Постанова

від 19.03.2015 по справі 823/3903/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/3903/14 Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.І.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області до ОСОБА_3 про стягнення штрафу, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 року Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення штрафу в розмірі 12 750 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, інспекцією з питань захисту прав споживачів у Черкаській області проведено планову виїзну перевірку характеристик продукції, а саме: багатофункціонального інструменту «FORTE», артикул (модель): МТ300VQ та ударної дрилі «РОСТЕХ», артикул (модель): УД65ОРР.

За результатами перевірки складено акт № 000086 від 23.04.2014 року, яким зафіксовано відсутність національного знаку відповідності на першому товарі та неналежне застосування національного знаку відповідності на другому товарі, що за даними акту перевірки призвело до порушення пунктів 7, 10 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 29 жовтня 2009 року та пунктів 17, 24 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 785 від 29 липня 2009 року.

На підставі згаданого акту перевірки позивачем прийнято постанову № 96 від 08.05.2014 року, якою позивачу на підставі пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» застосовано штраф у сумі 12 750 грн. та попереджено відповідача, що у разі невиконання постанови протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання сума штрафу стягується в судовому порядку.

Вирішуючи даний спір, колегія суддів враховує наступне.

Пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відповідальність за порушення інших вимог цього Закону визначається згідно з законом.

Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.

Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.

Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.

Досліджуючи факт вручення (не вручення) постанови № 96 від 08.05.2014 року відповідачу, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення прав ОСОБА_3 у зв'язку з неотриманням постанови позивача, оскільки станом на час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач проживала за адресою: 19511, АДРЕСА_2, а постанову було надіслано за адресою: 18003, АДРЕСА_1.

Судова колегія вважає такий висновок Черкаського окружного адміністративного суду помилковим з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що постанову № 96 від 08.05.2014 року позивачем було направлено 13.05.2014 року на адресу: 18003, АДРЕСА_1, що зазначена в свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця №406471 та була повідомлена самим суб'єктом господарювання під час проведення планової перевірки, про що стоїть відповідна позначка в самій постанові, а також підтверджується фіскальним чеком та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи, однак не вручена у зв'язку із закінченням терміну зберігання та повернута позивачу 05.12.2014 року.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що до матеріалів справи додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який 04.02.2015 року був наданий Реєстраційною службою Черкаського міського управління юстиції Черкаської області на запит Держспоживінспекції у Черкаській області №01-21/90 від 27.01.2015, державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу-підприємця щодо зміни місця проживання ФОП ОСОБА_3, яка відбулася 20.08.2014 року.

Так, частиною 2 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Частиною 2 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України надано право суду апеляційної інстанції дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Враховуючи обставини справи та з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про необхідність дослідження доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 82), 20.08.2014 року дійсно відбулася зміна місця проживання ОСОБА_3, тобто станом на момент направлення постанови № 96 від 08.05.2014 року відповідач проживала за адресою: 18003, АДРЕСА_1 на яку і було направлено рекомендованим листом з повідомленням (що не заперечується відповідачем) постанову.

Крім того, затверджена форма постанови передбачає два альтернативні способи інформування суб'єкта господарювання про накладення штрафних санкцій, а саме:

- безпосереднє вручення такої постанови під особистий підпис суб'єкта господарювання;

- надіслання постанови листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу (за місцем проживання суб'єкта господарювання) станом на час проведення перевірки.

Власне ж надіслання передбачає направлення адресатові (суб'єкту господарювання) листа з повідомленням про вручення. Тобто для факту надіслання достатньою є передача Інспекцією відповідного виду поштової кореспонденції на пошту, тоді як подальше вручення (отримання) адресатом (суб'єктом господарювання) такого листа є окремою дією.

Отже, постанова про накладення штрафних санкцій вважається надісланим (врученим) суб'єкту господарювання, якщо, зокрема, її передано під особистий підпис суб'єкта господарювання або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, місце проживання ФОП ОСОБА_3 відповідно до офіційних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на час проведення перевірки та надіслання постанови №96 від 08.05.2014 про накладення штрафних санкцій було саме: 18005, АДРЕСА_1, проте, з незалежних від Інспекції причин за адресою, повідомленою суб'єктом господарювання та зазначеною у Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця №406471 ФОП ОСОБА_3 проігнорувала та не отримала поштову кореспонденцію, що саме і містила постанову від Інспекції.

Слід також наголосити і на тому, що в Акті перевірки характеристик продукції від 23 квітня 2014 року №000086 зазначалася саме вищевказана адреса суб'єкта господарювання, але ознайомившись з Актом та особисто підписавши його ФОП ОСОБА_3 не внесла жодних змін чи зауважень до нього, фактично погодившись з усіма відомостями, що були до нього внесені, зокрема, і з місцем проживання.

З огляду на викладене вище, судова колегія дійшла висновку, що позивачем вчинено всіх необхідних та залежних від нього заходів з метою вручення постанови № 96 від 08.05.2014 року відповідачу, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Підсумовуючи наведені положення діючого законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржувана Постанова ухвалена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року - скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, стягнувши з ОСОБА_3 суму штрафних санкцій за Постановою № 96 від 08.05.2014 року в розмірі 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень на користь Державного бюджету України (р/р 31114106700002, МФО 854018, ГУДКСУ у Черкаській області, УК у м. Черкасах/Черкаси, код ЄДРПОУ 38031150, код платежу 21081100).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.