Постанова

від 20.03.2015 по справі 813/4410/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2015 року № 813/4410/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря судового засідання Капустинської Н.М.

за участю:

представника позивача Кудрань М.М.

представника відповідача Квасниці Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Система Оптимум» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

Встановив:

Приватне підприємство «Система Оптимум» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001782204 від 10.06.2014 року.

Позивач в позовній заяві стверджує, що фактичне здійснення господарських операцій з ПП "Воллі" підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". А відтак, продовжує позивач, посилання в акті перевірки на невідповідність вимогам вищезазначеного Закону не може бути доказом протиправної поведінки підприємства, оскільки сам по собі факт порушення податкового законодавства іншими особами не може бути доказом протиправної поведінки платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.

В запереченні на позовну заяву відповідач зазначає, що вироком Сихівського районного суду від 26.12.2012 року у справі №1319/5265/2012 директора ПП "Воллі" ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.27 ч.2, 205 ч.2, 27 ч.2, 358 ч.4 КК України. Зокрема, у даному вироку встановлено, що податкові накладні, виписані ПП "Воллі" є недійсними, так як не підписані уповноваженою особою підприємств, відповідно контрагенти-вигодонабувачі формували податковий кредит по безтоварних операціях від контрагента "Воллі".

Представник відповідача надала аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте правомірно та є законним.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Система Оптимум" з питань декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час взаємовідносин із ТзОВ "Промтехметал", ТзОВ "Крафт ЛВ", ПП "Воллі", за період з 01.01.2011 року по 01.12.2011 року, ДПІ у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області складено акт від 27.05.2014 року за № 510/13-50-22-01-17/35774875 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2014 року №0001782204:

- за №0001782204, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 22318 грн. 00 коп., в тому числі, за основним платежем - 22318 грн. 00 коп.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.138.2, п.138.5, п.138.10 ст.138 ПК України у зв'язку з чим підприємством занижено податок на прибуток на суму 22318 грн. 00 коп.;

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Щодо висновків контролюючого органу про заниженя податку на прибуток на суму 22318 грн. 00 коп., то такі ґрунтуються на аналізі господарських операцій позивача та його контрагента - ПП "Воллі".

Так, при проведенні перевірки контролюючий орган виходив з того, що будь-які документи (договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійсненні господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, з наступними змінами та доповненнями визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було,

відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, між ПП "Система Оптимум" (замовник) і ПП "Воллі" (підрядник) 04.04.2011 року було укладено договір відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного договору, будівельно-монтажні роботи за адресою замовника (ПП "Система Оптимум" на вул.Грунтова,1 у м.Львові), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

На виконання вищенаведеного договору позивачем надано податкову накладну від 29.04.2011 року за №41 на суму 301370 грн. 00 коп., довідку про вартість виконаних будівельно-монтажних робіт за 29 квітня 2011 року, акт приймання виконаних будівельно-монтажних робіт за 29 квітня 2011 року, виписки по рахунках.

В той же час, контролюючий орган вважає, оскільки на ПП "Воллі" відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, трудові ресурси, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат підприємства для зменшення податку на прибуток.

Такі висновки ґрунтуються на акті ДПІ у Франківському районі м.Львова від 30.06.2011 року за №921/23-2/34029609, яким прописано нікчемність правочину ПП «Воллі» за березень-квітень 2011 року.

Також в матеріалах справи наявний вирок Сихівського районного суду від 26.12.2012 року у справі №1319/5265/2012, яким директора ПП "Воллі" ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.27 ч.2, 205 ч.2 (фіктивне підприємництво), 27 ч.2, 358 ч.4 КК України (використання завідомо підроблених документів).

Відповідно до ч.1 ст.205 КК України, фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Суд бере до уваги те, що за змістом наведеної норми, злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб'єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства (в даному випадку ПП "Воллі") виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Відповідно до підп.131.1.1 ПК України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Зі змісту даної норми вбачається, що основою для формування витрат є виконання робіт - фактичне вчинення господарської операції, яке призводить до зміни майнового стану суб'єктів господарювання.

Як передбачено п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З врахуванням того, що в процесі судового розгляду не підтверджено реальність здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом ПП "Воллі", правомірним є висновок перевіряючих про заниження податку на прибуток на суму 22318 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 94 КАС України, судові витрати позивачеві, якому відмовлено в позові, не відшкодовуються.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, що містить майнові вимоги про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з якими позивачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 22318,00 грн.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмір судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат, що встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд відмовляє у задоволенні позову, то судові витрати у вигляді судового збору в сумі 182,70 грн. слід покласти на позивача та стягнути з нього до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1644,30 грн.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 143, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Система Оптимум» (м.Львів, вул.Грунтова,1, ЄДРПОУ 35774875) 1644,30 (тисячу шістсот сорок чотири гривні 30 коп) судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 25 березня 2015 року.

Суддя Гулкевич І.З.