Рішення

від 20.07.2009 по справі 3/118/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/118/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.09                                                                                        Справа №  3/118/09

Суддя   Соловйов  В.М.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Світлолюкс-Запоріжжя”,                       м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Базіспромресурс”,                  м. Запоріжжя

про стягнення боргу за договором купівлі-продажу в сумі 24 462, 26 грн.

                                                Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від позивача: Семидівка В.В., директор, наказ №12-07 від 17.07.2007р.

від відповідача: Кошліченко В.С., довіреність № 01/01-09 від 05.01.2009р.  

ТОВ “Світлолюкс-Запоріжжя” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “Базіспромресурс” про стягнення боргу за договором купівлі-продажу № 44/9 від 25.11.2008р. в сумі 24 462, 26 грн.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 526, 530 ЦК України, ст. 1, 12, 13, 15, 54, 56, 57, 66, 67 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 20.05.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/118/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 25.06.2009р. о 14 годині 20 хвилин.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.05.2009р. в задоволенні клопотання ТОВ “Світлолюкс-Запоріжжя” про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою від 25.06.2009р. розгляд справи було відкладено на 13.07.2009р. о 15 годині 30 хвилин.

У судовому засіданні 13.07.2009р. оголошувалась перерва до 20.07.2009р. о 17 годині 00 хвилин.

20.07.2009р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 01/юо-07-09 від 20.07.2009р. в якому останній просить в задоволенні позову відмовити.

Позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги. В судовому засіданні 20.07.2009р. ТОВ “Світлолюкс-Запоріжжя” надано остаточну заяву про уточнення позовних вимог, якою позивач  просить суд стягнути з відповідача на його користь                   15 596, 00 грн. основного боргу та судові витрати.

Заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду, оскільки такі дії позивача не суперечать закону (ст. 22 ГПК України) і не порушують нічиї права і охоронювані законом інтереси.

Також позивач надав акт звірки розрахунків з контрагентом за період з 01.01.2008р. по 22.06.2009р., згідно якому станом на 23.06.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 15 596, 00 грн.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 20.07.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 20.07.2009р. представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 15 596, 00 грн. основного боргу та судові витрати.

Зокрема, в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне.

25.11.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 44/9 від 25.11.2008р.

У продовж дії договору позивач продав відповідачу товар на загальну суму 46 204, 20 грн., що підтверджується видатковими накладними № Све-002055 від 15.12.2008р. на суму 135, 20 грн., № Све-002056 від 15.12.2008р. на суму 43 976, 40 грн., № Све-002057 від 15.12.2008р. на суму 520, 00 грн., № Све-002077 від 18.12.2008р. на суму 1 572, 60 грн. та довіреностями серія ЯОБ № 232691 від 08.12.2008р., серія ЯПН № 215853 від 15.12.2008р.

Відповідач здійснив розрахунок за отриманий товар на розрахунковий рахунок позивача на суму 30 608 20 грн.

22.01.2009р. між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки розрахунків за період з 01.06.2004р. по 22.01.2009р. згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 23.01.2009р. складає 15 596, 00 грн. Акт  підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.07.2009р. визнав суму основного боргу у розмірі 15 596, 00 грн. з підстав викладених у відзиві, а також просить стягнути судові витрати пропорційно заявлених вимог.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ “Світлолюкс-Запоріжжя” (продавець) та ТОВ “Базіспромресурс” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 44/9 від 25.11.2008р. (надалі - Договір), за яким продавець продає, а покупець купує продукцію РСП 20-700-191, лампа ДРЛ 700, прожектор PHILLIPS 150 W 220 V, лампа PILLIPS мет-гал НРІ 150 Вт 220 В   (п. 1.1. Договору).

У продовж дії договору позивач продав відповідачу товар на загальну суму 46 204, 20 грн., що підтверджується видатковими накладними № Све-002055 від 15.12.2008р. на суму 135, 20 грн., № Све-002056 від 15.12.2008р. на суму 43 976, 40 грн., № Све-002057 від 15.12.2008р. на суму 520, 00 грн., № Све-002077 від 18.12.2008р. на суму 1 572, 60 грн. та довіреностями серія ЯОБ № 232691 від 08.12.2008р., серія ЯПН № 215853 від 15.12.2008р.

Відповідно до п. 3.2 Договору оплата продукції здійснюється на розрахунковий рахунок продавця в наступному порядку: передоплата –10 000, 00 грн., остаточна оплата у розмірі 32 976, 20 грн. протягом 15 банківських днів з моменту передачі продукції за накладною.

Відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар на суму 30 608, 20 грн., тому станом на 18.05.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням уточнення позовних вимог, складає 15 596, 00 грн.

Вказана заборгованість у розмірі 15 596, 00 грн. також підтверджується актами звірки розрахунків з контрагентом за період з 01.06.2004р. по 22.01.2009р. та за період з 01.01.2008р. по 22.06.2009р., підписаними сторонами та скріпленими їх печатками.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір купівлі-продажу № 44/9 від 25.11.2008р.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку відповідач зобов'язався здійснити остаточну оплату протягом 15 банківських днів з моменту передачі продукції за накладною (п. 3.2 договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов'язання за договором купівлі-продажу № 44/9 від 25.11.2008р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного та неповного виконання ТОВ “Базіспромресурс” грошових зобов'язань, уточнені позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу по Договору в розмірі 15 596, 00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Базіспромресурс” (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 62/104, р/р 26002301170250 в Запорізькому центральному відділенні “ПІБ”, МФО 313355, код ЄДРПОУ 32923528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Світлолюкс-Запоріжжя” (69032,            м. Запоріжжя, вул. Південне шосе5, 32, р/р 26009055898733 в ЗРУ КБ “Приватбанк”         м. Запоріжжя, МФО 313399, код ЄДРПОУ 33242308) 15 596 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто шість) грн. 00 коп. основного боргу, 244 (двісті сорок чотири) грн. 62 коп. витрат на держмито і 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя:                                                                     В.М.Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 28.07.2009р.