Рішення

від 05.08.2009 по справі 12/26пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/26пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.08.09 р.                                                                                     Справа № 12/26пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.

при секретарі судового засідання Лозовій Н.С.

за участю представників сторін

від позивача – Фірус А.О. за доруч.

від відповідача – Поважна І.О., Сергєєва Ю.В. за доруч.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом  

Управління матеріально-технічного постачання ДХК “Шахтарськантрацит” м. Шахтарьск

до Товариства з обмеженою  відповідальністю “ Камнеобробний завод “Омфал” м.Шахтарськ

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

СУТЬ СПОРУ

   Управління матеріально-технічного постачання ДХК “Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою  відповідальністю “ Камнеобробний завод “Омфал” м. Шахтарськ про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

   В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на постанову Донецького Апеляційного господарського суду від 14.04.2009 року  по справі  № 12/188пд, якою були визнано недійсним протокол № 3050321-1 від 16.05.2003 року проведення прилюдних торгів з реалізації майна, що належить Управлінню матеріально-технічного постачання Державної холдінгової компанії “Шахтарськантрацит, визнано недійсною угоду, укладену на прилюдних торгах та зозобов”язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Камнеобробний завод “Омфал” повернути Управлінню матеріально-технічного постачання Державної холдінгової компанія “Шахтарськантрацит”  у первинному стані об”єкт “Нафтобаза”, розташований за адресою: м. Шахтарськ, вул. Леніна, 85а, відчужений на вищевказаних торгах, не виконання цього рішення відповідачем, ст.ст. 387, 386 ЦК України.

    Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись, що на цей час,  спірний об”єкт зазнав певних змін і не є тотожнім об”єкту,  який було придбано на торгах.

     В подальшому,  позивач змінив предмет позову та просив суд  визнати недійсним Свідоцтво про право власності на комплекс об”єктів “Нафтобаза”, видане підприємству ТОВ “Камнеобробний завод “Омфал” від 04.11.2004 року за наслідками проведення  прилюдних торгів та зафіксоване протоколом проведення прилюдних торгів за № 3050321-1 від 16.05.2003 року, визнати право власності на комплекс об”єкта “Нафтобаза” за Державою України в особі Верховної Ради України у повному господарському віданні Управління Матеріально-технічного постачання ДХК “Шахтарськантрацит”,  розташоване за адресою:  Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Леніна, 85а та витребувати  у відповідача із чужого незаконного володіння на користь УМТС ГХК “Шахтарськантрацит” об”єкт “Нафтобаза”,  розташований за адресою: м. Шахтарськ, вул. Леніна,  85а,  які складаються з об”єктів:

- Будівля контори ,  площею 85, 5 кв.м.

- Будівля теплиця з прибудовою,  площею 1424, 2 кв.м.

- Будівля протипожежної насосної, одноповерхова будівля загальною площею 55,2 кв.м.

- Будівля розливу палива ,  загальною площею 63,8 кв.м.

- Будівля зливної насосної,   загальною площею 12,1 кв.м.

- Будівля матеріального складу,   загальною площею 143,3 кв.м.

- Будівля матеріального складу,   загальною площею  242 кв.м.

- Будівля матеріального складу,  загальною площею 937,4 кв.м.

- Будівля трансформаторної підстанції,   площею 13, 1 кв.м.

- Будівля уборної,   площею 4, 3 кв.м.

- Асфальтовий промисловий майданчик,   площею 3820 кв.м.

- Лінія освітлення  - 1500 м.п.

- Будівля складу протипожежних засобів,   площею 57 кв.м.

- Водопровід технічний дліною 1500 м.п.

-          Будівля лебедкі,  загальною площею 22 кв.м.

- Технологічних комплекс для темних нафтопродуктів- 3 253 м.п.

- Блискавковідвід

-  огорожа складу ,  740 кв.м .

- Резервуар 22 шт. ( інв 1097, 1100, 4629, 132, 131, 115, 116, 117, 118, 9089, 123, 119, 120, 9087, 124, 9088, 9090, 128, 127, 130,129)  

- Естакада металева ,  38 кв.м.

  Суд вважає, що в даному випадку відбулося  доповнення позивачем позову  ще однією позовною  вимогою -  визнання недійсним Свідоцтва, що не є зміною предмета позову, а також його збільшенням,  в розумінні ст. 22 ГПК України.

  Тому суд розглядає позовні вимоги щодо визнання  права власності за Державою в особі Верховної Ради України в повному господарському відання позивача на об”єкт  “Нафтобаза” ,  розташований за адресою:  м. Шахтарськ, вул. Леніна, 85 а,  а також щодо витребування певного  майна.

   Ухвалою господарського суду  сторони були зобов”язані здійснити обстеження об”єкту ,  з метою встановлення його стану на цей час.

   Протокол огляду з застереженнями кожної сторони надано до суду.

  Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представників сторін господарський суд встановив

   Відділом державної виконавчої служби  в період дії Закону України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна, були реалізовані основні фонди підприємства позивача.

  16.05.2003 року відповідачем на публічних торгах , які були організовані державною виконавчою службою   придбано цілісний майнових комплекс “Нафтобаза”, розташований за адресою:  м. Шахтарськ, вул. Леніна, 85а.

   Згідно пояснення сторін, об”єкт “ Нафтобаза”  було побудовано та здано в експлуатацію у 1954 році та   мав у своєму складі наступні об”єкти: під”їздні та залізнодорожні колії, під”їздні автомобільні дороги, низку резервуарів для зберігання нафтопродуктів, насоси для прийомки та відпуска паливно- мастильних матеріалів, автономне опалення за допомогою котельної, душеві та інші соціально-побутові приміщення, спеціально обладнану теплицю , паливний склад № 11 для зберігання паливно-мастильних матеріалів та інших необхідних матеріалів, складські приміщення для сховища   матеріалів, спеціальні трубопроводи для перекачки нафтопродуктів в інші резервуари та відвантаження нафтопродуктів.

   На час реалізації бази,  об”єкт знаходився у робочому стані.

   Рішенням виконкому комітету Шахтарської міської Ради від 20.10.2004 року за № 466 за відповідачем було оформлено право власності на об”єкти нерухомості – нафтобаза, розташована за адресою:  Донецька область, м. Шахтарськ, вул.Леніна,85а

   24.06.2004 року Постановою Господарського суду Донецької області позивача було визнано банкрутом та розпочата ліквідаційна процедура.   

   Ліквідатор звернувся до господарського суду з позовом щодо визнання недійсним протоколу проведення вище зазначених прилюдних торгів.

   Постановою Донецького апеляційного господарського суду України від 14.04.2008 року було визнано недійсним протокол прилюдних торгів з реалізації майна “Нафтобаза” № 3050321-1 від 16.05.2003 року, визнано недійсним договір, який було підписано на підставі вказаного протоколу, а також зобов”язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Камнеобробний завод  “Омфал” повернути позивачу в первинному стані об”єкт “Нафтобаза”, розташований за адресою:  Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Леніна, 85 а,  відчужених на прилюдних торгах. Постанова набула чинності.

   Зазначена постанова,  в частини повернення об”єкту “Нафтобаза” до цього часу не виконана.

    Позивач просить суд визнати   на об”єкт “Нафтобаза” право власності за Державою в особі Верховної Ради України у повному господарському віданні позивача .

     Розглядаючи вказану позовну вимогу суд виходить з наступного.

     Відповідно до ст. 170 Цивільного кодексу України, Держава набуває і здійснює цивільні права та обов”язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

     У випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами від імені держави за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні або юридичні особи, органи державної  влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування. ( ст. 173 ЦК України)

     Позивач не довів, що йому доручено представляти інтереси Держави в Особі верховної Ради України в силу Закону або на підставі відповідного доручення.

     В даному випадку,  мова може йти щодо визнання права повного господарського відання за позивачем на спірне майно, що не є тотожним вимоги щодо визнання права власності за Державою. Але з такою позовною вимогою позивач до суду не звертався.

    За таких обставин,  суд в задоволені позовної вимоги щодо визнання на об”єкт “Нафтобаза”  права власності за Державою в особі   Верховної Ради України у повному господарському віданні позивача  відмовляє.

   Як зазначалося вище, позивач просить суд витребувати   у відповідача із чужого незаконного володіння на його користь об”єкт “Нафтобаза”, розташований за адресою: м. Шахтарськ, вул. Леніна. 85а,  який складається з  конкретних об”єктів.

    Згідно доданих до справи документів та пояснень позивача, на цей час,  спірні об”єкти вже реконструйовані і по суті вже не є об”єктами, які  були придбані ним на прилюдних торгах. Крім того,  частина об”єктів, які просить витребувати позивач взагалі не має, а саме:   водопровід технічний дліною 1500 м.п. , будівля лебедки загальною площею 22 кв.м.,  технологічних комплекс для темних нафтопродуктів - 3 253 м.п.   блискавковідвід,   огорожа складу 740  п.м,  резервуари  ( інв 1097, 1100,4629,132, 131,115,116,117,118,9089, 123,119,120,9087, 124, 9088,9090,128,127,130,129 ), естакада металева  38 кв.м.  

    Вказані обставини підтверджується актом обстеження.

    Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа їм.

     В той же час, майно, яке було продано на прилюдних торгах і які визнано незаконними,  на час розгляду справи у суді не є  тотожним майну, яке знаходиться у відповідача, а частина об”єктів взагалі відсутня. Крім того, позивачем не доведено, що спірне майно зареєстроване саме за ним на праві повного господарського відання .

     За таких обставин,  позовні вимоги позивача щодо витребування майна у відповідача судом не задовольняються.

     Суд також зазначає, що згідно приписів ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбано в особи,  яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати ( добросовісний набувач),  власник майна може витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було  загублено власником або особою,  якій він передав майно у володіння, було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння,  вибуло з володіння не з їхньої волі іншим шляхом.

     Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

      В той же час,  спірне майно продавалося   в примусовому порядку, встановленому для виконання судових рішень.

     Суд зазначає, що приймаючі   рішення щодо зобов”язання відповідача повернути об”єкт “Нафтобази”  позивачу по справі № 12/188пд ( постанова від 14.04.2008 року) , Донецький апеляційний господарський суд послався саме на приписи частини 1 ст.216 ЦК України. ( правові наслідки недійсного правочину)

     Судові витрати покласти на позивача

      З огляду на наведене, на підставі ст.ст. 170, 173, 387 ЦК України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,  господарський суд

                                         ВИРІШИВ

    В задоволені позову відмовити

Суддя                                                               Склярук О.І.