Ухвала

від 24.03.2015 по справі 8/109/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

24 березня 2015 р. Cправа № 8/109/2011/5003

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву № 02-15/79 від 23.02.2015 року Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Хмільник» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі

за позовом : Хмільницької міської ради Вінницької області

до: Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Хмільник» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.03.2005 року

при секретарі судового засідання Солоненко Т.В.

за участю представників:

відповідача (заявника): Бартащук О.І. за довіреністю № 02-15/44 від 23.01.2015 року;

позивача: Буликова Н.А. за довіреністю № 02-20/40 від 13.04.2014 року

В С Т А Н О В И В :

Хмільницька міська рада звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом до Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Хмільник» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.03.2005 року.

Ухвалою суду від 05.09.2011року за вказаним позовом порушено провадження у справі №8/109/2011/5003.

Рішенням господарського суду Вінницької області №8/109/2011/5003 від 10.07.2012 року позовні вимоги Хмільницької міської ради задоволено та внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 17.03.2005 року, укладеного з ДП «Клінічний санаторій «Хмільник» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця». Стягнуто з ДП «Клінічний санаторій «Хмільник» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на користь Хмільницької міської ради державне мито в сумі 85грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 236 грн..

14.11.2012 року на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

26.02.2015 року до суду надійшла заява № 02-15/79 від 23.02.2015 року ДП «Клінічний санаторій «Хмільник» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно автоматизованого розподілу справ, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по даній справі розподілено судді Матвійчуку В.В..

Ухвалою суду від 27.02.2015 року заяву призначено до розгляду в судовому засіданні 19.03.2015 року.

В судовому засіданні 19.03.2015 року, за клопотанням представника відповідача (заявника), судом оголошено перерву до 24.03.2015 року.

На визначену судом дату з'явились представники позивача та відповідача (заявника).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Як вбачається із змісту заяви № 02-15/79 від 23.02.2015 року заявник просить переглянути рішення господарського суду Вінницької області від 10.07.2012 року у справі № 8/109/2011/5003 за нововиявленими обставинами; за результатами перегляду змінити рішення суду від 10.07.2012 року, а саме п. 2 резолютивної частини рішення викласти в редакції: «Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 17.03.2005 року, укладеного з ДП «Клінічний санаторій «Хмільник» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», а саме: в абзаці 2 п.п. 2.3. п. 2 договору слова « 97 883,09 (дев'яносто сім тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 43 коп. щорічно» замінити на слова: « 1 020 680 (один мільйон двадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн.77 коп. щорічно»; п. 1 абз. 4 викласти в новій редакції: «Грошова нормативна оцінка земельної ділянки, що передається в оренду складає 34 022 692 (тридцять чотири мільйони двадцять дві тисячі шістсот дев'яносто дві) грн. 13 коп.».

Виходячи із змісту заяви, обґрунтовуючи останню заявник в якості нововиявлених обставин посилається на те, що змінюючи суму грошової нормативної оцінки господарський суд Вінницької області у своєму рішенні посилався на витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок надані відділом Держкомзему у м. Хмільнику від 13.05.2011р. №01-68/25 - №01-68/31, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, вказана в договорі оренди, з урахуванням змісту угоди від 13.10.2006р., становить 48 659 476,43 грн. з яких:

- земельної ділянки площею 45 м.кв. по вул. Шевченка,28 -11 180 грн.;

- земельної ділянки площею 2 720м.кв. по вул.Чайковського,9 - 483 507,20 грн.;

- земельної ділянки площею 2914 м.кв. по вул.Кірова,57 - 715913,94 грн.;

- земельної ділянки площею 4 414 м.кв. по вул.Чайковського,9 - 792 357,14 грн.;

- земельної ділянки площею 9000 м.кв. по вул. Курортній -1 290 960 грн.;

- земельної ділянки площею 17 387 м.кв. по вул.Курортній,2 - 3 412 198,75 грн.;

- земельної ділянки площею 193 995 м.кв. по вул. Курортній,2 - 41 953 358,70 грн..

Стосовно зміни розміру орендної плати суд зазначав, що відповідно до ст.274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. В даному випадку розмір земельного податку становить 486 594,76 грн.(48 659 476,43:100*1=486 594,76). Відповідно до ст.288 ПК України річний розмір орендної плати для земель не віднесених до земель сільськогосподарського призначення в даному випадку це землі запасу в межах м. Хмільник, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що відповідає сумі 1 459 784,29 грн.

Для встановлення такого розміру нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати за землю підставою були витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок надані відділом Держкомзему у м. Хмільнику від 13.05.2011р. №01-68/25 - №01-68/31.

З метою уточнення суми орендної плати за землю в 2015 році відповідач в лютому 2015 року звернувся до Управління Держземагенства у Хмільницькому районі Вінницької області від якого отримав Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 18.02.2015 року №02-10/683 - №02-10/689. Згідно цих витягів нормативна грошова оцінка земельних ділянок, вказаних в договорі оренди, з урахуванням змісту угоди від 13.10.2006р., станом на 2011 -2012 рік становила 34 022 692,13 грн.. з яких:

- земельної ділянки площею 45 м.кв. по вул. Шевченка,28 - 7 986,15 грн.;

- земельної ділянки площею 2 720м.кв. по вул.Чайковського,9 - 203 238,40 грн.;

- земельної ділянки площею 2914 м.кв. по вул.Кірова,57 - 253 925,96 грн.;

- земельної ділянки площею 4 414 м.кв. по вул.Чайковського,9 - 329 814,08 грн.;

- земельної ділянки площею 9000 м.кв. по вул. Курортній - 575 550,00 грн.;

- земельної ділянки площею 17 387 м.кв. по вул.Курортній,2 - 2 685 769,89 грн.;

- земельної ділянки площею 193 995 м.кв. по вул. Курортній,2 - 29 966 407,65 грн..

За такої нормативної грошової оцінки орендна плата за землю мала становити 34022692,13 х 1%хЗ = 1020680,77грн.

За таких обставин заявник вважає, що невірно видана довідка органу Держкомзему вплинула на невірне рішення Господарського суду Вінницької області від 10 липня 2012 року у справі № 8/109/2011/5003.

В поясненнях від 23.03.2015 року заявник зазначає, що Положенням про Управління (Відділ) Держземагентства у районі, яке затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 10.05.2012 № 258 передбачено, що Управління (Відділ) відповідно до покладених на нього завдань організовує здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру (п.4.16); створює, формує і веде місцевий фонд документації із землеустрою (п.4.17); Створює інформаційну базу даних з питань реформування земельних відносин, землеустрою, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, оціночної діяльності і земельних торгів (п. 4.20); здійснює інші повноваження, визначені законодавством України (4.30).

Таким чином, саме на Управління Держземагенства у Хмільницькому районі Вінницької області покладено функції щодо визначення розміру нормативної грошової оцінки земель та видачі довідок з технічної документації про її вартість.

Тому заявник вважає, що нововиявленою обставиною є саме інший розмір нормативної грошової оцінки земель, який по-перше існував на час розгляду справи, по-друге не був та не міг бути відомий заявникові оскільки лише орган Держкомзему (Держземагенства) визначає розмір оцінки землі та видає довідки (витяги), та по-третє невірний розмір вартості землі вплинув на прийняття невірного рішення.

Позивач в запереченнях № 369/02-34 від 19.03.2015 на заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами зазначає, що при винесенні рішення суд посилався на витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, наданні уповноваженим органом виконавчої влади у сфері земельних відносин (діючого станом на 2004-2011 роки) - відділом Державного комітету земельних ресурсів України у м.Хмільнику від 13.05.2011 р. за №01-68/25-№01-68/31, дослідження та перевірка яких проводилася судом під час судового розгляду справи про внесення змін до договорів оренди. Ці обставини справи були відомі і відповідачу станом на дату розгляду справи в суді.

Витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок були і є обов'язковою технічною документацією при обрахунку орендної плати по договорам оренди земельних ділянок у відповідності до Закону України «Про оцінку земель» та Закону України «Про плату, за землю», тому були предметом вивчення при розгляді справи №8/109/2011/5003, оскільки застосовуються для економічного регулювання земельних відносин при укладенні цивільно-правових угод, у тому числі договорів оренди землі. У підтвердження цього існує рішення господарського судуВінницької області у справі № 8/109/2011/5003 від 10.07.2012 року, дія якого до цього часу не скасована та не зупинена.

Зважаючи на вищезгадані обставини бажання відповідача Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Хмільник» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» переглянути рішення за нововиявленими обставинами є безпідставним.

Розглядаючи заяву за нововиявленими обставинами суд враховує наступні приписи процесуального законодавства.

Відповідно до ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

В п.п.1-3, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" вказано наступне.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи .

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

У з'ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктами 2 - 5 частини другої статті 112 ГПК має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 частини другої статті 112 ГПК, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові. Що ж до обставин, зазначених у пунктах 2 - 5 частини другої названої статті, то день їх встановлення визначається у відповідності з приписами пунктів 2 - 4 частини другої статті 113 ГПК.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

Аналогічна позиція відображена в пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27.02.1981 р. за № 1 зі змінами внесеними постановою Пленуму Верховного суду України № 15 від 25.05.1998 року, в якому вказано, що не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після встановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

Слід вказати, що не підпадають під визначення нововиявлених обставин дані, які усувають можливу неповноту встановлення обставин справи шляхом отримання та надання стороною суду нових матеріалів вже після прийняття судових актів, без оскарження їх самих за фактом неповноти встановлення обставин справи.

При цьому слід зазначити, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 року у даній справі рішення господарського суду Вінницької області від 10.07.2011 року залишено без змін і в касаційному порядку рішення місцевого суду та постанова апеляційного суду не переглядались.

Мотиви, викладені у заяві про перегляд рішення суду від 10.07.2012 року за нововиявленими обставинами, зводяться до необхідності здійснити переоцінку доказів, а саме: наявності Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель від 18.02.2015 року № 2-10/683-№02-10/689.

Частиною 4 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" передбачено, що судам необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

У пункті 8.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" встановлено, що результат перегляду справи за нововиявленими обставинами повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Судом встановлено, що при розгляді справи місцевим судом та апеляційному перегляді рішення суду від 10.07.2012 року судами надано правову оцінку відповідним доказам (витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, надані відділом Державного комітету земельних ресурсів України у м.Хмільнику від 13.05.2011 року за №01-68/25-№01-68/31). Станом на день розгляду заяви зазначені витяги є чинними, адже не відкликані уповноваженим органом, не втратили свою чинність в силу визнання їх недійсними в судовому порядку. Крім того, витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель від 18.02.2015 року № 2-10/683-№02-10/689 в даному випадку не можуть спростувати факти, які було покладено в основу судового рішення, оскільки не визначають помилковості витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель від 13.05.2011 року за №01-68/25-№01-68/31.

Таким чином, суд вважає, що надані відповідачем витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель від 18.02.2015 року № 2-10/683-№02-10/689 не можуть вважатись нововиявленою обставиною у розумінні ст. 112 ГПК України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви № 02-15/79 від 23.02.2015 року ДП «Клінічний санаторій «Хмільник» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 22, 33, 86, 87, 112, 114, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні заяви № 02-15/79 від 23.02.2015 року ДП «Клінічний санаторій «Хмільник» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про перегляд рішення господарського суду Вінницької області від 10.07.2012 року у справі № 8/109/2011/5003 за нововиявленими обставинами.

2. Залишити без змін рішення господарського суду Вінницької області від 10.07.2012 року у справі № 8/109/2011/5003.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи