Рішення

від 19.03.2015 по справі 910/23375/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2015Справа №910/23375/14

За первісним позовом Першого заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Затон»

про внесення змін до договору

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Затон»

до Київської міської ради

треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (за зустрічним позовом)

1) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

2) Головне управління Держземагентства у м. Києві

про внесення змін до договору

Головуючий суддя: Бондарчук В.В.

Судді: Нечай О.В.

Смирнова Ю.М.

Представники:

від прокуратури: Чистякова Н.О.

від позивача (за первісним позовом): Лисенко Л.В.

від відповідача (за первісним позовом): Лазоренко Ю.О.;

від третьої особи-1 (за зустрічним позовом): Горбань Н.Г.

від третьої особи-2 (за зустрічним позовом): не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі -позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Затон» (далі -відповідач) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки за № 90-5-00050 від 20.07.1999 р., укладеного між Київською міською державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Затон» і п. 2.1 договору на право тимчасового дострокового користування землею на умовах оренди від 20.07.1999 р. викласти в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації визначених законодавством».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сплата відповідачем нижчої орендної плати, ніж передбачено законодавством порушує права та інтереси Київської міської ради, як розпорядника земельними ділянками, що належать територіальній громаді міста Києва та держави в цілому у зв'язку із ненадходженням до місцевого та державного бюджетів встановленого законодавством мінімального розміру орендної плати за землю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.11.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

20.11.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Княжий Затон» звернулося до господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Київської міської ради про внесення змін до Договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 20.07.1999 року № 90-5-00050, із змінами, внесеними додатковою угодою до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 13.01.2003 року № 90-5-00086, виклавши п. 1.1. договору в наступній редакції: «Об'єктом оренди відповідно до цього Договору є Земельні ділянки з наступними характеристиками:

- Місце розташування - Дніпровська набережна, 18 у Дарницькому районі міста Києва;

- Площа - 1 401 (одна тисяча чотириста один) кв.м. (кадастровий номер № 8000000000:90:009:0014); 1 478 (одна тисяча чотириста сімдесят вісім) кв.м. (кадастровий номер № 8000000000:90:0009:0042); 50 623 (п'ятдесят тисяч шістсот двадцять три) кв.м. (кадастровий номер № 8000000000:90:0009:0004); - Цільове призначення - для будівництва та експлуатації тимчасового оптово-роздрібного ринку;

- Кадастрові номери - 8000000000:90:009:0014, 8000000000:90:0009:0042, 8000000000:90:0009:0004;

- Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить - 72 125 943,54 грн. (сімдесят два мільйони сто двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок три гривні 54 коп.) - земельна ділянка із кадастровим номером № 8000000000:90:009:0014 загальною площею 1401 кв. м. - 575 297,46 грн. (витяг з технічної документації № Ю-33191/2011, вих. № 375 від 21.07.2011 року); земельна ділянка із кадастровим номером № 8000000000:90:009:0042 загальною площею 1478 кв. м. - 659 691,56 грн. (витяг з технічної документації № Ю-33190/2011, вих. № 374 від 21.07.2011 року); земельна ділянка із кадастровим номером № 8000000000:90:009:0004 загальною площею 50623 кв. м. - 70 890 954,52 грн. (витяг з технічної документації № Ю-33192/2011, вих. № 376 від 21.07.2011 року)».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2014 р. прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Затон» до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/23375/14.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

18.12.2014 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача (за первісним позовом) подав клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держземагентства у м. Києві, обґрунтовуючи тим, що на зазначений орган покладені обов'язки щодо ведення Державного земельного кадастру, внесення відомостей про орендовані земельні ділянки до Державного земельного кадастру, присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, погодження технічної документації із землеустрою.

Також, представник відповідача (за первісним позовом) подав клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у Департамента земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) технічну документацію із землеустрою по внесенню змін до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 20.07.1999 р. № 90-5-00050, із змінами, внесеними додатковою угодою до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 13.01.2003 р. № 90-5-00086.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2014 р. залучено до участі у справі Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (за зустрічним позовом), зобов'язано останнього надати письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог за первісним та зустрічним позовами, зокрема, докази на підтвердження викладених обставин.

Також, витребувано у Департамента земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32-А, ідентифікаційний код - 26199097) у строк до 12.01.2015 р. відомості щодо звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Затон» з клопотанням про організацію робіт по внесенню змін до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 20.07.1999 р. № 90-5-00050 та додаткової угоди до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 13.01.2003 р. № 90-5-0086 згідно рішення Київської міської ради від 27.11.2008 р. № 688/688.

Крім того, суд продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відклав та призначив судове засідання на 19.01.2015 р. за участю представників сторін.

19.01.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача (за первісним позовом) подав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держземагентства у м. Києві, обґрунтовуючи тим, що відповідно до відомостей публічної кадастрової карти, в Державному земельному кадастрі існує накладення земельних ділянок, які перебувають в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Затон» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія», земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:90:009:0040 (перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія») повністю накладається на земельну ділянку із кадастровим номером - 8000000000:90:009:0014 (перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Затон»), таким чином враховуючи те, що повноваження щодо ведення земельного кадастру наявні лише у Держземагентства України, а рішення суду щодо зустрічного позову у даній справі може спричинити необхідність у внесенні змін до Державного земельного кадастру, просить суд залучити до участі у справі Головне управління Держземагентства у м. Києві, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2015 р. суд залучив до участі у справі Головне управління Держземагентства у м. Києві третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (за зустрічним позовом) та призначив колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 19.01.2015 р. визначено склад суду для розгляду справи № 910/23375/14 - Бондарчук В.В. (головуючий суддя), судді: Нечай О.В., Смирнова Ю.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2015 р. справу № 910/23375/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі - Бондарчук В.В. (головуючий суддя), суддя Нечай О.В. та суддя Смирнова Ю.М., розгляд справи призначено на 19.02.2015 р. за участю представників сторін.

Ухвалою суду господарського суду міста Києва від 19.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 19.03.2015 р. та витребувано у Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у строк до 15.03.2015 р. розроблену щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Затон» технічну документацію із землеустрою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20.07.1999 р. № 90-5-00050 та витребувано у Головного управління Держземагентства у м. Києві у строк до 15.03.2015 р. інформацію про осіб, за якими зареєстровані земельні ділянки із наступними кадастровими номерами: - 8000000000:90:009:0042; - 8000000000:90:009:0014; - 8000000000:90:009:0004.

У даному судовому засіданні представники прокуратури, позивача (за первісним позовом), третьої особи-1 підтримали заявлені позовні вимоги за первісним позовом.

Представник відповідача (за первісним позовом) визнав вимоги первісного позову та підтримав зустрічний позов.

При цьому, представники позивача (за первісним позовом) та третьої особи-1 заперечили проти задоволення зустрічного позову.

Представник прокуратури у вирішенні зустрічного позову поклався на розсуд суду.

Представник третьої особи-2 у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про час та дату проведення судового засідання належним чином.

Приймаючи до уваги, що представник третьої особи-2 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 19.03.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №788 від 14.04.1998 р. затверджено проект відведення земельної ділянки ТОВ «Княжий Затон» для будівництва та експлуатації тимчасового оптово-роздрібного ринку в 11 мікрорайоні житлового масиву Позняки у Харківському районі. Надано ТОВ «Княжий Затон» за умови виконання пункту 3 цього розпорядження у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років земельну ділянку площею 9,26 га, для будівництва та експлуатації тимчасового оптово-роздрібного ринку в 11 мікрорайоні житлового масиву Позняки у Харківському районі за рахунок земель міської забудови.

20.07.1999 р. між Київською міською радою (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Затон» (далі - орендар) укладено договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди, умовами якого передбачено, що орендодавець на підставі розпорядження КМДА від 14.04.1998 р. № 788 надає, а орендар приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 9,2608 га, в тому числі під громадською забудовою 9,2608 га.

Відповідно до п. 1.2. договору, земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років для будівництва та експлуатації тимчасового оптово-роздрібного ринку в 11 мікрорайоні житлового масиву «Позняки» у Харківському районі.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати у розмірі одного відсотку від грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, у рік.

Договір зареєстровано у книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею 20.07.1999 р. за № 90-5-00050.

13.01.2003 р. між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Затон» укладено додаткову угоду до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 20.07.1999 р., якою на підставі п. 10 рішення Київради від 26.09.2002 №19/179 внесено зміни до договору оренди шляхом заміни цифр « 9,2608» на цифри « 5,7227» згідно з планом земельних ділянок, що додається.

Рішенням Київської міської ради від 27.11.2008 р. №688/688 «Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Марія» для експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу на Дніпровській набережній, 16 у Дарницькому районі м. Києва» передано ТОВ фірмі «Марія», за умови виконання пункту 3 цього рішення, в короткострокову оренду на 1 рік земельну ділянку площею 0,37 га для експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу на Дніпровській набережній, 16 у Дарницькому районі м. Києва у зв'язку з переходом права власності на нежитлову будівлю (свідоцтво про право власності від 29.10.2003, договір купівлі-продажу від 20.09.2001) за рахунок частини земель, відведених відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14.04.98 N 788 «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Княжий Затон» земельної ділянки для будівництва та експлуатації тимчасового оптово-роздрібного ринку в 11 мікрорайоні житлового масиву Позняки у Харківському районі м. Києва», із змінами, внесеними пунктом 10 рішення Київської міської ради від 26.09.2002 N 19/179 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», та право користування якими посвідчено договором на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 20.07.99 N 90-5-00050 та додатковою угодою до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 13.01.2003 N 90-5-00086.

Пунктом 4 вказаного рішення доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Княжий Затон» звернутись в установленому порядку з клопотанням до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) щодо організації робіт по внесенню змін до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 20.07.99 N 90-5-00050 та додаткової угоди до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 13.01.2003 N 90-5-00086.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач (за первісним позовом) звернувся до Головного управління земельних ресурсів із клопотанням №30/26 від 24.12.2008 р. про організацію роботи про внесення змін до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 20.07.99 N 90-5-00050 та додаткової угоди від 13.01.2003 N 90-5-00086.

Рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 р. № 89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до даного рішення, встановивши річну орендну плату у розмірі 3 (трьох) % від нормативно грошової оцінки земельних ділянок (справа № А-19747).

Згідно п. 2 рішення, орендарям земельних ділянок, зазначеним у додатку до цього рішення, необхідно забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до п. 3 рішення, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) доручено проінформувати про прийняття даного рішення: орендарів земельних ділянок, зазначених у додатку до даного рішення, органи державної податкової служби.

Згідно п. 4 рішення, органам державної податкової служби контролювати дотримання орендарями земельних ділянок, зазначених у додатку до даного рішення, вимог даного рішення при подачі суб'єктами господарювання податкових декларацій і обчисленні ними сум орендної плати та при нарахуванні фізичним особам суми орендної плати, а при адмініструванні орендної плати за ці земельні ділянки застосовувати розмір орендної плати, встановлений пунктом 1 даного рішення, з моменту офіційного оприлюднення даного рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що листом № 05704-15194 від 16.07.2013 р. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради повідомив ТОВ «Княжий Затон», що після здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі слід звернутися до Департаменту земельних ресурсів із заявою щодо підготовки проекту договору про внесення змін до договору оренди та розрахунку розміру орендної плати, додавши до неї витяг з Державного земельного кадастру.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що станом на даний час розмір річної суми орендної плати не приведений у відповідність до вимог ст. 288 Податкового кодексу України, що призводить до порушення економічних інтересів держави, а тому прокурор просить суд внести зміни до договору оренди земельної ділянки за № 90-5-00050 від 20.07.1999 р., укладеного між Київською міською державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Затон», зокрема, п. 2.1 договору на право тимчасового дострокового користування землею на умовах оренди від 20.07.1999 р. викласти в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації визначених законодавством».

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ «Княжий Затон» посилається на невідповідність між реальною площею орендованих земельних ділянок та площею, яка вказана в діючому договорі оренди.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, а вимоги за зустрічним позовом підлягають відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 9 Земельного кодексу України визначено, що до розмежування повноважень Київської міської ради віднесено, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм випливає, що підставою для користування земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, є відповідне рішення місцевої ради та договір оренди, укладений на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Орендою землі у відповідності до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є, зокрема орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм

платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За приписами статті 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі», зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, положеннями якого передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

За приписами статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 р. № 89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок та встановлено річну орендну плату у розмірі 3 (трьох) % від нормативно грошової оцінки земельних ділянок.

Так, п. 2.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011 р. зазначено, що вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Згідно п. 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011 р., у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Оскільки відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею Господарського кодексу України. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, положення норм чинного законодавства України та приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Першого заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки за № 90-5-00050 від 20.07.1999 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо необґрунтованості позовних вимог за зустрічним позовом, суд відзначає наступне.

Як вбачається із прохальної частини зустрічної позовної заяви, позивач за зустрічним позовом просить внести зміни до п. 1.1. договору, зокрема вказавши нормативну грошову оцінку земельних ділянок у розмірі 72 125 943,54 грн.

Проте, як вбачається зі змісту позовної заяви та прохальної частини позовної заяви, позивач за зустрічним позовом визначав нормативну грошову оцінку земельних ділянок в розмірі 72 125 943,54 грн. виходячи із витягів з технічної документації від 21.07.2011 р., жодних інших замовлених висновків про нормативну грошову оцінку орендованих ТОВ «Княжий Затон» земельних ділянок до суду не надано.

Таким чином, суд позбавлений можливості об'єктивно встановити нормативну грошову оцінку земельних ділянок станом на час звернення до суду з позовом та дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог за зустрічним позовом.

Також суд відзначає, що позивач (за зустрічним позовом) був проінформований листом №05704-15194 від 16.07.2013 р. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про необхідність замовлення та подання нормативної грошової оцінки земельних ділянок, однак в свою чергу, ТОВ «Княжий Затон» вимог не виконало.

Відносно розподілу судових витрат, суд відзначає наступне.

Згідно пункту 4.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход Державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

За таких обставин, витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, за первісним та зустрічним позовами покладаються на відповідача (за первісним позовом).

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Першого заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради - задовольнити.

2. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки за № 90-5-00050 від 20.07.1999 р., укладеного між Київською міською державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Затон» та пункт 2.1 договору на право тимчасового дострокового користування землею на умовах оренди від 20.07.1999 р. викласти в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації визначених законодавством».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Затон» (01001, м. Київ, Володимирський узвіз, буд. 4-В, ідентифікаційний код - 24093093) до Державного бюджету України 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - судового збору.

4. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Затон» - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 24.03.2015 р.

Головуючий суддя Бондарчук В.В.

Судді Нечай О.В.

Смирнова Ю.М.