Рішення

від 12.03.2015 по справі 910/28408/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2015Справа №910/28408/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша кредитно-фінансова компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал»

про стягнення 1 056 987, 33 грн.

Головуючий суддя: Бондарчук В.В.

Судді: Гумега О.В.

Нечай О.В.

Представники:

від позивача: Ходаківський М.Д.

від відповідача: Хробак М.Р., Онишко В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша кредитно-фінансова компанія» (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 056 987, 33 грн., з якої: 985 118, 73 грн. - борг з урахуванням індексу інфляції та 71 868, 60 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором відступлення права вимоги № 2/В від 15.07.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.01.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У судовому засіданні 05.02.2015 р. представник відповідача надав зустрічну позовну заяву, в якій просить суд:

1) визнати недійсним договір відступлення прав вимоги № 2/В від 15.07.2011 р., в частині відступлення права грошової вимоги до 376 боржників;

2) застосувати двосторонню реституцію в частині відступлення права грошової вимоги до 376 боржників, а саме:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша кредитно-фінансова компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» вартість одиничних цін у розмірі 975 394, 95 грн.

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша кредитно-фінансова компанія» права грошової вимоги до 376 боржників;

3) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша кредитно-фінансова компанія» заборгованість, пов'язану з поверненням вартості одиничної ціни до 100 боржників у розмірі 184 892, 04 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2015 р. суд відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал».

Також, у судовому засіданні 05.02.2015 р. судом оголошувалась перерва до 12.02.2015 р.

У судовому засіданні 12.02.2015 р. представник відповідача надав відзив на позову заяву, пояснюючи, що позивач всупереч чинному законодавству України відступив відповідачу недійсні та неоплачені права грошової вимоги, оплату за якими було зараховано на користь Кредитної спілки «Альянс України», тож позивач з метою отримання додаткової майнової вигоди, відступив відповідачу права вимоги виконання за якими до 31.12.2011 р. приймала Кредитна спілка «Альянс України».

Також, відповідач надав клопотання про зупинення провадження у справі, мотивуючи тим, що 09.02.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги № 2/В від 15.07.2011 р., проте станом на 12.02.2015 р. справу до розгляду не призначено, а тому просить суд зупинити провадження у справі № 910/28408/14 до вирішення Господарським судом міста Києва пов'язаної справи щодо визнання недійсним договору відступлення прав вимоги № 2/В від 15.07.2011 р.

Суд визнав подане клопотання необґрунтованим та відмовив у його задоволенні.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні надав клопотання про витребування доказів та залучення третьої особи, в якому просить суд:

1) витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша кредитна фінансова компанія» докази оплати договору відступлення прав вимоги № 1/В від 11.07.2011р., укладеного між TOB «ПКФК» та КС «Альянс Україна».

2) витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша кредитна фінансова компанія» копію договору відступлення прав вимоги № 1/В від 11.07.2011р., укладеного між TOB «ПКФК» та КС «Альянс Україна».

3) залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кредитну Спілку «Альянс Україна».

Суд відклав клопотання про витребування доказів та залучення третьої особи на наступне судове засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2015 р. призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 12.02.2015 р. визначено склад суду для розгляду справи № 910/28408/14 - Бондарчук В.В. (головуючий суддя), судді: Марченко О.В., Нечай О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2015 р. справу № 910/28408/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі - Бондарчук В.В. (головуючий суддя), судді: Марченко О.В., Нечай О.В., розгляд справи призначено на 12.03.2015 р., за участю представників сторін.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 12.03.2015 р. у зв'язку із перебуванням судді Марченко О.В. на черговому засіданні Ради суддів України, змінено склад суду для розгляду справи № 910/28408/14 - Бондарчук В.В. (головуючий суддя), судді: Гумега О.В., Нечай О.В.

У даному судовому засіданні представники відповідача заявили клопотання про зупинення провадження у справі, обґрунтовуючи тим, що 01.03.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості та визнання недійсним договору відступлення прав вимоги № 2/В від 15.07.2011 р., який прийнятий судом до розгляду та призначено судове засідання на 06.04.2015 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та заперечив проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши подане клопотання про зупинення провадження у справі, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Проте, розгляд позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал», жодним чином чином не унеможливлює розгляд даної справи, що являлось би підставою для зупинення провадження у справі, а тому суд визнає подане клопотання необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.

Крім того, розглянувши подане клопотання відповідача про витребування доказів та залучення до участі справі третьої особи, суд відзначає, що відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено: - який доказ витребовується; - обставини, що перешкоджають його наданню; - підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; - обставини, які може підтвердити цей доказ.

Оскільки відповідач не зазначив, які обставини може підтвердити цей доказ, тому суд відмовляє у задоволенні поданого клопотання про витребування доказів.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Разом з тим, відповідач не зазначив, яким саме чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Кредитної Спілки «Альянс Україна», відповідно суд також відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 12.03.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша кредитно-фінансова компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 2/В, умовами якого передбачено, що на умовах, встановлених даним договором, позивач передає (відступає) відповідачу за плату, а відповідач приймає належні позивачу права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами. Права вимоги до боржників належать позивачеві внаслідок їх набуття (придбання) шляхом заміни у відповідному борговому зобов'язанні (кредитному договорі) первісного кредитора чи іншого попереднього кредитора (банка чи небанківської фінансової установи).

Відповідно до п. 6.1 договору, у відповідності до умов даного договору, позивач передає (відступає) відповідачу права вимоги до боржників, що зазначені та які входять до портфеля заборгованості. Загальний розмір портфеля заборгованості боржників, права вимоги до яких відступаються, складає 343 381 859, 71 грн., станом на дату підписання сторонами даного договору.

Згідно п. 6.2.3. договору, відповідач протягом трьох банківських днів з моменту отримання від позивача реєстру боржників, згідно п. 6.2.2. договору оплачує позивачу компенсацію у розмірі, визначеному п. 7.1. даного договору.

Пунктом 6.2.6. договору визначено, що права вимоги переходять до відповідача з моменту підписання сторонами даного договору акту приймання-передавання реєстру (додаток №2 до даного договору), після чого відповідач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. При цьому, виконання відповідачем та позивачем умов, що визначені даним пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається.

Відступлення права вимоги за даним договором здійснюється без згоди боржників (п. 6.2.7. договору).

Умовами п. 7.1. договору передбачено, що в якості компенсації за придбання (відступлення) права вимоги, відповідач сплачує позивачеві плату у розмірі, що станом на дату підписання сторонами даного договору складає 16 207 623, 78 грн. без ПДВ. При цьому, оплата прав вимоги, які підлягають відступленню згідно даного договору, до кожного окремого боржника, визначається згідно додатку № 1 до даного договору. Процент оплати складає 4, 72 %.

Відповідно до п. 7.2. договору, відповідач здійснює оплату позивачеві в наступному порядку:

• шляхом перерахування 95 % суми, що вказана в п. 7.1 даного договору, на рахунок позивача п/р № 26501113126 у ПАТ «УПБ» м. Київ, МФО 300205 протягом трьох банківських днів з моменту підписання даного договору (п. 7.2.1. договору);

• 5 % суми, що вказана в п. 7.1. даного договору на рахунок позивача п/р № 26501113126 у ПАТ «УПБ» м. Київ, МФО 300205 - до 31.12.2011 р. (п. 7.2.2. договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, та діє до повного виконання відповідних зобов'язань сторонами (п. 13.1. договору).

19.07.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша кредитно-фінансова компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» укладено акт приймання-передачі реєстру боржників від 15.07.2011 р. до договору відступлення прав вимоги № 2/В від 15.07.2011 р., відповідно до умов якого сторони уклали даний акт про наступне:

Згідно з вимогами п. 8.3. договору відступлення прав вимоги № 2/В від 15.07.2011 р., позивач передав, а відповідач прийняв реєстр боржників позивача від 15.07.2011 р., складений за формою згідно із додатком № 1 до договору.

Кількість боржників: 8 636 осіб.

Загальна сума заборгованості: 343 381 859, 71 грн.

Як стверджує позивач, відповідач неналежним чином виконує умови договору відступлення прав вимоги № 2/В від 15.07.2011 р., та відповідно до умов п. 7.1. договору відповідач повинен був сплатити позивачу плату за відступлення права вимоги у розмірі 16 207 623, 78 грн.

Проте, 19.07.2011 р. відповідач перерахував позивачу 15 397 242, 59 грн. - 95 % плати за відступлення прав вимоги, що підтверджується банківською випискою (копія в матеріалах справи), внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 810 381, 19 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлявся лист від 10.01.2012 р. № 2/Л, в якому позивач просить відповідача перерахувати до 30.12.2011 р. грошові кошти у розмірі 810 381, 19 грн. в рахунок оплати відступлення прав вимоги, що підтверджується копією фіскального чеку № 0074 від 20.01.2012 р. (в матеріалах справи).

Листом від 17.11.2014 р. № 12/Л позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою перерахувати до 30.12.2011 р. грошові кошти у розмірі 810 381, 19 грн. в рахунок оплати відступлення прав вимоги, що підтверджується копією фіскального чеку № 6744 від 19.11.2014 р. (в матеріалах справи).

Відповідач на зазначені вище листи відповіді не надав.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати відступлення прав вимоги, зокрема, щодо погашення заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 985 118, 73 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 71 868, 60 грн. - 3 % річних за період з 31.12.2011 р. по 15.12.2014 р.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору відступлення прав вимоги № 2/В від 15.07.2011 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором факторингу.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Згідно з ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором, щодо плати за відступлення права вимоги в повному обсязі не провів, доказів зворотного суду не надав.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, відповідно до п. 7.2. договору, плата за відступлення прав вимоги здійснюється двома частинами: 95 % суми протягом 3 банківських днів з моменту підписання договором та 5 % суми - до 31.12.2011 р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо плати за відступлення права вимоги та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору відступлення прав вимоги № 2/В від 15.07.2011 р. та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 985 118, 73 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 71 868, 60 грн. - 3 % річних за період з 31.12.2011 р. по 15.12.2014 р.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку 3% річних та встановлено, що останній відповідає вимогам чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором відступлення прав вимоги № 2/В від 15.07.2011 р. з нього, в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 3 % річних у розмірі 71 868, 60 грн. за період з 31.12.2011 р. по 15.12.2014 р.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша кредитно-фінансова компанія» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» (03067, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, буд. 4, ідентифікаційний код - 36676934), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша кредитно-фінансова компанія» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б, ідентифікаційний код - 33939497) 985 118 (дев'ятсот вісімдесят п'ять тисяч сто вісімнадцять) грн. 73 коп. - заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 71 868 (сімдесят одну тисячу вісімсот шістдесят вісім) грн. 60 коп. - 3 % річних та 21 139 (двадцять одну тисячу сто тридцять дев'ять) грн. 75 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 17.03.2015 р.

Головуючий суддя Бондарчук В.В.

Судді Гумега О.В.

Нечай О.В.