Постанова

від 18.03.2015 по справі 826/827/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 березня 2015 року 11:49 № 826/827/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської міської ради третя особа без самостійних вимог на предмет спору 1) ОСОБА_2 2) КП «Київпастранссервіс» про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради (надалі - відповідач), треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, КП «Київпастранссервіс» про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 26.12.2014 № 766/766 «Пpo передачу ФОП ОСОБА_2 земельної ділянки для створення озелененої території загального користування (без права огородження та забудови) земельної ділянки на АДРЕСА_1».

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2015 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 17.02.2015, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів для вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись при цьому на те, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку.

Третя особа 1 проти позову заперечує, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка відведена на підставі належним чином оформленного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Третя особа 2 в судове засідання не прибула. Про дату час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. З заявами/клопотаннями до суду не зверталась.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

26 грудня 2014 Київська міська рада прийняла рішення № 766/766 «Про передачу фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки для створення озелененої території загального користування (без права забудови та огородження ділянки) на АДРЕСА_1, згідно якого (рішення), в тому числі:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 для створення озелененої території загального користування (без права забудови та огородження ділянки) на АДРЕСА_1 (категорія земель - землі рекреаційного призначення, справа Д-6629, заява ДЦ від 21.10.2014 № 01006-00*0152177-014);

- передано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2, за умови виконання пункту 3 цього рішення, у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,2748 га (кадастровий номер 8000000000:62:017:0089) для створення озелененої території загального користування (без права забудови та огородження ділянки) на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Пунктом 3 зазначеного рішення Київської міської ради ОСОБА_2 зобов'язано належним чином виконувати обов'язки землекористувача земельної ділянки, у місячний термін забезпечити надання до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відповідних документів для укладення договору оренди земельної ділянки, тощо.

Не погоджуючись з правомірністю рішення № 766/766 від 26.12.2014, позивач посилається на те, що відповідачем, на виконання вимог ст. 266 Податкового кодексу України, рішенням Київради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів в місті Києві» було закріплено право за КП «Київтранспарксервіс», як єдиного оператора з паркування, укладати договори про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, в тому числі і за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому, позивач наголошує на тому, що 30.12.2013 між КП «Київтранспарксервіс» (сторона-1) і ним - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (сторона-2), укладно договір № ДНН-2013-12/53 «Про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування», відповідно до умов якого сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 30 (тридцяти) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3 (трьох) спеціальних місць для безкоштованого паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на парквальному майданчику за адресою: АДРЕСА_1, в межах ІІІ територіальної зони паркування міста Києва.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 09.01.2014 до договору, договір вважається укладеним і набирає чинності 01.01.2014 та діє до 31.12.2017.

В даному випадку суд вважає за необхідне зауважити, що сторонами не заперечується факт «поглинання» земельною ділянкою ОСОБА_2 земельної ділянки, якою користується ОСОБА_1

Позивач вважає, що оскільки станом на дату прийняття оскаржуваного рішення Київської міської ради від 26.12.2014, він, на підставі договору № ДНН-2013-12/53 «Про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування», здійснював власну господарську діяльність, то Київська міська рада не мала права на виділення земельної ділянки, яка вже перебувала в користуванні, внаслідок чого рішення № 766/766 від 26.12.2014, на думку ОСОБА_1, є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Механізм оформлення права користування земельними ділянками в місті Києві регламентовано Земельним кодексом України та рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві».

Так, відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Частиною 2 ст. 123 Земельного кодексу України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтований розмір земельної ділянки та її цільве призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

Статтею 186 1 Земельного кодексу України визначено, що Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до органу містобудування та архітектури.

Розробник подає на погодження до відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів виконавчої влади, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи виконавчої влади, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (копії такого проекту) безоплатно надати свої висновки про його погодження або відмову в такому погодженні.

Аналогічні за своїм змістом норми містить Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, згідно ст. 2 якого передача земельних ділянок в оренду або надання їх у постійне користування здійснюється відповідно до рішення Київської міської ради, яке приймається на підставі відповідної документації із землеустрою.

Передача земельних ділянок в оренду або надання їх у постійне користування на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки здійснюється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або передачі (надання) земельної ділянки із зміною її цільового призначення.

Частиною 1 ст. 5 Тимчасового порядоку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві визначено, що зацікавлена особа, яка має намір одержати земельну ділянку в користування або у власність, звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань (крім громадян, які подають клопотання про передачу земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва або про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою з метою одержання земельних ділянок для зазначених цілей в оренду) із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

У відповідності до ч. 1 ст. 10 Тимчасового порядоку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дотриманням вимог законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про адміністративні послуги» погоджується в порядку та органами, встановленими статтею 186 1 Земельного кодексу України.

Належним чином завіреною копією Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, який наявний в матеріалах справи, підтверджується, що оскаржуване рішення Київради № 766/766 від 26.12.2014 прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Земельним кодексом України та Тимчасовим порядоком передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві. При цьому, зазначений Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, був погоджений в установленому порядку та містить в собі позитивні висновки, викладені в листах Головного управління містобудування та архітектури від 16.01.2013 № 518/0/01/19-13, Головного управління Держземагентства у місті Києві від 04.03.2013 № 365.

Посилання позивача на рішення Київради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів в місті Києві», як на належний доказ протиправнсоті рішення № 766/766 від 26.12.2014, судом відхиляються, адже рішення відповідача № 242/5629 від 23.06.2011 жодним чином не регулює правовий статус спірної земельної ділянки.

Посилання позивача на договір № ДНН-2013-12/53 «Про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування», судом також відхиляються, враховуючи наступне.

Як вбачається зі змісту договору № ДНН-2013-12/53, в рамках зазначеного правочину сторонами вирішено виключно питання права на експлуатацію фіксованих паркомість, а не питання оренди спірної земельної ділянки, про що чітко зазначено в п. 1.1. договору.

Посилаючись на договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, позивачем залишено поза увагою той факт, що згідно пп. 2.2.1 договору саме ОСОБА_1 несе відповідальність за наявність необхідних дозволів для ведення власної господарської діяльності, пов'язаної з облаштуванням, організацією та експлуатацією об'єкта.

Тобто, за умови звернення позивача після 30.12.2013 (дата укладення договору про надання права на експлуатацію паркомісць) до Київської міської ради з клопотанням про надання земельної ділянки в користування (оренду), маючи при цьому право на експлуатацію фіксованих паркомісць в межах спірної земельної ділянки, позивач не був позбавлений можливості укласти з відповідачем договір оренди земельної ділянки з Київською міською радою або оскаржити відповідне рішення суб'єкта владних повноважень про відмову в укладенні договору в судовому порядку.

Втім, матеріали справи підтверджують, що жодних дій для легалізації користування земельною ділянкою, в розумінні зазначених вище норм Земельного кодексу України та Тимчасового порядоку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, позивачем, на власний розсуд, вчинено не було, внаслідок чого Київська міська рада не мала законних перешкод для виділення земельної ділянки іншій особі - ОСОБА_2.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що оскільки позивачем до матеріалів справи не надано доказів того, що станом на дату прийняття рішення № 766/766 - 26.12.2014, спірна земельна ділянка згідно з даними Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) обліковувалась за ФОП ОСОБА_1, а документи, що посвідчували б право власності чи користування земельною ділянкою, як встановлено судом, позивачем у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не реєструвались, то суд приходить до висновку про необгрунтованість заявлених позовних вимог.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Кобилянський