оформлених відповідачем претензій щодо здійснених перевезень за заявками у порядку погодженому у Додаткових умовах до цих заявок.

Стверджуючи про невірну оцінку доказів судом першої інстанції скаржником не надано належних доказів невиконання перевезення згідно заявок № 99 Д/К від 16.05.2014р., № 102 Д/К від 21.05.2014р., № 103 Д/К від 26.05.2014р., № 104 Д/К від 28.05.2014р. за договором №_25\10\2012-Д від 25.10.2012р., тоді як на представлених до справи в копіях товарно-транспортних накладних CMR № 077074 (аркуш справи 12 том 2), CMR № 3311357 (аркуш справи 34 том 2), CMR № 007017 (аркуш справи 19 том 2), CMR № 234847 (аркуш справи 27 том 2) проставлено штамп одержувача (ТОВ «Славянка»), без застережень про неотримання товару вказаного в накладних, а наявність товарно-супровідних документів у відповідача взагалі спростовує доводи останнього, які розцінюються судом виключно як твердження товариства при непідтвердженні таких належними доказами.

Згідно п. 6.3 договору витрати транспортного експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються ним при виконанні договору транспортного експедирування, відшкодовуються транспортному експедитору замовником при умові попереднього погодження таких витрат з замовником. Сторони договору при погодженні заявки чи шляхом укладання додатку до договору можуть погодити попередньо граничний рівень витрат, до досягнення якого розмір витрат транспортним витрат не погоджується замовником, або домовитись про види витрат, розмір яких не погоджується транспортним експедитором з замовником або погодити інший порядок погодження сторонами розміру витрат транспортного експедитора на виконання послуг за договором.

Встановивши, що до виставлених на оплату рахунків № 188 від 26.05.2014р. на суму 75 256, 65 грн., № 189 від 27.05.2014р. на суму 20 829, 50 грн.; № 201 від 04.06.2014р. на суму 26 497, 90 грн., № 200 від 06.06.2014р. на суму 20 857, 33 грн. позивачем, окрім плати передбаченої договором, було включено вартість відшкодування витрат експедитора на організацію перевезення, винагороду експедитора на загальну суму 11 976, 85 грн. з ПДВ, судом першої інстанції правомірно задоволено вимоги позивача частково з урахуванням умов договору (п. 6.2, 6.3), за відсутності доказів погодження між сторонами оплати відповідних послуг.

При погодженні заявок на перевезення № 99 Д/К від 16.05.2014р., № 102 Д/К від 21.05.2014р., № 103 Д/К від 26.05.2014р., № 104 Д/К від 28.05.2014р., у відповідно до умов п. 6.1 договору №_25\10\2012-Д від 25.10.2012р. сторонами визначено порядок та форму оплати, зокрема, у розмірі еквівалентному євро по курсу НБУ на день розвантаження.

При здійсненні перерахунку вартості послуг згідно заявок № 99 Д/К від 16.05.2014р., № 102 Д/К від 21.05.2014р., № 103 Д/К від 26.05.2014р., № 104 Д/К від 28.05.2014р. судом першої інстанції встановлено, що вартість послуг з перерахунком є більшою ніж зазначено позивачем, однак вирішення господарського спору здійснюється в межах заявлених позовних вимог.

Доказів погашення заборгованості за договором №_25\10\2012-Д від 25.10.2012р. що виникла внаслідок несплати вартості послуг за заявками № 99 Д/К від 16.05.2014р., № 102 Д/К від 21.05.2014р., № 103 Д/К від 26.05.2014р., № 104 Д/К від 28.05.2014р. відповідачем не надано, у зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно задоволені вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 82 464, 54 грн., в свою чергу доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі відхиляються апеляційним господарським судом, не свідчать про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи чи про порушення або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні спору.

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення суду у даній справі ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Славянка» та скасування рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2015 року.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Славянка» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2015 року у справі № 911/5572/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/5572/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді С.А. Гончаров

А.Г. Майданевич