Рішення

від 23.03.2015 по справі 541/2880/14-ц

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2880/14-ц

Номер провадження 2/541/48/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 березня 2015 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого - судді Чернюк В.Д.,

при секретарі Олешко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю „Миргородський хлібозавод" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором,-

в с т а н о в и в :

В листопаді 2014 року позивач - Товариство з додатковою відповідальністю „Миргородський хлібозавод" (надалі ТДВ „Миргородський хлібозавод") звернувся в суд з цим позовом до відповідача ОСОБА_1, посилаючись на порушення своїх прав через невиконання ним зобов'язань за договором поставки.

Під час розгляду цієї справи по суті представник позивача Мельченко Л.М., яка діє на підставі відповідної довіреності / а.с. 47 /, заявлений позов підтримала, просила задовольнити його та стягнути з відповідача грошову суму за договором поставки в загальному розмірі 91527 гривень 35 копійок, а також понесені по справі судові витрати по оплаті судового збору в сумі 915 гривень 73 копійки. З пояснень цього учасника процесу слідує, що 01.01.2014 року між позивачем та ОСОБА_1, який на той час мав статус фізичної особи - підприємця, було укладено договір поставки, за умовами якого ТДВ „Миргородський хлібозавод" постачало відповідачу виготовлену продукцію, яку той, як покупець, приймав та мав оплачувати її вартість. В липні 2014 року відповідач припинив свою підприємницьку діяльність, про що не повідомив постачальника, однак в період часу з 08 вересня по 06 жовтня 2014 року отримав товар, завіряючи відповідні накладні власною печаткою. До цього часу відповідач не здійснив жодного платежу за вказаними накладними, чим порушив умови укладеного договору. При зверненні до Господарського суду Полтавської області з аналогічним позовом ухвалою цього суду від 27.10.2014 року позивачу було відмовлено у прийнятті заяви з підстав припинення діяльності відповідача ОСОБА_1, як суб'єкта господарювання.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3, що діє на підставі відповідної довіреності / а.с. 53 /, заявлений позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні. З пояснень сторони відповідача вбачається, що з 17.07.2014 року він не займається господарською діяльністю, хоч з 08 вересня по 06 жовтня 2014 року і одержував у відповідача певну продукцію на підставі укладеного договору поставки через свого представника - водія, який доставляв таку продукцію. Нового договору не укладалося, а відтак підстав для стягнення з нього відповідної грошової суми, з урахуванням пені та штрафу немає.

Заслухавши пояснення сторони позивача і відповідача, показання свідків, дослідивши письмові докази по справі, надані сторонами на засадах змагальності і диспозитивності та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов слід задовольнити з наступних обгрунтувань.

01 січня 2014 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 40-14/п, за умовами якого ТДВ „Миргородський хлібозавод", як постачальник, зобов'язувалося в порядку та на умовах, визначених цим Договором виготовити та поставити відповідачу, як покупцю, продукцію (товар), а покупець прийняти і оплатити вартість такої продукції / а.с. 5 - 6 /.

Факт одержання відповідачем конкретної продукції від позивача протягом 08 вересня - 06 жовтня 2014 року підтверджується поясненнями відповідача ОСОБА_1, що на основі положень ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню, копіями відповідних накладних за вказані дати, оригінали яких оглянуті судом / а.с. 8 - 21 /, показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які відповідно підтвердили факт видачі зі складу позивача продукції та отримання її відповідачем через свідка ОСОБА_6, борговою розпискою відповідача, виданою позивачу 15 жовтня 2014 року, за змістом якої той визнав свою заборгованість перед позивачем на суму 84111 гривень 31 копійка / а.с. 63 /.

Згідно до частин 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 ч. 1 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається зі змісту пункту 5.1 Договору, укладеного між сторонами по справі, покупець здійснює оплату за поставлену продукцію на протязі 14 календарних днів з моменту поставки продукції (товару) та підписання накладних, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Як видно з доказів, проаналізованих судом, позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем, а останній належним чином своїх зобов'язань за Договором не виконує. За повідомленням відділення ПАТ „Креді Агріколь Банк" в м. Миргороді від 05 січня 2015 року, за період з 15.10.2014 року по 05.01.2015 року грошові кошти від відповідача ОСОБА_1 на поточний рахунок ТДВ „Миргородський хлібозавод" не надходили / а.с. 48 /.

Згідно розрахунків позивача, в тому числі і з урахуванням положень пункту 7.3 укладеного Договору, станом на час розгляду справи відповідач заборгував йому: 84111 гривень 31 копійку, що становить основну суму боргу; 1573 гривни 25 копійок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ; 5887 гривень 79 копійок штрафу у розмірі 7 % розміру несплаченої суми, а всього 91572 гривни 35 копійок, які на засадах диспозитивності судового процесу і просить стягнути позивач. Ці розрахунки судом визнаються обгрутованими і такими, що випливають з умов укладеного Договору/ а.с. 33 - 35 /.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Незважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 хоч і припинив свою підприємницьку діяльність, проте свої зобов'язання за Договором не виконав, а отже на підставі положень пункту 9.1 такого Договору, слід прийти до висновку про те, що строк дії цього Договору не припинено.

Відтак, положення цього Договору поширюються на відповідача і як на фізичну особу, а цей спір підсудний суду загальної юрисдикції з урахуванням наявності ухвали Господарського суду Полтавської області від 27.10.2014 року, якою позивачу відмовлено в прийняття його позовної заяви з підстав припинення діяльності відповідача ОСОБА_1, як суб'єкта господарювання / а.с. 54 - 55 /.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В ході розгляду справи стороною відповідача, в супереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України та у строки, імперативно встановлені частиною 2 ст. 27 і частиною 1 ст. 131 ЦПК України, суду не надано жодних належних і допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Судові витрати по розгляду даної справи, які документально підтверджені/ а.с. 1 /, підлягають відшкодуванню позивачу з відповідача на підставі положень ст. 88 ч. 1 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 60, 62, 64, 74, 88, 208, 209, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 599, 692, 712 ЦК України, пунктами 1.1, 1.2, 5.1, 61, 6.2, 7.3, 9.1, 11.4 Договору № 40-14/п поставки від 01 січня 2014 року, суд,-

в и р і ш и в :

Позов Товариства з додатковою відповідальністю „Миргородський хлібозавод" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) на користь Товариства з додатковою відповідальністю „Миргородський хлібозавод" (поточний рахунок 26004054600769 в ПАТ КБ „ПриватБанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 00376975) в рахунок боргу за договором поставки 91572 (дев'яносто одну тисячу п'ятсот сімдесят дві) гривни 35 копійок та в рахунок відшкодування судових витрат 915 (дев'ятсот п'ятнадцять) гривень 73 копійки.

Всього стягнути з відповідача на користь позивача 92488 гривень 08 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення в цей же термін - з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду Чернюк В.Д.