Рішення

від 18.03.2015 по справі 376/2351/14-ц

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2351/14-ц

Провадження № 2/376/32/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року Сквирський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді - Ярошенко С.М.,

при секретарі судового засідання - Ткаченко В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства ПНВФ "Юніс" про розірвання договору оренди землі та виплату орендної плати,

встановив:

У жовтні 2014 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом.

В підтвердження позовних вимог позивач вказала, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 07.09.2013 року, серія СЕГ №257543, є власником земельної ділянки площею 3,017 га, розташованої в межах Великоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 3224080900:02:013:0007.

27.03.2014 року між нею та відповідачем укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки. Договір укладено терміном на 12 років і зареєстровано реєстраційною службою Сквирського районного управління юстиції 29.03.2014 року за №5160652.

При укладенні договору оренди, відповідач запевнив виплатити заборгованість з орендної плати за 2009 - 2011 р., як спадкоємцю ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідно до умов Договору, розмір орендної плати 3834,54 грн. за рік, яка сплачується один раз на рік до 31 грудня поточного року.

Відповідач борг з орендної плати за 2009 - 2011 р. не сплатив і листом від 17.06.2014 року позивач повідомила про зміну умов договору та виплату заборгованості, також вказала, що в Договорі невірно зазначено номер витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, проте відповіді не отримала, що обмежує її право власності, завдано моральної шкоди.

З урахуванням наведеного, позивач просила стягнути з відповідача на її користь: 22607,22 грн. заборгованості за оренду землі та моральну шкоду, судові витрати, розірвати договір оренди землі.

У судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_3, позов підтримав, посилаючись на викладені вище обставини, при цьому додав, що відповідач виплатив ОСОБА_1 лише 3243,06 грн. орендної плати за 2014 рік, що свідчить про неналежне виконання умов договору оренди землі від 27.03.2014 року та позбавляє позивача на одержання 591,48 грн., на які остання розраховувала при укладанні договору.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що умови договору оренди землі від 27.03.2014 року, укладеного між сторонами, відповідач належно виконує, а неправильність зазначення номера витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності не є підставою для розірвання договору. Відповідно до податкового законодавства, з 3834,54 грн. - суми орендної плати, утримано податок на доходи і 3259,36 грн. різниці сплачено ОСОБА_1, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши письмові докази, надані сторонами в обґрунтування та заперечення позовних вимог, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 07.09.2013 року, серія СЕГ №257543, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,017 га, розташованої в межах Великоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 3224080900:02:013:0007 (а.с.10,11).

27.03.2014 року між сторонами укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки. Договір укладено терміном на 12 років і зареєстровано реєстраційною службою Сквирського районного управління юстиції 29.03.2014 року за №5160652, розмір орендної плати 3834,54 грн. за рік, яка сплачується один раз на рік до 31 грудня поточного року (а.с.13-17,82,99).

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у

володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

В силу ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 143 ЗК України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Разом з тим установлено, що Приватне підприємство ПНВФ "Юніс" належно виконує умови договору оренди землі від 27.03.2014 року, зокрема: внесення, обчислення та виплата передбаченої договором орендної плати.

Відповідно до Податкового кодексу України, дохід від надання майна ( у вказаному випадку - землі) в оренду потрапляє до місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків. Із нього відповідачем, як податковим агентом, утримано податок на доходи за ставкою 15%, а 3259,36 грн. - різниці перераховано позивачеві: 3834,54 грн. - (3834,36 грн. х 15%).

ОСОБА_1 не довела порушення відповідачем її прав, як спадкоємця ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, щодо виплати ним заборгованості з орендної плати за 2009 - 2011 р., моральної шкоди, за умови виникнення у неї права власності на дану земельну ділянку з 07.09.2013 року - моменту державної реєстрації цього права та не довела, що неправильність зазначення номера витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності в договорі оренди землі від 27.03.2014 року, істотно порушує її права, як орендодавця.

Оскільки позивач не довела позовні вимоги в межах заявлених нею вимог, і до початку розгляду судом справи по суті не змінила предмет позову, суд не може задовольнити позов в межах заявлених позивачем вимог і зазначає, що доведення позову є обов'язком позивача, відповідно до засад змагальності сторін за ст.10 ЦПК України.

Згідно ст. 88 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат задоволенню не підлягають, оскільки їй в позові відмовлено.

Керуючись ст. 4, 6, 10, 15, 60, 88, 131, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України,

ст. 15, 16, 651, 792 ЦК України, ст. 143 ЗК України, ст. 24, 25, 31, 32 Закону України «Про оренду землі», суд, -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства ПНВФ "Юніс" про розірвання договору оренди землі та виплату орендної плати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

:Суддя:С. М. Ярошенко