Постанова

від 28.12.2010 по справі 2а-3496/10/2470

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-3496/10/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Дембіцького П.Д.;

при секретарі судового засідання Федаш Л.Ю.;

за участю представників сторін:

представника позивача - Королюк В.І.. Ранжук С.В., Мігаєсі І. (за дорученням);

представника відповідача - Бишка М.Є., Лучкіної Г.В. (за дорученням);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства з іноземними інвестиціями «Земі-Транс»до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство з іноземними інвестиціями "Земі-транс" (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 909/2300000182300/0 від 15.11.2010 року прийнятого Новоселицькою міжрайонною ДПІ Чернівецької області (далі -відповідач, податковий орган).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі Акту № 1028/23/32626146 від 08.11.2010 року «Про результати виїзної позапланової перевірки приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Земі-Транс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень-серпень 2010 року» відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення

№ 909/2300000182300/0 від 15.11.2010 року, яким згідно з п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.7.2, 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зменшено суму бюджетного відшкодування (в т.ч. заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок) з податку на додану вартість у

розмірі 529826,00 грн.

Вважає, що податковий орган безпідставно і неправомірно зменшив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню та прийняв оскаржуване рішення з порушенням норм податкового законодавства. Зокрема, податковим органом при проведенні перевірки не здійснено визначення звичайної ціни реалізованих ним на внутрішньому ринку України автомобільних засобів згідно вимог п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а висновок про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною при подальшій реалізації товару на території України не відповідає дійсності.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити їх в повному обсязі. Водночас представник позивача зазначив, що у ході вказаної перевірки представниками податкового органу не було виявлено складу адміністративного правопорушення у платника податків, а його посадових осіб не притягувалося до адміністративної відповідальності. Крім того позивач звернув увагу на те, що за наслідками перевірки обставин зазначених у Акті № 1028/23/32626146 від 08.11.2010 року «Про результати виїзної позапланової перевірки приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Земі-Транс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень-серпень 2010 року» податковою міліцією проведено перевірку у порядку ст. 97 КПК України. 24 листопада 2010 року слідчим в ОВС СВ ПМ ДПА в Чернівецькій області винесено -постанову про відмову у порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ПП ІІ «Земі-Транс»у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину.

Відповідачем подано письмові заперечення проти позову, в яких вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд в задоволенні позову відмовити, зазначаючи при цьому, що при поставці на митній території України товарів, які були попередньо імпортовані платником податку на митну територію України, база оподаткування повинна визначатись з договірної (контрактної) вартості товару, але не менше митної вартості товару. За таких обставин, вважає, що позивач безпідставно при поставці товарів на митній території України визначив базу оподаткування, виходячи з договірної (контрактної) вартості товару нижчої за митну вартість товару, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування. Крім того, заперечував проти стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з ПДВ, мотивуючи це тим, що сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню є неузгодженою та не є бюджетною заборгованістю, а тому в силу вимог п.п. 7.7.8 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"підстав для задоволення цієї вимоги немає.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, а також дослідивши письмові докази по справі встановив наступне.

Приватне підприємство з іноземними інвестиціями «Земі-транс»(60520, с. Остриця, Герцаївський район, Чернівецька область, ідентифікаційний код 32626146) зареєстровано Герцаївською районною державою адміністрацією Чернівецької області 16.06.2005 року.

Згідно довідки № 34 Головного управління статистики у Чернівецькій області Приватне підприємство з іноземними інвестиціями «Земі-транс»включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 16.06.2005 року, ід. код. 32626146, за адресою

с. Остриця, Герцаївський район, Чернівецька область.

Як вбачається з Довідки № 34 Головного управління статистики у Чернівецькій області Приватне підприємство з іноземними інвестиціями «Земі-транс»за видами діяльності КВЕД(перший основний) -

50.10.2 Роздрібна торгівля новими і уживаними автомобілями;

50.10.3 Посередницька діяльність у сфері оптової і роздрібної торгівлі автомобілями;

60.22.0 Пасажирські транспортні перевезення;

60.24.1 Діяльність автомобільного вантажного транспорту та інші види;

Згідно довідки № 4/8-4668 від 05.08.2005 року виданої Департаментом ДАІ МВС України вбачається, що ДДАІ МВС не зперечує проти здійснення підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією транспортних засобів, що підлягають реєстрації та обліку в органах внутрішніх справ ПП з іноземними інвестиціями «Земі-транс»с. Остриця, Герцаївського району, Чернівецької області. Організацію поставлено на облік в ДДАІ МВС України, реєстраційний номер -4443 (порядковий №1839). Реалізація здійснюється на підставі Довідок -рахунок згідно Дозволу Департаменту Державної автомобільної інспекції № 4/8-4668 від 05.08.2005 року.

08.11.2010 року відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ПП з іноземними інвестиціями «Земі-транс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень - серпень 2010 року. За наслідками вказаної позапланової перевірки складено Акт № 1028/23/32626146 від 08.11.2010 р.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено, що основним видом діяльності позивача є імпорт вживаних автомобілів та їх подальша реалізація на митній території України. Позивачем база оподаткування визначалась виходячи з договірної вартості, визначеної за вільними цінами.

За результатами перевірки податковим органом зроблено висновок:

- відповідно до п. 4.1, 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість "№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) встановлено, що ПП ІІ «Земі-Транс»- завищено заявлену суму бюджетного відшкодування включається на суму 529826 грн., в тому числі за липень 2010 в сумі 310928 грн., за серпень 2010 року в сумі 218898 грн.

- відповідно до п. 4.1, 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість "№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) встановлено, що ПП ІІ «Земі-Транс»- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за липень 2010 в сумі 218898 грн., за серпень 2010 року в сумі 222109 грн.

- відповідно до п. 4.1, 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість "№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) встановлено, що ПП ІІ «Земі-Транс»- завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду станом на 30.06.2010 р. в сумі 5887695 грн.

У ході проведення перевірки копії (оригінали) фінансово господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів) відповідно до пункту 9 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні (із змінами та доповненнями), а також у відповідності до Наказу № 355 від 27 травня 2008 року ДПА України, не вилучались.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішеннями № 909/2300000182300/0 від 15 листопада 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (в т.ч. заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок) з податку на додану вартість в розмірі 529826,00 грн.

Суд вважає, що відповідачем безпідставно зменшено позивачу суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 529826,00 грн., а тому прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2010 року № 909/2300000182300/0 підлягає скасуванню з таких підстав.

Згідно вказаного Акту перевірки вбачається, що позивачем імпортовано в червні 2010 року від фірми «Auto LUX»(Німеччина, контракт № 4 від 01.02.2009 р., загальна сума контракту 990000 євро) транспортні засоби на фактурну вартість -1021007,6 грн., загальну митну вартість

- 2859431,06 грн., мито - 285943,13 грн., сплачено ПДВ - 629075,00 грн. (Акт а.с.10). Згідно даних платника податків (позивача) обсяг продажу за червень 2010 року становить - 1148740,00 грн., податкове зобов'язання - 540676,00 грн.

У липні 2010 року позивачем імпортовано від фірми «Auto LUX»транспортні засоби на фактурну вартість - 1201793,00 грн., митна вартість - 2731404,77 грн., мито - 273140,12 грн., разом сплачено ПДВ - 600909,00 грн. (Акт а.с.19). Згідно даних платника податків (позивача) обсяг продажу за липень 2010 року становить 1905475,00 грн., податкове зобов'язання - 381095,00 грн. (Акт а.с. 16).

В акті перевірки зазначено, що при реалізації імпортного товару податкові зобов'язання визначатимуться за правилами, встановленими пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, у разі, якщо його договірна (контрактна вартість) буде нижча за звичайну ціну (митну вартість), база оподаткування такої операції розраховуватиметься виходячи з рівня звичайної ціни, тобто не нижче договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), у тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування.

Згідно рішення начальника Новоселицької МДПІ про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань № 909/23 від 15.11.2010 року та відповідно до п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 4.3.5. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»при подальшій реалізації імпортного товару ПП з іноземними інвестиціями «Земі-транс»податкові зобов'язання визначатимуться за правилами, встановленими п. 4.1 ст. 4 Закону, а саме у разі якщо договірна (контрактна) вартість буде нижчою за звичайну (митну вартість), база оподаткування такої операції розраховуватиметься виходячи з рівня звичайної ціни, але не нижче митної вартості.

Проте такі висновки податкового органу, на думку суду, не відповідають положенням чинного законодавства щодо встановлення звичайних цін.

Відповідно до пунктів 1.20.1, 1.20.2, 1.20.8 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вбачається, що звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Таким чином, при здійсненні операцій купівлі-продажу товарів з нерезидентами та фізичними особами, дохід отриманий платником податку від продажу товарів, та витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів, визначаються виходячи із договірних цін, але не вищих за звичайні ціни на такі товари, що діяли на дату такого придбання, та не нижчих за звичайні ціні на такі товари, що діяли на дату такого продажу. Врахування митної вартості товарів як рівня звичайної ціни, що діяла на дату придбання таких товарів та дату їх продажу, нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не передбачено.

Отже, визначення витрат позивачем, понесених у зв'язку з придбанням товарів (автомобільної техніки) на дату придбання таких товарів, та доходу підприємства від продажу автомобілів, виходячи із договірних цін, що діяли на дату такого придбання та такого продажу, не суперечить вимогам чинного законодавства з оподаткування прибутку підприємств у разі, якщо такі ціни не вищі за звичайні ціни на такі товари, що діяли на дату такого придбання, та не нижчі за звичайні ціні на такі товари, що діяли на дату такого продажу. Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

У ході судового розгляду справи встановлено, що ПП ІІ «Земі-Транс»проводило реалізаціє транспортних засобів відповідно до встановленого порядку на підставі Довідок -рахунок згідно Дозволу Департаменту Державної автомобільної інспекції № 4/8-4668 від 05.08.2005 року. Однак податковий орган у ході вказаної перевірки жодної довідки -рахунку щодо реалізації транспортних засобів у перевіряємий період, не спростував, не визнав їх, як такі які видані в порушення вимог Закону.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» для товарів, які імпортуються на митну територію України, база оподаткування податком на додану вартість визначається, виходячи із договірної (контрактної) ціни, але не меншої за митну вартість, зазначену в ввізній митній декларації. При цьому, база оподаткування при здійсненні операцій з поставки товарів, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) ціни згідно з договорами купівлі-продажу, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 1.18 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». У випадку, коли товари продаються за цінами, нижчими за звичайні ціни, незалежно від рівня цін придбання таких товарів, то база оподаткування податку на додану вартість має визначатися на рівні звичайних цін.

Таким чином, визначення позивачем бази оподаткування податком на додану вартість операцій з продажу товарів (імпортних автомобілів), виходячи з договірної вартості, визначеної за вільними цінами, не суперечить вимогам чинного законодавства з оподаткування податком на додану вартість у разі, якщо ці ціни не нижчі за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування. У разі, якщо ці ціни менші за звичайні ціни, незалежно від рівня цін придбання таких товарів, то база оподаткування податку на додану вартість має визначатися на рівні звичайних цін. Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Врахувавши викладене, суд приходить до висновку, що позивачем, його посадовими особами не було допущено порушень норм Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при здійсненні ним операцій з купівлі-продажу товарів (автомобілів) за договірною вартістю, визначеною за вільними цінами, оскільки врахування митної вартості товарів як рівня звичайної ціни, що діяла на дату придбання та дату продажу таких товарів, нормами вказаних Законів не передбачена, а відповідачем не доведено того, що ціна договорів не відповідала рівню звичайної ціни. Як встановлено ПП ІІ «Земі-Транс»проводило реалізаціє транспортних засобів відповідно до встановленого порядку на підставі Довідок -рахунок згідно Дозволу Департаменту Державної автомобільної інспекції

№ 4/8-4668 від 05.08.2005 року. Однак податковий орган у ході вказаної перевірки жодної довідки -рахунку щодо реалізації транспортних засобів у перевіряємий період, не спростував, не визнав їх, як такі які видані в порушення вимог Закону.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з положеннями наказу Державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307 «Про затвердження інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації»митна вартість використовується виключно в цілях митного оподаткування товарів і ведення митної статистики.

На підставі системного аналізу чинного законодавства України можна дійти висновку про те, що митна вартість та звичайна ціна при визначенні бази оподаткування операцій з реалізації на території України імпортованого товару є нетотожними. Таким чином, якщо товари продані за ціною, вищою від контрактної (фактурної), але нижчою від митної, база оподаткування ПДВ визначається виходячи з продажної вартості товару.

Як свідчать матеріали справи, саме по звичайній ціні, яка відповідає справедливій ринковій ціні, як передбачено вищевказаними нормами, позивач реалізував автомобілі на внутрішньому ринку України.

Податковим органом при проведенні перевірки не здійснено визначення звичайної ціни реалізованих позивачем на внутрішньому ринку України автомобілів згідно вимог п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Однак позиція податкового органу про те, митна вартість товару є його звичайною ціною є такою, що не ґрунтується на приписах законодавства, жодною нормою якого не передбачено що митна вартість товару, яка визначається для товарів, що ввозяться на митну територію України, є звичайною ціною для такого товару, який реалізується на території України.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того встановлено, що у ході вказаної перевірки представниками податкового органу не було виявлено складу адміністративного правопорушення у платника податків, посадових осіб позивача до адміністративної відповідальності, не притягувалося. Дослідження постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 24 листопада 2010 року встановлено, податковий орган -відповідач матеріали перевірки по Акті № 1028/23/32626146 від 08.11.2010 року «Про результати виїзної позапланової перевірки приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Земі-Транс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень-серпень 2010 року» відносно ПП ІІ «Земі -Транс»направив до податкової міліції ДПА України в Чернівецькій області для проведення перевірки у порядку ст. 97 КПК України. 24 листопада 2010 року слідчим в ОВС СВ ПМ ДПА України в Чернівецькій області на підставі п.2 ст. 6 КПК України винесено -постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ПП ІІ «Земі-Транс»у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину передбаченого ст.15,ст.191 КК України.

Водночас, судовим розглядом встановлено порушення зазначених критеріїв (вимог) Новоселицькою міжрайонною Державною податковою інспекцією при винесенні оскаржуваного рішення, а саме: рішення прийняте всупереч встановлених законом повноважень, у невизначений законом спосіб, а також без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеному припису норми процесуального права, відповідач при розгляді судом спору не довів правомірність рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування, а відтак податкове повідомлення-рішення не можна визнати обґрунтованими.

Частина 3 ст. 94 КАС України визначає, що якщо адміністративний позов задоволено, судові витрати, здійснені позивачем присуджуються йому відповідно до закону. Матеріали справи підтверджують понесені позивачем витрати по оплаті судового збору щодо немайнової вимоги в розмірі 3,40 грн. Таким чином, враховуючи задоволення позову суд присуджує до стягнення з Державного бюджету на користь позивача судові витрати в сумі 3,40 грн.

Керуючись статтями 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення № 909/2300000182300/) від 15 листопада 2010 року .

3. Стягнути з державного бюджету на користь Приватного підприємства з іноземними інвестиціями «Земі-Транс»с. Остриця, Герцаївського району (інд. код. 32626146,

р/р 26002242778 Райфайзен банк Аваль, МФО 380805 держмито в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої -другої, четвертої статті 186 КАС України, сторони які беруть участь у справі , мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня одержання її копії.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 02.01.2011 року

Суддя П.Д. Дембіцький