Постанова

від 18.03.2015 по справі 21/319

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року Справа № 21/319

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В., Гольцової Л.А. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 року та рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2014 року у справі№ 21/319 господарського суду міста Києва за позовом Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" до 1) Дочірнього підприємства "Спеценергобуд" Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Валькірія" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачівПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" простягнення 298 672,60 грн.

За участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Станицький О.Б. (дов. б/н від 28.11.2013 року);

Бурлаченко О.П. - директор (паспорт СО551077 від 19.04.2001 року);

від третьої особи: Макаревич О.В. (дов. №548/12 від 23.10.2012 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2014 у справі № 21/319 (судді: Бойко Р.В., Стасюк С.В., Ломака В.С.) позов задоволено частково; визнано недійсним договір купівлі-продажу №1, укладений 18.01.2002 між Дочірнім підприємством "Спеценергобуд" Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Валькірія"; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Валькірія повернути на користь Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" нерухоме майно, а саме: а) двоповерхову з/б адміністративну будівлю площею 224 кв.м.; б) прилеглий до адміністративного приміщення з/б бокс висотою 6 м з вбудованим приміщенням на другому поверсі загальною площею 146 кв.м.; в) прилеглий до адміністративного приміщення з/б бокс висотою 6 м з вбудованим приміщенням на другому поверсі загальною площею 178 кв.м.; г) з/б цех з виготовлення бітумної мастики з вбудованим приміщенням на другому поверсі загальною площею 330 кв.м.; д) прилеглий до цеху з/б бокс висотою 4 м загальною площею 172 кв.м.; е) прилеглий до цеху з/б бокс висотою 4 м загальною площею 178 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Пухівська, 1-А; в іншій частині в задоволенні позову відмовлено .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 року у справі №21/319 (судді: Тарасенко К.В., Гончарова С.А., Ільєнок Т.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валькірія" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2014 року по справі № 21/319 залишено без змін.

При прийнятті спірних судових актів, суди попередніх інстанцій посилаючись на статті 62, 63, 65, 126, 167 Господарського кодексу України, статті 387, 658 Цивільного кодексу України дійшли висновку про визнання недійсним договору купівлі-продажу №1, оскільки спірний договір суперечить ст.ст.128, 225 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст. 4, 33, 48, 55 Закону України "Про власність", так як укладено особою за відсутності необхідного обсягу повноважень на вчинення таких дій та за наявності арешту на спірне майно, а тому відповідно до ч.1 ст. 48 Цивільного кодексу УРСР підлягає визнанню недійсним; судами відмовлено у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ДП "Спеценергобуд" повернути на користь ТОВ "Валькірія" отримані на виконання умов Договору грошові кошти, оскільки позивачем не доведено яким чином встановлений положеннями ст. 216 Цивільного кодексу України правовий механізм відновлення прав сторін недійсного правочину стосується його прав і інтересів, а тому в силу положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу України вимога про стягнення коштів з відповідача-1 на користь відповідача-2 є неправомірною.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 року та рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2014 року по справі №21/319 в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу, Товариства з обмеженою відповідальністю "Валькірія" просило суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати прийняті у справі судові акти та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Представники відповідача-2, у судовому засіданні, просили суд задовольнити касаційну скаргу.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.01.2002 між Дочірнім підприємством "Спеценергобуд" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Валькірія" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №1, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві наступні будівлі: а) двоповерхову з/б адміністративну будівлю площею 224 кв.м.; б) прилеглий до адміністративного приміщення з/б бокс висотою 6 м з вбудованим приміщенням на другому поверсі загальною площею 146 кв.м.; в) прилеглий до адміністративного приміщення з/б бокс висотою 6 м з вбудованим приміщенням на другому поверсі загальною площею 178 кв.м.; г) з/б цех з виготовлення бітумної мастики з вбудованим приміщенням на другому поверсі загальною площею 330 кв.м.; д) прилеглий до цеху з/б бокс висотою 4 м загальною площею 172 кв.м.; е) прилеглий до цеху з/б бокс висотою 4 м загальною площею 178 кв.м., які знаходяться за адресою: міста Київ, вул. Пухівська, 1-А, а покупець зобов'язався прийняти об'єкт і сплатити за нього ціну у розмірі 2988 672,60 грн.

Право власності ВАТ "Київенергобуд" на спірне майно підтверджується витягом із відомості результатів інвентаризації нерухомого майна, яке було передане до статутного фонду та є власністю ВАТ "Київенергобуд" станом на 01.11.1993 р., підписаним начальником Управління форм власності і цінних паперів Міненерго України Завгороднім Ю.С., та актом про передачу будівель та споруд будівельної бази котельні масиву "Позняки", які знаходяться в незавершеному будівництві, підприємством теплових мереж акціонерному товариству "Київенергобуд", складеним на підставі наказів Міністерства енергетики та електрифікації України №103 від 07.07.1993 та №192 від 12.08.1994 та затвердженим Міністерством енергетики та електрифікації України.

У зв'язку із створенням на підставі наказу ВАТ "Київенергобуд" від 31.03.1997 №33 ДП "Спеценергобуд" вказане майно було передано до його статутного фонду.

Пунктом 3.4 Статуту ДП "Спеценергобуд", затвердженого рішенням Ради Директорів і Правління Акціонерного товариства "Київенергобуд" від 28.02.1997 та зареєстрованого виконавчим комітетом Славутицької міської ради народних депутатів 21.04.1997 р., (надалі - Статут ДП "Спеценергобуд") визначено, що підприємство є дочірнім підприємством Акціонерного товариства "Київенергобуд".

Відповідно до п. 3.9 Статуту ДП "Спеценергобуд" майно підприємства формується за рахунок власності ВАТ "Київенергобуд" і закріплюється за підприємством у користування на праві повного господарського відання.

Згідно п. 3.11 Статуту ДП "Спеценергобуд" встановлено, що підприємство має право продавати, передавати безкоштовно, обмінювати, дарувати, передавати в оренду юридичним особам та громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх особам, якщо це не суперечить чинному законодавству України, тільки за згодою ВАТ "Київенергобуд".

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ухвалою арбітражного суду міста Києва від 01.09.2000 було порушено провадження у справі № 23/447 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд", а ухвалою арбітражного суду міста Києва від 10.01.2001 накладено арешт на все майно, що належить боржнику та заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій посилаючись на статті 62, 63, 65, 126, 167 Господарського кодексу України, статті 387, 658 Цивільного кодексу України дійшли висновку про визнання недійсним договору купівлі-продажу №1, оскільки спірний договір суперечить ст.ст.128, 225 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст. 4, 33, 48, 55 Закону України "Про власність", так як укладено особою за відсутності необхідного обсягу повноважень на вчинення таких дій та за наявності арешту на спірне майно, а тому відповідно до ч.1 ст. 48 Цивільного кодексу УРСР підлягає визнанню недійсним; спірне майно є власністю позивача, а набуття його у власність Товариством з обмеженою відповідальністю "Валькірія" здійснено не в передбаченому чинним законодавством порядку - без згоди власника за недійсним правочином, що свідчить про порушення ст.ст. 128, 225 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст. 4, 33, 48, 55 Закону України "Про власність" та за наявності арешту такого майна, тому вимога про витребування спірного майна є правомірною; судами відмовлено у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ДП "Спеценергобуд" повернути на користь ТОВ "Валькірія" отримані на виконання умов Договору грошові кошти, оскільки позивачем не доведено яким чином встановлений положеннями ст. 216 Цивільного кодексу України правовий механізм відновлення прав сторін недійсного правочину стосується його прав і інтересів, а тому в силу положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу України вимога про стягнення коштів з відповідача-1 на користь відповідача-2 є неправомірною.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватись достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що право власності ВАТ "Київенергобуд" на спірне майно підтверджується витягом із відомості результатів інвентаризації нерухомого майна, яке було передане до статутного фонду та є власністю ВАТ "Київенергобуд" станом на 01.11.1993 р. , підписаним начальником Управління форм власності і цінних паперів Міненерго України Завгороднім Ю.С., та актом про передачу будівель та споруд будівельної бази котельні масиву "Позняки", які знаходяться в незавершеному будівництві, підприємством теплових мереж акціонерному товариству "Київенергобуд", складеним на підставі наказів Міністерства енергетики та електрифікації України №103 від 07.07.1993 та №192 від 12.08.1994 та затвердженим Міністерством енергетики та електрифікації України.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, чи передано спірне майно, а саме: а) двоповерхову з/б адміністративну будівлю площею 224 кв.м.; б) прилеглий до адміністративного приміщення з/б бокс висотою 6 м з вбудованим приміщенням на другому поверсі загальною площею 146 кв.м.; в) прилеглий до адміністративного приміщення з/б бокс висотою 6 м з вбудованим приміщенням на другому поверсі загальною площею 178 кв.м.; г) з/б цех з виготовлення бітумної мастики з вбудованим приміщенням на другому поверсі загальною площею 330 кв.м.; д) прилеглий до цеху з/б бокс висотою 4 м загальною площею 172 кв.м.; е) прилеглий до цеху з/б бокс висотою 4 м загальною площею 178 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Пухівська, 1-А за актом про передачу будівель та споруд будівельної бази котельні масиву "Позняки", які знаходяться в незавершеному будівництві, підприємством теплових мереж акціонерному товариству "Київенергобуд", складеним на підставі наказів Міністерства енергетики та електрифікації України №103 від 07.07.1993 та №192 від 12.08.1994 та затвердженим Міністерством енергетики та електрифікації України.

Судами попередніх інстанцій не з'ясовано чи передавалося спірне майно до статутного фонду Дочірньому підприємству "Спеценергобуд" Відкритим акціонерним товариством "Київенергобуд"; чи укладався між позивачем та відповідачем-1 акт приймання-передачі спірного майна; чи було наявне у позивача право власності на спірне майно на момент укладення спірного договору.

Судами попередніх інстанцій не дано правової оцінки положенням статуту Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд".

Крім того, при прийняті спірних судових актів суди попередніх інстанцій посилалися на норми законодавства (Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України), які були чинними на момент розгляду справи та прийняття спірних рішень, а не на момент укладення спірного договору.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення та постанова у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийняті без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що є підставою для скасування прийнятих судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу Українипереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду; правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 року та рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2014 року у справі №21/319 скасувати.

3. Справу №21/319 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя Н.В. Акулова

Судді: С.В. Владимиренко

Л.А. Гольцова