Ухвала

від 16.03.2015 по справі 2а-152/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 року Справа № 9104/76700/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано - Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року у справі за позовом приватної агропромислової фірми «Інтеграл» до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано - Франківської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

приватна агропромислова фірма «Інтеграл» звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано - Франківської області в якому просила визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.12.2011 року № 0001242310, № 0001252310.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року позов задоволено, визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001242310 від 20.12.2011 р., яким ПАФ «Інтеграл» визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 48624 грн., штрафними санкціями 12156 грн., та № 0001252310 від 20.12.2011 р. яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 38899 грн., штрафними санкціями 9724,75 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Івано - Франківської області оскаржила його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд залишив поза увагою ті обставини, що актом перевірки Коломийської ОДПІ встановлено, що ПАФ «Інтеграл» у періоді з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року укладало договори субпідряду із ПП «Ніка-Ден» на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті: автомобільні дороги та мостові переходи комунальної власності в селі Молодятин Коломийського району Івано-Франківської області на загальну суму 270000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 54000,00 грн.). На виконання зазначеного договору субпідряду ПП «Ніка-Ден» складено :

довідку про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року на капітальний ремонт вулиць в с. Молодятин Коломийського району Івано-Франківської області, типової форми КБ-3 на загальну суму всього по будові з урахуванням ПДВ - 233 394,00 грн. Замовник робіт - Коломийська РДА. Генпідрядник - ПАФ «Інтеграл»; Субпідрядник - ПП «Ніка-Ден». Довідка скріплена печатками та підписами трьох сторін.

акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року на капітальний ремонт вулиць в с. Молодятин Коломийського району Івано-Франківської області, типової форми КБ-2в на загальну суму всього по будові з урахуванням ПДВ - 233394,0 грн. Замовник робіт - Коломийська РДА, Генпідрядник - ПАФ «Інтеграл», Субпідрядник - ПП «Ніка-Ден». Акт скріплений печатками та підписами: Замовник - Коломийська РДА, Підрядник - ПАФ «Інтеграл», Субпідрядник - ПП «Ніка- Ден», Сільська рада с. Молодятин, Коломийське районне комунальне підприємство;

розрахунок загально-виробничих витрат до Акту КБ-2в № 1 на відновлювальні роботи, кошторисний розрахунок № П-929 (витрати, пов'язані з відрядженням працівників підрядних організацій на будови), підсумкова відомість ресурсів (витрати - за прийнятими нормами).

В ході перевірки використано: лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської області від 31.01.2011 року №01-08/137, в якому зазначено, що ліцензія на виконання будівельних робіт для ПП «Ніка-Ден» код ЄДПРОУ 36221851 не видавалась; лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Івано-Франківській області від 02.08.2011 р. № 7/9/04-10/35 на лист прокуратури Рівненської області від 01.08.2011 р. № 06/279 вих. № 11, в якому зазначено, що для виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва автомобільних доріг, мостових переходів та будівництва багатоквартирного житлового будинку необхідно одержати ліцензію на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. ПП «Ніка-Ден» для одержання ліцензії на провадження вищенаведених видів робіт в Інспекцію ДАБК в Івано-Франківській області не зверталось; протокол допиту свідка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 28.10.2011 року, складений слідчим з ОВС слідчого відділу прокуратури Рівненської області молодшим радником юстиції Рудюком В.Р.

Також апелянт зазначає, що в провадженні Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області знаходиться кримінальна справа № 51/09-10 порушена відносно керівника та головного бухгалтера ПП «Ніка-Ден» громадянки ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, по факту зайняття фіктивним підприємництвом.

ПП «Ніка-Ден», на підставі договорів субпідряду, укладених із ПАФ «Інтеграл» у 2008 році, виконувало будівельно-монтажні роботи на об'єктах: автомобільні дороги та мостові переходи комунальної власності в селі Молодятин Коломийського району Івано-Франківської області.

Відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №112 від 16 липня 2008 року «Про затвердження примірного переліку робіт провадження з господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури» всі види вказаних вище робіт віднесено до зазначеного примірного переліку.

Згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №1396 від 05 грудня 2007 року «Про ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві» юридична особа та фізична особа (підприємець) - суб'єкти господарської діяльності, що мають намір провадити будівельну діяльність, повинні отримати ліцензію згідно з цим Порядком».

Згідно ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» - «Господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства».

Апелянт зазначає, що ПП «Ніка-Ден» зі своєї сторони не укладало будь-яких договорів з іншими суб'єктами господарювання на виконання зазначених будівельних робіт. Вказане підтверджується договорами укладеними між ПП «Ніка-Ден» та ПАФ «Інтеграл» в яких, згідно вимог ч. 2 ст. 319 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України, не зазначено про можливість залучення ПП «Ніка-Ден» інших субпідрядників.

Тому апелянт вважає, що фінансово-господарська діяльність ПП «Ніка-Ден» здійснюється поза межами правового поля. Фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Ніка-Ден» та ПАФ «Інтеграл» є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Статтею 92 ЦК України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Вказана підстава, відповідно до ст. 234 ЦК України є безумовною підставою для визнання вказаного правочину нікчемним, адже відповідно до ст. 42 підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (відповідно до ч. 1 ст. 62 ГКУ підприємництво - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, наукової, дослідницької, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до п. 4 прикінцевих положень Цивільного кодексу України, до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Цивільного кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Також апелянт зазначив, що в ході проведення перевірки на підставі матеріалів досудового слідства встановлено неможливість фактичного виконання ПП «Ніка-Ден» капітального ремонту доріг в Коломийському районі Івано-Франківської області. Операції ПП «Ніка-Ден» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів (відповідно до розрахунку суми комунального податку - кількісний склад працівників за перевіряємий період склав 1 особа), виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

У періоді, що перевірявся, ПАФ «Інтеграл» використовував у своїй діяльності основні фонди балансовою вартістю 187,2 тис.грн. (за даними додатку К1 до декларації з податку на прибуток за 2008 рік), в т.ч.: 1 групи - 108,4 тис. грн., 2 групи - 39,2 тис. грн., 3 групи - 39,2 тис. грн., 4 групи - 0,4 тис. грн.

Згідно розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2008 рік (вх. № 22985 від 29.02.2008р.) на балансі підприємства рахувалося 14 транспортних засобів, в т.ч.: трактор Т-700 - 1 шт.; автомобіль КАМАЗ-5410 - 1 шт.; автомобіль ЗІЛ-130 - 3 шт.; автомобіль ГАЗ-53 - 1 шт.; автомобіль ГАЗ-САЗ-3507 - 1 шт.; трактор ДЗ-991180 - 2 шт.; трактор ПЕА-1 - 2 шт.; трактор Т-25 - 1 шт.; трактор МТЗ-80 - 1 шт.; трактор Т-150К - 1 шт.

Перевіркою встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій з продажу товарів (робіт, послуг), спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Також апелянт зазначає, що в ході перевірки не підтверджено наявність виконання робіт, що свідчить про те, що правочини між ПП «Ніка-Ден» та ПАФ «Інтеграл» здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Згідно п. 3.1. Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування, є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Згідно п. 4.1 даного Закону база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

Згідно п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього Закону.

Апелянт вважає, що в порушення зазначеного ПАФ «Інтеграл» до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 38899,0 грн. за вищенаведеними господарськими операціями, що проведені на підставі правочинів із ПП «Ніка-Ден», які не спричиняють реального настання правових наслідків і є безтоварними, відповідно у ПАФ «Інтеграл» відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з ПП «Ніка-Ден» в результаті чого завищено податковий кредит в листопаді 2008р. на суму 38899,0 грн.

Враховуючи те, що первинні бухгалтерські документи, що стосуються ПАФ «Інтеграл» і ПП «Ніка-Ден» у перевіряємому періоді складені з порушенням вимог ст. 3 Закону України від «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), вимог «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704 - не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства.

Згідно абзацу 4 пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тому апелянт вважає, що в порушення зазначеного ПАФ «Інтеграл» завищено суму валових витрат за 2008 р. в тому числі за четвертий квартал 2008 р. по взаємовідносинах із ПП «Ніка-Ден» в сумі 194495,0 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 2008 р., в тому числі за четвертий квартал 2008 р. в сумі 48624,0 грн. (194495,0 грн. х 25%).

На підставі наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.12.2011 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань документального підтвердження господарських відносин і платником податків ПП «Ніка-Ден», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року, результати якої зафіксовані в акті перевірки №3504/231/30016287 встановлено порушенням позивачем: ч.5. ст.203, 4.1.2 ст. 215,ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчиненні правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах із ПП «Ніка-Ден» - договір субпідряду на будівельно-монтажні роботи від 30.10.2008 року. Роботи згідно зазначеного правочину по взаємовідносинах з ПП «Ніка-Ден» за IV-й квартал не були виконані в порушення ст. 662, ст. 655, ст.656 ЦК України; пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено заниження податку на додану вартість по взаємовідносинах із ПП «Ніка-Ден» за листопад 2008 року в сумі 38899,00 грн.; підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження податку на прибуток по взаємовідносинах із ПП «Ніка-Ден» за 2008 рік в тому числі за IV-й квартал 2008 в сумі 48624,00 грн. На підставі акту перевірки від 20.12.2011 року №3504/231/30016287 відповідачем 20.12.2011 року винесено податкові повідомлення рішення №0001242310, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 60770,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 48624,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 12156,00 грн. та №0001252310, яки позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 48623,00 грн., в тому числі за основним платежем 38899,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 9724,75 грн.

Також судом з'ясовано, що між позивачем та Коломийською районною державною адміністрацією 29.10.2008 року укладено договір підряду будівельно-монтажних робіт на об'єктах: автомобільні дороги та мостові переходи комунальної власності в с. Молодятин Коломийського району Івано-Франківської області. ПАФ «Інтеграл» 30.10.2008 року укладено договір субпідряду з ПП «Ніка-Ден», згідно якого субпідрядник зобов'язується виконати та здати Генпідряднику у встановлений Договором строк будівельно-монтажні роботи на об'єкті: автомобільні дороги та мостові переходи комунальної власності в с. Молодятин, Коломийського району Івано-Франківської області. Згідно пояснень директора ПП «Ніка-Ден» підприємством укладалися договори субпідряду та виконувалися будівельно-монтажні роботи на об'єкті: автомобільні дороги та мостові переходи в комунальної власності в с. Молодятин Коломийського району Івано-Франківської області та договір на виконання вищезазначених робіт та інші документи щодо виконання цих робіт у директора відсутні.

Також з'ясовано, що волевиявлення учасників відповідних правочинів відображено у договорах вчинених у визначеній законом формі, а відповідні акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, видаткові накладні та інші платіжні документи, які не містять недоліків, підписані сторонами та скріплені печатками, пов'язаний з цим договір відображає фактичне виконання сторонами своїх договірних зобов'язань, свідчить, що волевиявлення сторін правочину було вільним, відповідало їх внутрішній волі та спрямованим на реальне настання правових наслідків, що були ним обумовлені.

Суд вірно зазначив, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Аналогічні положення визначено і в ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Проте ніхто з даного приводу до суду не звертався, а тому згідно ч. 1 ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а також жодних порушень по вчинених сторонами правочинів, судом не встановлено.

У зв'язку з виконанням умов договорів, як підряду так і субпідряду, позивачем і його контрагентом - ПП «Ніка-Ден» було виконано всі умови передбачені вищезазначеними договорами, на підставі чого було підписано відповідні акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та сформовано податкові накладні.

Розглядаючи спір суд вірно зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз.4 п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону).

Відповідно до п. 137.1 статті 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Пунктом 138.2 ст. 138 даного Кодексу передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Підпунктом «а» п. 198.1 ст. 198 Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно п. 198.2 ст. 198 Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг та дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд вірно вважав, що позивач не може нести відповідальності за свого контрагента, за можливу недостовірність відомостей про нього в Єдиному державному реєстрі за умови його необізнаності та не зобов'язаний перевіряти наявність чи відсутність трудових відносин свого контрагента з його працівниками та чисельність працівників у своїх контрагентів, оскілки законодавством України не передбачено такого обов'язку для сторони. Така відповідальність контрагентів позивача покладається виключно на них та на органи державної влади, а в разі встановленого порушення контрагентами, правові наслідки настають виключно для них самих. Таким чином, позивач не може нести відповідальності за порушення з боку своїх контрагентів, оскільки, законодавством України не передбачено такого обов'язку для сторони. Отже, якщо контрагенти допустили порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для них.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не заслуховують на увагу посилання відповідача на відсутність у контрагента позивача трудових ресурсів, транспортних засобів для виконання будівельно-монтажних робіт, а саме автомобільних доріг та мостових переходів комунальної власності в с. Молодятин, Коломийського району, Івано-Франківської області, як підстава нереального виконання робіт з боку субпідрядника, оскільки в акті перевірки не з'ясовано яким чином і ким виконувались ці роботи і не перевірено шляхом зустрічних перевірок технічну та практичну можливість виконання цих робіт в порядку субпідряду тощо. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту та включення сум до складу валового доходу, оскільки сторонами було дотримано всіх вимог вищезазначених договорів, про що складено та підписано відповідні документи встановленого законом зразка, а саме акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та податкові накладні, які не містять недоліків, містять всі необхідні реквізити передбачені законодавством та відповідають зразкам встановлених законодавством України.

Вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано - Франківської області - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року по справі № 2а-152/12/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Н.В. Ільчишин

Повний текст ухвали виготовлений 20.03.2015 року