Рішення

від 17.03.2015 по справі 914/179/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015 р. Справа№ 914/179/15

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", м.Миколаїв,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БТЛК-ГРУПП Україна", Львівська область, м. Новий Розділ,

про: стягнення 7 957 761,36 грн.

За участю представників:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" звернулося до суду з позовом до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БТЛК-ГРУПП Україна" про: стягнення 5 568 826,38 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за умовами договору від 16.10.2013р. №377 він передав у платне тимчасове користування відповідача хопер - цементовози (залізничні вагони), якими відповідач користувався протягом липня-жовтня 2014р. Умовами договору було визначено, що плата за користування рухомим складом становить 131,20 грн. за добу а з 01.07.2014р. 150,00 грн. за добу. Відповідач повинен був сплатити орендну плату за липень - не пізніше 22.08.2014р., за серпень - не пізніше 24.09.2014р., за вересень - не пізніше 24.10.2014р. та за жовтень - не пізніше 24.11.2014р. Проте надані послуги за липень відповідач оплатив частково в сумі 1717600.00грн. лише 15.09.2014р. Решту наданих послуг відповідач не оплатив, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість в сумі 5252787,01 грн.

За неналежне виконання договірних зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача також 25690,94 грн. -3% річних та 290348,43 грн. - інфляційних втрат.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 22.01.2015 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 03.02.2015року.

В судове засідання 03.02.2015р. з'явився представник позивача, подав заяву про збільшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 5856382,45 грн. основного боргу, 358007,66 грн. інфляційних втрат та 42369,52 грн. 3% річних. Збільшення позовних вимог представник обґрунтував тим, сторони шляхом підписання акту наданих послуг за листопад 2014 скоригували відповідне зменшення вартості за послуги отримані в жовтні 2014р. Вартість послуг за листопад була погоджена сторонами в сумі 1 183 725,00 грн.(1167595,44 грн. без ПДВ)

Також представник позивача зазначив, що після подання позову до суду відповідач частково погасив основну заборгованість в сумі 564000,00грн. Таким чином сума збільшених позовних вимог була розрахована позивачем з врахуванням послуг наданих в листопаді 2014р.

Враховуючи неявку відповідача в судове засідання, необхідність подання позивачем додаткових доказів у справі, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 24.02.2015р. та зобов'язав позивача надати суду помісячний розрахунок заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача, провести звірку розрахунків з відповідачем, надати суду докази, які підтверджують факт часткового повернення відповідачем позивачу орендованих вагонів.

23.02.2015р. позивач подав через канцелярію суду копії залізничних накладних які підтверджують факт повернення вагонів власнику. Окрім того позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог в якій просив суд стягнути з відповідача 7 367 360,83 грн. основного боргу, 535 272,02 грн. інфляційних втрат та 55 128,51 грн. 3% річних.

Збільшення позовних вимог та проведення корегування розрахунку заборгованості позивач обґрунтовує тим, що ним враховано нарахування за грудень 2014року, а також те, що в грудні 2014року сторони підписали додаткову угоду№5 до договору якою з 01.10.2014р. зменшили вартість користування вагонами із 150,00 грн. до 125,00 грн., а з 01.11.2014р. змінили період розрахунків, замість 10 банківських днів встановили 25 календарних днів.

В судове засідання 24.02.2015р. з'явився представник позивача, збільшені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, з заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Враховуючи неявку відповідача в судове засідання, заяву про збільшення позовних вимог, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 17.03.2015р.

В судове засідання 17.03.2015р. представники сторін не з'явилися, причин неявки не повідомили.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

16 жовтня 2013року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БТЛК-ГРУПП Україна" (замовник) було укладено договір № 377-У про передачу рухомого складу в тимчасове користування, за умовами якого власник зобов'язався передати, а замовник прийняти в платне тимчасове користування рухомий склад строком до 15.10.2014р. - хопер-цементовози, які належать на праві власності ТзОВ Миколаївський глиноземний завод".

Відповідно до п. 1.5 договору, кількість переданих у тимчасове користування, які підлягають оплаті визначається в актах наданих послуг із зазначенням номерів вагонів, дат прибуття кожного вагону на станцію погрузки та дат відправки на станцію повернення.

Згідно із п. 4.2 договору сторони погодили, що загальний час перебування вагона в тимчасовому користуванні, що підлягає оплаті визначається згідно умов п.п. 2.1, 2.2, та 4.1 договору.

Відповідно до п.2.1-2.2 договору, рухомий склад вважається переданим в користування власником та прийнятим замовником з дати прибуття вагона на станцію погрузки, згідно з календарним штемпелем в залізничній транспортній накладній, а повернутим з дати відправлення порожнього вагона на станцію повернення згідно з календарним штемпелем в залізничній транспортній накладній

Відповідно до п. 4.1 договору загальний час користування вагоном зменшується на кількість діб перебування такого вагону в ремонті.

Сторони погодили, що розмір оплати за користування рухомим складом становить 131,20 грн. за добу та може бути змінений за згодою сторін.

Додатковою угодою №4 від 24.06.2014р. сторони внесли зміни до договору та встановили, що з 01.07.2014р. розмір плати за користування рухомим складом становить 150,00 грн. за добу.

29 вересня 2014р. сторони підписали додаткову угоду №5 до договору якою встановили, що на період з 01.10.2014р. по 31.12.2015р. розмір плати за користування одним вагоном в добу становить 125,00 грн.

Згідно із ст.526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України .

На виконання умов договору позивач в період липень-грудень 2014р. передавав відповідачу в користування хопер-цементовози, що підтверджується відповідними актами долученими до справи, зокрема:

- Згідно Акту наданих послуг від 08.08.2014р. протягом липня 2014р. в користуванні у відповідача перебувало 406 хопер-цементовозів на загальну суму 1 763 091,17 грн. без ПДВ.

- Згідно Акту наданих послуг від 10.09.2014р. протягом серпня 2014р. в користуванні у відповідача перебувало 406 хопер-цементовозів. Загальна сума наданих послуг 1 786 232,78 грн. без ПДВ.

- Згідно Акту наданих послуг від 10.10.2014р. протягом вересня 2014р. в користуванні у відповідача перебувало 404 хопер-цементовози. Загальна сума наданих послуг 1 600 838,13 грн. без ПДВ.

- Згідно Акту наданих послуг від 10.11.2014р. протягом жовтня 2014р. в користуванні у відповідача перебувало 403 хопер-цементовози. Загальна сума наданих послуг 1 820 224,93 грн. без ПДВ.

- Згідно Акту наданих послуг від 10.12.2014р. протягом листопада 2014р. в користуванні у відповідача перебувало 803 хопер-цементовозів. Загальна сума наданих послуг 1 167 595,44 грн. без ПДВ.

- Згідно Акту наданих послуг від 10.01.2015р. протягом грудня 2014р. в користуванні у відповідача перебувало 402 хопер-цементовози. Загальна сума наданих послуг 1 510 978,38 грн. без ПДВ.

Таким чином загальна сума наданих позивачем послуг за умовами договору становить 9 648 960,83 грн.

Відповідно до п. 4.9 договору розрахунки за надані згідно договору послуги здійснюються на підставі рахунку власника не пізніше 10 банківських днів від дати підписання акта наданих послуг

Згідно додаткової угоди від 29 вересня 2014р. №5 до договору було внесено зміни в частині здійснення розрахунків за надані послуги. Зокрема сторони погодили, що в період з 01. 11.2014р. по 31.01.2015р. розрахунок за надані згідно договору послуги здійснюється на підставі рахунку власника не пізніше 25 календарних днів від дати підписання акта наданих послуг.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач повинен був сплатити орендну плату за липень - не пізніше 22.08.2014р., за серпень - не пізніше 24.09.2014р., за вересень - не пізніше 24.10.2014р., за жовтень - не пізніше 24.11.2014р., за листопад - не пізніше 04.01.2015р. та за грудень - не пізніше 04.02.2015р.

Відповідач провів частковий розрахунок за надані позивачем послуги, зокрема:

- 15.09.2014р. відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 1 717 600,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 15.09.2014р. (а.с.61 ), таким чином погасив частину заборгованості по орендній платі за липень 2014р.

- 09.12.2014р. відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 280000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 09.12.2014р. (а.с. 32-33), таким чином погасив решту заборгованості в сумі 45491,17 грн. за липень 2014р. та частково погасив заборгованість по орендній платі за серпень 2014р. в сумі 234508,83 грн.

- 11.12.2014р. відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 284000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 11.12.2014р. (а.с. 30-31), таким чином погасив частину заборгованості по орендній платі за серпень 2014р.

Загалом відповідач оплатив надані позивачем послуги в сумі 2 281 600,00 грн.

Станом на дату подання позову до суду, відповідачем не погашено частину заборгованості по орендній платі за серпень 2014р. в сумі 1 267 723,95 грн. а також не погашено заборгованість за отримані послуги протягом вересня - грудня 2014р. в сумі 6 099 636,88 грн.

Загальна сума боргу відповідача становить 7 367 360,83 грн.

Згідно із положеннями ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.1 сторони погодили, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором, вони нестимуть відповідальність згідно з діючим законодавством України.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання договірних зобов'язань, позивач нарахував відповідачу 535 272,02 грн. інфляційних втрат та 55 128,51 грн. 3% річних за період з 23.08.2014р. по 20.02.2015р.

Суд перевірив правильність здійснених позивачем розрахунків. Провівши перерахунок та встановив, що до стягнення підлягають 55 128,51 грн. 3% річних та 430 406,20 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 7 852 895,54 грн. з яких: 7 367 360,83 грн.- основного боргу, 55 128,51 грн. -3% річних та 430 406,20 грн. інфляційних втрат.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ч.1ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 72116,97 грн.

Керуючись 526, 530, 612, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49,80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БТЛК-ГРУПП Україна", (81652, Львівська область, м.Новий Розділ, вул. Ходоровська,4, код ЄДРПОУ 38246511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (54051, м. Миколаїв, пр..Жовтневий, 471, код ЄДРПОУ 33133003) - 7 367 360,83 грн. - основного боргу, 55 128,51 грн. -3% річних, 430 406,20 грн. інфляційних втрат, та 72116,97 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.03.2015р.

Суддя Запотічняк О.Д.