Постанова

від 19.03.2015 по справі 908/4019/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2015 р. Справа № 908/4019/14

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Фоміної В.О.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився ;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп Ю», м. Донецьк

на рішення господарського суду Запорізької області від 01.12.2014р.

у справі № 908/4019/14

за позовом: Товариства з додаткової відповідальністю «М'ясокомбінат «ЯТРАНЬ», м. Кіровоград

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп Ю», м. Донецьк

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.12.2014 р. у справі №908/4019/14 (суддя Корсун В.Л.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Груп Ю" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "М'ясокомбінат "Ятрань" 755832,78 грн. основного боргу та 28116,66 грн. судового збору; в частині стягнення 650000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України; в іншій частині позову відмовлено. Рішення місцевого господарського суду з посиланням на ст.ст.175, 193 ГК України, 525,526, 712 ЦК України мотивоване тим, що матеріалами справи доведено належними доказами факт поставки товару ТОВ «Бізнес Груп Ю» на підставі договору поставки від 26.09.2011р.,що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними, та наявність заборгованості за отриманий товар.

В частині припинення провадження рішення місцевого господарського суду з посиланням на статтю 80ГПК України мотивоване тим, що в процесі розгляду справи відповідачем сплачено частину боргу у розмірі 650000грн., що свідчить про відсутність предмету спору у цій частині позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп Ю» з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 01.12.2014 р . у справі №908/4019/14 в частині стягнення з відповідача 755832 грн. заборгованості за поставлений за договором товар та 28116,66 грн. судового збору, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні заборгованості.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що судом не встановлено чи наявні в матеріалах справи первинні документи, передбачені статтею 664 ЦК України та Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, а саме: довіреності на отримання товару. Відповідач зазначає, що довіреності на отримання товару він не видавав та ніяких осіб на отримання товару не уповноважував.

У відзиві на апеляційну скаргу від 17.02.2015р. ТДВ «М'ясокомбінат «ЯТРАНЬ» заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить рішення місцевого господарського суду від 01.12.2014р. залишити без змін як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому зазначає, що після прийняття оскаржуваного рішення відповідачем частково сплачено заборгованість за договором поставки від 26.09.2011р. №284 у розмірі 30000грн. Крім того, вказує на те, що 22.12.2014р. між сторонами спору укладена угода до договору поставки від 26.09.2011р., якою підтверджено факт наявності заборгованості за отриманий товар у розмірі 725832,78грн. та узгоджено строки та період розстрочення сплати заборгованості. На виконання умов вказаної угоди відповідачем 29.12.2014р. сплачено 181500грн. та 19.01.2015р. - 181500грн., що підтверджується платіжними дорученнями №650 та, відповідно, №191.

У зв'язку з хворобою судді Гетьмана Р.А. автоматизованою системою розподілу апеляційних скарг (справ) між суддями, для розгляду справи №908/4019/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Фоміної В.О.

Сторони у справі належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, проте не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

26.09.2011р. між Товариством з додатковою відповідальністю «М'ясокомбінат «ЯТРАНЬ» (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп Ю» (покупцем) укладений договір поставки №284, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язався систематично, по замовленню Покупця, постачати і передавати покупцю продовольчі товари (надалі товари), а покупець зобов'язався прийняти та своєчасно сплатити вартість товару у кількості, по найменуваннях та цінах, зазначених у накладних, що виписують на кожну партію товару (а.с.10-12).

У пунктах 1.2, 1.3 цього договору зазначено, що предметом поставки є товар, визначений у Специфікації або в прайс-листах, або накладних, які з моменту їх узгодження є невід'ємною частиною договору.

Згідно із пунктами 2.1, 2.2 даного договору ціна товару погоджується сторонами у специфікації або у накладних в національній валюті України - гривні. Ціна конкретної партії товару визначається виходячи із специфікації, замовлення покупця, накладних на товар, поставлений постачальником за цим договором.

Відповідно до пунктів 2.6, 2.7 даного договору оплата кожної партії товару здійснюється з відстрочкою платежу у 20 днів. У разі надання покупцю відстрочки платежу, він зобовязаний перерахувати на розрахунковий рахунок продавця вартість поставленої йому партії товару протягом 20 календарних днів з моменту поставки товару.

Пунктом 2.8 цього договору встановлено, що покупець перераховує на розрахунковий рахунок постачальника вартість поставленої партії товарів на підставі товарно-транспортної накладної.

У пункті 3.11 даного договору зазначено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Пунктом 5.4 цього договору встановлено, що покупець посвідчує приймання товару печаткою. Повноваження представників покупця на здійснення та оформлення здачі-прийняття товару в пункті поставки можуть підтверджуватись відповідною довіреністю, яка оформлена на фірмовому бланку покупця.

Договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2011р. і вважається автоматично пролонгованим на такий же термін, якщо за місяць до закінчення вказаного терміну від однієї із сторін не надійшла письмова пропозиція про припинення дії договору. Така пролонгація не обмежена за терміном може здійснюватись щорічно (п. 8.1 договору).

Згідно із п. 10.4 зазначеного договору, сторони негайно інформують одна одну про зміни адреси та реквізитів. Інформування здійснюється сторонами у вигляді надіслання іншій стороні листа (рекомендованого з повідомленням) протягом 2-х календарних днів з моменту зміни адреси та реквізитів.

На виконання умов договору поставки від 26.03.2011р. №284 позивачем поставлено відповідачеві у період з 16.07.2014р. по 08.08.2014р. товар на загальну суму 1405832,78грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними, які наявні в матеріалах справи (т.1,а.с.13-33, 86-101).

Відповідач оплату за одержаний товар не здійснив, що стало підставою звернення Товариства з додатковою відповідальністю «М'ясокомбінат «ЯТРАНЬ» з даним позовом до господарського суду.

05.11.2014р. позивачем подані до місцевого господарського суду додаткові пояснення, у яких він просив припинити провадження у справі в частині стягнення 450000грн. у зв'язку з частковою сплатою боргу відповідачем (а.с.69,70).

У додаткових поясненнях до позовної заяви від 01.12.2014р. Товариство з додатковою відповідальністю «М'ясокомбінат «ЯТРАНЬ» зазначає про часткову оплату поставленого товару у сумі 200000грн. та просить в цій частині позовних вимог припинити провадження у справі на підставі статті 80ГПК України та стягнути заборгованість в сумі 755832,78грн. (а.с.130,131).

З матеріалів справи вбачається, що в процесі розгляду справи місцевим господарським судом, позивачем оплачено відповідачу за поставлений товару 650000грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 17.10.2014р. №9873 на суму 450000грн. та від 19.11.2014р. №66 на суму 200000грн. (а.с.137,138).

01.12.2014р. місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище (а.с.148-150).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості, яка утворилась у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань, які виникли на підставі договору поставки від 26.09.2011р. №284.

Спірні правовідносини сторін виникли у зв'язку з простроченням оплати товару і регулюються нормами ЦК України з урахуванням особливостей, встановлених ГК України.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами частини 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у замовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 статті 267 ГК України встановлено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Товариством з додатковою відповідальністю «М'ясокомбінат «ЯТРАНЬ» належним чином виконало прийняті на себе зобов'язання, визначені договором поставки від 26.09.2011р. №284, та поставило товар на загальну суму 1405832,78грн., що підтверджується матеріалами справи, в тому числі видатковими накладними та актами звіряння взаєморозрахунків, складеними станом на 31.08.2014р. та 26.09.2014р. (а.с.13-34).

Згідно із частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пунктів 2.6, 2.7 договору поставки 26.09.2011р. №284 оплата кожної партії товару здійснюється з відстрочкою платежу у 20 днів. У разі надання покупцю відстрочки платежу, він зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок продавця вартість поставленої йому партії товару протягом 20 календарних днів з моменту поставки товару.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп Ю» оплату за одержаний товар за період з 16.07.2014р. по 31.08.2014р. не здійснило в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 1405832,78грн. (а.с.13-34).

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем сплачена сума боргу у розмірі 650000грн., про що свідчать платіжні доручення від 17.10.2014р. №9873 та від 19.11.2014р. №66 (т.1,а.с.137,138).

Відповідно до вимог пункту 1-1 частини 1 статті 80ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

За приписами пункту 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору (п.1-1 ч.1 ст.80ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмету спору (наприклад, сплати суми боргу, знищення спірного майна тощо), якщо у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існувати в процесі розгляду справи.

За таких обставин, суд першої інстанції при прийнятті рішення правомірно застосував приписи пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України та припинив провадження у справі в частині стягнення основного боргу у суму 650000грн.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги Товариства з додаткової відповідальністю «М'ясокомбінат «ЯТРАНЬ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп Ю» про стягнення суми боргу у розмірі 755832,78 грн. є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Посилання відповідача на те, що він нікого не уповноважував на отримання товару та ним не видавались довіреності, не підтверджують факту неотримання товару згідно договору поставки від 26.09.2011р. №284, оскільки: по-перше, за умовами п.5.4 цього договору приймання товару посвідчується печаткою, та відповідно до вимог статті 627 сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу; по-друге, факт прийняття продукції підтверджений видатковими накладними, посвідченими печаткою відповідача; по-третє, факт наявності заборгованості підтверджується актами звіряння розрахунків, складеними станом на 31.08.2014р. та 26.09.2014р. та угодою від 22.12.2014р. до договору поставки від 26.09.2011р. №284, укладеною між позивачем та відповідачем, у п.1 якої зазначено, що сторони констатують, що на дату укладення цієї угоди покупець (відповідач у справі) має заборгованість перед постачальником (позивачем у справі) за отриманий товар згідно договору поставки №286 від 26.09.2011р. у розмірі 725832,78грн.; по-четверте, після прийняття оскаржуваного рішення 01.12.2014р. ТОВ «Бізнес Груп Ю» сплачено ТДВ «М'ясокомбінат «ЯТРАНЬ» 30000грн., про що свідчить платіжне доручення №80, у якому в графі: «призначення платежу» зазначено: «оплата за продукти харчування згідно договору №284 від 26.09.2011р.», що в сукупності свідчить про отримання ТДВ «М'ясокомбінат «ЯТРАНЬ» товару за вказаним договором.

Доводи апелянта про те, що його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи також не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки в матеріалах справи міститься реєстр відправлень рекомендованої кореспонденції, згідно з яким господарським судом Запорізької області 15.10.2014р. було надіслано на адресу відповідача поштову кореспонденцію (а.с.121,122). Також на веб-порталі «Судова влада України» у розділі «Новини і події» на сторінці Запорізького господарського суду на виконання приписів п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. №01-06/2052/14, 05.11.2014р. розміщено оголошення про дату, час та місце слухання справи 908/3363/14 (а.с.123), що свідчить про належне повідомлення сторін.

Будь-яких інших доводів, з якими б апелянт пов'язував необґрунтованість рішення місцевого господарського суду, в апеляційній скарзі не наведено.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У статті 43 ГПК України зазначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Запорізької області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 01.12.2014р. у справі № 908/4019/14 - без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - ТОВ «Бізнес Груп Ю».

Керуючись ст. ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст. 105 ГПК України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп Ю» залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Запорізької області від 01.12.2014р. у справі №908/4019/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 24.03.2015р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Фоміна В.О.