КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2015 року 810/6695/14
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельне підприємство "Укргазкомплект" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в:
14.08.2013 до Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельне підприємство "Укргазкомплект" (далі - Підприємство) з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - ДПІ) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.04.2013 №0003722220 та від 02.04.2013 №0003732220.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2013 в адміністративній справі №810/4397/13-а в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 в адміністративній справі №810/4397/13-а апеляційну скаргу Підприємства задоволено, постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2013 скасовано та ухвалено нову, якою позов задоволено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.10.014 касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області задоволено частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 та постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2014 адміністративну справу прийнято до провадження суддею Басаєм О.В.
В позовній заяві позивач зазначив, що висновки Акта від 14.03.2013 №142/22-2/31127361 є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням приписів податкового законодавства. На підставі вищезазначеного, позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.04.2013 №0003722220 та 02.04.2013 №0003732220.
12.03.2015 у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судові засідання, що були призначені на 16.12.2014, 27.01.2015, 03.03.2015, 10.03.2015, 12.03.2015, не прибув, хоча, про дату, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема, під розписку. Про причини неприбуття суд не повідомляв. Заперечень проти позову не надіслав.
Згідно із частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Положеннями частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд встановив, що для розгляду даної адміністративної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищенаведене, 12.03.2015 суд постановив ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження (Том 3 а.с. 82-83).
Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №097901, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №849240 від 19.06.2012 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №316122 від 12.08.2013 Підприємство (ідентифікаційний код юридичної особи 31127361), зареєстроване як суб'єкт господарювання 27.09.2000 Макарівською районною державною адміністрацією Київської області (Том 1 а.с. 47-48, 68-69).
Відповідно до Свідоцтва форми 2-ПДВ №200107413 позивач з 17.04.2008 є платником податку на додану вартість та перебуває як платник податку на обліку у Бориспільській ОДПІ Київської області ДПС (Том 2 а.с. 155).
Згідно довідки з ЄДРПОУ серії АА №634510 від 21.06.2012, видами діяльності Підприємства за КВЕД-2010 є: будівництво трубопроводів (42.21), будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20), будівництво доріг і автострад (42.11), будівництво мостів і тунелів (42.13), будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (42.22), діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12) (Том 1 а.с. 49).
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України Підприємству видано ліцензію серії АД №071708 від 09.07.2012 на здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) (Том 1 а.с. 50-52).
З 05.03.2013 по 06.03.2013 посадовою особою податкового органу на підставі наказу №178 від 05.03.2013 ДПІ, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства (код за ЄДРПОУ 31127361) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна" (код за ЄДРПОУ 37107181) їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень-липень 2011року.
За результатами перевірки ДПІ складено Акт від 14.03.2013 №142/22-2/31127361 (далі - Акт перевірки) (Том 1 а.с. 10-25).
У ході проведення вищезазначеної перевірки відповідачем встановлено порушення податкового законодавства, а саме:
- п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим було завищено податковий кредит, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 570210,24 грн., а саме: за червень 2011 року у сумі 141496,25 грн. та за липень 2011 року у сумі 428713,99 грн.;
- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим занижено суму податку на прибуток у розмірі 655741,80 грн., а саме: за І-ІІІ квартали 2011 року на суму 655741,80 грн.
Так, в Акті перевірки зазначено, що у зв'язку з непідтвердженням у Підприємства об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна", у ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям в розумінні ст. 22, 188 Податкового кодексу України.
В зв'язку з вище викладеним, у Підприємства відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна" у відповідності ст.. 198.6 Податкового кодексу України.
Таким чином, у результаті порушення контрагентом ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з Підприємством мають протиправний характер. А такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту протирічить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.
Враховуючи вище викладене, ДПІ прийшла до висновку, що Підприємство діяло без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна",умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення, які ним допускались. Тобто діяльність Підприємства була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом, який не виконував своїх податкових зобов'язань.
Як вбачається із змісту Акта перевірки, під час аналізу господарських правовідносин між позивачем та ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна" відповідачем був використаний акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС №181/22.9-11/20039808 від 31.01.2013 "Про неможливість проведення звірки ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна" (код ЄДРПОУ 37107181) щодо підтвердження господарський відносин із ТОВ "ВКФ "Плутон трейд" (код ЄДРПОУ 37458027), ТОВ "Укрбудтранссервіс" (код ЄДРПОУ 36495398) за період 01.06.2011 по 31.07.2011.
На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.04.2013 №0003722220, відповідно до якого позивачеві збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 712762,80 грн. (за основним платежем - 570210,24 грн. та за штрафними санкціями - 142552,56 грн.), та від 02.04.2013 №0003732220, відповідно до якого позивачеві збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 655741,80 грн. (за основним платежем - 655741,80 грн. та за штрафними санкціями - 0,00 грн.) (Том 1 а.с. 26-29).
08.03.2013 Підприємство в порядку адміністративного оскарження звернулось із скаргою до Державної податкової служби у Київській області. Проте, рішенням про результати розгляду скарги від 06.06.2013 №11/10-36-10-03-206/278, податкові повідомлення-рішення від 02.04.2013 №0003722220 та 02.04.2013 №0003732220 - залишено без змін, а скаргу - без задоволення (Том 1 а.с. 30-38).
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням Підприємство звернулось до Міністерства доходів і зборів України із скаргою №133 від 26.06.2013. (Том 1, а.с. 39-43).
18.07.2013 Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення про результати розгляду скарги, відповідно до якого податкові повідомлення-рішення від 02.04.2013 №0003722220 та 02.04.2013 №0003732220 - залишено без змін, а скаргу - без задоволення (Том 1 а.с. 44-46).
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України (редакція, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ГК), господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно з частиною першою статті 208 ГК, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Наведену норму необхідно застосовувати з урахуванням того, що за змістом приписів статті 228 Цивільного кодексу України (редакція, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ЦК), правочин учинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.
Статтею 228 ЦК передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частина друга статті 228 ЦК).
За змістом статті 215 ЦК, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, із змісту наведених вище правових норм випливає, що нікчемний договір є недійсним в силу закону, у разі якщо його недійсність не оспорюється. В міру того, якщо сторона (сторони) такого правочину заперечує проти його нікчемності, такий договір вважається оспорюваним, у зв'язку з чим може бути визнаний недійсним тільки в судовому порядку на вимогу заінтересованої особи у встановлених законом випадках.
Окрім цього, статтею 203 ЦК визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З огляду на те, що відповідач в Акті перевірки ставить під сумнів реальність здійснення господарських операції між позивачем та ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна", необхідно зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між позивачем (покупець) та ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна" (продавець) здійснювалися на підставі договору купівлі-продажу №04/08-2010 від 04.08.2010, відповідно до якого продавець зобов'язується постачати покупцю товари на об'єкт: "НСК "Олімпійський" та "Жулянський шляхопровід" окремими партіями за тендерними цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (далі за текстом "Товар"), а покупець зобов'язаний прийняти Товар та оплачувати його на встановлених договором умовах (Том 2 а.с. 156-158).
На підтвердження реальності виконання даного договору позивачем надані та досліджені в судовому засіданні належним чином засвідчені копії:
- реєстру вхідних податкових накладних за липень 2011 року (Том 2 а.с. 159);
- податкових накладних за липень 2011 року (Том 2 а.с. 160-170);
- реєстру вхідних податкових накладних за червень 2011 року (Том 2 а.с. 171);
- податкових накладних за червень 2011 року (Том 2 а.с. 172-179);
- журналів-ордерів і відомостей по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 01.06.11 - 31.07.11 (Том 2 а.с. 181, 202, 204);
- видаткових накладних та рахунків-фактур (Том 2 а.с. 182-201, 203, 205-206);
- картки контрагента (ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна") рахунків 63.1, 68.1, 36.1, 37.1 з 01.06.11 по 30.06.11 (Том 2 а.с. 207);
- банківських виписок з рахунків позивача, які підтверджують оплату за договором купівлі-продажу №04/08-2010 від 04.08.2011 (Том 2 а.с. 208-219);
- паспортів на труби з антикорозійною ізоляцією (Том 2 а.с. 220-227);
- оборотно-сальдової відомості по рахунку: 631 за 01.06.11 - 31.07.11 (Том 2 а.с. 228);
- податкової звітності разом з квитанціями №2 (Том 2 а.с. 229-245);
- договору підряду №08/12 від 13.12.2010 (Том 3 а.с. 1-6);
- додаткової угоди №1 від 30.03.2011 до договору підряду №08/12 від 13.12.2010 (Том 3 а.с. 7);
- додаткової угоди №2 від 31.08.2011 до договору підряду №08/12 від 13.12.2010 (Том 3 а.с. 8);
- додаткової угоди №2/1 від 30.12.2011 до договору підряду №08/12 від 13.12.2010 (Том 3 а.с. 9);
- додаткової угоди №3 від 26.06.213 до договору підряду №08/12 від 13.12.2010 (Том 3 а.с. 10);
- додаткової угоди №4 від 15.11.2013 до договору підряду №08/12 від 13.12.2010 (Том 3 а.с. 11);
- додаткової угоди №5 від 20.11.2013 до договору підряду №08/12 від 13.12.2010 (Том 3 а.с. 12);
- додаткової угоди №6 від 30.12.2013 до договору підряду №08/12 від 13.12.2010 (Том 3 а.с. 13);
- додаткової угоди №7 від 25.04.2014 до договору підряду №08/12 від 13.12.2010 (Том 3 а.с. 14).
Крім того, судом досліджено копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19775333 від 16.12.2014, відповідно до якого ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна" зареєстроване як суб'єкт господарювання 13.05.2010 (Том 2 а.с. 152-154).
Окрім цього, судом досліджено надані Підприємством докази, які підтверджують, що придбаний товар був використаний ним у подальшій господарській діяльності, зокрема, лист комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд м. Києва" №31-342 від 21.03.2014, відповідно до якого Підприємство використало під час виконання будівельних робіт на Київському півкільці на ділянці км 12+240 - км 14+360 (Жулянський шляхопровід у Солом'янському та Святошинському районах в м. Києві) (перший та третій пускові комплекси) будівельні матеріали, які відповідають будівельним матеріалам придбаним Підприємством у ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна" (Том 3 а.с. 77).
Таким чином, вищезазначені документи підтверджують факт: руху активів у процесі здійснення господарських операцій між Підприємством та ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна", придбання Підприємством товарів у ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна" на підставі договору купівлі-продажу №04/08-2010 від 04.08.2010, а також, наявності господарської мети при виконанні умов договору купівлі-продажу №04/08-2010 від 04.08.2010.
На виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 в адміністративній справі №810/6695/14 від слідчого управління фінансових розслідувань Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області надійшла копія постанови від 26.03.2014 про закриття кримінального провадження №32014100130000046 за фактом вчинення службовими особами Підприємства кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 212 КК України (Том 3 а.с. 25-28).
З вищезазначеної постанови вбачається, що кримінальне провадження №32013100130000046 щодо службових осіб Підприємства за ознаками кримінального провадження, передбаченого частиною першою статті 212 КК України, закрито у зв'язку із відсутністю в їх діяннях складу кримінального правопорушення.
З постанови слідчого випливає, що згідно висновку акту перевірки №142/22-2/31127361 від 14.03.13 Підприємством завищено витрати з податку на прибуток підприємства в сумі 655741,80 грн., однак згідно виписки по банківському рахунку Підприємства перераховувало на розрахунковий рахунок ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна" грошові кошти, що підтверджує витрати Підприємства, тому висновки щодо завищення валових витрат з податку на прибуток підприємства є безпідставними.
Підприємство надало фінансово-господарські документи: договір, видаткові накладні, податкові накладні та інші документи, що посвідчують господарські взаємовідносини з ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна" та підтверджують право Підприємства на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємства.
Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" за червень, липень, серпень 2011 року, встановлено, що будівельні матеріали, які Підприємство придбало у ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна", використано під час виконання будівельних робіт на Київському півкільці на ділянці км 12+240 - км 14+360 (Жулянський шляхопровід у Солом'янському та Святошинському районах в м. Києві) (перший та третій пускові комплекси).
Згідно листа КП "Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд м. Києва" №31-342 від 21.03.14 Підприємство використало під час виконання будівельних робіт на Київському півкільці на ділянці км 12+240 - км 14+360 (Жулянський шляхопровід у Солом'янському та Святошинському районах в м. Києві) (перший та третій пускові комплекси) будівельні матеріали, які відповідають будівельним матеріалам придбаним Підприємством у ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна".
Згідно виписок по банківських рахунках встановлено, що Підприємство перерахувало грошові кошти на рахунок ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна" з призначенням платежів "плата за будівельні матеріали".
Згідно висновку довідки ДПІ у Макарівському районі Київської області №401/127/23-0/31127361 від 26.10.11 Підприємством документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна" за період з 01.06.2011 по 30.06.2011.
Згідно акту планової виїзної перевірки Підприємства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 № 49/14/22-0/31127361 від 25.04.12 ДПІ у Макарівському районі Київської області не встановлено порушень податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна.
Враховуючи викладене, а також те, що в ході досудового розслідування в даному кримінальному провадженні не встановлено умислу та дій службових осіб Підприємства, спрямованих на ухилення від сплати податків, а також не встановлено суспільно-небезпечних наслідків, як необхідного елементу об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого статтею 212 КК України, старший слідчий СУ ФР Броварської ОДПІ капітан податкової міліції Краснощок О.П. постановив кримінальне провадження №32013100130000046 щодо службових осіб Підприємства за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 212 КК України, закрити у зв'язку із відсутністю в їх діяннях складу кримінального правопорушення.
Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд вважає, що посилання відповідача в Акті перевірки на акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС №181/22.9-11/20039808 від 31.01.2013 "Про неможливість проведення звірки ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна" (код ЄДРПОУ 37107181) щодо підтвердження господарський відносин із ТОВ "ВКФ "Плутон трейд" (код ЄДРПОУ 37458027), ТОВ "Укрбудтранссервіс" (код ЄДРПОУ 36495398) за період 01.06.2011 по 31.07.2011 не може бути належним доказом у даній адміністративній справі та свідчити про порушення вимог податкового законодавства при формуванні позивачем податкового кредиту та віднесенні сум до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за результатами господарської діяльності з вказаним контрагентом.
Також, судом встановлено та не заперечувалось представником відповідача, що в Акті перевірки немає посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору. Зазначена обставина не заперечувалась представником відповідача у судовому порядку.
Відповідачем також не надано суду доказів визнання недійсними правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна", а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.
Водночас, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб позивача та його контрагентів.
Посилання відповідача на те, що діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом - ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна", який не виконував своїх податкових зобов'язань не приймаються до уваги з таких підстав.
Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Водночас, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Як вбачається з Акта перевірки, на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду даної справи, відносно посадових осіб Підприємства та "Компанія Агро Трейд Україна" не було прийнято вироку суду з питань ухилення від сплати податків.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Положеннями пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.
Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування податкового кредиту та щодо віднесення сум до валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна".
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України", зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
Розглядаючи справу "Інтерспав" проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".
У рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.
Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна", можливо, порушує вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування.
Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, а також віднесення сум до валових витрат за результатами господарської діяльності з ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна".
У свою чергу, суд звертає увагу на те, що фактичне здійснення господарських операцій між зазначеними контрагентами підтверджується вказаними вище первинними та іншими документами, які містяться у матеріалах справи.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочину, укладеного між Підприємством та ТОВ "Компанія Агро Трейд Україна"; доведеність обґрунтованості формування позивачем валових витрат; доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаного контрагента первинних документах сум податку на додану вартість; суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення № від 02.04.2013 №0003722220 та від 02.04.2013 №0003732220 прийняті відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.04.2013 №0003722220 та від 02.04.2013 №0003732220.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельне підприємство "Укргазкомплект" (08341, Київська область, Бориспільський район, с. Петровське, вул. Молодіжна, буд. 5, ідентифікаційний код юридичної особи 31127361) судовий збір у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири 00 коп.), відповідно до платіжного доручення №1011 від 09.08.2013.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Басай О.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.03.2015 |
Оприлюднено | 31.03.2015 |
Номер документу | 43288449 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні