Постанова

від 27.02.2015 по справі 826/20973/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2015 року № 826/20973/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стілф» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Стілф» (надалі - ТОВ «Стілф», позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - ДПІ Шевченківському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2014р. №0011592203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 22 818 600,00 грн., та нараховано штрафні санкції у розмірі 11 409 300,00 грн., та податкового повідомлення-рішення від 20.08.2014р. №0011602203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 21 774 612,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 10 887 306,00 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «Стілф» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняті рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Позивач зазначає, що при проведенні перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не аналізувало фінансово-господарську діяльність позивача, а лише використала висновки актів про неможливість проведення перевірок та зустрічних звірок його контрагентів, діяльність яких жодним чином не впливає на формування податкового кредиту та валових витрат позивача у періоді, що перевірявся.

Зокрема, позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи, отримані від ТОВ «АГАТ-1», ТОВ «ВБК «Аквілон», ТОВ «Ангел-Транс Компані», ТОВ «Галіс», ТОВ «БК «Гефест Альянс», ТОВ «Мілана-транс сервіс», ТОВ «Мечелспецсталь», ТОВ «УТЕК Будівельна та торгівельна компанія», ТОВ «Ліга Рост», TOB «Мегапрофіль», TOB «Клімат-контроль», ТзОВ «Стек-Компютер», TOB «Фобос-О», TOB «ЦСК Інжиніринг» відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити. Таким чином, зазначені суми по податкових накладних правомірно включені позивачем до податкового кредиту та валових витрат відповідного періоду.

Під час здійснення господарських операцій контрагенти позивача мали належну й необхідну цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платників податків та не були позбавлені прав та не мали обмежень укладати будь-які договори у відповідності з діючим законодавством України.

Крім того, послуги (виконані роботи), які були надані під час виконання договорів, укладених з ТОВ «Стілф» використовувались у подальшій господарській діяльності позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, подав суду письмові заперечення, у якихпроти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

ТОВ «Стілф» зареєстроване Шевченківською районною державною адміністрацією у м. Києві 02.04.2007р. за № 1074102000002443. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 35033679.

ТОВ «Стілф» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 04.04.2007р. за №28794, та перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18.04.2007р. №100035981, виданого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, , позивач зареєстрований платником ПДВ з 18.04.2007р., індивідуальний податковий номер - 350336726590.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі направлень від 12.06.2014р. №1518/22-04, від 12.06.2014р. №1517/17-06, №1519/22-11, від 12.06.2014р. №1523/22-03, від 12.06.201р. №1522/22-03, від 12.06.2014р. №1521/22-03, від 12.06.2014р. №1520/17-02, від 12.06.2014р. №1516/22-03, згідно п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до плану - графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Стілф» (код за ЄДРПОУ 35033679) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2013р.

За результатами перевірки складено Акт документальної планової виїзної перевірки від 31.07.2014р. № 1263 /26-59-22-03/35033679 (надалі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків, наведених в Акті, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Стілф»:

- п.138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати на 114370002,00 грн., в т.ч. 3 квартал 2012 року - 1298856 грн., 4 квартал 2012 року - 916735грн., 2013 рік - 112154411 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 21774612,00 грн ., в т.ч. по періодам: 3 квартал 2012 року - 272760 грн.;4 квартал 2012 року - 192514 грн.; 2013 рік - 21309338 грн.;

- п.187.1 ст. 187, п. 198.1 ст.198, п.198.2, 198.3 та п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 22818600,00 грн., в т.ч. за серпень 2012 року на суму 127791,00 грн., за вересень 2012 року на суму 116264,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 85440,00 грн., за листопад 2012 року на суму 20823,00 грн., за грудень 2012 року на суму 23071,00 грн., за березень 2013 року на суму 3863,00 грн., за квітень 2013 року на суму 782825,00 грн., за травень 2013 року на суму 7 772878,00 грн., за червень 2013 року на суму 5934599,00 грн., за липень 2013 року на суму 154107,00 грн., за серпень 2013 року на суму 5187086,00 грн., за листопад 2013 року на суму 1738853,00 грн., за грудень 2013 року на суму 871000,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 22 818 600,00 грн.

Висновки Акту перевірки зроблені на підставі актів про неможливість проведення позапланових перевірок та зустрічних звірок зазначених контрагентів та актів перевірок контрагентів з їх постачальниками, та обґрунтовані тим, що операції між позивачем та ТОВ «АГАТ-1», ТОВ «ВБК «Аквілон», ТОВ «Ангел-Транс Компані», ТОВ «Галіс», ТОВ «БК «Гефест Альянс», ТОВ «Мілана-транс сервіс», ТОВ «Мечелспецсталь», ТОВ «УТЕК Будівельна та торгівельна компанія», ТОВ «Ліга Рост», TOB «Мегапрофіль», TOB «Клімат-контроль», ТзОВ «Стек-Компютер», TOB «Фобос-О», TOB «ЦСК Інжиніринг» є нереальними, а укладені договори є нікчемними, а отже ТОВ «Стілф» протиправно віднесло до складу податкового кредиту та валових витрат суми за операціями із зазначеними контрагентами.

Зокрема, податковий орган зазначає, що на зазначених підприємствах відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробниче обладнання та товарні запаси, а також деякі з них не знаходяться за юридичною адресою. Виходячи з цього факту, орган податковою служби приходить до висновку, що фінансово-господарська діяльність таких підприємств здійснюється поза межами правового поля, що свідчить про не набуття цивільної правоздатності, а відповідно господарські взаємовідносини таких підприємств є «фіктивними правочинами», що вчинені без наміру створення правових наслідків.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 20.08.2014р. №0011592203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 22 818 600,00 грн., та нараховано штрафні санкції у розмірі 11 409 300,00 грн., та податкового повідомлення-рішення від 20.08.2014р. №0011602203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 21 774 612,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 10 887 306,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно положень п.п. 139.1.9. п 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України 39.1. не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Стілф» та ТОВ «Мегапрофіль», ТОВ «ЦСК Інжинірінг», ТОВ «ВБК «Аквілон», ТОВ «Ліга Рост», ТОВ «Клімат-Контроль», ТОВ «Мечелспецсталь», ТОВ «Мілана-транссервіс», ТОВ «Ангел-Транс-Компані», ТОВ «Галіс», ТОВ «Утек Будівельна та торгівельна компанія», ТОВ «Агат-1», ТОВ «Фобос-О» та ТОВ «Гефест Альянс» вчинено ряд правочинів, відповідно до яких ТОВ «Стілф» виступало Замовником (Покупцем), а вищевказані підприємства, як Підрядники та Постачальники виконували відповідні будівельні роботи та здійснювали поставку товарів та послуг.

Зокрема, з наданої позивачем первинної документації вбачається, що вищевказані контрагенти TOB «Стілф» здійснювали виконання робіт (послуг) та поставку товарів (в деяких випадках виступали підрядниками) на будівництві наступних об'єктів: торгівельно-розважальний комплекс на перетині вулиць Черногвардійської та вулиці Червоноткацької у Деснянському районі м. Києва; торгівельно-розважальний цент і паркінг 26-А у мікрорайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина у Деснянському районі м. Києва; торгівельний центр, кемпінг, комплекс автотехобслуговування в м. Сімферополі, вул. Київська 189-191.

TOB «Стілф» виступало в якості Генпідрядника під час будівництва зазначених об'єктів.

Згідно податкових накладних та актів виконаних робіт, наданих позивачем до суду, позивачем всього отримано робіт і послуг та придбано товарів на 114 370 002,00 грн.

ТОВ «Стілф» в податкових деклараціях з податку на додану вартість за 2012 - 2013 роки в складі податкового кредиту відображено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Мегапрофіль», ТОВ «ЦСК Інжинірінг», ТОВ «ВБК «Аквілон», ТОВ «Ліга Рост», ТОВ «Клімат-Контроль», ТОВ «Мечелспецсталь», ТОВ «Мілана-транссервіс», ТОВ «Ангел-Транс-Компані», ТОВ «Галіс», ТОВ «Утек Будівельна та торгівельна компанія», ТОВ «Агат-1», ТОВ «Фобос-О» та ТОВ «Гефест Альянс», у зв'язку з придбанням товару та будівельних робіт за господарсько-правовими договорами.

В підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивач надав суду копії договорів поставки, договорів підряду і субпідряду, акти здачі-приймання виконаних робіт, акти надання послуг, податкові і видаткові накладні, банківські виписки тощо.

В той же час, відповідач, посилаючись на акти про неможливість проведення перевірок та зустрічних звірок контрагентів позивача робить висновок про нереальність господарських операцій.

Зокрема, до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшов акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 30.05.2013р. №273/22-717/30220386 «Про неможливість проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «АГАТ-1», з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.02.2012р. по 31.02.2012р., з 01.05.2012р. по 31.10.201р. по взаємовідносинам з ТОВ «САН ЕНД ФАН», ТОВ «Зінат», ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», ТОВ «Ювілайт», ТОВ «Селанія» відповідно до якого первинні та інші документи по ТОВ «АГАТ-1», відсутні, посадові особи за адресою, вказаною в реєстраційних документах: 02160, м.Київ, вул. Володимира Сосюри, 5 не знаходяться, місцезнаходження посадових осіб не встановлено, можливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинам ТОВ «АГАТ-1» з ТОВ «САН ЕНД ФАН», ТОВ «Зінат», ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», ТОВ «Ювілайт», ТОВ «Селанія», контрагентами-покупцями за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, відсутня.

Також відповідач посилається на акти проведених перевірок ТОВ «САН ЕНД ФАН», ТОВ «Зінат», ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», ТОВ «Ювілайт», ТОВ «Селанія» з яких вбачається, що фінансово-господарська діяльність здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини з контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Також, податковий орган стверджує, згідно постанов слідчих, по даним підприємствам проводяться досудові слідства у кримінальних провадженнях, порушених за ознаками злочинів, передбачених ч.3,2 cт.205, ч.2 ч. 3 cт.358, ч.3 ст.28, ч.5 cm.27, ч.2 та ч. 3 cт.212, ч.2 cт.366, ч.2 cт.200 Кримінального кодексу України.

В той же час, податковий орган не надав суду будь-яких доказів, яким чином контрагенти ТОВ «АГАТ-1» пов'язані з господарською діяльністю позивача, і яким чином порушення норм податкового законодавства з боку постачальників контрагента вплинуло на законність формування податкового кредиту ТОВ «Стілф».

Також, до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшов акт ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 23.09.2013р. № 26/08-26-22-01/35596331 «Про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВБК «АКВІЛОН» за період з 01.04.2011р. по 13.09.2013р.», яким встановлено, що проведеною перевіркою відображеного показника за 2-4 квартали 2011р., 2012-2013 роки без підтверджуючих документів, не встановлено ведення господарської діяльності ТОВ «ВБК «АКВІЛОН».

Податковий орган зазначає, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у перевіряємому періоді , що свідчить про те, що правочини між ТОВ «ВБК «АКВІЛОН» та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «ВБК «АКВІЛОН» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, щ засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Також, до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшов акт ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.04.2014р. № 290/26-57-22-03-10/38507352 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ангел-Транс Компані», щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Каліон» за період з 01.01.2011р. по 01.09.2013р.».

Згідно вказаного акту, СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №3201311008000071 відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з метою прикриття незаконної діяльності - пособництва легально діючим суб'єктам господарювання в ухиленні від сплати податків та подальшої конвертації безготівкових грошових коштів у готівку шляхом використання реквізитів фіктивних товариств, підроблення первинних фінансово-господарських та інших документів, а також проведення незаконних банківських операцій, протягом 2012-2013 років, діючи на території м. Києва, створили та придбали ряд суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ТОВ «Каліон».

На підставі зазначених обставин, податковий орган приходить до висновку, що у ТОВ «Ангел-Транс Компані» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання робіт товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям за березень, квітень, травень, червень 2013 року в розумінні ст.22, п.п. 48.5.1 п. 48.5, п. 48.7 ст.48, ст.134, п.138.1 ст.138, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п. 201.6, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України.

В той же час, податковим органом не прослідковано ланцюг постачання та не надано суду доказів, яким чином укладені договори ТОВ «Ангел-Транс Компані» з ТОВ «Каліон» могли вплинути на формування податкового кредиту і валових витрат позивача.

Враховуючи зазначене, суд вважає висновок відповідача в Акті перевірки про наявність зв'язку між господарськими операціями ТОВ «Ангел-Транс Компані» та ТОВ «Каліон» з господарською діяльністю позивача безпідставним і необґрунтованим.

Також, відповідач зазначає, що до ДПІ Шевченківському районі м. Києва надійшов акт Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 21.02.2013р. №762/227/30346191 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГАЛІС», щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «ЛІГРАН» за грудень 2011року, березень-серпень 2012 року, ТОВ «ШОКОВІТА»(код ЄДРПОУ 33421689) за серпень-жовтень, грудень 2012 року», яким встановлено, що операції з поставки по ланцюгу БПП «Сура», ТОВ «Хімагросервіс», ТОВ «Шоковіта» та з урахуванням уточнюючого розрахунку ТВО «Лігран», ПНВП «Техніка», ТОВ «Матадор», ТОВ «Шоковіта» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

В той же час, суд зазначає, що відповідачем не надано будь-які докази зв'язку діяльності зазначених в акті Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 21.02.2013р. №762/227/30346191 суб'єктів господарювання із господарською діяльністю позивача.

Щодо правовідносин ТОВ «Стілф» з ТОВ «БК «Гефест Альянс» відповідач зазначає, що в ході відпрацювання отримано з СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві Витяг з кримінального провадження №32014100000000036, де зазначено, що другим відділом КР СУ ФР ГУ Міндоходів у м.Києві розпочато досудове розслідування щодо умисного ухилення від сплати податків службовими особами ряду підприємств спільно з банківськими установами ПАТ «Реал Банк», AT «Брокбізнесбанк» та ПАТ «Банк Ринкові Технології» за аналітичною довідкою №39/16-20/37982640 від 04.03.2014 про результати дослідження фінансових операцій, проведених за участю ТОВ «Капромбуд» за період з 01.04.2012р. по 31.01.2014р., відповідно до якої службовими особами ТОВ «Капромбуд» при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Юрай» за період з 01.04.2012р. по 31.01.2014р. завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 105 691 479,00 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах. Досудовим розслідуванням встановлено, що у вказаних банківських установах також відкриті рахунки інших суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі і ТОВ «БК «Гефест Альянс», які мають ознаки «фіктивності». Службові особи вказаних вище підприємств надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту, через використання рахунків, яких за участю службових осіб AT «Брокбізнесбанк» та ПАТ «Реал Банк» проводилось незаконне обготівкування грошових коштів.

Також, ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складені акти про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БК «Гефест Альянс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р., акт № 161/26-52-22-03/37312719 від 31.03.2014р. та за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р., акт № 166 /26-52-22-03/37312719 від 03.04.2014р.

Податковим органом під час перевірки встановлено, що основним постачальником ТОВ «БК «Гефест Альянс» є ТОВ «ЮРАЙ» (обсяг придбання ТОВ «БК «Гефест Альянс» складає 80%). Від ОУ ДПІ в Оболонськомуpайоні ГУ Міндоходів у м. Києві отримано висновок з фотоматеріалами №1812/26-54-07-04 від 26.03.2014р. про результати відпрацювання ризикового платника податків ТОВ «ЮРАЙ». Як зазначено у висновку, проведено обстеження податкової адреси ТОВ «ЮРАЙ», суб'єкт господарювання не знаходиться за податковою адресою.

Відповідно до рапорту О/у ОУ ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві лейтенанта податкової міліції П.В. Бойко здійснений виїзд за податковою адресою ТОВ «ЮРАЙ». У рапорті, зокрема, зазначено, що проведеними заходами ТОВ «ЮРАЙ» за вищевказаною адресою м. Київ пр. Оболонський, буд.15 кв.105 не встановлено. При виїзді проведено усну бесіду (від письмових пояснень відмовився) із жителем 106 квартири, який повідомив, що ТОВ «ЮРАЙ» та його посадові особи йому не відомі. А також додав, що вже близько 2-ох років в квартирі №105 проживають квартиранти. Зв'язку з квартирантами та власником квартири не мають.

В ході проведення звірки не встановлено факт взаємовідносин (передачі товарів робіт/послуг) між ТОВ «ЮРАЙ» та контрагентами-постачальниками, у зв'язку з відсутністю (не наданням для звірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Звіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту (згідно з даними «інформаційно-аналітичної системи ДПС України автомобіль ДАІ МВС України»), а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім того відповідно до наданої підприємством податкової звітності, ТОВ «ЮРАЙ» не декларувало взаємовідносин з контрагентами-постачальниками платниками ПДВ.

Податковий орган стверджує, що у зв'язку з відсутністю доказів фактичного відвантаження товарно-матеріальних цінностей, надання робіт (послуг) в адресу ТОВ «БК «Гефест Альянс» та правомірності формування податкового кредиту ТОВ «БК «Гефест Альянс», згідно отриманого акту ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 293/26-54-22-05/22889866 від 26.03.2014р. ТОВ «ЮРАЙ» за період діяльності з 01.01.2014р. по 28.02.2014р., не можуть бути відображені у складі податкового кредиту придбані товари, роботи (послуги) ТОВ «БК «Гефест Альянс».

В той же час, суд зазначає, що податковим органом не надано жодного доказу наявності зв'язку між діяльністю ТОВ «ЮРАЙ» із діяльністю позивача.

Також, до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшов акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 08.04.2013р. №252/3-22-70-35726601 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мілана-транс сервіс» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість».

Податковий орган зазначає, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ «Мілана-транс сервіс» відсутні, посадові особи, за вказаною в реєстраційних документах адресою: м. Київ, вул. Заболотного. 6.18. кв.60, не знаходяться, місцезнаходження посадових осіб не відоме, тому перевірку проведено за результатами аналізу даних АІС «Реєстр платників податків». АІС ОР ДПА у м. Києві, ЦБД ПДС ДПА України, АРМ «Бест-Звіт», TAX, АРМ «Аудит», АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України».

В ході перевірки встановлено, що по постачальникам ТОВ «Мілана-транс сервіс» , а саме по ТОВ «Автопартнерс», ТОВ «Сучасна техніка», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Виробнича Компанія Каскад», ТОВ «АЛЬФА-ДІАС», ТОВ «ФІРМА «АСІА», ТОВ «Онікс Компані ЛТД» відсутні об'єкти оподаткування, які підпадають під визначення п. 198.3 ст.198, п. 193.1 ст. 193, п.198.6 ст.198, п.201.4 (.т.201, пп. 201.10 ст.201, п.201.6. ст.201 Податкового кодексу України, а отже, податкові данні по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям, сформовані неправомірно та звіркою не підтверджуються.

Також, відповідач зазначає, що до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшов акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 07.11.2013р. №495/3-22-08/38453606 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мечелспецсталь» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2012р. по 30.09.2013р.», яким встановлено, що ТОВ «Мечелспецсталь» не знаходиться за податковою адресою: 03150 м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 143/2. Стан підприємства: направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Остання подана декларація з податку на додану вартість подана до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві за вересень 2013р. з нульовими показниками. У ТОВ «Мечелспецсталь» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з контрагентами-постачальниками.

Крім того, податковий орган стверджує, що операції ТОВ «Мечелспецсталь» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, відсутності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить Про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів.

Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Мечелспецсталь» до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Окрім того, у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва складено акт від 12.06.2014р. №1420/26-59-22-03/31958298 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «УТЕК Будівельна та торгівельна Компанія» з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період з 01.10.2013р. по 31.12.2013р.», яким встановлено наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва отримано акт ДПІ У Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Білдекс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2013р. по 28.02.2014р.» від 27.03.2014 № 225/3-22-08-3 8751274.

Вказаним актом зафіксовано, що господарська діяльність ТОВ «Білдекс» здійснена без настання правових наслідків, а задля забезпечення вигоди третіх осіб. Перевіркою ТОВ «Білдекс» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентом, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання та придбання за період з 01.07.2013р. по 28.02.2014р.

На підставі зазначеної інформації податковий орган приходить до висновку, що ТОВ «УТЕК Будівельна та торгівельна компанія», здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, господарська діяльність ТОВ «УТЕК Будівельна та торгівельна компанія» має ознаки нереальності здійснення операцій.

В той же час, суд зазначає, що в наведених актах аналізуються фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «УТЕК Будівельна та торгівельна компанія» та ТОВ «Білдекс». Будь-яких переконливих доказів на підтвердження нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «УТЕК Будівельна та торгівельна компанія» податковий орган суду не надав.

Вищезазначене підприємство - контрагент ТОВ «УТЕК Будівельна та торгівельна компанія» - ТОВ «Білдекс» не має жодного відношення до господарської діяльності позивача. У позивача не було правовідносин з зазначеним підприємством.

Також, до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшов акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 21.02.2013р. № 203/15-3/37454420 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ліга Рост» з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків за квітень, травень, липень 2012 року».

Зустрічну звірку проведено без відома директора ТОВ «Ліга Рост», оскільки з метою вручення листа №7885/10/15-315 від 21.01.2013 здійснено виїзд на податкову адресу підприємства (49106, Жовтневий район, проспект Героїв Сталінграду, буд. 45, кв. 45). За результатами виїзду встановлено відсутність СГД за податковою адресою. Складено акт неможливості вручення листа та наказу на проведення перевірки №780/15-3/37454420 від 21.02.2013 та акт щодо невстановлення місцезнаходження платника податків від 21.02.2013р. №781/15-3/37454420.

В ході перевірки встановлено, що постачальники не мали можливості здійснювати організацію транспортування товарів на адресу ТОВ «Ліга Рост».

Операції з поставки по ланцюгу постачальники та ТОВ «Ліга Рост» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Таким чином звіркою отриманих матеріалів не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування, та неможливість реального здійснення платником податків операцій постачальників - по ланцюгу постачання:

На підставі зазначених висновків, викладених в акті ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 21.02.2013р. № 203/15-3/37454420, відповідач стверджує, що операції з поставки по ланцюгу постачальники -ТОВ «Ліга Рост» - контрагенти покупці не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Також, до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшов акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.11.2013р. № 566/3/22-07-34934573 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «МЕГАПРОФІЛЬ», щодо підтвердження господарських відносин за жовтень-грудень 2012 року, січень - вересень 2013 року».

Згідно вказаного акту, оперативним управлінням ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надано висновки щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту здійснення господарських операцій ТОВ «МЕГАПРОФІЛЬ» від 15.10.2013р. №1956/07-01/32, яким встановлено відсутність підприємства за податковою адресою, відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів для основного виду діяльності. За результатами відпрацювання встановлено, що ТОВ «МЕГАПРОФІЛЬ» за податковою адресою не знаходиться, про що складено відповідну довідку за Ф2 та передано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно висновку оперативного управління ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 15.10.2013р. №1956/07-01/32 встановлено, що складські приміщення, транспортні засоби на ТОВ «МЕГАПРОФІЛЬ» відсутні.

Вказані вище обставини, на думку позивача, свідчать про відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Мегапрофіль» за жовтень - грудень 2012 року, січень - вересень 2013 року, що, в свою чергу свідчить про нереальність господарських відносин між позивачем та зазначеним контрагентом.

Відповідач також зазначає, що до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшов акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 28.05.2013р. №512/22.10/32159319 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Девен Альянс» та подальшої реалізації товарів та послуг або їх використання у власній господарській діяльності за період з 01.07.2012р. по 30.11.2012р.».

Згідно вказаного акту, перевірку проведено з урахуванням актів ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС: від 20.12.2012р. № 2216/22-20/37471577 з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ «Девен Альянс» (код ЄДРПОУ 37471577) за жовтень 2012 року» від 01.03.2013р. №615/2220/37471577 з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.02.2011р. по 28.02.2013р. ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва надано службову записку від 27.02.2013р. №783/ДПІ/07-10/3 надано висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Девен Альянс», яким встановлено відсутність підприємства за податковою адресою, непричетність директора та засновника до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства та копію експертного дослідження зразків підпису директора ОСОБА_9

Враховуючи зазначені акти, відповідач зазначає, що податкові накладні, що складені ТОВ «Девен Альянс» не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, що підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту ТОВ «КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» сум ПДВ в бухгалтерському та податковому обліку.

Відповідач стверджує про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємства - постачальника ТОВ «КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» за липень-листопад 2012 року.

Окрім того, до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшов акт ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 27.11.2013р. №185/22-10/30538300 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Стек-Комп'ютер» з питань взаємовідносин з ПП «Гєлан» за червень 2012 - лютий 2013р., ТОВ «Перітус Альянс» за липень 2013 року, ТОВ «ТПА Україна» за травень 2013 року та з питань подальшої реалізації товарів, отриманих від зазначених контрагентів».

Згідно з вказаними актами, ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області направлено на ТОВ «Стек-компютер» запит від 24.10.2013р. №4056/10/22-40 «Про надання пояснень та їх документального підтвердженняз питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТОВ «ТПА Україна» за травень 2013 року».

ТОВ «Стек-компютер» не надано до позапланової невиїзної перевірки копії первинних документів, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «ТПА Україна» за травень 2013 року.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «ТПА Україна», що свідчить про те, що правочини між ТОВ «ТПА Україна» та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Таким чином, податковий орган приходить до висновку, що ТОВ «Стек-компютер» отримало товар (продукцію), не від ТОВ «ТПА Україна», а від невстановлених осіб.

В той же час, суд зазначає, що податковий орган не навів суду жодного доказу, як зазначені вище обставини вплинули на формування податкового кредиту позивача.

Суд зазначає, що в наведених актах аналізуються фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Стек-компютер» та ТОВ «ТПА Україна». Будь-яких переконливих доказів на підтвердження нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Стек-компютер» податковий орган суду не надав.

Також, до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшов акт ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.04.2014р. №1015/26-55-22-07/38150128 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ФОБОС-О» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.01.2014р. по 28.02.2014р.».

Відповідно до вказаного акту, з урахуванням матеріалів, отриманих 28.03.2014р. СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, яким надано висновок №б/н про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів, місцезнаходження платника податків не встановлено, направлено запит за №1025/7/26-55-07-03 від 24.03.2014 до ОУ ГУ Міндоходів у Запорізькій області для проведення заходів із перевірки фактичного місцезнаходження підприємства. Директор та засновник ОСОБА_10, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, але фактично не проживає. На даний час тривають подальші заходи спрямовані на встановлення фактичного місцезнаходження, в) проведеним аналізом податкової звітності та аналітичної довідки встановлено, що на підприємстві відсутні основні засоби технологічне обладнання та інші виробничі потужності для здійснення фінансово-господарської діяльності. СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві проводиться досудове розслідування по матеріалам, які внесенні до ЄРДР під №32014100000000051 за фактом незаконного нарахування податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з ніби-то здійсненням фінансово-господарськими операціями з реально діючими СПД підприємствами, що містять ознаки фіктивних, в тому числі і ТОВ «Фобос-О», що призвело до несплати податків в особливо великих розмірах.

У зв'язку з наведеним, податковий орган вважає, що, в даному випадку, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру, а отже, операції між позивачем та ТОВ «Фобос-О» є нереальними і такими, що не спричиняють реальних наслідків.

На підставі усіх зазначених вище фактів, податковий орган вважає, що задекларовані ТОВ «Стілф» валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинах із ТОВ «Мегапрофіль», ТОВ «ЦСК Інжинірінг», ТОВ «ВБК «Аквілон», ТОВ «Ліга Рост», ТОВ «Клімат-Контроль», ТОВ «Мечелспецсталь», ТОВ «Мілана-транссервіс», ТОВ «Ангел-Транс-Компані», ТОВ «Галіс», ТОВ «Утек Будівельна та торгівельна компанія», ТОВ «Агат-1», ТОВ «Фобос-О» та ТОВ «Гефест Альянс» є непідтвердженими, оскільки відсутність основних фондів, відсутність трудових ресурсів у контрагентів та їх постачальників унеможливлює виконання робіт і отримання товарів, задекларованих ТОВ «Стілф».

З огляду на таке, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усімавиконавцями, постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з виконавців, постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на декларування валових витрат та права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Так само і відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Отже, в даному разі для перевірки законності здійснених донарахувань оспорюваних сум податкових зобов'язань позивачеві дослідженню підлягають обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання цих операцій.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010р. № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "…Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес СепортСентре проти Болгарії", у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес СепортСентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знаходить своє продовження у праві Європейського союзу, зокрема у Шостій Директиві № 77/388/ЄЕС від 17.05.1977р. щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту (надалі - також "Шоста Директива").

Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» визначає сферу оподаткування (зокрема, непрямі податки) як пріоритетну сферу для виконання програми адаптації українського законодавства. Даний закон визначає, що елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquiscommunautaire (право ЄС) з метою недопущення прийняття актів, які суперечать acquis Європейського Союзу. Тобто, податкове законодавство України, а, відповідно, його тлумачення та застосування, не може суперечити положенням Шостої Директиви. Це підтверджується позицією Суду Європейського Союзу (Суд ЄС), яка відповідно застосовується ЄСПЛ для вирішення справи "Булвес"АД проти Болгарії", а саме: "…Операції самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2(1). 4 та (1) Шостої Директиви, де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати. Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту, що у низці поставок, в яку входять ці операції, попередня чи наступна операція є недійсною через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку не знав і не міг знати".

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Обов'язковість установлення умислу поширюється на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Суд звертає увагу, що доказом наявності вини сторони у формі умислу може бути лише вирок по кримінальній справі відносно посадових осіб товариства, який набрав законної сили.

Матеріали справи таких відомостей не містять.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо невідповідності податкових накладних, виписаних на ім'я ТОВ «Стілф» контрагентами, вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд звертає увагу, що станом на дату укладення і виконання договорів між позивачем та ТОВ «Мегапрофіль», ТОВ «ЦСК Інжинірінг», ТОВ «ВБК «Аквілон», ТОВ «Ліга Рост», ТОВ «Клімат-Контроль», ТОВ «Мечелспецсталь», ТОВ «Мілана-транссервіс», ТОВ «Ангел-Транс-Компані», ТОВ «Галіс», ТОВ «Утек Будівельна та торгівельна компанія», ТОВ «Агат-1», ТОВ «Фобос-О» та ТОВ «Гефест Альянс» вказані суб'єкти господарювання були зареєстровані у передбаченому законодавством порядку і були платниками ПДВ, тобто мали спеціальну податкову та цивільну правосуб'єктність.

В Акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість контрагентів були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору.

Окрім того, відповідно до правової позицій Вищого адміністративного суду України, викладеного в ухвалі від 03.05.2012р. по справі № К/9991/11271/12, наявність реєстрації контрагента на час вчинення спірних операцій є свідченням наявності у них необхідного обсягу правосуб'єктності для здійснення таких операцій, тоді як перевірка проведення такої реєстрації з дотриманням вимог законодавства перебуває поза межами можливого контролю платника.

Щодо посилання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в Акті перевірки на акти про неможливість проведення зустрічної звіркисуд окремо зазначає наступне.

Згідно з п. 73.5 Податкового кодексу України зустрічні звірки проводяться органами державної податкової служби виключно з метою отримання податкової інформації.

При цьому, зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, висновки про порушення платником податків вимог податкового законодавства можуть робитися контролюючим органом виключно на підставі проведеної перевірки, а не звірки.

Крім того, як звертає увагу Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 10.06.2013р. у справі № К/9991/69832/12, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право платника податку на податковий кредит ставить в залежність від отримання податкової накладної, а не від проведення зустрічних звірок контрагентів платника податку (позивача) та знаходження їх посадових осіб за юридичними адресами.

Суд звертає увагу, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ґрунтуються виключно на аналізі господарської діяльності контрагентів позивача з їх постачальниками, які не мають жодного відношення до фінансово-господарської діяльності позивача, а отже висновки акту перевірки не містять жодного доказу щодо встановлення наявності умислу посадових осіб позивача на ухилення від оподаткування.

Суд також звертає увагу на те, що відповідачем в Акті перевірки не зазначається про наявність розбіжностей в реєстрі виданих і отриманих податкових накладних позивача і контрагентів, а отже, такі розбіжності відсутні, позивач і ТОВ «Мегапрофіль», ТОВ «ЦСК Інжинірінг», ТОВ «ВБК «Аквілон», ТОВ «Ліга Рост», ТОВ «Клімат-Контроль», ТОВ «Мечелспецсталь», ТОВ «Мілана-транссервіс», ТОВ «Ангел-Транс-Компані», ТОВ «Галіс», ТОВ «Утек Будівельна та торгівельна компанія», ТОВ «Агат-1», ТОВ «Фобос-О» та ТОВ «Гефест Альянс» задекларовані їх податкові зобов'язання за наслідками виконання ними зобов'язань по договорам у повному обсязі та належним чином.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що волевиявлення позивача і зазначених контрагентів на укладення договорів субпідряду було вільним та відповідало їх внутрішній волі, а договори спрямовані на реальне настання передбачених ним наслідків.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність включення до складу валових витрат і податкового кредиту коштів, сплачених позивачем відповідно до договорів, укладених із ТОВ «Мегапрофіль», ТОВ «ЦСК Інжинірінг», ТОВ «ВБК «Аквілон», ТОВ «Ліга Рост», ТОВ «Клімат-Контроль», ТОВ «Мечелспецсталь», ТОВ «Мілана-транссервіс», ТОВ «Ангел-Транс-Компані», ТОВ «Галіс», ТОВ «Утек Будівельна та торгівельна компанія», ТОВ «Агат-1», ТОВ «Фобос-О» та ТОВ «Гефест Альянс», а отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем необґрунтовано, є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень не виконав покладений на нього законом обов'язок і не довів правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази правомірності винесення оскаржуваних рішень, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Стілф» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20.08.2014р. №0011592203.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20.08.2014р. №0011602203.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Стілф»(код за ЄДРПОУ: 35033679) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко