Рішення

від 12.08.2009 по справі 28/120

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/120

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.08.09 р.                                                                                     Справа № 28/120                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.   

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  “Укрспецінструмент”, м.Запоріжжя

до відповідача Закритого акціонерного товариства  “АзовЕлектроСталь”, м.Маріуполь

Про стягнення 30927 грн. 00 коп.

Представники:  

Від позивача: Лобіков Д.В.

Від відповідача: Кобилецька О.С.

СУТЬ СПРАВИ:                                                                                         

                                                                                       В судовому засіданні оголошувалась

                                                                                       перерва з 15.07.2009р. по 10.08.2009р.

          Товариство з обмеженою відповідальністю  “Укрспецінструмент”, м.Запоріжжя, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства  “АзовЕлектроСталь”, м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в розмірі 30927 грн. 00 коп.

В обґрунтування своїх тверджень позивач посилається на видаткову накладну №79 від 01.09.2008р., рахунок-фактуру №190 від 14.08.2008р., довіреність на отримання ТМЦ серія ЯПЕ №346831 від 14.08.2008р., вимогу №43/09 від 30.03.2009р., податкову накладну.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.05.2009р. було порушено провадження по справі №28/120 та призначено її розгляд на 09.06.2009р.

        22.06.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшов відзив на позовну заяву №523/1574 від 19.06.2009р., відповідно до якого відповідач зазначає, що між сторонами був укладений договір №289 АЭСсн від 24.10.2007р., тому поставка товару за видатковою накладною №79 від 01.09.2008р. здійснювалась за цим договором. Крім того, відповідач просить суд об'єднати  усі справи, у яких беруть участь сторони в одну справу.

        До канцелярії суду 15.07.2009р. надійшли пояснення вих. №28/120 від 14.07.2009р., відповідно до яких позивач пояснив суду, що поставка товару за видатковою накладною №79 від 01.09.2008р. здійснювалась за  усною домовленістю сторін.

15.07.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшли пояснення №523/1772 від 15.07.2009р., відповідно до яких відповідач пояснив суду, що сторони у видатковій накладній №79 від 01.09.2008р. не узгодили ціну на товар, також відповідач зазначив, що надіслана відповідачу претензія №43/09 від 30.03.2009р. стосується тільки невиконання відповідачем умов договору  №289 АЭСсн від 24.10.2007р.

         Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

22.06.2009р. сторонами заявлено клопотання щодо продовження строків розгляду справи на 2 місяці. Ухвалою від 22.06.2009р. господарський суд Донецької області продовжив строк розгляду справи №28/120 до 14.09.2009р.

        Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

          За твердженням позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю  “Укрспецінструмент”, м.Запоріжжя (позивачем), та  Закритим акціонерним товариством  “АзовЕлектроСталь”, м.Маріуполь (відповідачем), була  досягнута усна домовленість про поставку на адресу останнього  товару.    

           Відповідно до видаткової накладної №79 від 01.09.2008р., виписаної на підставі рахунка-фактури №190 від 14.08.2008р., Товариство з обмеженою відповідальністю  “Укрспецінструмент”, м.Запоріжжя, поставило Закритому акціонерному товариству  “АзовЕлектроСталь”, м.Маріуполь, товар – пластину SРMT 120408, на загальну суму 30927 грн. 00 коп.

        Суду також надана відповідна податкова накладна, де умовою поставки є  рахунок-фактура №190 від 14.08.2008р.

          Відповідач підтвердив факт отримання товару від позивача.

 В видатковій накладній  №79 від 01.09.2008р., яка зі сторони відповідача підписана його представником, уповноваженим на отримання товару відповідно до довіреності серія ЯПЕ №346831 від 14.08.2008р., визначені асортимент, кількість та ціна товару.

           В якості пропозиції позивача укласти правочин є рахунок-фактура №190 від 14.08.2008р., в якому також містяться всі істотні умови: асортимент, ціна та кількість товару. Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти правочин на запропонованих умовах, а саме: видача довіреності серія ЯПЕ №346831 від 14.08.2008р., в якій зазначено підставою відповідний рахунок.

          Крім того,  відповідно до ст. 690 Цивільного кодексу України якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого  продавцем,  він  зобов'язаний  забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача з зазначеною в видатковій накладній ціною, кількістю, асортиментом товару, доказів відмови відповідача  від цього товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що між сторонами досягнуто згоди щодо купівлі-продажу товару  саме у асортименті, кількості та за цінами, вказаними в вище зазначеній видатковій накладній.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

         Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, позивачем до матеріалів справи надано вимогу №43/09 від 30.03.2009р. про оплату заборгованості за поставлений товар в розмірі 578096 грн. 69 коп., в тому числі оплату товару, поставленого за видатковою накладною  №79 від 01.09.2008р.  Факт відправки вимоги №43/09 від 30.03.2009р. підтверджується наявною в матеріалах справи поштовою квитанцією №8516 від 09.04.2009р. та поштовим повідомленням, в якому зазначено, що відповідач отримав вимогу позивача 13.04.2009р.

Тобто на дату подачі позовної заяви строк виконання зобов'язання по оплаті за видатковою накладною, наявною в матеріалах справи є таким, що настав відповідно до ст. 530 ЦК України.

Посилання відповідача, що поставка товару за видатковою накладною №79 від 01.09.2008р. була здійснена за договором №289АЭСсн від 24.10.2007р. судом не приймаються на підставі наступного.

Позивачем надана копія договору №289АЭСсн від 24.10.2007р., відповідно до якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а саме Фрезу МТ190L-SK080R05SD12-150S,  Фрезу МТ190L-SK080R05SD12-126+21A, CMП SDMT 1205ZZSN-S, Винт Т451155-20, Ключ 7020-Т   на загальну суму 95145 грн. 22коп. (специфікація № 1 до договору), а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його. Згідно з видатковою накладною №031 від 09.11.2007р. позивач поставив відповідачу товар (Фрезу МТ190L-SK080R05SD12-150,  Фрезу МТ190L-SK080R05SD12-126+21A, CMП  SDMT 1205ZZSN-S, Винт Т451155-20, ключ 7020-Т)   на суму 95145 грн.22 коп. В видатковій накладній  № 031 від 09.11.2007р.  є посилання на договір №289АЭСсн від 24.10.2007р. Асортимент, ціна та  вартість товару, що зазначений в договорі №289АЭСсн від 24.10.2007р. та видатковій накладній  № 031 від 09.11.2007р. співпадають.  Таким чином, позивач повністю виконав свої обов'язки за договором №289АЭСсн від 24.10.2007р., поставив товар за накладною №031 від 09.11.2007р.

Крім того, в наданих до матеріалів справи видатковій накладній №79 від 01.09.2008р.,  рахунку-фактурі №190 від 14.08.2008р., довіреності на отримання ТМЦ серія ЯПЕ №346831 від 14.08.2008р., податковій  накладній відсутні посилання на договір №289АЭСсн від 24.10.2007р.

Таким чином,  судом встановлено, що поставка товару відповідно до  видаткової накладної №79 від 01.09.2008р. була здійснена не в рамках договору  №289АЭСсн від 24.10.2007р.

Відповідач не подав суду доказів, що сума боргу в розмірі 30927 грн. 00 коп. за отриманий товар на підставі видаткової накладної №79 від 01.09.2008р., сплачена ним позивачу, тому суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

        Виходячи з того, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості перед позивачем в сумі 30927 грн. 00 коп. суд вважає вимоги позивача  обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

        В задоволенні клопотання відповідача про об'єднання усіх справ, у яких беруть участь сторони,  в одну справу суд відмовляє на підставі наступного.

        Відповідно  ст. 58 Господарського процесуального кодексу України  в одній позовній заяві  може  бути  об'єднано  кілька  вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ,  у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

        Як встановлено судом, позивачем подано до господарського суду Донецької області  декілька позовних заяв про стягнення з відповідача заборгованості,  однак, ці позови не  зв'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.  Таким чином, у суду не має підстав  для об'єднання  справ в одну справу.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача в повній сумі.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 44, 49, 58, 82, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

                                                                       ВИРІШИВ:

           Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю  “Укрспецінструмент”, м.Запоріжжя, до Закритого акціонерного товариства  “АзовЕлектроСталь”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 30927 грн. 00 коп.

        Стягнути з Закритого акціонерного товариства  “АзовЕлектроСталь” (87535, м.Маріуполь, Донецька область, пл.Машинобудівельників, 1, ЄДРПОУ 25605170,  р/р №26003900175599 в Маріупольському філіалі ПУМБ, МФО 335742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  “Укрспецінструмент” (69063, м.Запоріжжя, вул. Анголенка, б.22/232, ЄДРПОУ 31575164, р/р №26002354284001 в ЗРУ “Приватбанк”, МФО 313399) заборгованість в сумі 30927 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 309 грн. 27 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

        В судовому засіданні 10.08.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення підписаний 10.08.2009р.

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                               Курило Г.Є.