Ухвала

від 17.03.2015 по справі 813/472/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 УХВАЛА

з питань призначення експертизи у справі

17 березня 2015 року № 813/472/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Русиняк І.Я.;

відповідача: ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи у справі за позовом Бориславського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Бориславський міський центр зайнятості (далі - Бориславський МЦЗ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) про стягнення коштів в сумі 6388,77 грн.

У судовому засіданні 17.03.2015 року відповідачем - ОСОБА_2 подано клопотання про проведення почеркознавчої експертизи (а.с. 45).

Представник позивача - Бориславського МЦЗ заперечив щодо задоволення клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.

При постановленні ухвали, суд враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на підставі його заяви від 29.04.2014 року було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

26.11.2014 року Бориславським МЦЗ проведено розслідування, за результатами якого складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №152, яким встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до договору доручення №50150/1403/14 від 07.02.2014 року надавав ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» послуги страхового агента.

На підтвердження цього факту, позивачем долучено договір доручення №50150/1403/14 від 07.02.2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», а також додатковий договір №1-А від 04.07.2014 року, наслідком є розірвання договору доручення №50150/1403/14 від 07.02.2014 року.

Таким чином, будучи зайнятою особою з 07.02.2014 року, ОСОБА_2 не міг перебувати на обліку у центрі зайнятості як безробітний та отримувати допомогу по безробіттю.

Проте, відповідач зазначає, що про вказані договори дізнався лише 26.11.2014 року, а саме з акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №152.

З урахуванням наведеного, просить провести почеркознавчу екпертизу щодо відповідності його підпису з підписами на договорі доручення №50150/1403/14 від 17.02.2014 року та додатковому договорі №1-А від 04.07.2014 року.

Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року №4038-XII, судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначаються судом. Суд повинен вмотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі.

Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд призначити експертизу і доручити її проведення відповідній експертній установі або конкретному експерту. Якщо сторони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд повинен призначити їх відповідно до цієї домовленості.

Згідно п. 1.2.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5 (далі - Інструкція), основними видами експертизи є, зокрема, почеркознавча.

Так, відповідно до п. 1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5 (далі - Рекомендації), основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Пунктом 1.3. Рекомендацій встановлено, що для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття провадження у справі, але не в зв'язку з її обставинами; експериментальні зразки почерку - це такі, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням даної експертизи.

Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації, а потім позначити кожний зразок, тобто указати, що це вільний зразок почерку (підпису) певної особи (указати її прізвище, ім'я, по батькові), та посвідчити це своїм підписом. У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма N 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо) (п. 1.4. Рекомендацій).

Згідно з п. 1.5. Рекомендацій, вільні зразки по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням. Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру.

Відповідно до п. 1.6. Рекомендацій відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об'єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується.

Згідно п. 1.8. Рекомендацій, як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що до клопотання відповідача про проведення почеркознавчої експертизи не надано документів, які необхідні для проведення такої експертизи, а ті документи, які містяться в матеріалах справи не відповідають вищенаведеним нормативно-правовим вимогам за кількістю, часом виконання, видом матеріалів письма, формою документа, за змістом, цільовим призначенням тощо.

Крім того, у клопотанні не зазначено прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої просить доручити проведення експертизи відповідач.

Необхідність проведення експертизи ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що не був обізнаний про існування договору доручення №50150/1403/14 від 07.02.2014 року та додаткового договору №1-А від 04.07.2014 року, укладеного між ним і ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», до моменту проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення Бориславським МЦЗ (26.11.2014 року).

В той же час, у матеріалах справи міститься долучена відповідачем довідка про доходи №1347 (а.с. 27), яка видана 10.10.2014 року ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» на вимогу ОСОБА_2

Відтак, відповідачу було достеменно відомо про існування договору доручення №50150/1403/14 від 07.02.2014 року та додаткового договору №1-А від 04.07.2014 року ще до проведення Бориславським МЦЗ розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення.

Однак, ОСОБА_2 не вчинялося жодних дій щодо оскарження вищевказних договорів ні до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», ні до суду, що не заперечувалось сторонами під час розгляду справи.

Сумніви в достовірності або фальшивості договору доручення та додаткового договору до нього з'явились у відповідача лише в судовому засіданні, яке відбулось 17.03.2015 року, хоча зі змісту клопотання ОСОБА_2 стверджує, що дізнався про спірні договори - 26.11.2014 року.

Слід вказати, що згідно ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Отже, враховуючи вищенаведене, суперечливі та непослідовні доводи відповідача, суд вважає таке клопотання про проведення почеркознавчої експертизи безпідставним та необґрунтованим, відтак, позбавлений підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 81, 160, 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи в адміністративній справі - відмовити.

Ухвала за наслідками розгляду клопотання про призначення експертизи окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.03.2015 року.

Суддя Клименко О.М.