Постанова

від 07.08.2006 по справі 3/20

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/20

Київський міжобласний апеляційний господарський суд

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.06                                                                                            Справа №  3/20

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Мельника С. М. (доповідач по справі),

суддів:                                 Корсакової Г.В. суддів:                                 Ільєнок Т.В.  

                                                                                                                               .

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві, м. Полтава на рішення господарського суду Полтавської області від 04.04.2006 року

по справі №          3/20 (суддя Бунякіна Г.І.)

за позовом          Державної податкової інспекції у м. Полтаві, м. Полтава

до          Приватної фірми «Уран», м. Полтава

про          Стягнення бюджетної заборгованості в сумі 1700 грн.

за участю представників :

від позивача:          не з'явились

від відповідача:                    не з'явились

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні оголошувалась перерва.

Державна податкова інспекція у м. Полтаві, м. Полтава звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом до приватної фірми «Уран», м. Полтава про стягнення бюджетної заборгованості в сумі 1700 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.04.2006 року по справі № 3/20 в позові Державної податкової інспекції у м. Полтаві, м. Полтава до Приватної фірми «Уран», м. Полтава про Стягнення бюджетної заборгованості в сумі 1700 грн. –відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду Полтавської області, Державна податкова інспекція у м. Полтаві, м. Полтава звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 04.04.2006 року по справі № 3/20, з огляду на те що судом першої інстанції порушені норми матеріального права та проігноровані чинні законодавчі акти України.

Представник відповідача у відзиві за № 2-05/3932 від 13.06.2006 року на апеляційну скаргу заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення з мотивів, що викладені у відзиві.

Представник позивача та відповідача в дане судове засідання не з'явились, однак, вказана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, суд зазначає наступне:

З 01.09.2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 6 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року. вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за  правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки Державна податкова інспекція у м. Полтаві, м. Полтава звернулась до суду з позовом як суб'єкт владних повноважень і у відповідності до закону то спір підлягає розгляду за правилами КАС України.

Дослідивши докази у справі колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із слідуючих підстав:

Відмовляючи в позові Державній податковій інспекції у м. Полтаві суд першої інстанції виходив з того, що реалізація алкогольних напоїв приватною фірмою «Уран»здійснювалась при наявності сертифікатів (були залучені до матеріалів справи), що рішення від 20.07.2004 року про застосування санкцій було прийняте за межами матеріального права і що суд може стягнути суми санкцій при умові невиконання СПД самого рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій.

Але з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Рішення від 20.07.2004 року про застосування фінансових санкцій відносно відповідача було прийнято Регіональним управлінням ДААК у Полтавській області на підставі матеріалів перевірки від 13.07.2004 року (акт за № 168869-331/21-914) торгового об'єкту відповідача –кафе за адресою –м. Полтава, вул. Р. Люксембург, 34, де вказано, що на місці торгівлі відсутні сертифікати відповідності на алкогольну продукцію, вибірково відібрану на суму 113 грн.

В поясненнях до акту перевірки СПД Байрак Н.П. відповідач по справі підтверджує, що спиртні напої продавались без сертифіката.

Рішення про застосування фінансових санкцій від 20.07.2004 року на час розгляду справи в судовому чи адміністративному порядку не скасовано.

Судом першої інстанції при винесенні рішення не враховано положення ст. 10 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (із змінами та доповненнями дійсними на момент здійснення перевірки) (далі - Закон України), передбачено, що спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби підлягають обов'язковій сертифікації в порядку та у строки, визначені законодавством.

Згідно з пунктом 5 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями (далі Правила), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854 „Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями,, (із змінами та доповненнями) алкогольні напої повинні надходити до торговельної мережі з накладними, товарно-транспортними накладними, а також сертифікатами відповідності державної системи сертифікації або свідоцтвами про визнання чи їх копіями, засвідченими постачальником.

Відповідно до ч. 6 статті 15 Закону України передбачено, що - роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.

Пунктом 37 постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 108 „Про порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення”, передбачено, що суб'єкти господарської діяльності реалізують товари лише за наявності документів, які засвідчують їх якість та безпеку, а пунктом 39 даної постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що усі товари у суб'єкта господарської діяльності повинні бути з відповідними документами, наявність яких передбачена чинним законодавством (товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, прибутково-видаткові накладні, сертифікат відповідності державної системи сертифікації або копія зазначеного сертифіката, завірена суб'єктом господарської діяльності, що відпустив товар, який підлягає обов'язковій сертифікації, тощо).

Абзацом 6 ч. 2 ст. 17 Закону України в редакції, що була чинною на момент проведення перевірки було передбачено застосування до суб'єктів підприємницької діяльності фінансових санкцій у разі оптової або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності або сертифіката про визнання - 200 відсотків вартості отриманої для реалізації партії товарів, але не менше 1700 грн.

Частиною 7 ст. 15 Закону України визначена щоквартальна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями на кожне місце торгівлі.

Частиною 12 ст. 15 Закону України передбачено - що у заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами повинно вказати місце торгівлі.

Місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів, як це передбачено ст. 1 Закону України.

Позивач мав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до ст. 1 Закону України роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що абзацом 6 ч. 2 ст. 17 Закону України передбачено відповідальність за відсутність засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності або сертифіката про визнання саме під час торгівлі, тобто в даному випадку під час реалізації алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам.

Відповідно до п. 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду. Про прийняте рішення ДПІ у м. Полтаві належним чином повідомила відповідача - було направлено відповідачу повідомлення.

Таким чином, оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням вимог ч. 1 п. 3 ст. 202 КАС України, а саме з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи це є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

За таких обставин, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Полтавської області від 04.04.2006 року яке було прийнято по даній справі, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, та невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є незаконним і необґрунтованим.

На підставі викладеного, Керуючись статтями ст. ст. 196, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві, м. Полтава на рішення господарського суду Полтавської області від 04.04.2006 року у справі № 3/20 - задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 04.04.2006 року у справі № 3/20 - скасувати.

3.          Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Полтаві до приватної фірми «Уран», м. Полтава про стягнення бюджетної заборгованості в сумі 1700 грн. –задовольнити. Стягнути з приватної фірми «Уран»(м. Полтава, вул. Рози Люксембург, 46/2, свідоцтво про державну реєстрацію від 12.05.1994 року № 368Л код 21079187) фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. до державного бюджету (код за ЄДРПОУ 23809520 УДК у Полтавській області н/р 31118106600002 код б/к 23030300 МФО 831019, символ 101).

4.          Зобов'язати господарський суд Полтавської області видати виконавчий лист.

5.          Постанова протягом одного місяця може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України.

6.          Матеріали справи № 3/20 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя:                                                                          Мельник С. М.                                            Судді:                                                                                      Корсакова Г.В.  Судді:                                                                                      Ільєнок Т.В.