Постанова

від 20.06.2009 по справі 19/41пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/41пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.06.2009 р.                                                                     справа №19/41пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Волкова Р.В.

суддів Калантай  М.В. , Старовойтової  Г.Я.

за участю представників сторін:

від позивача:Чекменьова О.Г. - довір. № 10/09 від 01.01.2009р.,

від відповідача:не з'явивсяГоловченко І.О. - довір. № 21 від 22.01.2009р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра", м. Київ в особі відокремленого підрозділу Філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" Донецьке регіональне управління, м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від09.04.2009 року

по справі№ 19/41пн (Дучал Н.М.)

за позовомакціонерного товариства закритого типу страхова компанія "Злагода", м. Донецьк

до

за участю третьої особивідкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра", м. Київ в особі відокремленого підрозділу Філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" Донецьке регіональне управління, м. Донецьк

товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНРОСТБАНК", м. Одеса в особі філії "Донбаське регіональне управління" товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНРОСТБАНК", м. Донецьк

прозобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти у розмірі 247 910,00 грн. за платіжними дорученнями № 2 від 23.01.2009р., № 6 від 29.01.2009р. на поточний рахунок позивача; стягнення з відповідача пені за прострочення виконання платіжних доручень № 1 від 13.01.2009р., № 2 від 23.01.2009р., № 6 від 29.01.2009р. у розмірі 2 869,86 грн.

В С Т А Н О В И В:

          Рішенням господарського суду Донецької області від 09.04.2009р. по справі № 19/41пн. частково задоволено позов акціонерного товариства закритого типу страхової компанії “Злагода”, м. Донецьк (далі–позивач) до відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра”, м. Київ в особі відокремленого підрозділу філії ВАТ КБ „Надра” Донецьке РУ,  м. Донецьк (далі–відповідач)  про зобов'язання перерахувати грошові кошти у розмірі 247 910,00 грн. за платіжними дорученнями № 2 від 23.01.2009р., № 6 від 29.01.2009р. на поточний рахунок акціонерного товариства закритого типу страхова компанія „Злагода” стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення виконання платіжних доручень № 1 від 13.01.2009р., № 2 від 23.01.2009р., № 6 від 29.01.2009р. у розмірі 2 869,86 грн.

          Рішенням суду зобов'язано відповідача перерахувати грошові кошти позивачу   у розмірі 245 680,00 грн. за платіжним дорученням № 6 від 29.01.2009 р. на поточний рахунок акціонерного товариства закритого типу страхова компанія „Злагода” № 26504004000002 у філії „ДРУ” ТОВ „ФІНРОСТБАНК” у м. Донецьку, МФО 377131.

Припинено  провадження у справі в частині зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти за платіжним дорученням № 2 від 23.01.2009р. на суму 2230,00 грн., в зв'язку з відмовою від позову.

У решті позову  відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач по справі звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського  суду.  Вимоги скаржника  обгрунтовані тим, що  Постановою Правління Національного банку України № 59 від 10.02.2009р. у ВАТ КБ „Надра”  призначена тимчасова адміністрація строком на шість місяців.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вимоги скаржника не визнав. Рішення суду вважає законним та обгрунтованим, а вимоги викладені в апеляційній скарзі такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.          

19.06.2007р. між відкритим акціонерним товариством комерційний банк „Надра” (далі-Банк) в особі заступника директора Філії ВАТ КБ „Надра” Донецьке РУ та акціонерним товариством закритого типу страхова компанія „Злагода” (далі–Клієнт)  укладено договір банківського рахунку № 1484, згідно  умов якого, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № 26500001484002 (далі –Рахунок) у гривнях для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобов'язується приймати та зараховувати на Рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з Рахунку та проведення інших операцій з Рахунком, що передбачені чинним законодавством України.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що операції за Рахунком здійснюються після отримання від Клієнта повідомлення з відміткою про взяття Рахунку на облік органом державної податкової служби.  

Відповідно до п. 2.1.1. договору Банк має право: використовувати грошові кошти на Рахунку Клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розряджатися цими коштами,  відмовити клієнту в обслуговуванні рахунку у випадках, передбачених законодавством України.

При цьому, Банк зобов'язався: своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта, у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на Рахунку Клієнта для здійснення операції та сплати відповідної комісії за РКО на момент подання розрахункових документів до Банку, здійснювати списання коштів з Рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між Клієнтом та Банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення (п. 2.3.1); здійснювати прийом та видачу готівки відповідно до чинного законодавства України, тарифів банку ( п. 2.3.5.); забезпечувати своєчасно зарахування коштів на Рахунок Клієнта (п. 2.3.4); здійснювати плату на залишок коштів на Рахунку Клієнта відповідно до Тарифів Банку. Проценти нараховуються за залишками коштів, які знаходилися на Рахунку на кінець кожного операційного дня.

          Умовами Договору передбачено, що Клієнт має право: самостійно розпоряджатися коштами на своєму Рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження права розпорядження коштами на Рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом (п. 2.2.1); вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим договором послуг (п. 2.2.3).

Банк здійснює розрахункові операції відповідно до чинного законодавства України та, зокрема, нормативно - правових актів Національного банку України, за умови належного оформлення Клієнтом розрахункових документів. Платежі з Рахунку Клієнта Банк виконує у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням надходжень протягом операційного дня (п. 4.1 договору).

Операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до Банку в операційний час, виконуються Банком того ж дня. Документи, отримані після операційного часу, відмічаються штампом "Вечірня" та "післяопераційний час" та проводяться Банком наступного робочого дня ( п. 4.2. договору).

В п. 3.1 Договору сторони узгодили, що за несвоєчасне чи неправильне списання з вини Банку суми з Рахунку Клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить Клієнту, Банк сплачує Клієнту пеню в розмірі ставки, що не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення, але не більше 10% процентів від суми переказу.  

Таким чином, між сторонами  укладено  договір про надання послуг грошово-кредитного характеру (банківські послуги), який  є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань, що  відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем до  Банку  надано  розрахункові документи у вигляді платіжних доручень № 2 від 23.01.2009р. на суму 2 230,00 грн., № 6 від 29.01.2009р. на суму 245 680,00 грн.

Платіжні доручення відповідачем не виконані, будь-яких пояснень причин неможливості переказу списаних з поточного рахунку позивача грошових коштів та безпідставного утримання не надав.

25.02.2009р. відповідач  листом № 470 повідомив позивача про призначення Тимчасової адміністрації, та наявність тимчасових затримок з перерахуванням коштів на рахунки в інших банках.

27.02.2009р. Відповідач повернув на поточний рахунок позивача грошові кошти у розмірі 2 230,00 грн., що були перераховані  за платіжним дорученням № 2 від 23.01.2009р. із зазначенням призначення платежу „повернення не проведеної суми”, про що свідчить виписка з рахунку 265000148402/980 від 27.02.2007р.

Разом з тим, доказів виконання відповідачем платіжного доручення № 6 від 29.01.2009р. на суму 245 680,00 грн. в розумінні ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України  матеріали справи не містять.

Листом за  № 1166 від 08.04.2009р. відповідач повідомив позивача про те, що  30.01.2009р. платіжне доручення № 6 від 29.01.2009р. відправлено до Центрального офісу у м. Київ, однак не було підтверджене для відправки отримувачу.

24.03.2009р. відповідно до Розпорядження Тимчасового адміністратора ВАТ КБ “Надра” Жуковської В.Б., платіж був перенесений до картотеки з віднесенням суми на рахунок клієнта 26500001484002 і позабалансовий рахунок 9804.  

За приписами ст. 334 Господарського кодексу України  банківська система  України  складається з Національного банку  України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до закону.

Відносини банку з   клієнтом   регулюються   законодавством України,  нормативно-правовими актами Національного банку  України та угодами (договорами) між клієнтом та банком ( ст. 55 Закону України “Про банки та банківську діяльність”).

Відповідно до вимог ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк  зобов'язується приймати і  зараховувати   на  рахунок,  відкритий  клієнтові (володільцеві рахунка),  грошові  кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження  клієнта  про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право  використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися  цими коштами. Банк  не  має   права  визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та  встановлювати  інші, не передбачені договором  або   законом, обмеження  його  права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею ст. 1068 Цивільного кодексу  України передбачено, що Банк зобов'язаний  вчиняти  для  клієнта  операції,  які передбачені  для  рахунків  даного виду законом,  банківськими правилами та звичаями ділового обороту,  якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку  відповідного розрахункового  документа,  якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.  Банк  зобов'язаний  за  розпорядженням  клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа,  якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом

Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що  знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом              

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб,  а також не допускати дій  з  наміром  завдати  шкоди іншій особі чи зловживати правом в інших формах (ч. 2, 3 ст.  13  Цивільного кодексу України.

Разом з тим, відповідачем не було перераховано грошові кошти за  платіжним документом № 6 від 29.01.2009р.,  чим порушено п.п. 1.1., 2.1.1., 2.2.1., 2.3.3., 2.3.4. Договору та вимоги ст.ст. 1066-1068 Цивільного кодексу України щодо зобов'язань банківської установи перед клієнтом за договором банківського рахунку.

Відповідно до ст.ст. 75, 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність” Національним банком України було прийнято постанову № 59 від 10.02.2009р. “Про призначення тимчасової адміністрації в Відкритому акціонерному товаристві комерційний банк “Надра”, якою строком на 1 рік з 10.02.2009р. до 09.02.2010р. призначено в Банку тимчасову адміністрацію. З метою створення сприятливих умов  для відновлення фінансового стану Банку введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.02.2009р. до 09.08.2009р.

Тимчасова адміністрація  приступає до  виконання своїх обов'язків негайно після прийняття рішення про її  призначення. Тимчасова адміністрація очолюється керівником, який призначається Національним банком України. З дня призначення тимчасового  адміністратора повноваження загальних зборів,  спостережної ради і правління (ради директорів) банку  переходять до тимчасового адміністратора. (ст. ст. 75, 78 Закону України “Про банки та банківську діяльність”) .          

Відповідно до ст. 80 Закону України “Про банки та банківську діяльність” тимчасовий адміністратор має право: зокрема, продовжувати або припиняти будь-які операції банку.   

Статтею 59 Закону України „Про банки і банківську діяльність” передбачено, що зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту. Арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог ст. 8.1. Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, банк  зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься  в  розрахунковому  документі,  який  надійшов  протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження  розрахункового  документа  клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Статтею 8.4 Закону передбачено, що міжбанківський переказ  виконується  в  строк  до  трьох операційних днів .

          Договором банківського рахунку № 1484 від 19.06.2009р. банк зобов'язався виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з Рахунку та проведення інших операцій з Рахунком,  що передбачені чинним законодавством України.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок  отримувача або її видачі йому в готівковій формі (ст. 30.1 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).

 Банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень,  встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону (ст. 32.3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства. Зобов'язання припиняються виконанням проведеним належним чином за приписами ст. 599 Цивільного кодексу  України.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що Банк свої обов'язки щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування перед Клієнтом не виконав,  операції щодо перерахування грошових коштів згідно платіжного доручення

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Разом з тим, при розгляді справи судом першої інстанції  встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобов'язань за Договором.

Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена  у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

При здійсненні  своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій,  які могли б порушити права інших осіб,  а також не допускати дій  з  наміром  завдати  шкоди іншій особі чи зловживати правом в інших формах (частина друга та частина  третя  ст.  13  Цивільного кодексу України.

Частина 1 статті 1074 Цивільного кодексу України визначає, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, що одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Згідно із ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Кошти, розміщені позивачем на рахунку в Банку  на підставі  договору  є його власністю.

Не перераховуючи грошові кошти позивача, Банк порушує  його право власності., яке підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача  виконати розрахунковий документ (платіжне доручення) відповідно до Договору.

За таких обставин вимоги позивача про зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти у розмірі 245 680,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 6 від 29.01.2009р. на поточний рахунок Акціонерного товариства закритого типу страхова компанія „Злагода” № 26504004000002 у філії „ДРУ” ТОВ „ФІНРОСТБАНК” у м. Донецьку,  МФО 377131, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відмовився  від позову в частині зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти за платіжним дорученням № 2 від 23.01.2009р. на суму 2230,00 грн., то місцевим господарським судом обгрунтовано припинено провадження в цій частині на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання  яких  настав  до  дня  введення мораторію, та зупинення  заходів,  спрямованих  на  забезпечення  виконання  цих зобов'язань та зобов'язань щодо  сплати  податків і зборів (обов'язкових платежів),  застосованих до  прийняття  рішення  про введення мораторію.

Відповідно до ст. 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність” протягом дії мораторію: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;   не нараховуються неустойка (штраф,  пеня), інші фінансові (економічні) санкції за  невиконання  чи  неналежне  виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків  і  зборів (обов'язкових платежів). Після закінчення  дії  мораторію неустойка (штраф,  пеня),  а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за  грошовими  зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів  (обов'язкових  платежів), можуть бути заявлені  до  сплати  в  розмірах,  які  існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України “Про банки та банківську діяльність” банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі  оголошення  мораторію  на  задоволення  вимог кредиторів,  зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

За таких обставин, вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача пені в сумі  2 869,86 грн. не підлягають задоволенню.

Посилання заявника апеляційної скарги на Постанову  Правління Національного банку України № 59 від 10.02.2009р. відповідно до якої  у ВАТ КБ „Надра”  призначена тимчасова адміністрація строком на шість місяців як на підставу  для скасування судового рішення та відмови в задоволенні позову  судом до уваги не приймається,  виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства є  Цивільний кодекс України.

Враховуючи те, що Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства України, а постанови Правління НБУ мають відповідати його нормам і згідно із ч. 2 ст. 56 Закону України "Про Національний банк України" не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України, посилання відповідача на те, що банк діяв відповідно до приписів Національного банку України в сфері банківського регулювання та нагляду, не може бути підставою для відмови в позові.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -    

                                                     П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра", м. Київ в особі відокремленого підрозділу Філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" Донецьке регіональне управління, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 09.04.2009р. по справі № 19/41пн  - залишити  без задоволення.

          Рішення господарського суду Донецької області від 09.04.2009р. по справі № 19/41пн  - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Головуючий          Р.В.  Волков

Судді:          М.В.  Калантай

          Г.Я.  Старовойтова

          Надруковано: 7 прим.

          1- позивачу

          2- відповідачу

          2- третім особам

          1-у справу

          1-ДАГС