Постанова

від 29.07.2015 по справі 910/23375/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року Справа № 910/23375/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г. суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Княжий Затон" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 у справі№910/23375/14 Господарського суду міста Києва за позовомпершого заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради доТовариство з обмеженою відповідальністю "Княжий Затон" провнесення змін до договору та за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Княжий Затон" доКиївської міської ради треті особи: 1. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 2. Головне управління Держземагентства у місті Києві провнесення змін до договору за участю

- позивача Новак Є.Л. (довіреність від 15.05.2015) - третьої особи-2 за зустрічним позовом: Шевчук О.П. (довіреність від 02.02.2015) - прокурора:Попенко О.С. (посвідчення № 029012 від 17.09.2014),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) з даним позовом, перший заступник прокурора Дарницького району міста Києва просив внести зміни до Договору оренди земельної ділянки №90-5-00050 від 20.07.1999, укладеного між Київською міською адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Княжий Затон" (далі - відповідач) та п.2.1. вказаного Договору викласти в наступній редакції: "Річна орендна плата за Земельну ділянку встановлюється в розмірі 3% (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації визначених законодавством".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку зі збільшенням законодавчо визначеного мінімального розміру орендної плати за землі державної та комунальної форми власності, в договір оренди з відповідачем слід внести зміни щодо підвищення розміру такої орендної плати.

Відповідач звернувся у суд із зустрічною позовною заявою, в якій просив внести зміни до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 20.07.1999 № 90-5-00050, із змінами, внесеними додатковою угодою до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 13.01.2003 №90-5-00086, виклавши п.1.1. договору в наступній редакції: "Об'єктом оренди відповідно до цього Договору є Земельні ділянки з наступними характеристиками:

- Місце розташування - Дніпровська набережна, 18 у Дарницькому районі міста Києва;

- Площа - 1 401 (одна тисяча чотириста один) кв.м. (кадастровий номер №8000000000:90:009:0014); 1 478 (одна тисяча чотириста сімдесят вісім) кв.м. (кадастровий номер № 8000000000:90:0009:0042); 50 623 (п'ятдесят тисяч шістсот двадцять три) кв.м. (кадастровий номер № 8000000000:90:0009:0004); - Цільове призначення - для будівництва та експлуатації тимчасового оптово-роздрібного ринку;

- Кадастрові номери - 8000000000:90:009:0014, 8000000000:90:0009:0042, 8000000000:90:0009:0004;

- Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить - 72 125 943,54 грн. (сімдесят два мільйони сто двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок три гривні 54 коп.) - земельна ділянка із кадастровим номером №8000000000:90:009:0014 загальною площею 1401 кв. м. - 575 297,46 грн. (витяг з технічної документації №Ю-33191/2011, вих. №375 від 21.07.2011 року); земельна ділянка із кадастровим номером №8000000000:90:009:0042 загальною площею 1478 кв. м. - 659 691,56 грн. (витяг з технічної документації №Ю-33190/2011, вих. №374 від 21.07.2011 року); земельна ділянка із кадастровим номером №8000000000:90:009:0004 загальною площею 50623 кв. м. - 70 890 954,52 грн. (витяг з технічної документації №Ю-33192/2011, вих. №376 від 21.07.2011 року)".

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що без внесення вищевказаних змін у редакції відповідача до договору оренди неможливо вирішити первісний спір, оскільки наявна невідповідність між реальною площею орендованих земельних ділянок та площею, що вказана в договорі оренди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондарчук В.В., судді Нечай О.В., Смирнова Ю.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Хрипунк О.О., судді Станік С.Р., Власов Ю.Л.), первісний позов задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказані вище судові рішення і прийняти нове, яким провадження у справі щодо первісного позову припинити, а зустрічний позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Головне управління Держземагентства у місті Києві - третя особа-2 без самостійних вимог, надіслала на адресу суду пояснення по справі, у якому вказуючи на неможливість задоволення зустрічного позову, просить оскаржені рішення залишити без змін.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.07.1999 на підставі розпорядження КМДА від 14.04.1998 №788 між позивачем та відповідачем укладено договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди, умовами якого передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 9,2608 га, в тому числі під громадською забудовою 9,2608 га.

Відповідно до п.1.2 договору, земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років для будівництва та експлуатації тимчасового оптово-роздрібного ринку в 11 мікрорайоні житлового масиву "Позняки" у Харківському районі.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати у розмірі одного відсотку від грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, у рік.

Договір зареєстровано у книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею 20.07.1999 за №90-5-00050.

13.01.2003 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 20.07.1999, якою на підставі п.10 рішення Київради від 26.09.2002 №19/179 внесено зміни до договору оренди шляхом заміни цифр "9,2608" на цифри "5,7227" згідно з планом земельних ділянок, що додається.

Рішенням позивача від 27.11.2008 №688/688 "Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Марія" для експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу на Дніпровській набережній, 16 у Дарницькому районі м. Києва" передано ТОВ фірмі "Марія", за умови виконання пункту 3 цього рішення, в короткострокову оренду на 1 рік земельну ділянку площею 0,37 га для експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу на Дніпровській набережній, 16 у Дарницькому районі м. Києва у зв'язку з переходом права власності на нежитлову будівлю (свідоцтво про право власності від 29.10.2003, договір купівлі-продажу від 20.09.2001) за рахунок частини земель, відведених відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14.04.98 №788 "Про надання товариству з обмеженою відповідальністю "Княжий Затон" земельної ділянки для будівництва та експлуатації тимчасового оптово-роздрібного ринку в 11 мікрорайоні житлового масиву Позняки у Харківському районі м. Києва", із змінами, внесеними пунктом 10 рішення позивача від 26.09.2002 № 19/179 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", та право користування якими посвідчено договором на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 20.07.99 №90-5-00050 та додатковою угодою до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 13.01.2003 №90-5-00086.

Пунктом 4 вказаного рішення доручено відповідачу звернутись в установленому порядку з клопотанням до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) щодо організації робіт по внесенню змін до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 20.07.99 №90-5-00050 та додаткової угоди до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 13.01.2003 №90-5-00086.

Відповідач звернувся до Головного управління земельних ресурсів із клопотанням №30/26 від 24.12.2008 про організацію роботи про внесення змін до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 20.07.99 № 90-5-00050 та додаткової угоди від 13.01.2003 № 90-5-00086.

Рішенням позивача від 28.02.2013 №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України" внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до даного рішення, встановивши річну орендну плату у розмірі 3 (трьох) % від нормативно грошової оцінки земельних ділянок.

Згідно з п.2 рішення, орендарям земельних ділянок необхідно забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до п.3 рішення, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) доручено проінформувати про прийняття даного рішення: орендарів земельних ділянок, зазначених у додатку до даного рішення, органи державної податкової служби.

Згідно з п.4 рішення, органам державної податкової служби контролювати дотримання орендарями земельних ділянок, зазначених у додатку до даного рішення, вимог даного рішення при подачі суб'єктами господарювання податкових декларацій і обчисленні ними сум орендної плати та при нарахуванні фізичним особам суми орендної плати, а при адмініструванні орендної плати за ці земельні ділянки застосовувати розмір орендної плати, встановлений пунктом 1 даного рішення, з моменту офіційного оприлюднення даного рішення.

Листом №05704-15194 від 16.07.2013 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради повідомив відповідача, що після здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі слід звернутися до Департаменту земельних ресурсів із заявою щодо підготовки проекту договору про внесення змін до договору оренди та розрахунку розміру орендної плати, додавши до неї витяг з Державного земельного кадастру.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного мотивував тим, що ціна за договором оренд землі державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому її розмір повинен відповідати законодавчо встановленому. Зустрічний позов не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не здійснив відповідних необхідних дій щодо підготовки до внесення змін, про які йдеться у зустрічному позові.

Підстави для скасування судових рішень відсутні виходячи із наступного.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 №309-VI були внесені зміни до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст.288 якого встановлює, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно з ч.1 та абз.1 ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Судами встановлено, що умовами п.2.1. вказаного вище договору оренди плата за землю встановлена в розмірі одного відсотка від грошової оцінки земельної ділянки, також встановлено, що позивачем було прийнято рішення від 28.02.2013 №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України".

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Враховуючи те, що розмір плати за землі державної та комунальної власності встановлено законодавчо, а зміст правочину відповідно до положень статті 203 Цивільного кодексу України не може суперечити актам законодавства, суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів про те, що виникли підстави для перегляду розміру орендної плати за землю, тому позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, про необхідність припинення провадження у справі щодо первісного позову у зв'язку з тим, що відсутній предмет спору, а відповідач не висловлювався проти запропонованих позивачем змін, не свідчать про необхідність скасування оскаржених рішень.

Так, положення п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України застосовуються в разі, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі. Крім того, визнання відповідачем вимог позивача не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору.

Отже, підстав для припинення провадження у справі у частині первісного позову, немає.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, щодо необхідності задоволення зустрічного позову також не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Так, відповідно до статті 79 1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності шляхом, зокрема, поділу раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно частини першої статті 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79 1 Земельного кодексу України, при їх формуванні.

Приписами частини третьої статті 24 цього Закону визначено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою, зокрема, користувача земельної ділянки комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ним особи.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються, зокрема, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, та інші документи, при цьому заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Із наданих позивачем за зустрічним позовом судам попередніх інстанцій документів, доданих на підтвердження своїх позовних вимог, не вбачається, що позивач за зустрічним позовом вчинив усі необхідні дії для реєстрації земельної ділянки, яка має залишитись у його користуванні на правах оренди, а оскільки земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування, але такого формування не відбулось, отже відсутній об'єкт цивільних прав, стосовно якого можуть вноситись зміни у діючий договір оренди землі, тому відсутні правові підстави для внесення змін у договір оренди землі, які запропоновані позивачем за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що порушень судами норм права при винесенні оскаржених рішень не встановлено, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують їх висновків, підстав для скасування прийнятих судових рішень за результатами розгляду касаційної скарги у даній справі, немає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 п.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Княжий Затон" залишити без задоволення, а постанову постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 у справі Господарського суду міста Києва №910/23375/14, залишити без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський