Рішення

від 18.03.2015 по справі 904/4697/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.03.15р. Справа № 904/4697/14

За позовом Дочірнього підприємства "Ланквітцер-Україна", с. Рясне- Руське, Львівська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз", смт Ювілейне, Дніпропетровська область

про стягнення 889644,84 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

Представники:

Від Позивача: представник Кумченко В.Ю., довіреність № б/н від 15.12.14р.

Від Відповідача: представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "Ланквітцер-Україна" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 889644,84 грн. за договором поставки №4483 від 09.08.2010 року та судові витрати по сплаті судового збору.

Сума позову включає до себе суму основного боргу у розмірі 775942,67 грн., 3% річних на суму 6186,28 грн., пеню на суму 35353,22 грн. та індекс інфляції на суму 72162,67 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наявністю невиконаних Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №4483 від 09.08.2010 року.

В підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав до позову:

копію договору поставки №4483 від 09.08.2010 року;

копію специфікації №90 від 13.02.2014р.;

копію рахунку-фактури №СФ-0000225 від 13.02.2014р.;

копію видаткової накладної №РН-0001868 від 14.02.2014р.;

копію довіреності від 13.02.2014р.;

копію листа директору ТОВ "ВП Арго-Союз", договором поставки №4483 від 09.08.10р.;

копію акту звіряння розрахунків з доказами направлення на адресу Відповідача;

копію претензії № 1 з доказами її направлення.

Відповідач 10.09.2014р. подав клопотання про призначення експертизи договору та зупинення розгляду справи, в якому просить:

- призначити судову експертизу примірника договору поставки №4483 від 09.08.10р., що знаходиться у Відповідача;

- доручити проведення судової експертизи Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України;

- поставити перед експертом наступне питання:

Чи був перший лист примірника договору поставки №4483 від 09.08.10р. Відповідача надрукований пізніше 09.08.2010р.?

- зупинити провадження у справі №904/4697/14 до отримання висновку судової експертизи.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання Відповідача про призначення експертизи договору та зупинення розгляду справи, оскільки: у справі №904/4957/14 господарського суду Дніпропетровської області Відповідач оспорював спірний договір поставки та в його позові судом було відмовлено; матеріали справи №904/4697/14 дозволяють вирішити спір по суті не застосовуючи спеціальні знання.

30.09.2014р. Відповідач подав відзив на позов (а.с. 115 Т.1), в якому вказує на те, що Позивач в позові стверджує, що за видатковою накладною №РН-0001868 від 14.02.2014 Відповідачу було поставлено товар на загальну суму 778687,61 грн. Навіть порівняння без експертизи зразка підпису представника Відповідача на довіреності Відповідача №6138 від 13.02.2014 з підписом особи, що підписала видаткову накладну №РН-0001868 від 14.02.2014 від імені представника Відповідача свідчить про наявність відмінності між цими підписами, що ставить під сумнів факт підписання видаткової накладної представником Відповідача. В позовній заяві вказано, що нібито Відповідач за видатковою накладною №РН-0001868 від 14.02.2014 отримав товар загальною вартістю 778687,61 грн. Далі Позивач посилаючись на акт звірки взаємних розрахунків (який не підписаний Відповідачем) стверджує, що борг складає 775942,67 грн., тобто на 2744,94 грн. менше за вартість поставленого товару. При цьому:

- в акті звірки Позивач визнав, що отримав від Відповідача 350000 грн. оплати за товар.

Тобто, якщо вирахувати ці оплати з суми поставки, то вартість неоплаченого товару повиннаскладати 428 687,61 грн. (778687,61 - 350000)

- в акті звірки Позивач чомусь навмисно не врахував 200000 грн., які були сплачені Відповідачем платіжними дорученнями №1015 від 11.04.14, №507, 526 від 15.04.14 (копії цих платіжних доручень додаються). Тобто, якщо вирахувати з суми поставки ці оплати та визнані Позивачем 350000 грн. оплати, то вартість неоплаченого товару повинна складати 228687,61 грн. (778687,61 - 350000 - 200000)

- в акті звірки міститься посилання на дві видаткові накладні (№РН-0001726 від 09.01.2014 на 18568.44 грн. та №РН-0001777 від 24.01.2014 на 328686,62 грн.), які не вказані у позовній заяві, не додані до позову. Тобто відсутні належні докази поставки товару.

До відзиву на позов Відповідача подав (а.с. 116-124 Т.1):

копії платіжних доручень ТОВ "ВП Арго-Союз";

копію свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ "ВП Арго-Союз".

30.09.2014року Відповідач подав клопотання про призначення розгляду справи колегіально, мотивуючи обставинами справи та наявністю у справі зустрічного позову.

Суд відмовив у задоволенні цього клопотання. Так, відповідно до ч.1 ст.4-6 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Так, враховуючи обставини справи, у тому числі відсутність у справі прийнятого зустрічного позову, суд не вбачає підстав для призначення розгляду справи у колегіальному складі.

До справи з боку Відповідача неодноразово надходили зустрічні позовні заяви про стягнення з Позивача 70423,31 грн. пені, 1827,00 грн. судового збору та про визнання недійсним Договору поставки №4483 від 09.08.2010 укладеного між Позивачем та Відповідачем та стягнення 1218,00 грн. судового збору, які за ухвалами суду від 29.09.14р., 03.11.14р. та 16.01.15р. не прийняті до провадження у справі через порушення процесуальних вимог.

Відповідач в останнє судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром №178 поштових відправлень господарського суду Дніпропетровської області (а.с.40 Т.2). Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 12.03.15р. Позивач подав докази направлення на адресу Відповідача копії ухвали суду про дату та час слухання справи та копію роздрукованої сторінки з офіційного сайту "Укрпошти" про отримання Відповідачем листа (а.с. 37-39 Т.2). Клопотання про відкладення слухання справи Відповідач не заявив. У зв'язку з тим, що судом вжито достатніх заходів для сповіщення Відповідача про слухання справи, наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Відповідача.

В судовому засіданні 18.03.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представників Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірнім підприємством "Ланквітцер-Україна" (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" (далі-Покупець) укладений договір поставки №4483 від 09.08.2010 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити лакофарбові матеріали виробництва Lankwitzen Lackfabrik GmbH, Німеччина (далі-Продукція). Кількість та ціна продукції зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного Договору (п. 1.1 Договору).

Поставка продукції здійснюється у відповідності з правилами "Інкотермс-2000" на умовах: СРТ склад Покупця: Дніпропетровська область, смт Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 1 (п.2.1Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012р. (п. 6.1 Договору).

Додатковою угодою №1 від 29.10.2012р. до договору поставки №4483 від 09.08.2010р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2015року і доповнили пункт 3.1 Договору наступним змістом, зокрема:

На період поставки продукції з 01.11.2012р. по 31.03.2013р. оплата продукції здійснюється Покупцем в строк до 31.03.2013р., але не на більш чим через 50 банківських днів з дня отримання кожної партії продукції Покупцем.

Відповідно до Специфікації №90 від 13.02.2014р. (а.с. 15), строк поставки продукції відбувається у строк до 18.02.2014р., оплата товару відбувається у строк до 14.03.2014р.

13.02.2014 року Позивач як Постачальник виставив рахунок-фактуру №СФ-0000225 (а.с. 16), в якому зазначений товар, кількість, ціна. Одержувачем та платником товару зазначено Відповідача.

Так, Постачальник здійснив поставку Продукції на загальну суму 778687,61 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0001868 від 14.02.2014р. та довіреністю від 13.02.2014р. на отримання ТМЦ, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.17, 18). Накладна має підписи з боку Позивача та Відповідача.

Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманої продукції здійснив частково у сумі 2744,94 грн., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 775942,67 грн. основного боргу.

За вимогою суду Позивач направляв на адресу Відповідача акт звірки розрахунків (а.с. 21), який з боку Відповідача не підписано.

За порушення строку поставки продукції Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від непоставленої в строк партії продукції за кожний день прострочки (п.5.1 Договору).

Згідно з розрахунком Позивача сума пені складає 35353,22 грн., яка нарахована за період з 15.03.2014р. по 20.06.2014р. Сума пені розрахована на суму боргу з правильним визначенням періоду прострочення та правильним застосуванням розміру облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки. Позивачем також враховано шестимісячний строк, встановлений ч.6 ст. 232 ГК України, для обчислення періоду прострочки.

На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 6186,28 грн. 3% річних, яка нарахована за період з 15.03.2014р. по 20.06.2014р. та суму 72162,67 грн. індексу інфляції за період березень 2014р. - травень 2014р. Нараховані Позивачем 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства.

З метою досудового врегулювання спору Позивач направив на адресу Відповідача претензію вих. №б/н від 04.06.14р. про сплату заборгованості (а.с.25-29), яка останнім була залишена без відповіді та без задоволення.

Під час розгляду справи Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.

Зважаючи на встановлені обставини, суд задовольняє позов частково з таких підстав.

Правовідносини сторін ґрунтуються на договорі поставки, який регулюється статтями 264-271 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правовідносини сторін ґрунтуються на договорі поставки, який регулюється статтями 264-271 Господарського кодексу України. До відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 ГК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1 і 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також встановлений судом факт поставки та його несплату в обумовлені договором строки Відповідачем, суд задовольняє у повному обсязі позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 775942,67 грн. основного боргу, 6186,28 грн. 3% річних та 35353,22 грн. пені.

Сума інфляційних витрат за обставинами справи судом встановлена на суму 56064,96 грн., що тягне за собою часткове задоволення позову в цій частині, оскільки Позивач неправомірно застосував індекс інфляції на заборгованість Відповідача за березень місяць 2014 року, в якому тільки виникла заборгованість. Так, відповідно до відповідно до п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Заперечення Відповідача про невірні розрахунки суми боргу з боку Позивача не підтверджені під час судового розгляду. Так, надані Відповідачем платіжні доручення (а.с.116-121) свідчать про оплату або за іншим договором, або за іншим рахунком. Таким чином, доказів оплати товару за позовом Відповідач не надав.

За результатами розгляду справи судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 111-28, 116-117 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Ювілейне, вул.Нижньодніпроська, 1, код ЄДОРПОУ 31682313) на користь Дочірнього підприємства "Ланквітцер-Україна" (81085, Львівська область, Яворівський район, с.Рясне-Руське, вул.Паркова, 14, код ЄДРПОУ 31290674) суму основного боргу у розмірі 775942,67 грн., 3% річних на суму 6168,28 грн., пеню на суму 35353,22 грн. та індекс інфляції на суму 56064,96 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 17470,59 грн.

В частині позовних вимог про стягнення індексу інфляції на суму 16097,71 грн. - відмовити.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" повернути Дочірньому підприємству "Ланквітцер-Україна" (81085, Львівська область, Яворівський район, с.Рясне-Руське, вул.Паркова, 14, код ЄДРПОУ 31290674) 242,36 грн. надмірно сплачений судовий збір.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Б. Кеся Повне рішення складено-23.03.15р.