8/372
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "28" липня 2009 р. Справа № 8/372
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Давидюка В.К.
судді
за участю представників сторін
від позивача Токарчук В.М. - дов. №108 від 20.07.09р.
від відповідача Ляшенко Р.В. - дов. від 02.09.08р.
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія" (смт. Локачі Локачинського району Волинської області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" (с. Пищів Новоград - Волинського району)
про стягнення 2 240 393,18 грн.
Спір розглядається в більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України за погодженням сторін у відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК України.
В судовому засіданні 21.07.09р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 28.07.09р. о 10:30 год.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 2240393,18 грн. попередньої оплати згідно договору купівлі-продажу від 23.09.08р., з яких 1741777,98 грн. - сума основного боргу, 150000,00 грн. - штраф та 348615,20 грн. - збитки.
Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 28.07.09р., відповідно до якої розмір штрафу становить 108065,87 грн. Крім того, пояснив що після подачі позову до суду відповідач повернув позивачеві 200000,00 грн. попередньої оплати. Тому сума основного боргу складає 1 541 777,98 грн. Підтримав позовні вимоги в частині стягнення 1541777,98 грн. основного боргу, 108065,87 грн. штрафу та 348615,20 грн. збитків та просив суд задовольнити позовні вимоги в цій частині.
Представник відповідача в засіданні суду надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
23.09.08р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу від 23.09.08р. (а.с.10-11), відповідно до умов якого відповідач (продавець) зобов'язується поставити позивачеві (покупцю) товар (кукурудзу), а позивач зобов'язаний прийняти цей товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору, вартість одиниці товару вказується в специфікаціях до даного договору, які є невід'ємними його частинами (а.с.12-13).
Згідно з п. 3.3 даного договору, загальна вартість товару за даним договором становить 3 000 000,00 грн.
Пунктом 3.5 договору передбачено, що розрахунки по даному договору здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок продавця.
Оплата вартості товару здійснюється покупцем на протязі 3-х банківських днів згідно виставленого рахунку продавця в строк до 10.10.08р.
На виконання умов даного договору, позивач перерахував відповідачеві попередню оплату в розмірі 3 000 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 02.10.08р., від 06.10.08р. та від 08.10.08р. (а.с.14-16).
Відповідно до п. 4.2 договору, терміни поставки товару - до 15.12.08р. включно.
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної поставки товару виконав частково, поставивши позивачеві товар в кількості 1981,542 т на загальну суму 1258222,02 грн., про що свідчать видаткові накладні №РН-1001805, №РН-1001806 від 30.12.08р. та №РН-1001894 від 03.02.09р. (а.с.17-19).
Тому, станом на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахувався борг перед позивачем в сумі 1741777,98 грн. (3000000,00 грн. - 1258222,02 грн.).
Разом з тим, під час розгляду справи в суді відповідач повернув позивачеві 200000,00 грн. попередньої оплати, що підтверджується банківськими виписками за 15.04.09р. та за 16.04.09р. (а.с.36-37).
Відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 200 000,00 грн. на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 2. ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1 541 777,98 грн. (1741777,98 грн. - 200000,00 грн.) попередньої оплати обгрунтовані та підлягають задоволенню, а в частині стягнення 200 000,00 грн. боргу суд припиняє провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.
Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 150 000,00 грн. штрафу.
Проте, в судовому засіданні представник позивача надав заяву від 28.07.09р., в якій просить суд стягнути з відповідача 108 065,87 грн. штрафу.
Відповідно до п. 6.4 договору, за порушення термінів поставки товару продавець сплачує на користь покупця штраф у розмірі 5% від вартості недопоставленого товару.
Згідно з вимогами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення штрафу в сумі 108 065,87 грн., а в частині стягнення 41934,13 грн. (150000,00 грн. - 108065,87 грн.) штрафу суд припиняє провадження у справі на підставі п.4 ст. 80 ГПК України, оскільки розцінює дану заяву як відмову від позову в частині стягнення штрафу в сумі 41934,13 грн.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 348615,20 грн. збитків, понесених позивачем внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної поставки товару.
Позивач обгрунтовує понесені збитки тим, що у зв'язку з несвоєчасною поставкою відповідачем товару (кукурудзи) позивач змушений був 28.11.08р. укласти договір купівлі-продажу кукурудзи з Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Гудин" за ціною 700,00 грн. за тону, тобто за ціною, вищою ніж та, що зазначена в договорі купівлі-продажу, укладеному з відповідачем.
Тому, позивач вважає, що різниця між вартістю товару, який не був поставлений відповідачем та вартістю товару, за якою позивач придбав його в Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Гудин" є понесеними збитками в сумі 348 615,20 грн., які відповідач повинен сплатити позивачеві.
Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення збитків, враховуючи наступне:
Дійсно, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: і відшкодування збитків.
А збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати, якби її право не було порушено (упущена вигода) (ст.22 ЦК України).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.614 ЦК України).
Відповідно до ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або одержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню, відносяться: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст.225 ГК України).
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Цивільно-правова відповідальність завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю виникає за наявності: збитків, протиправності дій (вини), безпосереднього причинного зв'язку між збитками і протиправними діями - вини.
Таким чином, тільки за наявності усіх перелічених вище підстав відповідач повинен відшкодувати збитки (неодержані доходи) позивачеві.
Про що і зазначено у п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" крім застосування принципу вини шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Відсутність хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої статтею 1166 Цивільного кодексу України.
Матеріали справи свідчать про відсутність вини відповідача щодо причинення збитків позивачеві у частині сплати вартості товару по договору купівлі-продажу, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Гудин", оскільки позивач уклав зазначений вище договір купівлі-продажу з ТОВ "Птахокомплекс "Гудин" 28.11.08р. (а.с.20-21), тобто до моменту закінчення термінів поставки за договором від 23.09.08р., укладеного з відповідачем.
Крім того, більша ціна на зерно кукурудзи, яка вказана в укладеному з ТОВ "Птахокомплекс "Гудин" договорі зумовлена тим, що даним договором визначені підвищені показники якості даного товару.
Враховуючи вимоги зазначених вище норм законодавства, суд приходить до висновку, що відсутній причинний зв'язок між діями відповідача і сплаченою позивачем вартістю товару по договору купівлі-продажу, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Гудин", тому відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 348 615,20 грн. збитків.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів поставки продукції не надав, попередню оплату позивачеві повністю не повернув.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1541777,98 грн. основного боргу та 108065,87 грн. штрафу обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В частині стягнення 200000,00 грн. основного боргу суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, а в частині стягнення 41934,13 грн. штрафу - на підставі п.4 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову. В частині стягнення 348615,20 грн. збитків суд відмовляє в задоволенні позову.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 549, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, п.п.1-1, 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій", 11733, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Піщів, вул. Миру, 21, п/р 26002037820700 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Житомира, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33591172
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія", 45500, Волинська область, Локачинський район, смт. Локачі, вул. Шевченка, 14 та м. Луцьк, вул. Єршова, 11, п/р 26002070303921 в АКБ СР "Укрсоцбанк" м. Луцька, МФО 303019, код ЄДРПОУ 31602999
- 1 541 777,98 грн. - основного боргу;
- 108 065,87 грн. - штрафу;
- 18 498,44 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;
- 97,43 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 200 000,00 грн. основного боргу та 41 934,13 грн. штрафу.
4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 348 615,20 грн. збитків.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Давидюк В.К.
Дата підписання:
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2009 |
Оприлюднено | 15.08.2009 |
Номер документу | 4328545 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Давидюк В.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні