Рішення

від 26.06.2009 по справі 9/168-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/168-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.06.09р.

Справа № 9/168-08

За позовом  Комунального підприємства "Теплоенерго"  Дніпропетровської міської ради,

                     м.Дніпропетровськ 

до                  Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

третя особа: Управління економіки Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ 

про стягнення 32 649 800,00 грн.

Суддя  Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання Фуркаленко І.Л.

Представники:

  Від позивача - Ткаченко Р.А. – начальник юрвідділу, довіреність № 1900 від 29.08.08р.

      - Жук Н.М. – начальник планово-економічного відділу, довіреність №2265 від 16.06.09р.

Від відповідача - представник не з'явився

Від третьої особи - представник не з'явився

В засіданні прийняли участь – Семенова Н.Ю. – експерт Дніпропетровського НДІСЕ;

- Лисенко А.М. - експерт Дніпропетровського НДІСЕ 

СУТЬ СПОРУ:

КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради звернулось квітні 2008 року із позовом до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, у якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 32649800,00 грн. збитків, що утворились через невідповідність діючих тарифів та фактичної собівартості теплової енергії (виробництво, транспортування та постачання).

Відповідач належним чином повідомлявся про час і місце судового розгляду цієї справи, проте не скористався правами, наданими йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов по суті спору не надав, у зв'язку із чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням Відповідача від 25.06.09р. до матеріалів справи було долучено пояснення Фінансового департаменту Дніпропетровської міської ради та розрахунки обсягу заборгованості за минулі роки із різниці в тарифах на послугу з теплопостачання що надана населенню КП „Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради, розпорядження про виділення коштів із спеціального фонду міського бюджету платіжні доручення та виписки з рахунку з урахуванням КЕКВ про здійсненні перерахування коштів субвенцій з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах.

Фінансовий департамент Дніпропетровської міської ради повідомив суд, що у 2008 році міською робочою групою щодо визначення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку із невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, КП „Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради затверджено обсяги зазначеної заборгованості, яка підлягає відшкодуванню у порядку, визначеному  Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.08р. №440, за 2000-2007 роки на суму 16859202,51 грн., яка погашена у повному обсязі за рахунок коштів субвенції з державного бюджету. За 2008 рік згідно наданих розрахунків різниця в тарифах на теплову енергію, що надавалася підприємством населенню, склала 8392648,76 грн., яка перекривалася коштами фінансової підтримки, виділеними з міського бюджету у сумі 16084,3 тис. грн. Надав при цьому копії розрахунків заборгованості з різниці в тарифах на послуги з теплопостачання, що надавалися КП „Теплоенерго” до Дніпропетровської міської ради за 2000-2008 роки.

Залучене до участі у справі Управління економіки Дніпропетровської міської ради, у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, пояснило, зокрема, що не може надати доказів, які б свідчили про узгодження управлінням економіки розрахунків КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, але розрахунки, що були виконані підприємством самостійно, розглядались управлінням економіки та зауважень до них не було. Вказує, що управління економіки під час засідань комісії з питань формування тарифів приймало участь в проведенні аналізу економічної обґрунтованості розрахунків тарифів, наданих на розгляд теплопостачальними підприємствами, в тому числі і КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради. В результаті  розгляду розрахунків тарифів для КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради  їх було визнано обґрунтованими (протокол №8 від 02.10.06р.), а 16.10.06р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було прийнято рішення №3712, яким встановлено економічно обґрунтовані тарифи на теплову енергію, що виробляється, транспортується та постачається КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради споживачам міста. Наголошує на тому, що зазначені тарифи було прийнято на підставі розрахунків, виконаних саме КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, згідно яких рентабельність виробництва передбачалась на рівні 9,47%. При цьому доказів, які б свідчили про узгодження Управлінням економіки розрахунків КП „Теплоенерго” Третя особа надати не може.

Для перевірки обґрунтованості розрахунку стягуваної суми та з'ясування обставин, що мають значення для справи, для чого необхідні спеціальні знання у галузі теплоенергетики та економіки у справі було призначено судову експертизу, проведення якої було доручене Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У зв'язку із призначенням судової експертизи провадження у даній справі зупинялось з 04.08.2008р. по 09.04.09р.

Після закінчення проведення комплексної судової експертизи та повернення матеріалів справи разом із відповідним експертним висновком ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.09р. провадження у справі було поновлено та продовжений її розгляд по суті спору.

В судових засіданнях 26.05.2009р. та 25.06.2009р. були присутні судові експерти Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, які надали відповіді на додаткові запитання Позивача.

В судовому засіданні 25.06.2009р. за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача та Третьої особи, яка приймала участь у минулих судових засіданнях, а також судових експертів, дослідивши надані докази, господарський суд –

встановив:

Позивач - Комунальне підприємство „Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради є комунальним унітарним підприємством, предметом діяльності якого відповідно до затвердженого статуту, є виробництво та транспортування теплової енергії у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання населення та інших груп споживачів.

Відповідно до п. 2.1 Статуту Позивача, метою діяльності підприємства є отримання прибутку.

Управління комунальним майном, яке знаходиться на балансі Позивача, здійснюється  Комітетом комунальної власності міськради.

Як вказував Позивач, протягом періоду з 01.01.2005р. по 31.12.2007р. він реалізовував теплову енергію споживачам за тарифами, затвердженими рішенням Дніпропетровської міської ради №18/3 від 07.08.2002р., рішенням Дніпропетровської міської ради №2077 від 19.09.2002р., рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №3712 від 16.10.2006р., які є нижчими від розміру економічно обґрунтованих фактичних витрат, оскільки під час їх прийняття не були враховані такі чинники, як от: зменшення обсягу виробництва теплової енергії, що напряму залежить від температури зовнішнього повітря; тривалості опалювального періоду; тривалості між опалювального періоду; витрати відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку, які визначені на підставі нормативів витрат на виробництво одиниці послуги, що затверджені або пройшли експертну оцінку у компетентному органі державного управління; податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів; амортизаційні відрахування, потреби в інвестиціях, необхідних для модернізації, вдосконалення та відтворення основних виробничих фондів; обґрунтований прибуток на рівні, що забезпечує ефективне функціонування та розвиток; рівень інфляції, показники ефективності діяльності, зовнішні фактори та інше.

За розрахунком Позивача, на момент звернення до суду із позовом, який розглядається у цій справі, збитки його підприємства через невідповідність тарифу фактичним витратам на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії за період з 01.01.2005р. по 31.12.2007р., які мають бути відшкодовані Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (Відповідачем) складають 32649800,00 грн., у тому числі по роках:

-          за 2005 рік –7 203 300,00 грн.;

-          за 2006 рік –12 070 500,00 грн.

-          за 2007 рік –13 375 200,00 грн.

Проте позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач надав суду документи, що відображають доходи та витрати підприємства та свідчать про результати його фінансово-господарської діяльності.

За клопотанням Позивача господарським судом було призначено, а Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судової експертизи у цій справі було проведено судову експертизу для перевірки проведеного Позивачем розрахунку зведеного обсягу збитків та перевірки чи відповідали фактичні витрати Позивача на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії  протягом спірного періоду розміру та складу витрат, закладених тарифом, затверджених вказаними вище рішеннями Дніпропетровської міської ради, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

1) чи відповідали фактичні витрати Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії протягом періоду з 01.01.2005 року по 15.10.2006 року розміру та складу витрат, закладених тарифом, затвердженим рішенням Дніпропетровської міської ради №18/3 від 07.08.2002р. та рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2077 від 19.09.2002р. ?

2) чи відповідали фактичні витрати Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії протягом періоду з 16.10.2006 року по 31.12.2007 року розміру та складу витрат, закладених тарифом, затвердженим Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №3712 від 16.10.2006р. ?

3) чи підтверджується документально матеріалами справи проведений Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради розрахунок зведеного обсягу збитків і якщо так, то чи утворився він через невідповідність між фактичною собівартістю теплової енергії та затвердженими Дніпропетровською міською радою та виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради тарифами ?

4) чи відповідає розрахунок зведеного обсягу збитків Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, що можливо утворився через невідповідність між фактичною собівартістю теплової енергії та затвердженими Дніпропетровською міською радою та виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради тарифами, чинному законодавству, яке регламентує порядок здійснення економічного планування, фінансового та бухгалтерського обліку (загальновстановленій методології) ?

Як зазначено у висновку №1795/1796-08 від 27.02.2009р. судово-економічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судової експертизи по господарській справі №9/168-08,  перше та друге питання експертами згруповані в одне питання, яке було викладені у такій редакції: „Чи підтверджується  документально сума витрат КП „Теплоенерго”  на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії за період з 01.01.2005р. по 31.12.2007р ?”, а загалом по всіх питання надані наступні відповіді.

По першому питанню:

Відповідно до розрахунків КП „Теплоенерго”, які є в матеріалах справи, витрати на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії за період 2005р. –2007р. становлять 109064,6 тис. грн., у тому числі:

-          за 2005 рік –22884,8 тис. грн..;

-          за 2006 рік –34638,0 тис. грн..;

-          за 2007 рік –51541,8 тис. грн..

У результаті проведеного дослідження  експертами встановлено та підтверджується даними бухгалтерського обліку підприємства, що витрати на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії КП „Теплоенерго” за період 2005р. –2007р. становлять 105465,1 тис. грн., у тому числі:

- за 2005р. –22884,8 тис. грн.;

- за 2006р. –32300,6 тис. грн.;

- за 2007р. –50279,7 тис. грн..

Розбіжність між даними про фактичні витрати виробництва, що відносяться на собівартість послуг КП „Теплоенерго”, зазначеними у калькуляції собівартості теплової енергії за 2005-2007р.р. та результатами дослідження становить 3599,5 тис. грн.

По другому питанню:

Експертами обчислений загальний обсяг заборгованості з різниці в тарифах за надані послуги для населення, бюджетних організацій, інших споживачів за порядком, встановленим постановою Кабінету Міністрів України №440 від 25.04.2008р. та у відповідності до методологічних засад формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства (ПСБО 16), з урахуванням обмежень, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України №955 від 10.07.2006р., який склав 27612,8 тис. грн. У зв'язку із тим, що в розрахунках підприємства містяться невідповідності, а саме між зведеним обсягом збитків, розрахунком обсягів збитків та розрахунком втрат за 2005р. зіставлення даних експертами не проводилось.

По третьому питанню:

Експертами встановлено, що обсяг заборгованості в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії усім групам споживачів визначався КП „Теплоенерго” відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №440 від 25.04.2008р.

Експертами обчислений загальний обсяг заборгованості з різниці в тарифах за надані послуги для населення, бюджетних організацій, інших споживачів за порядком, встановленим Постановою Кабінету Міністрів України №440 від 25.04.2008р. та у відповідності до методологічних засад формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства (ПСБО 16), з урахуванням обмежень, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України №955 від 10.07.2006р.

При цьому, як зазначено у дослідницькій частині зазначеної судової економічної експертизи (аркуші 12-13 Висновку) отримання КП „Теплоенерго” дотацій місцевих бюджетів для відшкодування різниці  в тарифах за досліджуваний період 2005-2007 р.р. та погашення у 2006 році заборгованості з різниці в тарифах відповідно до Порядку перерахування у 2006р. субвенції з держбюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2006р. №705 за 2005-2007р.р. в обсязі наданих документів не встановлено.

Не погоджуючись із висновком зазначеної вище експертизи Позивач поставив на вирішення експертів додаткові питання, а саме: 1) чи є обґрунтованим виключення та неврахування експертом витрат в сумі 2113,6 тис. грн., які є витратами підприємства по сплаті штрафів, пені та неустойки; 2) чи є обґрунтованим виключення та неврахування експертом витрат в сумі 60,6 тис. грн., які є виключно фінансовими витратами; 3) чи є обґрунтованим виключення та неврахування експертом витрат в сумі 1089,5 тис. грн.. у 2007 році та 211,6 тис. грн. за період з 01.01.05р. по 31.12.07р., які є збитками підприємства, що виникли із-за несвоєчасного відшкодування різниці в тарифах та їх невідповідності вартості теплової енергії, передбаченої для реалізації згідно договору комісії з ДП „Газ-Тепло” у 2005-2006 р.р., внаслідок чого у підприємства виник дефіцит власних обігових коштів, зростання заборгованості перед постачальниками енергоресурсів, перед бюджетом по податкам та зборам і, як результат, арешт банківських рахунків, майна, нарахування штрафних санкцій, оплата витрат, пов'язаних з виконавчим провадженням:

- виконавчий збір           - 121,1 тис. грн.                    штрафні санкції          - 883,5 тис. грн.

- судові витрати           - 1,3 тис. грн.                              технологічні втрати          - 134,8 тис. грн.

- держмито                     - 22.3 тис. грн.                    списання оборотних

- 3% річних                    - 54,0 тис. грн.                    засобів                    - 71,2 тис. грн.

а всього: 211,6 тис. грн.                                        а всього: 1089,5 тис. грн.

З приводу поставлених Позивачем додатково питань судові експерти Лисенко А.М. та Семенова Н.Ю., які проводили вищевказану судову експертизу, пояснили, що:

1. Виходячи з приписів п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України №705 від 22.05.06р., податкова заборгованість з урахуванням штрафних санкцій є сумою несплаченої підприємством заборгованості по податках (податок на прибуток, ПДВ, податок на землю та ін.). В п. 6 вище вказаної Постанови не йдеться про сплачені підприємством штрафи, пені, неустойки та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №955 від 10.07.06р., не включаються до розрахунку повної собівартості теплової енергії. Тому експертами обґрунтовано не врахована сума витрат 2113,6 тис. грн., зазначена в калькуляціях підприємства як інші витрати операційної діяльності.

2. Експертами обґрунтовано не врахована сума фінансових витрат, зазначених в калькуляції підприємства у розмірі 60,6 тис. грн., у зв'язку з не підтвердженням таких витрат документально, а саме: такі витрати за даними бухгалтерського обліку не відображені та відсутні у фінансовій звітності (форма №2 за 2006р.)

3. Експертами при обчисленні загальної суми витрат за 2007 рік не враховані:

- інші витрати, які обліковуються на рах. 943 „Собівартість реалізованих виробничих запасів”, 944 „Сумнівні та безнадійні борги”, 947 „Нестачі і втрати від псування цінностей”, 948 „Визнані штрафи, пені, неустойки”, 949 „Інші витрати операційної діяльності” не включаються до розрахунку повної  собівартості теплової енергії (Постанова Кабінету Міністрів України №440, №955);

- інші витрати звичайної діяльності в сумі 72,2 тис. грн. у зв'язку із тим, що такі витрати (рах. 976 „Списання необоротних активів”, 979 „Інші витрати звичайної діяльності”) не включаються до розрахунку повної собівартості  теплової енергії (ПСБО №16).

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств  та організацій”:

-          на рахунку 97 „Інші витрати” ведеться облік витрат, що виникають в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з виробництвом або реалізацією основної продукції (товарів) та послуг.

Суми не враховані експертами за 2006 р. наведені в поясненні на 1 питання, за 2005р. розбіжностей між даними підприємствами та дослідження не встановлено, тому не зрозуміло до яких витрат в калькуляціях підприємства віднесені вказані суми. Наприклад, такі витрати як виконавчий збір, судові витрати, держмито, річні, інфляційні (які обчислені у сумі 211,6 тис. грн.) обліковуються на рах. 92 „Адміністративні витрати”, але між даними підприємства за результатами дослідження по рах. 92 розбіжності відсутні. Щодо витрат у сумі 1089,5 тис. грн., то позивачем не зазначено відповідно до яких первинних чи бухгалтерських документів обчислені такі суми, за якими балансовими рахунками вони обліковуються. Тому не надається за можливе підтвердити включені, чи не включені експертами такі витрати при розрахунку фактичних витрат на виробництво теплової енергії.

Отже, згідно до висновку зазначеної судової економічної експертизи, з урахуванням наданих експертами додаткових відповідей, слід визнати, що наданими до матеріалів справи доказами підтверджується той факт, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за надані у спірному періоді послуги для населення, бюджетних організацій та інших споживачів загалом становить 27612,8 тис. грн., або 27 612 800,00 грн.

Водночас щодо обов'язку Відповідача сплатити Позивачу зазначені грошові кошти слід врахувати також наступне.

Позивач не надав суду під час розгляду даної справи документальних доказів щодо будь-яких своїх звернень до Відповідача протягом спірного періоду – з 01.01.2005р. по 31.12.2007р. із пропозиціями про затвердження або зміну діючих тарифів на послуги теплопостачання та відповідних обґрунтованих розрахунків їх розміру, виходячи із дійсної собівартості цих послуг.

Однак після завершення зазначеної судової економічної експертизи Позивачем та Відповідачем були надані додаткові докази, які не були враховані експертами під час проведення експертного дослідження, але стосуються предмету спору.

Так Позивачем був наданий суду у повному обсязі Звіт Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області „Про результати аудиту ефективності фінансово-господарської діяльності комунального підприємства „Теплоенерго” за 2006-2007 роки” від 27.05.2008р. №27-21/8, яким було проведено аудит з метою оцінки ефективності управління підприємством Позивача, аналізу фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання коштів і майна, оцінки правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування внутрішнього контролю, з метою приведення граничних рівнів тарифів на теплову енергію у відповідність до обґрунтованого розміру витрат на її виробництво Підприємство.

У період з 01.01.2006р. по 16.10.2006р. основна діяльність Позивача здійснювалась на підставі тарифів, затверджених у 2002 році наступними рішеннями Дніпропетровської міської ради: рішенням „Про затвердження граничних рівнів тарифів на послуги з теплопостачання, які надаються комунальними підприємствами міста” від 19.09.2002р. №2077 і рішенням „Про тариф на теплову енергію для населення” від 07.08.2002р. №18/3.

Вказаними рішеннями затверджені наступні граничні рівні тарифів на послуги з теплопостачання (за 1 Гкал з урахуванням ПДВ), а саме: для населення –63,05 грн., для бюджетних організацій – 80,0 грн.; для інших споживачів - 85,0 грн.

Наступний перегляд Дніпропетровською міською радою граничних рівнів тарифів на теплову енергію здійснено у жовтні 2006 року.

Так рішенням Дніпропетровської міської ради „Про тарифи на теплопостачання” від 16.10.2006р. №3712 для Позивача встановлені наступні тарифи на теплопостачання за 1 Гкал з ПДВ, а саме: для населення –171,0 грн., для бюджетних установ та інших споживачів –251,77 грн.

Як вказано у зазначеному Звіті КРУ, починаючи з 09 липня 2007 року Підприємство неодноразово направляло на адресу міського голови м. Дніпропетровська листи з проханням встановити та затвердити тарифи на теплову енергію, що виробляється та надається споживачам міста об'єктами підприємства. Внаслідок тривалої процедури надання висновку про обґрунтованість розрахунку планових витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, підготовки та прийняття відповідного рішення нові граничні тарифи затверджені Підприємству лише у лютому 2008 року рішенням міськради від 25.02.2008р. До того ж, Підприємству вказане рішення надане лише 31.03.2008р., або більше 1 місяця з дати його прийняття, що негативно вплинуло на розмір доходів підприємства внаслідок неможливості своєчасного внесення змін до діючих договорів в частині встановлення оплати за новими тарифами саме з дати їх затвердження міськвиконкомом.

У цьому ж Звіті зазначено, що проведені КРУ під час перевірки розрахунки вказують (аркуш 6 Звіту), зокрема, на те, що сума витрат на виробництво теплової енергії за 9 місяців 2006 року становила 19253,82 тис. грн.,  а сума доходів від її реалізації –11542,82 тис. грн., тобто, перевищення витрат над доходами склало 7711,0 тис. грн. У свою чергу зазначений фактор негативно впливав на діяльність підприємства. Аналізом даних калькуляції Позивача з переробки газу та виробництва теплової енергії за жовтень 2006 року з'ясовано, що фактична собівартість переробки природного газу та виробництва 1 Гкал теплової енергії у жовтні 2006 року дорівнювала 379,44 грн., загальні витрати на виробництво 1 Гкал з урахуванням вартості природного газу та вартості його транспортування становили 491,9 грн. Цей розрахунок вказує на те, що фактичні витрати на виробництво теплової енергії у жовтні 2006 року перевищували доходи від її реалізації на 827,6 тис. грн. (1209,09 тис. грн.. –381,5 тис. грн.), що у свою чергу також негативно вплинуло на фінансовий стан підприємства Позивача. У листопаді-грудні 2006 року підприємство Позивача змінило схему постачання природного газу та самостійно здійснювало виробництво і реалізацію теплової енергії споживачам за новими, затвердженими у жовтні 2006 року тарифами з рентабельністю 27,08% та 12,37% відповідно по місяцях. Тобто, затверджені у жовтні 2006 року тарифи на теплову енергію з урахуванням зміни схеми виробництва та реалізації теплової енергії дозволили підприємству працювати у листопаді-грудні 2006 року прибутково. Протягом 2007 року граничні тарифи на теплову енергію, яка виробляється підприємством, не переглядались. За 2007 рік підприємством Позивача вироблено теплової енергії у кількості 289,582 тис. Гкал, загальні витрати на виробництво вказаної кількості теплової енергії склали 51541,8 тис. грн. У вказаному періоді реалізовано теплової енергії у кількості 241,174 тис. Гкал на суму 38166,6 тис. грн. Таким чином, збитки підприємства Позивача від реалізації теплової енергії споживачам у 2007 році склали 13375,2 тис. грн.

Відповідач зі свої сторони, після завершення зазначеної судової економічної експертизи надав до матеріалів справи Розрахунки обсягу заборгованості за минулі роки із різниці в тарифах на послуги з теплопостачання, що надана населенню Позивачем, із яких вбачається, що за період з 2000 по 2008 роки включно у Позивача утворилась різниця між фактичними витратами та фактичними нарахуваннями на загальну суму 58846454,12 грн., Позивачем було отримано дотацію місцевих бюджетів для відшкодування різниці у тарифах у 2005-2008 роках на загальну суму 29951391,00 грн., та, до того ж, фактично погашено у 2006, 2008 роках заборгованість з різниці в тарифах відповідно до постанови на загальну суму 29958197,24 грн., внаслідок чого обсяг заборгованості в різниці в тарифах на послугу з теплопостачання, що надана населенню складає: (-) 1063135,12 грн., тобто рахується переплата.

Визначаючи загальний розмір обсягу заборгованості з різниці в тарифах за надані у спірному періоді послуги для населення, бюджетних організацій та інших споживачів суд вважає за необхідне виходити із відомостей, які були за результатами зазначеної судової економічної експертизи, тобто 27 612 800,00 грн., як таких, які підтверджуються безпосередньо документальними доказами у даній справі, у той час, як відомості про розмір цієї заборгованості, наведений у зазначеному Звіті КРУ, безпосередньо судом не перевірялись.

Водночас, дійсний розмір зазначеної заборгованості, який склався на час вирішення спору судом, має бути обчислений як різниця між загальним розміром обсягу заборгованості з різниці в тарифах для усіх категорій споживачів (населення, бюджетних організацій та інших споживачів) та отриманими Позивачем відшкодуваннями різниці у тарифах для населення –дотації з місцевого бюджету та субвенції з державного бюджету, по яких на цей час рахується переплата 1 063 135,12 грн.

Таким чином, дійсний розмір зазначеної заборгованості у спірному періоді з 01.01.2005р. по 31.12.2007р. буде складати суму –26 549 664,88 грн. (27 612 800,00 грн. - 1 063 135,12 грн. = 26549664,88 грн.).

Відповідно до вимог Законів України „Про теплопостачання”, „Про житлово-комунальні послуги” та „Про місцеве самоврядування”, вартість житлово-комунальних послуг, які надаються Позивачем, встановлюється місцевим органом самоврядування м.Дніпропетровська шляхом встановлення фіксованого тарифу.

Відповідно до ст. 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” та п.3 ч.1 ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування, а органи місцевого самоврядування зі свої сторони затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Так згідно зі ст. 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг  першої  і  другої груп (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет  Міністрів України. Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих  витрат  на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження  органам  місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого  самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі  економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. У разі затвердження цін/тарифів на  житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх

виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та  економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх  виробництво, відповідна сільська, селищна, міська рада передбачає у відповідному місцевому бюджеті. Затвердження  цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від   розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді. Центральні органи виконавчої влади несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень. У разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов'язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету. Спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку.

Частиною 8 ст. 78 Господарського кодексу України також встановлено, що збитки, завдані комунальному унітарному підприємству внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підлягають відшкодуванню  зазначеними органами добровільно або за рішенням суду.

Як свідчать встановлені обставини протягом усього спірного періоду основна діяльність Позивача здійснювалась на підставі тарифів, затверджених вказаними вище рішеннями органів місцевого самоврядування –Дніпропетровською міською радою та її виконавчим комітетом. При цьому беззбитковою господарська діяльність була лише на протязі 2-х місяців: листопада та грудня 2006 року, а решту спірного періоду витрати на виробництво теплової енергії перевищували доходи від реалізації цих послуг, зокрема внаслідок різниці в затверджених для Позивача тарифах.

При цьому доводи Третьої особи про затвердження для Позивача тарифів на підставі обґрунтованих розрахунків, які подавались самим Позивачем та передбачали рентабельну діяльність, суд відхиляє, як такі, що не враховують сукупність усіх об'єктивних факторів, які вплинули на фактичні витрати з надання послуг для населення, розмір яких має обчислюватися не в цілому за календарний період –1 рік, та які знайшли відображення у зазначених вище Висновку судової економічної експертизи та Звіті КРУ.

Таким чином, на Відповідача, як виконавчий орган Дніпропетровської міської ради, має бути покладено відповідальність за несвоєчасний перегляд та затвердження для Позивача в установленому порядку тарифів на теплову енергію, що виробляється та надається споживачам міста підприємством Позивача, та обов'язок з відшкодування завданих Позивачу внаслідок цього збитків у розмірі 26549664,88 грн.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача грошових коштів у сумі 26549664,88 грн. –є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Решта позовних вимог Позивача про примусове стягнення з Відповідача грошових коштів у сумі 6100135,12 грн. задоволенню не підлягають, як не підтверджені належними доказами, що ці збитки були спричинені саме внаслідок різниці в тарифах, а не інших факторів та обставин.

Судові витрати у справі, у тому числі витрати на проведення судової економічної експертизи у сумі 19740,00 грн., покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 42-43, 44-45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради на користь Комунального підприємства „Теплоенерго” суму 26549664 грн. 88 коп. збитків, 20327 грн. 50 грн. витрат на держмито, 95 грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 16050 грн. 59 коп. витрат на судову експертизу.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Подобєд

Рішення підписано- 04.08.09р.