ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м.
Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.01.09
Справа № 10/132пн.
За позовом Відкритого акціонерного товариства
"Завод "Красний Луч", м. Красний Луч
до 1-го відповідача фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,
м. Красний Луч
2-го відповідача фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Красний Луч
3-го відповідача
- Фонду
державного майна України, м.
Київ
про визнання права власності та витребування з чужого незаконного
володіння
Суддя Мінська Т.М.
в присутності представників сторін:
від позивача -ОСОБА_3 довіреність № б/н від 09.01.09.;
від 1-ого відповідача -представник не прибув;
від 2-го відповідача - ОСОБА_4., довіреність № 2801 від 20.10.08.
від 3-го відповідача -
представник не прибув.
Суть спору: позивачем заявлені
вимоги про:
- визнання права
власності на стоянку автомашин -об'єкт №
23, що знаходиться біля ВАТ "Завод "Красний Луч" за ВАТ
"Завод "Красний Луч";
- зобов'язати
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнити стоянку автомашин
- об'єкт № 23, що знаходиться біля ВАТ "Завод "Красний
Луч".
І -ий і ІІ
-ий відповідачі письмові відзиви на
позовну заяву не представили.
ІІІ -ий відповідач
заперечує проти позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву
від 31.12.2008р. № 10-25-19273.
Дослідивши матеріали справи,
додатково надані документи, заслухавши
представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
ВАТ "Завод
«Красний Луч» створено шляхом
перетворення державного підприємства
завод «Красний Луч» згідно наказу
Фонду державного майна України
№ 13-АТ від
13.08.1999р. Цим же наказом
затверджено акт передачі
нерухомого майна до статутного
фонду ВАТ "Завод «Красний Луч».
Згідно акту від 18.08.1999р.
передачі нерухомого майна у
власність ВАТ "Завод «Красний Луч» ДДМ України передає, а
ВАТ "Завод «Красний Луч» приймає
у власність нерухоме майно, в тому числі:
на стоянку автомашин -об'єкт № 23,
інвентарний номер 222, залишкова
вартість станом на 01.02.1999р. -2483 грн.
Позивач на обґрунтування
своїх вимог також
надав витяг з
коректування технічного
проекту ІІ черги
будівництва з планом
(а.с 58 - 69), довідку про знаходження на балансі
позивача стоянки автомашин -об'єкт № 23, інвентарний номер 222, залишкова
вартість станом на 01.11.2008р. - 11576 грн. 48 коп. (а.с 88), зведений
акт вартості споруди, складений
Краснолуцьким МКП бюро технічної інвентаризації на
14.06.2005р (а.с. 117- 1220, та
акт прийомки в
експлуатацію закінчено
будівництва від 29.12.1980р.
Як вбачається з відзиву
ФДМ України № 10-25-19273 від
31.12.2008р. останній не
оспорює право власності
позивача саме на
стоянку автомашин -об'єкт № 23.
Відомостей про звернення
до бюро технічної інвентаризації
з приводу реєстрації права
власності за позивачем
на вказаний об'єкт позивачем не
надано.
27.11.2003р. рішенням виконавчого комітету Краснолуцької міської ради № 591/8 (а.с. 24) вирішено
оформити право власності
на автопарковку, розташовану
у АДРЕСА_1 на ім'я гр. ОСОБА_1
та гр. ОСОБА_2 в рівних частинах та дозволити
Краснолуцькому УЖКГ виконкому
видати свідоцтво про право власності
на вищевказану автопарковку.
У вищевказаному рішенні
зазначено, що рішенням Краснолуцької міської ради від 29.04.2003р. № 32/13
гр. ОСОБА_1 та
гр.ОСОБА_2 було надано строком на
5 років земельну ділянку
площею 1593 кв. м. для
розміщення та обслуговування парковки
у АДРЕСА_1 На цій
земельній ділянці вищевказані
громадяни збудували
автопарковку. Рішенням
виконкому Краснолуцької міської
ради від 25.09.2003р. № 485/3 затверджено
акт державної технічної комісії
від 21.10.2002р. та прийнято до експлуатації автопарковку.
На підставі даного рішення
18.12.2003р. Краснолуцьким УЖКГ
виконкому видати свідоцтво про право
власності на нерухоме майно (а.с. 25). Право
власності на автопарковку,
розташовану у АДРЕСА_1 зареєстровано Краснолуцьким
МКП бюро технічної
інвентаризації за гр.
ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2
Вищевказані рішення та
свідоцтва не скасовані
та не визнані
недійсними в установленому
порядку.
Перший та другий відповідачі зареєстровані в якості суб'єктів
підприємницької діяльності в установленому законом порядку.
Також ІІ -им відповідачем
надані копії документів,
що свідчать, що
в 2000 році при
наданні іншій юридичній
особі тієї ж
земельної ділянки, яка
була надана І -ому
і ІІ -ому відповідачам
в 2003 році рішенням
Красно луцької міської ради від
29.04.2003р. № 32/13, проводилось
погодження зовнішніх меж
землекористування з суміжними
землекористувачами - в
тому числі із ВАТ «Завод «Красний Луч».
Дослідивши
обставини справи суд
визнав позовні вимоги необґрунтованим з огляду на наступне:
Згідно ст. 33 ГПК
України кожна із
сторін повинна довести
ті обставини, на які
вона посилається як на підставу
своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 328
ЦК України право власності набувається
на підставах, що не заборонені
законом, зокрема із
правочинів.
Згідно ст.
345 ЦК України підставою
набуття права власності юридичної особи
може бути приватизація державного
майна, здійснена в
установленому порядку.
Право власності
на майно, набуте
в процесі приватизації,
а саме - на стоянку автомашин
-об'єкт № 23, відповідачами не
оспорюється, відтак відсутні
підстави для задоволення
цієї вимоги.
Щодо другої вимоги
позивача, то право
власності І -ого і
ІІ - ого відповідачів
а вимога не
підлягає задоволенню з
огляду на таке:
Згідно ст. 328 ЦК України право
власності вважається набутим правомірно,
якщо інше прямо не
випливає із закону
або незаконність набуття
права власності не встановлена
судом.
З матеріалів справи
вбачається, що право
власності на автопарковку,
розташовану у АДРЕСА_1 яка зареєстрована
Краснолуцьким МКП бюро технічної інвентаризації за
гр. ОСОБА_1 та гр.
ОСОБА_2, набуто останніми правомірно.
Також суд вважає
недоведеною повну ідентичність
об'єкту, який просить
звільнити позивач, з
об'єктом, яки на
праві власності володіють
І -ий і ІІ -
ий відповідачі. Таке
твердження ґрунтується на
тому, що при
виділенні земельної ділянки,
на якій знаходиться автопарковка,
розташована у АДРЕСА_1 проводилось
погодження зовнішніх меж
землекористування з суміжними
землекористувачами - в
тому числі із
ВАТ «Завод «Красний Луч».
Дослідивши обставини
справи, суд дійшов
висновку про необґрунтованість позовних
вимог.
Відповідно до ст.
49 ГПК України, судові витрати
покладаються на позивача.
За згодою
учасників судового процесу відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні
оголошено лише вступну
і резолютивну частини
рішення.
На підставі
викладеного і, керуючись
ст. ст. 33, 44, 49, 82, 84,
85 ГПК
України, суд
в и р і ш и в:
1. В задоволенні позову
відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти
на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного
строку з дня його підписання відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.
Підписано 26.01.2009р.
Суддя Т.М.Мінська
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2009 |
Оприлюднено | 15.08.2009 |
Номер документу | 4321809 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Мінська Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні