Ухвала

від 11.03.2015 по справі 816/4603/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 р.Справа № 816/4603/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2014р. по справі № 816/4603/14

за позовом Фізичної - особи підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 березня 2014 року №0024811701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом в розмірі 620 325 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 28 березня 2014 року №0024811701.

Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38719450) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 (двадцять) копійок.

Повернуто фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з Державного бюджету України надміру сплачений платіжним дорученням від 18 листопада 2014 року №721 судовий збір в розмірі 5174 (п'ять тисяч сто сімдесят чотири) гривні 08 (вісім) копійок.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення п.44.1 ст. 44, п. 198.3, статті 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями ) та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2015 року закрито провадження у справі за позовом фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 березня 2014 року №0024811701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" в частині фінансово - господарських відносин фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з ПП "Калина" за квітень - серпень 2011 року в сумі 484990 грн. (основний платіж 278216 грн. та штрафна санкція - 206774 грн. ) в зв'язку з примиренням сторін.

В іншій частині, розгляд справи продовжено.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що позивач у встановленому законом порядку зареєстрований як фізична особа - підприємець, перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Полтаві з 05 травня 2006 року та є платником податку на додану вартість з 10 лютого 2007 року /т. І, а.с. 12-14/.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців основним видом діяльності позивача є вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД-2010 49.41) /т. І, а.с. 13 - зворот/.

ФОП ОСОБА_1 отримав ліцензію Укртрансінспекції за видом господарської діяльності: надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом (дозволений вид робіт: внутрішні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами; міжнародні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами) /т. І, а.с. 15/.

У період з 27 по 31 січня 2014 року фахівцем ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань правомірності декларування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту за наслідками фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Калина" за період з 01 лютого 2011 року по 31 серпня 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 07 лютого 2014 року №640/16-01-17-01-11/НОМЕР_1 (надалі - Акт перевірки) /т. І, а.с. 21-32, т. ІІ, а.с. 194-201/, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено завищення податкового кредиту загалом в розмірі 413 550 грн (в т.ч., за лютий 2011 року - 66 667 грн, за березень 2011 року - 68 667 грн, за квітень 2011 року - 103 833 грн, за травень 2011 року - 73 704 грн, за червень 2011 року - 79 254 грн, за серпень 2011 року - 21 425 грн).

На підставі зазначених висновків Акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 28 березня 2014 року сформовано податкове повідомлення-рішення №0024811701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом в розмірі 620 325 грн (в т.ч., 413 550 грн - основний платіж, 206 775 грн - штрафні (фінансові) санкції) /т. І, а.с. 20; т. ІІ, а.с. 203/.

Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком сулу першої інстанції, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, спірне податкове повідомлення - рішення прийняте за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правомірності декларування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту ФО-П ОСОБА_1 по фінансово-господарським взаємовідносинам із ПП «Калина» (код ЄДРПОУ 13957099) за період з 01.02.2011р. по 31.08.2011р. (акт від 07.02.2014р. №640/16-01-17-01-11/2527597675).

ДПІ у м. Полтаві прийнято рішення №1596/К/16-01-17-01-16 від 20.02.15р. щодо часткового погодження застосування процедури податкового компромісу ФО-П ОСОБА_1 по податковому повідомленню-рішенню №0024811701 від 28.03.2014 року в частині фінансово - господарських відносин фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з ПП "Калина" за квітень - серпень 2011 року в сумі 484990 грн. (основний платіж 278216 грн. та штрафна санкція - 206774 грн. )

Згідно рішення відповідача №1596/К/16-01-17-01-16 від 20.02.15р. податковий компроміс не може бути застосовано до періодів лютий-березень 2011 року, де сума основного платежу становить 135 334,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору № б/н від 04.01.2011, укладеного між ПП «Калина» (Експедитором) та ФО-П ОСОБА_1 (Замовник), експедитор за рахунок замовника забезпечує здійснення перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні. Експедитор в інтересах замовника виконує пов'язані з перевезення транспортно-експедиційні операції, а саме розроблення маршруту перевезення, пошук перевізника, організація, забезпечення відправлення та отримання вантажу, супроводження вантажу та інші операції пов'язані з перевезенням.

Судовим розглядом встановлено, що Продавець на момент укладення договору та здійснення операцій був зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності та являвся платником ПДВ.

На виконання вищевказаного договору ПП «Калина» на адресу ФО-П ОСОБА_1 надано транспортно-експедиційні послуги у лютому 2011 року, березні 2011 року, а саме:

1) лютий 2011 року: - податкова накладна №23 від28.02.2011 на загальну суму 400000 грн., в т.ч. ПДВ -66666,67 грн.; акт здачі - прийому виконаних транспортно-експедиційних послуг №2 від 28.02.2011 на загальну суму 400000 грн. в т.ч. ПДВ - 66666,67 грн.;

Використання у господарській діяльності ФО-П ОСОБА_1 експедиційних послуг від ПП «Калина» за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 року, а саме: супровід вантажу, організація, забезпечення відправлення та отримання вантажу, розроблення маршруту підтверджується матеріалами справи.

2) березень 2011 року: податкова накладна №42 від 31.03.2011 на загальну суму 412000 грн. в т.ч. ПДВ - 68666,67 грн.; акт здачі - прийому виконаних транспортно-експедиційних послуг №3 від 31.03.2011 на загальну суму 412000 грн. в т.ч. ПДВ - 68666,67 грн.

Використання у господарській діяльності ФО-П ОСОБА_1 експедиційних послуг від ГІП «Калина» за період з 01.03.2011 по 31.03.2011 року, а саме: супровід вантажу, організація, забезпечення відправлення та отримання вантажу, розроблення маршруту підтверджується подорожніми листами, які наявні в матеріалах справи.

Спірні відносини сторін стосуються права платника ПДВ на податковий кредит.

Так, згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, як визначено пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, визначальним у питанні перевірки правомірності формування платником податку показників податкової звітності з ПДВ є безпосереднє дослідження факту здійснення господарської операції (її реальності/товарності), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг /пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України/.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту /абзац перший пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України/.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП "Калина", за результатами здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_1, виписано та передано останньому податкові накладні від 28 лютого 2011 року №23 /т. І, а.с. 72/, від 31 березня 2011 року №42 /т. І, а.с. 73.

Дослідивши копії вказаних податкових накладних, колегією суддів встановлено, що вони за змістом та формою відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Придбані у ПП "Калина" товари і послуги позивач оплатив за ціною їх вартості, що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями банківських виписок /т. І, а.с. 108-119/ та не спростовано відповідачем.

Суд зазначає, що на підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій до матеріалів справи залучено копії видаткових накладних /т. І, а.с. 50-52/, товарно-транспортних накладних /т. І, а.с. 56-58/, актів приймання-передачі виконаних робіт /т. І, а.с. 62-71/, в тому числі за лютий-березень 2011 року..

Дослідивши вказані копії документів, встановлено, що їх оформлено у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704. А відтак, вказані документи є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України приймаються судом як належний доказ у справі.

Враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що матеріалами справи в повному обсязі підтверджено реальність спірних господарських операцій, факт сплати позивачем у ціні придбаних товарів і послуг ПДВ загалом за лютий-березень 2011 року в розмірі 135 335 грн., наявність в діях позивача ділової мети та розумних економічних причин для вчинення спірних господарських операцій.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем правомірно враховано при розрахунку податкового кредиту за лютий-березень 2011 року суму ПДВ загалом в розмірі 135 335 грн.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог п.44.1 ст. 44, п. 198.3, статті 198 Податкового кодексу України та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2014р. по справі № 816/4603/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 16.03.2015 р.