Постанова

від 04.03.2015 по справі 808/7360/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року Справа № 808/7360/14 ДО/808/720/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківський вогнетривкий завод"

до Державної податкової інспекції у м. Дружківка Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2014 № 0000502200, -

за участі представників сторін:

від позивача - Кванін Д.О. (довіреність б/н від 08.01.2015)

від відповідача - Воронкова Н.В. (довіреність № 9172/10/10-112 від 19.12.2014)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківський вогнетривкий завод" до Державної податкової інспекції у м. Дружківка ГУ Міндоходів у Донецькій області про

- визнання протиправними дій останньої зі складання податкового повідомлення-рішення № 0000502200 від 02.06.2014,

- скасування податкового повідомлення-рішення № 0000502200 від 02.06.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 199267,88 грн.

- скасування акту №240/05-10-15/34283984 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "АРЕА-СЕРВІС" за період з 01.01.2014 по 28.02.2014.

Відповідно до розпорядження голови Вищого адміністративного суду України № 193 від 02.09.2014 "Про забезпечення розгляду адміністративних справ, підсудних адміністративним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції" установлено, що розгляд адміністративних справ, підсудних Донецькому окружному адміністративному суду здійснюється Запорізьким окружним адміністративним судом.

Ухвалою суду від 24.11.2014 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 22.12.2014. Провадження у справі зупинялось. Судове засідання призначено на 04.03.2015.

В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги, та з підстав, визначених у позовній заяві, просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000502200 від 02.06.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 199267,88 грн.

Уточнення прийнято судом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просив задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у період який перевірявся, підприємство мало фінансово-господарські відносини з ТОВ "Ареа-Сервіс". Правочини, укладені позивачем із вказаним підприємством не мають ознак фіктивних правочинів, оскільки сторонами вони виконані в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими документами: податковими та видатковими накладними, а також проведенням повного розрахунку між сторонами. Чинне законодавство України передбачає презумпцію правомірності правочину. Так, відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Роботи, що отримані від ТОВ "Ареа-Сервіс" були придбані для використання у господарській діяльності товариства та були використані у ній. Сума ПДВ, що була віднесена ТОВ "Дружківський вогнетривкий завод" до складу податкового кредиту, підтверджено відповідними податковими накладними, що оформлені із дотриманням усіх вимог законодавства.

Тому позивач вважає висновки податкової інспекції безпідставними, та податкове повідомлення-рішення протиправним і просить його скасувати.

Відповідач проти позову заперечив та надав письмові заперечення. Зокрема зазначив, що податковий кредит має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Ареа-Сервіс".

Перевіряючі дійшли висновків, що підприємством перераховувались кошти та оформлювались документи без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, тому, податковий орган дійшов вірного висновку щодо відсутності реального характеру досліджених операцій та, відповідно - відсутність права позивача на їх врахування при визначенні об'єкта оподаткування.

Зважаючи на викладене, відповідач вказує на обґрунтованість висновків перевірки, а відтак і правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, та просить у позові відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст.160 КАС України, 04.03.2015 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

На виконання ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими частково та такими, що, відповідно, підлягають частковому задоволенню, в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, з наступних підстав:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 15.05.2014р. по 21.05.2014р. Шевцовою Наталею Володимирівною, головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту ДПІ у м.Дружківка ГУ Міндоходів у Донецькій області, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою діяльністю "Дружківський вогнетривкий завод" (скорочене найменування - ТОВ "ДВЗ"), код ЄДРПОУ 34283984, щодо документального підтвердження реальності здійснення господарських взаємовідносин із платником податків ТОВ "АРЕА-СЕРВІС", код ЄДРПОУ 3884603, за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р. За результатами перевірки складено Акт №240/05-10-15/34283984 від 28.05.2014р.

Перевіркою встановлено порушення абз. б) п. 185.1 ст 185, п. 198.6 ст 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 131200 грн. у тому числі за лютий 2014 у сумі 131200 грн.

02.06.2014 ДПІ у м.Дружківка ГУ Міндоходів у Донецькій області прийнято податкове повідомлення - рішення №0000502200, яким на підставі Акту перевірки №240/05-10-15/34283984 від 28.05.2014, збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "ДВЗ" за податком на додану вартість на загальну суму 131200.00 грн.

Як свідчать матеріали справи та пояснював представник відповідача в ході судового розгляду, висновки перевірки базують на наступному:

"В ході проведення перевірки за результатами автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту по ТОВ "ДВЗ" (код ЄДРПОУ 34283984) та ТОВ "Аріа - Сервіс" (код ЄДРПОУ 38846030) встановлено:

розбіжності між сумою задекларованого податкового кредиту ТОВ "ДВЗ" та сумою податкових зобов'язань з підприємством-постачальником ТОВ "АРЕА-СЕРВІС" за період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року у розмірі 131200 грн. які виникли за результатами висновків акту перевірки № 505/05-63-22-03/38846030 від 14.05.14р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "АРЕА-СЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 38846030) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.02.2014р. по 31.03.2014р." Відповідно до висновку вищезазначеного акту за лютий 2014 року діяльність ТОВ "АРЕА-СЕРВІС" має наступні ознаки нереальності здійснення операцій:

1. відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції:

ТОВ "АРЕА-СЕРВІС" почало здійснювати свою господарську діяльність з 19.08.2013, платник податку на додану вартість з 01.02.2014р. але підприємством до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області не надавалась фінансова та податкова звітність не в повному обсязі, а саме: податкова декларація з податку на прибуток з додатками, баланс (звіт про фінансовий стан), податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ).

Враховуючи вищевказане звіркою не можливо встановити наявність у підприємства трудових ресурсів, основних фондів, залишків товарно-матеріальних цінностей, суми дебіторської, кредиторської заборгованості та інші економічні показники.

2.платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень. Відповідно до Висновку ВПМ від 28.04.2014р. №179 встановлено, що підприємство не знаходиться за податковою адресою.

Крім того слід зазначити, що за результатами аналізу даних інформаційних ресурсів податкових органів, а саме: АІС "Податковий блок" види діяльності, які мав право здійснювати ТОВ "АРЕА-СЕРВІС", які він фактично здійснював, а також про отримані ліцензії, патенти та дозволи наведена у таблиці:

Проте, згідно договору на виконання робіт від 03.02.2014 року № 03/02-14, акту здачі - прийомки виконаних робіт від 26.02.2014 № 20, податкової накладної від 26.02.2014 № 20 ТОВ "АРЕА-СЕРВІС" для ТОВ "ДВЗ" виконував роботи невідповідні вищезазначеним видам діяльності, а саме: розборка, чистка, промивка валкової дробилки; роборка, чистка, промивка щекової дробилки.

Слід зазначити, що згідно наданого до перевірки договру на виконання робіт від 03.02.2014 року № 03/02-14 (далі договір), укладеного між ТОВ "Дружківським вогнетривким заводом" - Замовник та ТОВ "АРЕА-СЕРВІС" - Виконувач зазначено:

1 Предмет договора: розборка , чистка, промивка валкової дробилки;

роборка, чистка, промивка щекової дробилки.

2.Вартість роботи та порядок розрахунків:

п.2.1 договору - Загальна вартість робіт складає 787200,00 грн. з ПДВ.

П 2.2 Замовник сплачує Виконавцю вартість виконаних робіт протягом 30 днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

4.Порядок здачі - прийомки виконаних робіт.

п. 4.1 Здача - прийомка виконаних робіт здійснюється Сторонами по Акту Здачі - приймання виконаних робіт.

п.4.2 За результатами виконаної роботи Виконавець складає та підписує акт Здачі - прийомки виконаних робіт. Акт Здачі - прийомки виконаних робіт передається Замовнику, а Замовник протягом 5 днів після його отримання підписується та повертається Виконавцю один екземпляр Акта Здачі - прийомки виконаних робіт.

Договір підписано: директор ТОВ "АРЕА-СЕРВІС" - Бурян Я.С., директор ТОВ "ДВЗ" Остапенко І.П.

Відповідно наданим до перевірки документам, а саме: оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 по контрагенту ТОВ "АРЕА-СЕРВІС" за лютий 2014 р, податковій накладній від 26.02.2014 № 20, акту здачі-прийому виконаних робіт від 26.02.2014 № 20, виписаних ТОВ "АРЕА-СЕРВІС" на адресу ТОВ "ДВЗ"договору на виконання робіт від 03.02.2014 № 03/02-14, листа ТОВ "ДВЗ" від 13.05.2014 року № 1744/10 на адресу ДПІ у м. Дружківці ГУ Міндоходів у Донецькій області по взаєморозрахунках ТОВ "ДВЗ" та ТОВ "АРЕА-СЕРВІС" слід зазначити наступне.

Дата акту здачі - прийому виконаних робіт 26.02.2014 на загальну суму 787200,00 грн. у тому числі ПДВ 131200,00 грн.

Сальдо по взаєморозрахунках ТОВ "ДВЗ" з ТОВ "АРЕА-СЕРВІС" станом на 01.02.2014 р становить 0 грн., станом на 28.02.2014 р становить Кт 787200 грн., станом на 15.05.2014 року становить Кт 736032,00 грн. ТОВ "ДВЗ" виступав кінцевим споживачем послуг, отриманих від ТОВ "АРЕА-СЕРВІС". Тобто стосовно оплати умови договору не виконано.

При цьому слід зазначити, що згідно наданими до перевірки документам та пояснюванням керівників підприємства, підприємством не було проведено тендер на надання послуг по ремонту та технічному обслуговуванню валкової дробарки, щекової дробарки, не було створено наказу або іншого документу який підтверджував би прийняття рішення про проведення робіт ТОВ "АРЕА-СЕРВІС" для ТОВ "ДВЗ", що також може свідчити про відсутність реальності здійснення господарської операції.

Перевіркою встановлено, що на порушення абз. б) п. 185.1 ст 185, п. 198.6 ст 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями ,ТОВ "ДВЗ" завищено податковий кредит на загальну суму 131200 грн. у тому числі за лютий 2014 у сумі 131200 грн. за рахунок здійснення операцій, які відбувались без мети реального настання правових наслідків".

З огляду на викладене слідує, що підставами донарахування податку на додану вартість стали первинні документи виписані ТОВ "Ареа-Сервіс" на адресу позивача, на підставі вчиненого нікчемного правочину. Така позиція сформована на підставі посилань на матеріали проведених податковими органами перевірок зазначеного контрагента.

Однак, суд не погоджується з такими висновками податкового органу з наступних підстав.

Однак, за приписами п.14.1.18, п.14.1.181 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Так, пунктом 198.3. ст.198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.201.1. ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПКУ). Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п.201.4 ст.201 ПКУ). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст.201 ПКУ). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8. ст.201 ПКУ). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПКУ).

Підпунктом 198.6 п.198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 10.1. Наказу ДПАУ № 1002 від 24.12.2010р. "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" зазначено, що придбання або виготовлення товарів/послуг та придбання (будівництво, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) на митній території України відображається на підставі податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, а також інших подібних документів.

Отже, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платником податків-покупцем. Лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку-покупця, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, безспірно позбавляють покупця права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів, отримання послуг - таких як обов'язкова сплата постачальниками сум податку до бюджету, у т.ч. по ланцюгу постачання товару (послуг) тощо, у Податковому кодексі України не передбачено.

Таким чином, податковий кредит формується за умови списання платником податків грошових коштів в оплату товарів (робіт, послуг)/отримання ним товару, та повинен підтверджуватися податковою накладною.

Як свідчать матеріали справи, 03 лютого 2014 року між ТОВ "ДВЗ" і ТОВ "АРЕА-СЕРВІС" укладено договір на виконання робіт №03/02-14, за умовами якого ТОВ "АРЕА-СЕРВІС" зобов'язалось виконати для ТОВ "ДВЗ" роботи по розборки, чистки та промивки валкової дробилки та роботи з розборки, чистки та промивки щекової дробилки. На виконання вказаного договору в період до 26.02.2014р. ТОВ "АРЕА- СЕРВІС" виконало роботи для ТОВ "ДВЗ" на загальну суму 787200.00 грн.. у т.ч. ПДВ. що підтверджується Актом Здачі-приймання виконаних робіт, підписаний Сторонами Договору, податковими накладними, наданими для перевірки (копії додаються).

На виконання вказаного договору ТОВ "АРЕА-СЕРВІС" виконало зазначені в ньому роботи, що підтверджується підписаним сторонами актом здачі-прийомки виконаних робіт від 26.02.2014р. на суму 787 200.00 грн., у т.ч. ПДВ 131200,00 грн., податковою накладною від 26.02.2014р., наданими для перевірки та зазначеними в Акті перевірки.

Усі операції з господарської діяльності щодо виконання робіт були належним чином оформлені, документально підтверджені; документи мають необхідні реквізити, скріплені підписами повноважних осіб і печаткою підприємств, що відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р.

Податкові накладні, складені вказаними суб'єктами господарювання, відповідають вимогам чинного законодавства щодо форми та порядку їх оформлення, що не заперечується актом перевірки.

Посилання податкового органу на те, що акт здачі-прийомки виконаних робіт від 26.02.2014р. не має статусу первинного документу, суд оцінює критично, оскільки,

Акт здачі-прийомки виконаних робіт від 26.02.2014р. містить всі обов'язкові реквізити первинного документа бухгалтерського обліку, передбачені Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, а саме: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особисті підписи та інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, акт здачі-прийомки виконаних робіт є документом, який підтверджує юридичний факт здійснення господарської операції з виконання робіт та приймання їх результатів для використання у власній господарській діяльності ТОВ "ДВЗ" та первинним документом для відображення господарської операції в бухгалтерському та податковому обліку, і, разом із податковою накладною - для формування податкового кредиту.

За приписами ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Згідно з ч.2 ст.9 цього ж Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити.

Як вже зазначалося вище і не спростовується актом перевірки, у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які відповідають вимогам, встановленим ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо змісту та форми первинних документів, підтверджують фактичне отримання позивачем товару та послуг від постачальників, оскільки містять повну інформацію щодо змісту та обсягу господарської операції, а також щодо дати та місця її здійснення та свідчать про реальні зміни в структурі активів та зобов'язань позивача.

Враховуючи наявність у позивача накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів (послуг) були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих накладних вимогам Податкового кодексу України, акт перевірки не містить, позивачем цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим ним послугам (товарам) до складу податкового кредиту, оскільки його право підтверджується належними, з точки зору діючого законодавства, доказами.

Як було встановлено матеріалами справи безпосередній контрагент позивача, на час здійснення відповідних господарських операцій був у встановленому законодавством порядку зареєстрований як платник ПДВ.

Доказів анулювання свідоцтва платника контрагента позивача податковим органом суду не надано, у зв'язку з чим не має підстав для позбавлення позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплачених при отриманні робіт.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про "нереальність" здійснених позивачем господарських операцій є безпідставним, оскільки на його підтвердження відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу. Відповідачем не надано також доказів підробки документів або їх фіктивності на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, частиною 5 статті 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 234 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Недійсність фіктивного правочину не встановлена законом, а отже такий правочин не є нікчемним. Згідно із статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що зміст вказаного вище договору не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" та від 22 січня 2009 року "Булвес" АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотриманні законні підстави формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Тому посилання на абз. б) п. 185.1 ст 185, п. 198.6 ст 198 ПКУ в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, та, відповідно податкове повідомлення-рішення із посиланням на вказані норми є неправомірним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, у зв'язку з тим, що позивачем спростовані висновки податкового органу з результатами перевірки, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та законність висновків зроблених в акті перевірки та обґрунтованості податкового повідомлення - рішення, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківка Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 02.06.2014 № 0000502200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 199 267,28 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківський вогнетривкий завод" (код ЄДРПОУ 34283984) судові витрати у розмірі 399,00 грн. (триста дев'яносто дев'ять гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 25.03.2015.

Суддя О.М. Нечипуренко